Рішення

від 02.08.2022 по справі 127/14145/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 127/14145/18

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 серпня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Класік страхування життя», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс ейдженсі сервіс», про захист прав споживача та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ПрАТ «СК «Класік страхування життя», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс», про захист прав споживача та стягнення коштів.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 05.02.2016 між нею та ПрАТ «СК «Класік страхування життя» було укладено Договір добровільного страхування життя «UL» №3000053212, на виконання умов пунктів 4,5 якого нею було внесено страховику 100 доларів США щорічного внеску.

Після укладення договору позивачу було запропоновано взяти участь у інвестиційній програмі страховика Universal Life (далі - Програма), згідно якої за умови подальшого укладення ізстраховиком договорів добровільного страхування життя «UL» особисто або в інтересах інших осіб передбачалось отримання нею як страхувальником додаткового інвестиційного прибутку від 200%. Додатковий інвестиційний дохід за Програмою забезпечувало ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс», 100% статутного капіталу якого належить ПрАТ «Класік страхування життя».Умовами Програми страхувальнику забезпечувались страховий захист, щоденне нарахування інвестиційного доходу, можливість вільно розпоряджатися нарахованими коштами, можливість побудови кар`єри, доступ до особистого кабінету, технічна підтримка клієнтів, онлайн-консультації.

На виконання умов Програми ТОВ «Фінанс Ейдженсі Сервіс» відкрило на ім`я позивача картковий рахунок у ПрАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 , а укладені позивачем з ПрАТ «СК «Класік страхування життя» договори страхування життя та зароблені інвестиційні кошти обліковувались у особистому кабінеті позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі Інтернет.

За період діяльності у рамках програми позивачем було укладено із відповідачем наступні договори страхування життя: 3000053231; 3000053233; 3000053232; 3000053230; 3000055684; 3000056783; 3000056785; 3000056784; 3000057909; 3000056781; 3000070148; 3000070129; 3000070130; 3000070131; 3000070591; 3000070592; 3000071069; 3000071070; 3000071072; 3000071514; 3000071518; 3000071824; 3000071836; 3000071823; 3000077794; 3000077793; 3000077792; 3000071399; 3000071400; 3000071398.

На виконання умов вказаних договорів та Програми позивачем сплачувалися відповідні суми коштів. При цьому за умовами умов Програми позивач тривалий час мала можливість переводити кошти із власного особистого кабінету, виводити зароблені кошти на банківську картку та реінвестувати отриманий дохід, оплативши нові договори Universal Life.

Однак в перших числах серпня 2017 року ПрАТ «СК «Класік страхування життя» та ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс» в односторонньому порядку було змінено умови роботи у особистому кабінеті позивача, внаслідок чого вона втратила можливість користуватись функцією виведення заробленого інвестиційного доходу на банківську картку.

Тобто, стверджує позивач, згідно приписів ст.ст. 316-318 ЦК України первісно вона мала можливість у будь-який час скористатись своїм інвестиційним доходом згідно умов програми Universal Life Insurance, а згодом всупереч приписам ст. 651 ЦК України страховик в односторонньому порядку змінив запропоновані ним умови договору.

В телефонному режимі позивач декілька разів зверталась з даного приводу до відповідачів, однак її запевняли, що дана ситуація є тимчасовою та необхідно почекати.

Враховуючи, що умови Програми ПрАТ «СК «Класік страхування життя» не виконувались тривалий час, 19.02.2018 позивач звернулась до відповідача із вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України про виплату коштів у сумі 22 463,24 доларів США.

У відповідь на це 16.03.2018 відповідач всупереч ч.1 ст.651 ЦК України закрив сторінку особистого кабінету позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі Інтернет, тим самим розірвавши в односторонньому порядку договір, укладений в порядку, встановленому ч.2 ст.639 ЦК України.

21.03.2018 на адресу позивача надійшла відповідь ПрАТ «СК «Класік страхування життя» за №232/18, якою відповідач відмовив у задоволенні її вимог з мотивів не вступу у дію договорів страхування і, відповідно, Програми.

Позивач вважає, що така позиція ПрАТ «СК «Класік страхування життя» не відповідає дійсним обставинам їхніх правовідносин і спростовується даними її особистого кабінету та остаточному нарахуванню, проведеному відповідачем станом на 15.03.2018, а тому, посилаючись на статті 526, 530, 610, 611 ЦК України, статті 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просила суд стягнути з ПрАТ «СК «Класік страхування життя» на її користь грошові кошти в сумі 745 590 грн., що станом на 05.06.2018 було еквівалентним 28 530,73 доларів США.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2018 справу за вказаним позовом передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2018 справу було передано у провадження судді Васильченка О.В.

