Рішення

від 09.08.2022 по справі 443/1942/21

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1942/21

Провадження №2/443/217/22

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2022 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Лешеги В.В.,

представника відповідача - адвоката Ратича Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районно суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача 63 026,20 гривень понесених нею додаткових витрат на утримання їхнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач по справі є її колишнім чоловіком, шлюб з яким розірвано рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10.10.2011 року. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11.08.2011 року вирішено стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не меше 30 відсотків прожиткового мінімуму передбаченого для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Жидачівського районного суду від 11.05.2016 року змінено спосіб стягнення аліментів з частки заробітку (доходу) батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій у розмірі 750 грн. щомісяно до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11.03.2019 року вирішено змінити розмір стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 750 грн. на тверду грошову суму в розмірі 1200 грн. щомісячно, що не підлягає індексації.

Відповідач проживає окремо від сім`ї, не приймає участі у вихованні дитини. Позивач не одноразово зверталася до нього з проханням допомогти їй у додаткових витратах на утримання дитини, якій виповнилося 12 років, і 1200 грн. які сплачує відповідач як аліменти недостатньо для розвитку та здоров`я дитини. Понад 5 років відповідач жодного разу не відвідав дитину, час від часу спілкується з ним по телефону. Стверджує, що за останій час нею було понесено додаткові витрати на утримання дитини, а саме: послуги стоматолога, що підтверджується актом №119 від 24.01.2019 року на суму - 1845,00 грн.; курси англійської мови, що підтверджується листом-зобов`язанням №484202804 від 19.09.2021 року на суму - 16900,00 грн., для чого нею було отримано споживчий кредит, що підтверджується укладеною угодою; придбано ноутбук у ТОВ ОТК «Європлюс» 26.11.2021 року на суму - 17623,00 грн.; оздоровлення дитини на морі (дорога - 2000,00 грн., що підтверджується проїздним документом №433211, проживання та харчування - 2500,00 грн.); відвідування басейну «Дельфін» та «Вода» у м.Львові, що підтверджується квитанціями, а також погашення кредиту, що підтверджується квитанцією. Всього нею понесено витрати на загальну суму - 63026,00 грн..

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

04.01.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявних особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. При цьому позивач повинна довести їх необхідність належними та допустими доказами, оскільки саме вона зазначила про додаткові витрати, пов`язані з особливим станом здоров`я дитини.

Позивач належним чином не обгрунтувала та не надала доказів на підтвердження того, що придбання ноутбука на суму 17623,00 грн. пов`язано, зокрема, з розвитком здібностей дитини у відповідних науках, потребою відвідування додаткових занять з відповідними фахівцями, тренінгів з інформаційних технологій, що потребувало придбання такої вартісної комп`ютерної техніки. Не менш надуманими є доводи позивача щодо курсів англійської мови на суму - 16900,00 грн.. Позивачка не довела належними та допустимими доказами, що відвідування занять з англійської мови здійснює саме дитина, такі зумовлені наявності схильності дитини та спрямовано на розвиток особливих здібностей дитини і досягнень у вказаних сферах, такі викликані особливими обставинами, відсутні докази здійснення позивачем зазначених витрат. Тобто, відсутнє існування особливих обставин, які зумовили б необхідність проходження вказаних додаткових занять та погодження таких занять із батьком дитини. Позивачем також не надано доказів, що вказані витрати були спрямовані на розвиток особливих здібностей дитини з ангілйської мови. Також, позовна заява не містить даних, відповідно до яких можливо було б зробити висновок про обов`язковіть відідувань дитиною ТзОВ фірма «Пародент». Розрахунок, нібито понесених додаткових витрат на дитину у зв`язку із наведеним захворюванням (пластинка з елементами), які пов`язані з медичним обслуговуванням, з описом всіх позицій, чеків на придбання медикаментів та товарів, що необхідні, не надано. Стороною позивача не наведені докази особливого характеру даного захворювання, його винятковості та того, що суми аліментних зобов`язань буде недостатньо для забезпечення здорового розвитку дитини. Позивач не надала доказів, що проведені платні дослідження здійснювались за направленням лікуючого лікаря. Отже, у справі відсутні докази про наявність додаткових витрат на лікування дитини, у тому числі про їх характер, розмір та тривалість, відсутні підтверджуючі документи про їх фінансування.

Посилання позивача на квитанції, які долучені до позовної заяви, то такі не обгрунтовують обов`язковість, винятковість витрат, оскільки самі по собі не є доказами придбання позивачем майна, послуг, оскільки не місять найменування покупця, його підпису, відтиску печатки, а тому без інших доказів не можуть слугувати доказами придбання відповідних речей, послуг.

01.02.2022 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначає, що згідно останього рішення суду відповідач сплачує аліменти у фіксованій сумі 1200, 00 грн., що є мінмально можливою сумою визначеною законом. Цих коштів не вистачає на елементарні речі, вже не кажучи про забезпечення здорового розвитку дитини. Відповідно до характеристики сина, виданої школою, то в такій вказано, що дитина має здібності до вивчення гуманітарних дисциплін. Також дитину дуже цікавить інформатика, оскільки він з початкових класів бере участь у різноманітних шкільних олімпіадах, зокрема у всеукраїнській шкільній олімпіаді з інформатики «Бебрас», де показує хороші результати, що підтверджується відповідними сертифікатами.

Щодо англійської мови, то репетиторські заняття син почав брати ще у середині серпня 2020 року. Зазначає, що онлайн заняття позивач обрала через неможливість возити сина на заняття, оскільки вона працює на двох роботах. Також очні заняття не розглядає, оскільки вони економічно не вингідні, бо витрати на них в місяць вищі на 200-500 гривень, не враховуючи потреби доїзду. Почали займатися, бо у зв`язку з карантином та переходом на дистанційну форму навчання усі діти, а не тільки її син, почали сильно відставати у програмі. А тому нею було прийнято рішення про репетиторські заняття, спершу у літній період, а в подальшому коли стало зрозуміло, що карантин та дистанційне навчання продовужуються, вона знайшла курс повного навчального року. Зазначає, що на даний час син займається у групі з 4 дітей за Кембриджською програмою та за 4 місяці син підтягнув у навчанні граматику та синтаксис. Володіння іноземною мовою на рівні В2 та вище є дуже актуальним для отримання затребуваної професії та хорошого, гарно оплачуваного місця праці.

Крім того, зазначає, що оскільки навчання сина проводяться в онлайн форматі, наявність персонального комп`ютера є необхідною. У час пандемії, майже постійного карантину та дистанційної форми навчання, що чергуються із короткими проміжками звичайних очних шкільних занять, претензія відповідача про доцільність покупки ноутбука є необгрунтованою. Чеки на покупку ноутбука та установку програмного забезпечення додано до позовної заяви.

Також, у абулаторній картці сина зазначено, що він багато років стоїть на обліку «Д» з приводу ВВС, а також має порушення постави. У минулому син часто хворів на распіраторні захворювання, які вдалось підлікувати як медикаментозно так і завдяки поїздкам до термальних джерел та курсу відвідування соляної кімнати у Закарпатті , а пізніше з 2019 року у Львові, де відкрили мережу соляних кімнат, що підтверджується чеками про покупку абониментів. З літа 2019 року син також відвідував індивідуальні та групові заняття з плавання в басейнах «Дельфін» та «Водан», що підтверджується відповідними чеками про покупку абониментів. В листопаді 2020 року відвідування басейну було припинено через карантинні обмеження.

Стосовно ортодонтичного лікування та стоматологічних послуг у закладі «Пародент», то в даному закладі дитині були надані послуги з лікування карієсу, пломбування, видалення молочних зубів, герметизація фісур, гігієна та фторування, виготовлення та ремонт ортодонтичних пластинок. Факт надання цих послуг підтверджується чеками про їх оплату. Крім того зазначає, що для звернення до стоматолога не потрібно направлення від лікаря.

24.05.2022 року позивачем через канцелярію суду подано чек про оплату І симестру навчання сина - ОСОБА_3 у Академії «Старт ІТ».

29.06.2022 року позивачем через канцелярію суду подано копію договору №53/13/05/2022 укладеного із ТОВ «Старт ІТ», копію рахунку №262/4 про оплату за догвором №53/13/05/2022, копії чеків про оплату послуг ПП «Пародент».

10.08.2022 року позивачем подано копію рахунку №262/н від 12.05.2022 року на оплату навчання ОСОБА_3 у комп`ютерній Академії «Старт ІТ», копія рахунку №556/н від 03.08.2022 року на оплату навчання ОСОБА_3 у комп`ютерній Академії «Старт ІТ» (ІІ симестр), копії чеків про оплату за ІІ симестр навчання ОСОБА_3 у комп`ютерній Академії «Старт ІТ» та копія чеку на оплату стоматологічних послуг у ТзОВ «Пародент».

Протокольною ухвалою суду від 10.08.2022 року відмовлено у задоволенні заяв позивача від 24.05.2022 року, від 29.06.2022 року та від 10.08.2022 року про долучення доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки такі подані з пропущенням процесуальних строків, позивач не обґрунтувала неможливість їх подання у передбачений ЦПК України строк з причин, що не залежали від неї, а також долучені докази не стосуються предмету доказування (неналежні докази), згідно заявлених позовних вимог, оскільки стосуються витрт понесених після пред`явлення позову.

Одночасно, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відмову в прийнятті доказів, які долучені позивачем із відповіддю на відзив, оскільки такі долучені в строки визначені ст.179 ЦПК України та про наявність в матеріалах справи відповіді на відзив з доданими письмовими доказами представник відповідача був обізнаний, а також судом надавався останньому час для ознайомлення із такими для подання заперечень. Той факт, що конверт із відповіддю на відзив повернувся за закінченням терміну зберігання, як встановлено в судовому засіданні, не може свідчити про невиконання позивачем свого процесуального обов`язку щодо надіслання копії відзиву з додатками відповідачу, оскільки такий надсилався за зареєстрованим місцем проживання останнього.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримала позов, з мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того представник відповідача заявив про подання ним доказів витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.11.2006 року, який було розірвано рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10.10.2011 року (а.с.6).

В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Вибранівською сільською радою Жидачівського району Львівської області від 27.03.2009 (а.с.5).

Як видно із акту обстеження житлово-побутових та матеріальних умов, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 (а.с.7).

24.06.2019 Жидачівським районним судом Львівської області по справі №443/1787/18 видано виконавчий лист, з якого видно, що 11.03.2019 розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, суд вирішив позов ОСОБА_1 задоволити частково. Змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми в розмірі 750 грн. щомісячно на тверду грошову суму в розмірі 1200 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону (а.с.8).

Відповідно до характеристики Комунального закладу загальної середньї освіти І-ІІІ ступенів №8 с.Вибранівка Ходорівської міської ради Львівської області від 21.01.2021 року складеної на ім`я ОСОБА_3 , 2009 року народження, останній навчається в даній школі з першого класу. Зарекомендував себе здібним учнем. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається не в повну міру своїх можливостей. Має добру зорову, слухову пам`ять,добре запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до предметів гуманітарного циклу. На уроках активний, виконує домашні завдання, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться відповідально. Бере активну участь у класному та шкільному житті, художній самодіяльності школи. Веселий, товариський, самостійний. Систематично відвідує школу. Користується авторитетом і повагою в однокласників.

Мати хлопця приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина, бере активну участь у житті класу та школи. Батько вихованням сина не займається, не відвідує батьківські збори, не контактує з вчителями (а.с.48).

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1959, підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікованою Україною 27.02.1991, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII(дата набуття чинності для України: 27.09.1991 року) держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.

Відповідно до вимог ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також з той батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Предметом доказування в справах даної категорії є наявність особливих обставин для понесення додаткових витрат, інших істотних обставин. Спір між батьками щодо розміру додаткових витрат може бути вирішено судом.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами.

У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 по справі № 6-1489цс17 та від 08 травня 2018 року у справі № 272/118/17.

Як зазначалось вище, як на одну з підстав своїх позовних вимог щодо понесення додаткових витрат на утримання їхнього неповнолітнього сина, позивач покликається на те, що ОСОБА_3 потребує ортодонтичного лікування зубів, що пов`язане із особливістю прорізування у нього молочних зубів.

Згідно акту №119 від 24.01.2019 року, який укладений між директором ТзОВ Фірма «Пародент» Юрченко В.А. (Виконавець) та представником замовника в особі Лозяк Юрій Романовичем (Замовник), виконавцем 24.01.2019 року надано наступні послуги: Пластинка з елементами (гвинти, роз`єднання, похила площина) у кількості 1 од. на суму 1845,00 грн. (а.с.11).

Вказані заходи застосовуються як правило для нормалізації функції зубо-щелепового апарату у разі фізіологічних відхилень, що в подальшому сприяє нормальному фізичному розвитку дитини, а тому суд приходить до переконання, що такі заходи викликані особливими обставинами та не можуть вважатися звичайними витратами на дитину.

Факт оплати наданої послуги на суму 1845,00 грн. підтверджується квитанцією №0000009272 від 24.01.2019 року (а.с.72).

Відтак, суд вважає доведеними витрати на стоматологічне лікування дитини в ТОВ Фірма «Пародент» на загальну суму 1845,00 грн., що було викликано особливими обставинами.

Як вбачається з копії медичної карти ОСОБА_3 (а.с.53-66), останній перебуває на «Д» обліку: діагноз ВВС (вроджена вада серця),додаткова хорда лівого шлуночка, порушення постави, рекомендації лікаря: ЛФК, плавання.

На підтвердження додаткових понесених витрат на дитину щодо відвідування басейну позивачем долучено фіскльний чек №8020148 від 03.10.2020 року, з якого вбчається факт оплати на суму 550,00 грн. за відвідування басейну «Водан» абонимент дитячий (а.с.16).

Оскільки лікарем рекомендовано ОСОБА_3 плавання, зважаючи на діагноз ВВС, що знову ж таки викликано необхідністю нормального фізичного розвитку дитини, такий дігноз на переконання суду не може вважатися таким, що викликаний звичайним сезонним або іншим не тяжким захворюванням, що зазвичай виникає у дітей та має тимчасовий характер, а тому суд вважає доведеним витрати на відвідування басейну «Вадан» в розмірі 550 грн., що було викликано особливими обставинами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 27.03.2019 року проходив у ПП «Діа Віта Мед» лабораторне обстеження, вартість якого становить 100,00 грн., що зважаючи на вищезгаданий стан здоров`я дитини, також викликано особливими обставинами. Факт оплати вказаної суми підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №647 від 27.03.2019 року (а.с.16).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено понесення нею додаткових витрат на дитину, які викликані особливими обставинами на загальну суму 2495,00 грн. (1845+550+100).

Одночасно щодо решти позовних вимог, то суд приходить до переконання, що такі не доведені належними, достатніми та достовірними доказами з огляду на наступне.

Позивач покликається на те, що нею були понесені додаткові витрати на придбання ноутбука та програмного забезпечення, у зв' язку із запровадженням карантину та дистанційного навчанням сина у школі.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано фіскальні чеки про купівлю ноутбука, гарнітури (навушників) та встановлення програмного забезпечення у ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» від 26.11.2021 на загальну суму 17922,00 грн. (а.с.9).

Однак, як вбачається з долучених позивачем фіскальних чеків про купівлю ноутбука та програмного забезпечення, у таких відсутні будь-які реквізити, які б дали змогу ідентифікувати осіб, яким такі послуги надавались та якими особами ці послуги оплачувались, тобто відсутні докази понесення цих витрат саме позивачем. Інших доказів, які підтверджували б понесення саме позивачем витрат на купівлю ноутбука та програмного забезпечення суду не надано.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували фактичне використування ноутбука неповнолітнім сином.

В судовому засідання на запитання представнка відповідача позивач повідомила, що син має в користуванні мобільний телефон, який має функцію доступу до інтернету.

Також, позивач посилається на те, що нею були понесені додаткові витрати на оплату курсів з англійської мови для їхнього неповнолітнього сина на суму - 16900,00 грн., для чого нею було отримано споживчий кредит, мотивуючи тим, що у зв`язку із переходом на дистанційну форму навчання, син почав відставати у навчальній програмі, а також те, що шкільна програма та рівень викладання англійської мови у сільській школі не сприяють отриманню знань на бажаному рівні.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано лист-зобов`язання №484202804, з якого бачається, що АТ «Альфа-Банк» повідомило ОСОБА_1 , що зобов`язується надати кредит на Курси англійської мови на суму 16900,00 грн. та забезпечити надходження на поточний рахунок торгової організації АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 41281933 вартості товару зазначеного у цьому листі, в якості виконання зобов`язань банку щодо видачі зазначеного кредиту (а.с.10), акцепт пропозицію на укладення договору про надання споживчого кредиту №484202804 (а.с.12), а також долучено копії квитанції «ПриватБанк» від 21.10.2021 року на суму 2000,00 грн., від 21.01.2021 року на суму - 1900,00 грн. (а.с.14, 71)

