Ухвала

від 13.08.2022 по справі 320/5958/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 серпня 2022 року Київ № 320/5958/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Басая Максима Миколайовича в інтересах комунального некомерційного підприємства "Вишнівської міської лікарні" Бучанського району Київської області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

адвокат Басай М.М. звернувся до суду в інтересах КНП "Вишневська міська лікарня" Бучанського району Київської області з вимогами визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 08.09.2021 №UA-2021-09-08-005420-с.

Ухвалою суду від 18.07.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові запропоновано усунути виявлені судом недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням та наданням доказів, якими підтверджена поважність причин такого пропуску та оригіналу висновку №UA-2021-09-08-005420-с та/або копію засвідчену еклектронним цифровим підписом.

На виконання вимог ухвали була подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду та копія висновку №UA-2021-09-08-005420-с засвідчена ЕЦП.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд констатує невиконання вимог судового рішення від 18.07.2022 в частині надання доказового підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та, зважив на таке:

поважними за змістом ст.122 КАСУ обставинами визнаються ті, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

В поданій на виконання вимог ухвали КОАС від 18.07.2022 заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду заявник посилається як на підстави пропуску вказаного строку запровадження в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації та навмисне спотворення відповідачем інформації про кінцевий строк оскарження висновку моніторингу від 08.09.2021 №UA-2021-09-08-005420-с.

Разом з цим, наведений аргумент щодо запровадження в Україні воєнного стану cуд до уваги не приймає, оскільки позивач, не дивлячись на воєнний стан Україні, реалізував своє право на звернення до суду шляхом подачі позову до Київського окружного адміністративного суду, і воєнний стан не став при цьому на заваді.

Крім того, відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону", суди як об`єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.

Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26 травня 2021, набув чинності Закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Таким чином, для суду не є переконливим довод про воєнний стан як перешкоду своєчасного звернення до суду.

Так само суд не відносить до поважних причин пропуску строку звернення навмисне, на думку позивача, спотворення відповідачем інформації про кінцевий строк оскарження висновку моніторингу від 08.09.2021 №UA-2021-09-08-005420-с, оскільки доказів оскарження дій відповідача в частині спотворення зазначеної інформації або визнання такої інформації недостовірною в судовому порядку не подано.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що кінцевий строк оскарження інформації, викладеної у висновку моніторингу встановлюється ч.10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12 2015 № 922-VIII, а отже позивач повинен і міг знати про необхідність оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-UA-2021-09-08-005420-с до 01.07.2022.

Разом з цим, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд оцінив, що до поданої на виконаня вимог ухвали суду від 18.07.2022 заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не додано жодного доказу та не наведено у ній доводів відносно поважних причин строку звернення до суду.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку. Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій, що є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania). Суд знову, як і в ухвалі від 23 жовтня 2021 року, звертає увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від висновків, викладених раніше щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшов до наступного висновку: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що жоден аргумент зазначений позивачем у якості підстав для поновлення строку звернення до суду не утворює поважних причин, які б не залежали від волі заявника та мали б об`єктивний характер, відтак заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої та другої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків, - ч. 5 ст. 169 КАСУ.

Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі суду від 18.07.2022, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані адвокатом Басаєм Максимом Миколайовичем в інтересах комунального некомерційного підприємства "Вишнівської міської лікарні" Бучанського району Київської області визнати неповажними.

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду,- відмовити.

Позовну заяву адвоката Басая Максима Миколайовича в інтересах комунального некомерційного підприємства "Вишнівської міської лікарні" Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ 22201472, вул. Машинобудівників, буд. 5-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08132) до Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856, вул. П. Сагайдачного, 4, Київ, 04070) про визнання протиправним та скасування висновку, - повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.