Рішення

від 14.08.2022 по справі 910/65/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2022 р. м. Київ Справа №910/65/22

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №910/65/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІ Груп Логістикс» (04116, м. Київ, вул. Гаврилишина Богдана, буд. 7)

про стягнення 82650,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін

обставини справи:

До Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва в порядку ст.31 Господарського процесуального кодексу України надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІ Груп Логістикс» (далі відповідач) про стягнення 82650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином було виконано зобов`язання з повернення гарантійного платежу за договором суборенди нежитлового приміщення №2 від 01.02.2020, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з нього суми такого платежу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №910/65/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 14.06.2021 строк відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.02.2022 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв`язку без вручення адресату, з зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБІ Груп Логістикс» (далі суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер» (далі суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.02.2020 №2 (далі договір), відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, будинок 2А. (далі за текстом договору «Приміщення»). Технічні характеристики та площа Приміщення вказується в Акті приймання-передачі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору приміщення надається суборендарю для використання як складське приміщення, надалі цільове призначення.

Згідно з п.1.3 договору приміщення знаходиться в користуванні суборендаря на підставі договору суборенди від « 31» січня 2020 року №31/01/2020, укладеного між суборендарем та суборендавцем, при цьому у відповідності до умов договору суборенди суборендар має право на укладення цього договору за згодою суборендодавця.

Відповідно до п.2.2 договору право суборендаря на користування приміщенням настає після підписання уповноваженими представниками сторін цього договору та акту приймання-передачі.

Згідно з п.2.3 договору передача приміщення суборендарю в користування не надає суборендарю права власності на нього, власником приміщення залишається орендодавець.

Пунктом 2.4 договору визначено, що приміщення передається суборендарю з усіма інженерними комунікаціями, що необхідні для належного його використання та знаходяться у складі такого приміщення.

В останній день строку суборенди згідно умов цього договору суборендар зобов`язаний звільнити приміщення від належного йому майна та/або майна третіх осіб та повернути суборендодавцю приміщення згідно акту приймання-передачі, в якому сторони зазначають стан приміщення та його склад. В день повернення приміщення суборендар передає суборендодавцю ключі від приміщення. У випадку наявності будь-якого майна після завершення дії цього договору, суборендодавець не несе відповідальність за збереження такого майна (п.2.5 договору).

Відповідно до п.2.6 договору обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на ту сторону, яка передає приміщення іншій стороні.

Згідно з п.2.7 договору у випадку закінчення строку дії цього договору або дострокового припинення дії цього договору, суборендар зобов`язаний здійснити усі виплати та провести розрахунки, визначені умовами цього договору.

Сторони домовились, що місячна орендна плата за використання приміщення згідно цього договору встановлюється в грошовій формі та складає: - 158,33 гривні (сто п`ятдесят вісім гривень 33 копійки) без ПДВ за 1 кв.м усього об`єкту суборенди загальною площею 770 кв.м з 01.02.2020 по 29.02.2020р., - 158,33 гривні (сто п`ятдесят вісім гривень 33 копійки) без ПДВ за 1 кв.м усього об`єкту суборенди загальною площею 870 кв.м з 01.03.2020 по дату закінчення дії договору. Загальний розмір орендної плати в лютому місяці складає 146296,92 гривень (сто сорок шість тисяч двісті дев`яносто шість гривень 92 копійки), в тому числі ПДВ. Загальний розмір орендної плати з 01.03.2020 по дату закінчення дії договору складає 165300,00 гривень (сто шістдесят п`ять тисяч триста гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ та сплачується суборендарем на поточний рахунок суборендодавця безготівковим розрахунком щомісячно, починаючи з 3(третього) місяця суборенди не пізніше ніж за 7 днів до початку нового календарного місяця, незалежно від наслідків господарської діяльності суборендаря, згідно рахунка-фактури (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору гарантійний платіж в розмірі орендної плати за останній місяць суборенди в розмірі 165300,00 гривень (сто шістдесят п`ять тисяч триста гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ та орендна плата за перші два місяці суборенди в розмірі 311596,92 гривень (триста одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень 92 копійки) в тому числі ПДВ сплачується суборендарем на рахунок суборендодавця до 10 березня 2020 року, але не пізніше 3-х календарних днів з дати рахунка-фактури.

Згідно з п.3.4 договору гарантійний платіж за урахуванням суми штрафних санкцій, якщо вони мали місце і належать оплаті суборендарем суборендодавцю, повертається суборендарю протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі згідно п.2.5 цього договору. В разі неприйняття суборендодавцем об`єкту суборенди в строк зазначений в п.2.5 цього договору, гарантійний платіж не повертається суборендарю.

Цей договір вступає в дію з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє в частині користування приміщенням до « 31» грудня 2020 року, а іншій частині до повного та належного виконання сторонами умов цього договору (п.8.1 договору).

Згідно з актом приймання-передачі від 01.02.2020 №1 суборендодавець передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, будинок 2А, загальна площа якого (приміщення) складає 770 (сімсот сімдесят) кв.м. Вказаний акт приймання-передачі підписаний в двосторонньому порядку керівниками сторін та скріплений печатками їх підприємств.

Згідно з актом приймання-передачі від 29.02.2020 №2 суборендар передав, а суборендодавець прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, будинок 2А, загальна площа якого (приміщення) складає 770 (сімсот сімдесят) кв.м. Вказаний акт приймання-передачі підписаний в двосторонньому порядку керівниками сторін та скріплений печатками їх підприємств.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.03.2020 №3 суборендодавець передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, будинок 2А, загальна площа якого (приміщення) складає 870 (вісімсот сімдесят) кв.м. Вказаний акт приймання-передачі підписаний в двосторонньому порядку керівниками сторін та скріплений печатками їх підприємств.

Згідно з актом приймання-передачі від 31.07.2020 №4 суборендар передав, а суборендодавець прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, будинок 2А, загальна площа якого (приміщення) складає 870 (вісімсот сімдесят) кв.м. Вказаний акт приймання-передачі підписаний в двосторонньому порядку керівниками сторін та скріплений печатками їх підприємств.

Отже, підписавши вказаний акт приймання-передачі від 31.07.2020 №4 сторони підтвердили, що суборендар передав, а суборендодавець прийняв без зауважень орендоване майно, що є предметом вищевказаного договору, та в добровільному порядку припинили орендні правовідносини.

Як зазначає позивач, ним на виконання вимог зазначеного вище договору здійснено гарантійний платіж в розмірі орендної плати за останній місяць суборенди в розмірі 165300,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів позовної заяви позивачем додано належним чином засвідчену копію платіжного доручення від 26.03.2020 №325 на суму 165300,00 грн, та належним чином засвідчену копію банківської виписки з особового рахунку позивача в АТ ОТП Банк за 26.03.2020.

16.09.2020 відповідачем здійснено часткове повернення позивачу суми гарантійного платежу у розмірі 82650,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача в АТ ОТП Банк за 16.09.2020.

Враховуючи те, що позивач повернув орендоване за вищевказаним договором нерухоме майно, відповідач зобов`язаний повернути позивачу суму гарантійного платежу.

В той же час, відповідач свої договірні зобов`язання з повернення позивачу суми гарантійного платежу в повному обсязі не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною 1 ст.761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення позивачу суми гарантійного платежу в повному обсязі, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання, що надає позивачу право вимагати повернення в повному обсязі суми гарантійного платежу.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82650,00 грн суми гарантійного платежу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою та належним чином не спростованою, а отже такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, суд керується п.2 ч.1 та п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судові витрати покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн позивачем подано суду договір про надання правової допомоги від 15.12.2021 №28/12/21, укладений між адвокатом Кренель Дмитром Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер», довіреність від 12.05.2021, рахунок-фактуру від 29.12.2021 №31 по договору від 28.12.2021 №28/12/21 на суму 15000,00 грн.

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає розміру, заявленому в попередньому (орієнтовному) розрахунку, наведеному в позові, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також ціною позову.

Таким чином, з огляду на задоволення позову, на користь позивача за рахунок відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІ Груп Логістикс» про стягнення 82650,00 грн суми гарантійного платежу задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІ Груп Логістикс» (04116, м. Київ, вул. Гаврилишина Богдана, буд. 7, ідентифікаційний код 43461755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДР. Оеткер» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, ідентифікаційний код 32553204) 82650 (вісімдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп. суми гарантійного платежу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.08.2022.

Суддя О.О. Третьякова