Постанова

від 07.08.2022 по справі 688/1100/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 688/1100/21

Провадження № 22-ц/4820/544/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., Ярмолюка О. І.,

секретар судового засідання Філіпчук О. В.,

з участю представника ТОВ «Екліпс ЛТД» Антоніва Р. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року (суддя Березюк Н. П., повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та зобов`язання вчинити дії.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2021 року ОСОБА_5 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2020, залишеним без змін постановою Хмельницього апеляційного суду від 27.01.2021 (справа № 688/2507/16-ц), на її користь витребувано у ОСОБА_2 24/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 231 кв. м, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4/100 частини нежитлового приміщення площею 49,9 кв. м, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Після набрання рішенням суду законної сили вона звернулася із заявою про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна. У задоволенні заяви було відмовлено з підстав відсутності майна у зв`язку з його поділу на два об`єкти. Під час апеляційного перегляду рішення суду ОСОБА_2 передав спірне приміщення ТОВ «Екліпс ЛТД», керівником якого він є. 21.01.2021 ТОВ «Екліпс ЛТД» і ОСОБА_4 уклали договір про поділ нерухомого майна, на підставі якого зареєстровано право власності на нові об`єкти за ТОВ «Екліпс ЛТД» і за ОСОБА_4 . Такі дії відповідачів перешкоджають їй вільно володіти майном. Під час поділу майна вони не були власниками нерухомого майна і не могли розпоряджатися ним.

Тому позивачка просила: скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 56394761 від 01 лютого 2021 року, номер запису про право власності 40348871, відповідно до якого було утворено об`єкт нерухомого майна 2280619068107, АДРЕСА_2 , зареєстрованого за ОСОБА_4 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 56322043 від 27 січня 2021 року, номер запису про право власності 40276681, відповідно до якого було утворено об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_3 , зареєстрованого за ТОВ «Екліпс ЛТД»;

повернути осіб, реєстраційний номер та адресу, за якими зареєстровано майно на дату 10 вересня 2020 року, визначених у рішенні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року;

зобов`язати реєстраційну службу Шепетівського міськрайонного управління юстиції зареєструвати майно відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду від 10 вересня 2020 року за ОСОБА_1 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 56394761 від 01 лютого 2021 року, номер запису про право власності 40348871, відповідно до якого було утворено об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_4 , зареєстрованого за ОСОБА_4 . Скасовано рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 56322043 від 27 січня 2021 року, номер запису про право власності 40276681, відповідно до якого було утворено об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_5 , зареєстрованого за ТОВ «Екліпс ЛТД». В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «Екліпс ЛТД», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що товариство і ОСОБА_4 були власниками спірного нерухомого майна на час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, оскільки рішення у справі № 688/2507/16-ц не набрало законної сили. Підстави набуття ними права власності на це майно не оспорені. Суд першої інстанції мав би залишити позов без розгляду, оскільки позивачка не усунула недоліки позовної заяви. Вважає, що рішення не спрямоване на захист права власності ОСОБА_1 і порушує права ТОВ «Екліпс ЛТД». Протиправною є відмова у зупиненні провадження у справі.

У засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Екліпс ЛТД» апеляційну скаргу підтримав.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду у частині відмови у позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до відповідачки ОСОБА_4 .

У справі «Bellet v. France» («Белле проти Франції», рішення від 04 грудня 1995 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки; 2) права та обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Тобто сторонами в судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх прав та інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що завданням суду апеляційної інстанції є перевірка рішення місцевого суду лише в межах апеляційної скарги і відносно осіб, які подали таку скаргу.

У спорі з декількома відповідачами, роздільний розгляд вимог до яких є можливим, один з них може подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції тільки щодо вирішення тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів (крім випадку наявності повноважень на представництво їх інтересів). Інші відповідачі, у свою чергу, мають право як погодитися з рішенням місцевого суду, так і оскаржити цей судовий акт, однак в частині, що стосується вирішення питання про їхні права та (або) обов`язки.

У справі, яка переглядається, співучасть відповідачів за позовом не була обов`язковою, оскільки питання про право одного з відповідачів можна було б вирішити самостійно, незалежно від прав та обов`язків іншого.

В разі, якщо одним з відповідачів подано апеляційну скаргу на рішення суду, яким вирішені самостійні вимоги щодо кожного з кількох відповідачів, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо частини вимог, які не були звернуті до заявника та досліджувати докази і робити висновки щодо вимог, що були звернуті до осіб, які не оскаржили рішення суду першої інстанції, оскаржили рішення суду, але апеляційне провадження за їхніми апеляційними скаргами не було відкрито.

Тому апеляційний суд переглядає судове рішення за апеляційною скаргою ТОВ «Екліпс ЛТД» лише в частині позовних вимог до нього про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав.

В частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав рішення суду першої інстанції не переглядається.

Суд першої інстанції правильно установив, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року у справі №688/2507/16-ц, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 . Витребувано на користь позивачки у ОСОБА_2 24/100 частини нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 231 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_3 4/100 частини нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 49,9 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 (а.с. 5-24, т. 1).

Цим судовим рішенням встановлено, що внаслідок незаконного притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368 КК України 28/100 частин магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 280,9 кв. м вибули із володіння останньої проти її волі.

01 квітня 2021 року рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 57426373 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 447247468107, що розташоване у АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вказаний об`єкт перебуває в процесі поділу, в результаті якого сформовано два об`єкти нерухомого майна на підставі заяв № 43714644 та № 43739654 (а.с. 25, т. 1).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 290138210 і № 290145228 від 14 грудня 2021 року, 24 грудня 2020 року на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення № 2871, 2872 від 23.12.2020, зареєстровано право власності за ТОВ «Екліпс ЛТД» на 24/100 частини нежитлового приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 .

21 січня 2021 року укладено договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності № 83, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Мартиненко А. М., на підставі якого 25 січня 2021 року за ТОВ «Екліпс ЛТД» зареєстровано право власності на новоутворений об`єкт загальною площею 224,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22772055, за адресою АДРЕСА_6 (а.с. 83, 85, т. 2).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи частково позов до ТОВ «Екліпс ЛТД», суд виходив з того, що товариство не набуло право власності на нерухоме майно, оскільки придбало це майно в особи, яка не мала права його відчужувати. Нежитлове приміщення витребувано за рішенням суду позивачкою, права якої порушує прийняте реєстратором оскаржуване рішення.

Такий висновок суду є помилковим з таких підстав.

У статті41Конституції Українизакріплено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю.Право приватноївласності набуваєтьсяв порядку,визначеному законом.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийправа власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Обставини набуття ОСОБА_2 24/100 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке в подальшому перейшло до ТОВ «Екліпс ЛТД», в особи, яка не мала права його відчужувати, та витребування ОСОБА_1 нерухомого майна з чужого незаконного володіння були встановлені судовими рішеннями у справі № 688/2507/16-ц.

Проте постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №688/2507/16-ц рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 про витребування майна. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування 24/100 частини нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 231 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 , відмовлено.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з метою захисту свого права власності на нерухоме майно, конфісковане за вироком суду, у подальшому скасованим із закриттям кримінальної справи у зв`язку з недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

Обов`язок з повернення особі майна або відшкодування його вартості у разі відчуження за відплатним договором покладається на державу, від імені якої діють повноважні органи.

ОСОБА_2 як добросовісний набувач має конкуруючі права на спірне майно, а чинним законодавством врегульовано спеціальний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (у тому числі щодо відчуження майна), відповідно до якого такий обов`язок покладається на відповідний орган держави, тому обґрунтованим є висновок про те, що витребування майна у добросовісного набувача відповідно до правил статті 388 ЦК України не матиме наслідком врівноваження конфліктуючих приватних інтересів з приводу спірного майна. Існування спеціального порядку повернення конфіскованого майна незаконно засудженої особи взагалі виключає можливість застосування до таких відносин правил статей 387, 388 ЦК України.

За обставин, коли законодавство України передбачає інший (спеціальний) спосіб захисту прав особи, якій завдано шкоду відчуженням майна внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в результаті його кримінально-правової конфіскації, витребування спірного майна від добросовісного набувача свідчитиме про довільне і несправедливе позбавлення майна добросовісного набувача на користь іншої особи (попереднього законного власника майна), що є неприпустимим.

ОСОБА_1 має право на захист свого порушеного права в інший спосіб, передбачений законодавством України, який одночасно захищає права добросовісного набувача на спірне майно, а отже, відповідає принципу дотримання врівноваження конфліктуючих приватних інтересів з приводу спірного майна.

Верховний Суд зазначив, що помилковим є висновок, що саме добросовісний набувач спірного майна має нести відповідальність за шкоду, завдану позивачці незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Отже, ОСОБА_2 як добросовісний набувач і власник нерухомого майна - 24/100 частини нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями по АДРЕСА_1 , вправі був розпорядитися ним на власний розсуд.

Відповідно правомірним є набуття ТОВ «Екліпс ЛТД» права власності на 24/100 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладення договору про поділ нерухомого майна та реєстрація за товариством 25 січня 2021 року права власності на новоутворений об`єкт загальною площею 224,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22772055, за адресою АДРЕСА_6 .

У зв`язку з наведеним частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог до ТОВ «Екліпс ЛТД» про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в позові.

В решті рішення суду необхідно залишити без змін.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України документально підтверджені витрати ТОВ «Екліпс ЛТД» по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1362 грн потрібно стягнути з позивачки.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс ЛТД» (місцезнаходження вулиця Садова, 51, с. Сахнівці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, ІК ЄДРПОУ 43001167) судовий збір у сумі 1362 грн (одна тисяча триста шістдесят дві грн).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 серпня 2022 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

О. І. Ярмолюк