Ухвалою суду від 25.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2021 справу передано у провадження судді Ковбасюк О.О., яка ухвалою від 26.04.2021 прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

Крім того, 03.08.2022 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач вказала, що оскільки договори страхування між нею та відповідачем укладалися в доларах США, а станом на день її звернення до суду, тобто 05.06.2018, заборгованість відповідача перед нею становила 28 530, 73 доларів США, то, із урахуванням курсу НБУ станом на 03.08.2022, який становить 36,5686 гривень за 1 долар США, вона просить стягнути із відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 1 043 328 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов чи будь-які інші заяви та клопотання від нього до суду не надходили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, із наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2016 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПрАТ «СК «Класік Страхування Життя» укладено договір добровільного страхування життя «UL» №3000053212.

Після укладення договору позивач також прийняла участь у інвестиційній програмі страховика Universal Life (далі - Програма), додатковий інвестиційний дохід за якою, у вигляді додаткового інвестиційного прибутку від 200%, забезпечувало ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс».

На виконання умов Програми ТОВ «Фінанс Ейдженсі Сервіс» відкрило на ім`я позивача картковий рахунок у ПрАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 , а укладені позивачем з ПрАТ «СК «Класік страхування життя» договори страхування життя та зароблені інвестиційні кошти обліковувались у особистому кабінеті позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі Інтернет.

В подальшому позивачем було укладено із відповідачем ще 30 аналогічних договорів страхування, а саме: 3000053231; 3000053233; 3000053232; 3000053230; 3000055684; 3000056783; 3000056785; 3000056784; 3000057909; 3000056781; 3000070148; 3000070129; 3000070130; 3000070131; 3000070591; 3000070592; 3000071069; 3000071070; 3000071072; 3000071514; 3000071518; 3000071824; 3000071836; 3000071823; 3000077794; 3000077793; 3000077792; 3000071399; 3000071400; 3000071398.

Усі вищенаведені договори укладені на умовах, визначених в Правилах добровільного страхування життя, які було зареєстровано Національною комісією з державного регулювання в сфері ринків фінансових послуг України 25.10.2016 № 0116267, які є невід`ємною частиною договорів.

Відповідно до пунктів 1 зазначених договорів предметом договору є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2 зазначених договорів строк дії кожного із них визначено у 20 років (строк сплати страхових внесків), періодичність сплати страхових внесків - щорічно, страховий внесок - 100 доларів США, страховий тариф - 5,48%.

На виконання зазначених вище договорів позивачем було сплачено страхові внески за кожним договором, про що свідчать квитанції про оплату послуг через сервіс он-лайн платежів, та згідно умов Програми вона тривалий час мала можливість переводити грошові кошти із власного особистого кабінету.

Однак у серпні 2017 року ПрАТ «СК «Класік страхування життя» та ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс» в односторонньому порядку було змінено умови роботи у особистому кабінеті позивача, внаслідок чого вона втратила можливість користуватись функцією виведення заробленого інвестиційного доходу на банківську картку.

Станом на 15.03.2018 сума грошових коштів, яка обліковувалася у особистому кабінеті позивача, склала 28 530, 73 доларів США.

Страхові внески здійснювались через ТОВ «Фінанс ейдженсі сервіс».

Слід зазначити, що копії договорів добровільного страхування життя за програмою «Universal Life» позивачу відразу не надавались.

Укладаючи договір, позивач вважала, що із нею укладаються інвестиційні договори з нарахуванням річного інвестиційного доходу.

Тільки отримавши копії цих договорів, позивачу стало зрозуміло, що із нею укладено договори добровільного страхування життя за програмою «Universal Life», термін дії яких 20 років і жодних інвестиційних прибутків вона не отримає.

Ознайомившись з оскаржуваними договорами, позивачу стало зрозуміло, що вони укладені з порушенням норм діючого законодавства та умови договору є несправедливими.

Так, у відповідності до п. 4 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.06.2017 №2172, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2017 №963/30831, страховикам, які здійснюють страхування життя, протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим розпорядженням потрібно було привести свою діяльність у відповідність до додаткових вимог договорів страхування життя.

Це розпорядження набрало чинності у день його офіційного опублікування - 08.09.2017.

Однак відповідачем не було приведено у відповідність до додаткових вимог договорів страхування життя свою діяльність на виконання зазначеного вище розпорядження, договори добровільного страхування життя 3000053231, 3000053233, 3000053232, 3000053230, 3000055684, 3000056783, 3000056785, 3000056784, 3000057909, 3000056781, 3000070148, 3000070129, 3000070130, 3000070131, 3000070591, 3000070592, 3000071069, 3000071070, 3000071072, 3000071514, 3000071518, 3000071824, 3000071836, 3000071823, 3000077794, 3000077793, 3000077792, 3000071399, 3000071400, 3000071398 не містять порядку та строку повернення страховиком страхових платежів (їх частини) в разі відмови страхувальника від договору страхування життя, а також інші умови використання права на відмову від договору страхування життя, внаслідок чого позивач не має можливості відмовитися від договору страхування життя та отримати викупну суму.

Крім того, в подальшому позивачу стало відомо, що Розпорядженням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 № 161 прийнято рішення щодо анулювання відповідачу ліцензії на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування життя, яке набрало чинності 08.03.2018, тому здійснення діяльності страховика відповідачем є неможливим.

За таких обставин суд вважає, що усі вищенаведені укладені позивачем договори добровільного страхування життя за програмою «Universal Life» містять несправедливі умови та суперечать нормам діючого законодавства.

Крім того, судом встановлено, що 19.02.2018 позивач звернулася до відповідача із вимогою про виплату їй грошових коштів у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України.

Вказана вимога була отримана відповідачем 22.02.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 130).

Водночас, як стверджує позивач в обґрунтування позову, у відповідь на таку вимогу позивача відповідач 16.03.2018 закрив сторінку її особистого кабінету у інформаційно-телекомунікаційній системі Інтернет, тим самим розірвавши в односторонньому порядку договір, укладений в порядку, встановленому ч.2 ст.639 ЦК України.

Крім того, листом №232/18 від 21.03.2018 ПрАТ «СК «Класік Страхування Життя» відмовлено у вимозі позивачки щодо повернення вказаної суми грошових коштів із тих підстав, що договори страхування не вступили в дію (а.с. 131, 132).

За положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Частиною 4 ст. 19 Закону України «Про страхування» встановлено, що грошові зобов`язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов`язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов`язань.

Частиною 1 ст. 998 ЦК України встановлено, що договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 29 Закону України «Про страхування», згідно якої договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, у тому числі:

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

3) встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору;

10) установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором д ля споживача, без його згоди.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

В даній справі умовами спірних договорів не передбачено ніяких прав споживача у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання страховиком договірних зобов`язань взагалі, а також у договорах не передбачено право споживача вимагати повернення сплачених ним авансом (передплатою) страхових внесків.

Крім того, Розпорядженням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 № 161, прийнято рішення щодо анулювання відповідачу ліцензії на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування життя, яке набрало чинності 08.03.2018, тому здійснення діяльності страховика відповідачем є неможливим.

Із урахуванням наведеного, суд визнає недійсними договори добровільного страхування життя за програмою «Universal Life», які були укладені між позивачем ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Класік Страхування Життя», а саме: 3000053231; 3000053233; 3000053232; 3000053230; 3000055684; 3000056783; 3000056785; 3000056784; 3000057909; 3000056781; 3000070148; 3000070129; 3000070130; 3000070131; 3000070591; 3000070592; 3000071069; 3000071070; 3000071072; 3000071514; 3000071518; 3000071824; 3000071836; 3000071823; 3000077794; 3000077793; 3000077792; 3000071399; 3000071400; 3000071398.

При цьому суд також враховує, що жодних доказів на спростування встановлених судом вищенаведених обставин, а також доводів позивача, наведених в обґрунтування позову, відповідачем не надано.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із урахуванням наведеного, виходячи із встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Класік Страхування Життя» на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1 043 328 грн., що за курсом НБУ станом на 03.08.2022 є еквівалентним 28 530, 73 доларів США, як коштів, що сплачені позивачем на виконання умов вищевказаних договорів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Класік страхування життя», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс ейдженсі сервіс», про захист прав споживача та стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Класік страхування життя» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 043 328 грн., що за курсом НБУ станом на 03.08.2022 є еквівалентним 28 530, 73 доларів США.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Класік страхування життя», місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 33783296;

- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс ейдженсі сервіс», місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 39236368.

Суддя О. О. Ковбасюк