Однак, зазначені вище докази, жодним чином не підтверджують проходження ОСОБА_3 курсів з вивчення англійської мови та витрату кредитних коштів саме на вказані цілі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які укладені договори про надання послуг із вивченням англійської мови з третіми особами в інтересах ОСОБА_3 , відсутні акти виконаних робіт (надання послуг), зміст та обсяг наданих послуг, час проведення курсу з вивчення англійської мови та її вартість.

Одночасно як встановлено судом, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем Комунального закладу загальної середньї освіти І-ІІІ ступенів №8 с.Вибранівка Ходорівської міської ради Львівської області, де предмет англійської мови є базовим предметом у програмі навчання дітей закладів загальної середньої освіти, що не заперечується позивачем.

Відповідно до ст.53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Враховуючи вищевикладене та можливість отримання дитиною безкоштовної середньої освіти, гарантованої державою, суд вважає, що позивачем не доведено, що витрати на погашення кредиту є додатковими витратами на утримання дитини в розумінні статті 185 СК України.

При цьому суд не бере до уваги подані позивачем квитанції «ПриватБанк» від 10.08.2020 року на суму 900,00 грн. та від 20.08.2020 на суму 900,00 грн., оскільки призначенння платежу вказано: «Переказ власних коштів для поповнення карти» (а.с.70,71), а будь-яких інших належних та достатніх достатніх доказів здійснення вказаних витрат саме для розвитку ОСОБА_3 позивачем не надано.

Крім того, позивач покликається на те, що нею були понесені додаткові витрати, у зв`язку із оздоровленям дитини на морі, а саме витрати на дорогу - 2000,00 грн, проживання та харчування - 2500,00 грн.

На підтвердження цих витрат позивачем долучено, дитячий проїзний документ від 30.07.2021 року на ім`я ОСОБА_3 , сполучення Львів-Одеса на суму 458,79 грн. та дитячий проїзний документ від 10.08.2021 року на ім`я, ОСОБА_3 , сполучення Одеса-Львів на суму 458,79 грн. (а.с.13).

Однак, позивачем не поданого жодного доказу на понесення витрат відпочинку сина на морі та їх розміру, а в долучених проїзних документах відсутня інформація що такі були придбані позивачем для поїздки сина у лікувальних цілях саме на море, а тільки підтверджуєть факт поїздки їхнього сина 29.07.2021 року з м.Львів до м.Одеса та 09.08.2021 року з м.Одеса в м.Львів.

Також суд відхиляє доводи позивава про стягнення з відповідача додаткових витрати на утримання сина, які пов`язані із купівлею сину шкільного приладдя (канцтоварів), оскільки такі витрати не є додатковими, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України. (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.01.2020 по справі № 484/2230/17). Протилежного позивачем не доведено.

Окрім цього, позивачем на підтвердження позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат на утримання сина, а саме відвідування басейну, долучено копії фіскальних чеків (а.с.15,16,72), однак у таких відсутні будь-які відомості щодо призначення платежів, що позбавляє суд можливості встановити за які саме надані послуги або придбання товарів були оплачені вказані суми.

Позивачем до матеріалів справи не долучено договорів, актів приймання-передачі наданих послуг (робіт) тощо на підтвердження зазначених витрат саме в інтересах неповнолітнього сина.

Враховуючи вищевикладене, решта вимог позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №522/6424/16-ц та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №520/12681/17.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Суд звертає увагу, що відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Суд виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків, суд відносить частину витрат на іншого.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, та виходячи з принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, закріпленому в ст. 141 СК України, суд приходить до переконання, що половина підтверджених понесених позивачем додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина у сумі 2 495,00 грн. підлягає стягненню з відповідача, а саме в розмірі 1247,50 грн., а відтак позовні вимоги слід задоволити частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263, 265, 273, 274-279, 353, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1247 (одну тисячі двісті сорок сім) гривень 50 копійок додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 17 грн. 97 коп..

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 серпня 2022 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка