Рішення

від 02.08.2022 по справі 914/802/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2022 Справа № 914/802/22

За позовом: Приватного підприємства АЙСЛАГ, м. Луцьк

до відповідача: Фермерського господарства ГАЛ АГРО ГРУП, с. Великі Дідушичі Львівської області

про стягнення 469 823, 50 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

Сторони справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства АЙСЛАГ до Фермерського господарства ГАЛ АГРО ГРУП про стягнення 469 823, 50 грн за невиконання умов договору поставки № 161 від 24.07.2019.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.05.2022 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 25.05.2022.

Протокольною ухвалою від 25.05.2022 підготовче засідання відкладено на 29.06.2022.

Ухвалою суду 29.06.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.08.2022.

У судове засідання 03.08.2022 сторони явку повноважних представників не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду спору повідомлені належним чином.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 161 від 24.07.2019 в частині оплати за поставлений товар на суму 216 509, 50 грн (товарний кредит). Також за прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення 168 876, 00 грн заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом та 84 438, 00 грн штрафу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

24 липня 2019 року Приватне підприємство АЙСЛАГ (Постачальник) та Фермерське господарство ГАЛ АГРО ГРУП (Покупець) уклали договір поставки № 161 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати або передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (надалі Товар), в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками Сторін Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого Товару протягом 3 (трьох) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку не оплати Покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1. даного Договору, Постачальник має право рахувати, а Покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням Покупцю 2% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов`язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п. 5.3 даного Договору. Під наданням Покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного Договору.

Відповідно до пункту 5.3. Договору Покупець зобов`язаний оплатити суму товарного кредиту на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній, а відсотки за його використання протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги від Постачальника про оплату. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу паливо дизельне на загальну суму 281 460, 00 грн, що підтверджується накладними № 000030 від 13.01.2020 на суму 109 560, 00 грн та № 000791 від 09.04.2020 на суму 171 900, 00 грн.

Відповідач сплатив позивачу 64 950, 50 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №114 від 30.10.2020 на суму 30 000, 00 грн (призначення платежу: згідно накладної №000791 від 09.04.2020), № ПН38685633 від 25.11.2020 на суму 30 000, 00 грн (призначення платежу: оплата за пальне) та № 370349 від 23.09.2021 на суму 4 950, 50 грн (призначення платежу: оплата за паливо дизельне зг. Договору № 161 від 24.07.2019).

19 січня 2022 року позивач скерував відповідачу претензію, в якій просив в семиденний термін з дня отримання вимоги перерахувати кошти на загальну суму 450 338, 35 грн, у тому числі заборгованість за поставлений товар 216 509, 50 грн, відсотки за користування товарним кредитом 168 876, 00 грн та штраф 64 952, 85 грн.

Зазначену претензію відповідач отримав 22.01.2022, проте відповіді на неї матеріали справи не містять.

Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 216 509, 50 грн заборгованості по оплаті товарного кредиту, 168 876, 00 грн заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом та 84 438, 00 грн штрафу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторони належним чином оформили накладні на відвантаження палива на загальну суму 281 460, 00 грн. Жодних зауважень такі не містять.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1 договору №161 поставки сторони погодили право покупця на оплату товару протягом 3-х календарних днів з дня відвантаження.

Проте у пункті 5.2 договору зазначено, що у разі неоплати в триденний строк, товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту, терміном 30 календарних днів з дня відвантаження та з нарахуванням покупцю 2% за кожен день його використання.

Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а у частині п`ятій цієї статті визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак відповідач не скористався правом оплати вартості товару впродовж 3-х календарних днів з дня відвантаження, а з порушенням зазначеного строку оплатив лише 64 950, 50 грн. Тому позивач правомірно заявив до стягнення 216 509, 50 грн товарного кредиту.

Щодо заявлених до стягнення відсотків за користування товарним кредитом та штрафу.

У пункті 5.3 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплатити суму товарного кредиту на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній, а відсотки за його використання - протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги про оплату.

Вимогу від 19.01.2022 відповідач отримав 22.01.2022, проте доказів сплати погоджених відсотків за 30 календарних днів матеріали справи не містять.

Тому позивач правомірно заявив до стягнення 168 876, 00 грн нарахованих відсотків за користування товарним кредитом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 12.6 договору сторони погодили, що у випадку не оплати поставленого товару більше сорока календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від вартості отриманого, але неоплаченого товару.

У позовній заяві позивач нарахував 84 438, 00 грн штрафу, виходячи з загальної вартості поставленого товару.

Однак суд не погоджується з таким розрахунком позивача, оскільки штраф, з урахуванням пункту 12.6. договору, слід розраховувати з вартості неоплаченого товару.

Беручи до уваги часткову оплату вартості товару, підлягає до стягнення 64 952, 85 грн штрафу (30% від 216 509, 50 грн). У задоволенні решти вимоги про стягнення штрафу слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 216 509, 50 грн основної заборгованості, 168 876, 00 грн відсотки за користування товарним кредитом та 64 952, 85 грн штрафу.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства ГАЛ АГРО ГРУП (місцезнаходження: 82484, Львівська обл., Стрийський р-н, село Великі Дідушичі, ідент. код: 40147334) на користь Приватного підприємства АЙСЛАГ (місцезнаходження: 43021, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Стрілецька, будинок 4; ідент. код: 13369787) 450 338, 35 грн з яких: 216 509, 50 грн основний борг, 168 876, 00 грн відсотки за користування товарним кредитом, 64 952, 85 грн - штраф та 6 755, 08 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.08.2022.

Суддя Галамай О.З.