Рішення

від 31.07.2022 по справі 362/1350/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1350/20

Провадження № 2/362/233/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретарів Шевченко М.В., Харченко А.В, Берковської Д.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просили визнати недійсними договори купівлі-продажу: серія та номер: 257, укладений 22.02.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., за яким ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221484001:02:029:0006; серія та номер: 259, укладений 01.03.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., за яким ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221484000:06:029:0003, та стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати. В подальшому доповнивши та уточнивши свої позовні вимоги позивачі просили визнати недійсними вказані договори купівлі-продажу земельних ділянок і скасувати записи про право власності: № 24973262, дата та час державної реєстрації 22.02.2018 17:11:51, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Леончук І.Б., Васильківський районний нотаріальний округ, Київська область, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221484001:02:029:0006; № 30524679, дата та час державної реєстрації 01.03.2019 16:05:48, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Леончук І.Б., Васильківський районний нотаріальний округ, Київська область, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221484000:06:029:0003. Також просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Свої вимоги позивачі обгрунтовували тим, що на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА№300891 та серії ЯА №300889 вони є власниками земельних ділянок площами 2,0000 га, розташованих за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Крушинська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами: 3221484000:06:012:0320 та 3221484000:06:012:0004.

Вказували, що на належних їм земельних ділянках наявні порушення вимог земельного законодавства, зокрема, самовільне заняття їхніх земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, проведення на них будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням грунтового покриву, зняття перенесення грунту, позивачі як власники позбавлені доступу до належних їм на праві власності земельних ділянок,що свідчить про порушення вимог статей 125,126,168 Земельного кодексу України та порушення прав позивачів.

Зазначені порушеннявиникли внаслідок самовільногозаняття ОСОБА_3 земельних ділянок позивачівз метою розширення належних їй земельних ділянок, з кадастровими номерами №№ 3221484000:06:029:0003 і 3221484001:02:029:0006, у зв`язку з чим земельні ділянки позивачів по факту реально зменшилисьна 0,388 га.

Порушення прав позивачів підтверджується висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, актами обстеження земельних ділянок та іншими наданими доказами.

Крім того, зазначали, що факт порушення їхніх прав щодо користування належними їм земельними ділянками також встановлено рішенням суду. Так, постановою апеляційного суду Київської області від 17.04.2018 року, залишеною без змінпостановою Верховного Суду від 19.11.2019 року, в справі № 362/5092/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прививши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан. Зобов`язано ОСОБА_3 за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію.

Постановами старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Очеретяної І.О. та старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Бойко Т.О. від 18.03.2019 року відкрито виконавчі провадження №58648035 та №58647586 з виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 02.07.2019 року в рамках виконавчого провадження №58647586 на ОСОБА_3 (як боржника) за невиконання рішення суду накладено штраф.

Рішення суду ОСОБА_3 не виконано.

Згодом стало відомо, що ОСОБА_3 відчужила належні їй земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , уклавши з останніми 22.02.2018 року та 01.03.2019 року договори купівлі-продажу земельних ділянок, при цьому ціна на вказані земельні ділянки занижена, що підтверджується проведеними оцінками цього майна, які додаються.

В той же час після відчуження земельних ділянок, ОСОБА_3 продовжує користуватися ними, проживати в будинку,розташованомуна цих земельних ділянках зі своєю сім`єю.

Факт користування земельними ділянками ОСОБА_3 і проживанняїї разом з членамисім`ї в будинку за місцем їх розташуванням на протязі 2019 року, тобто після відчуження цих ділянок підтверджується довідкою виданою Крушинською сільською радою вих.№765-02-12 від 12.12.2019 року та актом державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 17.07.2019 року, що додаються.

Крім того, позивачі вказують, що у провадженні СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110140000539 від 14.05.2014 року, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Отже, вважають, що єдиною метою укладення ОСОБА_3 спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок є ухилення від виконання судового рішення та можливість уникнення притягнення її до кримінальної відповідальності.Також вважають, що оскаржувані договори не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами, враховуючи те, що ОСОБА_3 після відчуження земельних ділянок продовжує ними користуватися, відтак дії відповідачів були направлені на фіктивний перехід права власності на земельні ділянки.

Посилаючись на викладені обставини, та що звернення до суду з даним позовом є єдиним можливим способом захисту порушених прав позивачів, зважаючи на те, що порушення прав останніх попереднім власником земельних ділянок ОСОБА_3 встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили від виконання якого остання ухилилась та зловживаючи правами вчинила дії щодо відчуження земельних ділянок шляхом укладення фіктивних правочинів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим порушуються права позивачів, просили позов задовольнити.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с. 115-116).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2021 року закрито підтовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті(т. 2, а.с. 13-14).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов повністю підтримав, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 відчужила земельні ділянки своїм родичам, які проживають за однією адресою, за заниженою ціною, та що на час розгляду справи остання не виконала рішення суду, згідно з яким ОСОБА_3 зобов`язано усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками позивачам, прививши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан,зокрема, за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію, та враховуючи, що в зв`язку з відчуженням відповідачем належних їй земельних ділянок права позивачів порушуються, виконання судового рішення є неможливим, просив задовольнити. Також просив стягнути з відповідачів на користь позивачів судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подавклопотання, в якому просив про проведення розгляду справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував з урахуванням письмових пояснень, просиввідмовити в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю(т.2, а.с.231-234).

Інші сторони в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивачі посилались як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтвердженими доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи письмові пояснення представника відповідача, пояснення позивача на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 300891 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, на території Крушинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221484000:06:012:0320.

ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 300889 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована за адресою Київська обл., Васильківський р-н, на території Крушинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221484000:06:012:0004.

ОСОБА_7 належали на праві власності земельні ділянки: кадастровий номер 3221484000:06:029:003 та кадастровий номер 3221484001:026029:0006, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Між сторонами як власниками земельних ділянок, поряд розташованих одна від одної, виник спір щодо користування цими земельними ділянками, який був предметом судового розгляду.

Постановою апеляційного суду Київської області від 17.04.2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.11.2019 року, в справі № 362/5092/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан. Зобов`язано ОСОБА_3 за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 самовільно розширила межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0003 площею 0,2500 га та 3221484001:02:029:0006 площею 0,2500 га та провела ряд будівельних робіт, а саме: повністю зайнявши прохід між земельними ділянками сторін і облаштувала проїзд до своїх ділянок по земельним ділянкам позивачів, кадастрові номери, зокрема, 3221480000:06:012:0004, 3221480000:06:012:0320, розташованих на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, знявши шар родючого ґрунту та зробивши висипку з щебеню; зі знятого родючого шару грунту облаштовано захисний вал вздовж ділянок; безпосередньо по земельних ділянках позивачів встановлено кам`яну та дерев`яну огорожу; встановлено сім електроопор та облаштовано майданчик для електротрансформатора; ведеться будівництво будинку, господарського приміщення, обладнано автомобільну стоянку. Внаслідок самовільного розширення відповідачкою меж належних їй земельних ділянок та проведення на цих ділянках будівельних робіт, загальна площа самовільно зайнятих ділянок позивачів складає 0,388 га, земельні ділянки позивачів по факту реально зменшились на 0,388 га, а саме земельна ділянка власника ОСОБА_1 , кадастровий номер 3221480000:06:012:0004на 0,1140 га, а земельна ділянка власника ОСОБА_8 , кадастровий номер 3221480000:06:012:0320 на 0,0437 га.

На виконання вказаного рішення суду 24.10.2018 року Васильківським міськрайонним судом Київської області виданий виконавчий лист №2/362/31/16, який передано на виконання до Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області.

Постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області(далі - Васильківський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області) Очеретяної І.О. від 18.03.2019 року відкрито виконавче провадження №58648035 з виконання вказаного вище рішення суду (т.1, а.с.52).

Постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Бойко Т.О. від 18.03.2019 року відкрито виконавче провадження №58647586 з виконання вказаного вище рішення суду (т.1, а.с.51).

Згідно з актом державного виконавця від 06.05.2019 року встановлено, що рішення суду щодо усунення перешкод в користуванні земельними ділянками станом на 06.05.2019 року ОСОБА_3 не виконано (т.1, а.с. 53).

Відповідно до акту державного виконавця від 17.07.2019 року встановлено, що рішення суду ОСОБА_3 станом на 17.07.2019 року не виконано (т. 1, а.с. 54).

Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 02.07.2019 року в рамках виконавчого провадження №58647586 до ОСОБА_3 (як боржника) за невиконання рішення суду накладено штраф на ОСОБА_3 (т.1, а.с. 55-56).

Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2018 року ОСОБА_3 передала у власність (продала), а ОСОБА_4 прийняла у власність (купила) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484001:02:029:0006. Продаж земельної ділянки за домовленістю сторінпроведено на суму, що складає 60 000,00 грн (п.2.1. договору) (т.1, а.с.46-47).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2019 року земельна ділянка, кадастровий номер 3221484001:02:029:0006, площею 0,25 га зареєстрована на підставі вказаного договору купівлі-продажу на праві приватної власності за ОСОБА_4 . Запис про право власності № 24973262, дата та час державної реєстрації 22.02.2018 17:11:51, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Леончук І.Б., Васильківський районний нотаріальний округ, Київська область (т.1, а.с. 48).

Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.2019 року ОСОБА_3 , передала у власність (продала), а ОСОБА_5 , прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,2496 га, кадастровий номер 3221484000:06:029:0003. Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 . Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проведено на суму 135 600 грн (п.2.1. договору) (т.1, а.с.203).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2019 року земельна ділянка, кадастровий номер 3221484000:06:029:0003, площею 0,2496 га зареєстрована на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки на праві приватної власності за ОСОБА_5 . Запис про право власності № 30524679, дата та час державної реєстрації 01.03.2019 16:05:48, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Леончук І.Б., Васильківський районний нотаріальний округ, Київська область (т.1, а.с. 49-50).

Разом з цим, висновком експертів за результатами проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.01.2018 року № 7263/17-41/21739/17-42 встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 3221484000:06:029:0003 розташований житловий будинок та об`єкт незавершеного будівництва (т.1, а.с. 13-14).

Згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2496 га, кадастровий номер 3221484000:06:029:0003, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська, виготовленого ТОВ «Експерт Ін» на замовлення ОСОБА_1 вартість вказаної земельної ділянки станом на 10.01.2020 року становить 517 400 грн (т.1, а.с. 63-82).

Відповідно до довідкивиданоїКрушинською сільською радою вих.№765-02-12 від 12.12.2019 року ОСОБА_3 не зареєстрована, але проживає на протязі 2019 року разом з сином ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 3221484000:06:029:0003 (т. 1, а.с. 62).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають в будинку АДРЕСА_4 , що підтверджується договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 22.02.2018 року та від 01.03.2019 року, довідкою №2636 від 05.05.2020, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області (т.1 а.с. 46, 109, 203).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 230 ЦК України визначено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі №6-1873цс16 для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому, необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9 роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Звертаючись до суду з позовом позивачі вказували, що їх звернення до суду з даним позовом є єдиним можливим способом за для реалізації їхніх порушених прав попереднім власником земельних ділянок - ОСОБА_3 . Факт порушення прав позивачів встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, проте відповідачем не виконано, оскільки остання ухилилась від виконання судового рішення та вчинила дії щодо відчуження земельних ділянок шляхом укладення фіктивних правочинів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим порушуються права позивачів.

Водночас, у позові позивачі зазначали, що у зв`язку з відчуженням ОСОБА_3 належних їй земельних ділянок виконання судового рішення, згідно з яким її зобов`язано усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками позивачам, привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан,зокрема, за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію, є неможливим.

Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;наявність підстав для оспорення правочину;встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Як встановлено судом, позивачі є власниками земельних ділянок, розташованих за адресою Київська обл., Васильківський р-н, на території Крушинської сільської ради.

Згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки, площі земельних ділянок позивачів становлять по 2,0000 га кожного.

Факт порушення відповідачем ОСОБА_3 прав позивачів встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, зокрема, постановоюапеляційного суду Київськоїобластівід 17.04.2018 року, залишеною без змінпостановою Верховного Суду від 19.11.2019 року, в справі № 362/5092/14-ц, якоюзобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками позивачам, привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан,зокрема, за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію.

Так, вказаним судовим рішенням встановлено, щовнаслідок самовільного розширення відповідачкою меж належних їй земельних ділянок за рахунок земельних ділянок позивачів та проведення на цих ділянках будівельних робіт, а саме: зайняття проходу між земельними ділянками сторін і облаштування проїзду до своїх ділянок по земельним ділянкам позивачів;встановлення по земельних ділянках позивачів кам`яної та дерев`яної огорожі; встановлення сім електроопор та облаштування майданчику для електротрансформатора та ін., земельні ділянки позивачів по факту реально зменшились,зокрема, земельна ділянка власника ОСОБА_1 , кадастровий номер 3221480000:06:012:0004 на 0,1140 га, а земельна ділянка власника ОСОБА_8 , кадастровий номер 3221480000:06:012:0320 на 0,0437 га.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Вищевказане судове рішення ОСОБА_3 не виконано, що підтверджуєтьсяактами державного виконавця від 06.05.2019року та від 17.07.2019року (т.1, а.с. 53, 54).

За невиконання рішення суду постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 02.07.2019 року в рамках виконавчого провадження №58647586 на ОСОБА_3 (як боржника) накладено штраф (т.1, а.с. 55-56).

22.02.2018 року ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484001:02:029:0006 - ОСОБА_4 , а 01.03.2019 року ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку площею 0,2496 га, кадастровий номер 3221484000:06:029:0003 - ОСОБА_5 , що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу земельних ділянок (т.1, а.с.46-47,203).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2019 року вказані земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1, а.с. 48-50).

Відчужуючи земельні ділянки (до яких ввійшли частини належні на праві власності земельні ділянки позивачів унаслідок самовільного їх зайняття саме ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 була обізнанапро наявність спору, що розглядається судом.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають за однією адресою, отже вони не могли не знати про наявність спору щодо земельних ділянок, які вони мали намір придбати (т.1 а.с. 46, 109, 203).

Крім того, судом також встановлено, що на час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3221484000:06:029:0003 на цій ділянці був розташований житловий будинок та об`єкт незавершеного будівництва, отже земельна ділянка не була вільною (висновок експертів за результатами проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.01.2018 року № 7263/17-41/21739/17-42 (т.1, а.с. 13-14).

Після відчуження земельних ділянок ОСОБА_3 продовжує ними користуватися та проживати разом з сином в будинку, розташованому на земельній ділянці 3221484000:06:029:0003, тобто фактично земельні ділянки не вибули з її володіння, що підтверджуєтьсяпостановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 02.07.2019 року в рамках виконавчого провадження №58647586 та довідкою Крушинської сільської радивих.№765-02-12 від 12.12.2019 року (т.1, а.с. 55-56, 62).

Отже, відповідачами оспорюваних договорів не вчинено будь-яких дій на виконання таких правочинів, тобто дій на реальне настання правових наслідків за цими договорами.

Таким чином, ОСОБА_3 , яка відчужила земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу діяла очевидно недобросовісно та зловживала правами, оскількивчинила оспорювані правочини з метою неповернення позивачам самовільно зайнятих нею частин належних їм земельних ділянок з приведенням їх у первинний стан іуникнення в подальшому від виконання рішення суду,отже оспорюваними правочинами порушуються права та інтереси позивачів.

Виходячи з того, що перехід права власності на земельні ділянки (до яких ввійшли частини належні на праві власності земельні ділянки позивачів унаслідок самовільного їх зайняття саме ОСОБА_3 ) свідчить про мету неповернення позивачам самовільно зайнятих належних їм на праві власності частин земельних ділянокз приведенням їх у первинний стан і уникнення в подальшому від виконання рішення суду, що порушує права та інтереси позивачів, враховуючи вищевикладені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для визнання оспорюваних договір недійсними.

З метою реального захисту та відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів позивачів, суд вважає за необхідне скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оспорювані договори не створили жодних юридичних наслідків.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 203, 215 ЦК України, статтями 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221484001:02:029:0006, укладений 22 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., серія та номер: 257.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221484000:06:029:0003, укладений 01 березня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., серія та номер: 259.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221484001:02:029:0006, здійснений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київська область Леончук Інною Борисівною, номер запису про право власності 24973262від 22 лютого 2018 року за ОСОБА_4 .

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221484000:06:029:0003, здійснений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київська область Леончук Інною Борисівною, номер запису про право власності 30524679від 01 березня 2019 року за ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 по 1166 грн. з кожного судових витрат по справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено «15» серпня 2022 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко