Рішення
від 14.08.2022 по справі 580/2931/22
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року справа № 580/2931/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративний позов адвоката Шипіцина О.В. від імені ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Драбівському районі Черкаської області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

08.07.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Шипіцина О.В. (03062, м.Київ, пр.Перемоги, буд.67, корпус І, офіс 217) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Управління Державної казначейської служби України у Драбівському районі Черкаської області (19800, Черкаська обл., Драбівський р-н., селище міського типу Драбів, вулиця Шевченка, будинок 11; код ЄДРПОУ 38002109) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій, які викладені у листі від 31.12.2021 №02.5-11-11/1026, щодо повернення без виконання виконавчого листа від 09.11.2021 №580/840/21;

зобов`язання відповідача здійснити дії щодо виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 №580/840/21.

Додатково просив стягнути на користь позивачки судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач всупереч вимог закону повернув без виконання вказаний вище виконавчий лист.

13 липня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження. Також встановив строк для надання доказів та відзиву відповідачу 15 днів, позивачу -5 днів для надання відповіді на відзив. Вказану ухвалу згідно даними роздруківки з електронної пошти суду надіслано відповідачу на його електронну пошту 14.07.2022.

Відповідач правом надати відзив не скористався. Клопотань про продовження строку для надання відзиву та доказів не заявив.

Оскільки обґрунтованих клопотань про судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні не надійшло, зважаючи на відсутність доцільності призначити у справі експертизу або допитати свідків, суд дійшов висновку спір вирішити правилами спрощеного письмового провадження (без виклику сторін).

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа №580/840/21 за позовом вказаної позивачки до Шрамківської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу позивачки задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська обл., Золотінський р-н., с. Шрамківка, вул. Незалежності, буд. 16; код ЄДРПОУ: 34238355) на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

На виконання вказаного вище судового рішення 09.11.2021 Черкаський окружний адміністративний суд видав позивачці виконавчий лист №580/840/21 щодо стягнення вказаних вище сум коштів.

21.12.2021 позивачка звернулася заявою до відповідача та просила перерахувати загальну суму 3770,00грн на її поточний рахунок. В додатках до заяви вказала виконавчий лист від 25.10.2021 №580/840/21, копії квитанцій від 24.05.2021 №18380 та від 25.05.2021 №23320.

Листом від 31.12.2021№02.5-11-11/1026 відповідач повідомив. Боржник (Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області код ЄДРПОУ 34238355) відсутній у мережі установ і організацій. Крім того у боржника відсутні відкриті в органах Казначейства реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах. Додатково зазначив, що не здійснює касове обслуговування зазначеного вище боржника. Для подальшого виконання виконавчого документа необхідно долучити належним чином завірену ухвалу суду про заміну сторони виконавчого провадження, яка вступила в законну силу. Зіславшись напідп.3 п.9 Порядку №845 повернув виконавчий лист, виданий 09.11.2021 у справі №580/840/21 без виконання, оскільки боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства.

Тому позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 вказаного Закону є виконавчими документами, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення.

Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.6 ЗУ №1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Сторонами виконавчого провадження згідно з положеннями ст.15 ЗУ №1404-VIII є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання регулює закон України від 5 червня 2012 року №4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі ЗУ №4901-VI).

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація;

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені статтею 3 ЗУ №4901-VI.

Зокрема, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Отже, обчислення строку для оцінки своєчасності перерахування стягувачу коштів розпочинається з дати отримання необхідних документів та відомостей центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, вказана стаття Закону передбачає, що джерелом такого фінансування є рахунки боржника - конкретного державного органу.

Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження, а є встановленою Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16 (провадження №12-105гс18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 913/356/15 (провадження № 12-5гс19), Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 справа №200/7261/13-ц.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Згідно з п.38 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Тобто, безпосередні дії зі списання коштів виконує саме Казначейство.

У пункті 2 Порядку №845 вказані визначення основних понять, що вживають в ньому.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Тобто, саме вказаним порядком передбачені окремі функції органів Казначейства для виконання рішень про стягнення коштів.

Відповідно до п.4 Порядку №845 органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Отже, на відповідача покладений обов`язок вживати заходи до виконання виконавчих документів.

Згідно з абзацами 1-5 п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи), за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).

Суд урахував, що вказаних вище вимог позивачка дотрималася, звертаючись до відповідача вказаною вище заявою.

Відповідно до п.17 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з п.8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Відповідно до п.15 Порядку №845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Згідно з п.9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

1) виконавчий документ:

не підлягає виконанню органом Казначейства;

подано особою, що не має відповідних повноважень;

пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;

2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;

6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;

10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;

11) наявні інші передбачені законом випадки.

Щодо повернення позивачці виконавчого листа відповідно до підп.3 п.9 Порядку №845, оскільки боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства, суд урахував пункт 5 Порядку №845, яким передбачені права органів Казначействах під час виконання виконавчих документів:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Отже, у разі наявності обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання виконавчого листа, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, відповідач може скористатися вказаним вище переліком прав, зокрема має право звернутися до суду у визначеному законом порядку.

Відповідач не надав до суду належних, достовірних та допустимих доказів щодо вжиття ним вказаних вище заходів для виконання виконавчого листа №580/840/21 щодо стягнення присуджених судом сум коштів, у т.ч. доказів відсутності відкритих рахунків боржника.

Оскільки виконавчий лист стосується стягнення коштів, його виконання вказаними вище нормами закону покладено на відповідача.

Підпункт перший п.16 Порядку №845 встановлює, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету.

Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства згідно з п.18 Порядку №845 повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Відповідно до абзацу першого п.19 Порядку №845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Боржник у виконавчому листі з 01.03.2021 змінив повне найменування з "Шрамківська сільська рада Драбівського району" на "Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області" і станом на час судового розгляду справи відповідно до відомостей в ЄДРПОУ діє як юридична особа - орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3.3 розділу 3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за №1569/218810, зарахування всіх надходжень до місцевих бюджетів, у тому числі позик місцевих бюджетів та запозичень, здійснюється виключно через рахунки, відкриті в Казначействі.

Пунктом 7.1 вказаного Порядку №938 визначено, що відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов`язань (крім оплати праці та нарахувань на заробітну плату та виділення коштів для надання кредитів) та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (додаток 17 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки.

Якщо перерахування бюджетних коштів проводиться за цільовим спрямуванням, то подане розпорядження в обов`язковому порядку повинно містити примітку щодо призначення коштів, яка відображається у виписці з особового рахунка.

Відповідно до розпоряджень, наданих місцевими фінансовими органами протягом операційного дня, органи Казначейства перераховують кошти в день їх надходження. Розпорядження, які надійшли після закінчення операційного дня, виконуються органами Казначейства наступного робочого дня.

Після проведення зарахування на розпорядженні органами Казначейства ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 18 до цього Порядку). Один примірник залишається в органі Казначейства, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.

Відповідно до п.12 Порядку №845 безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.

Зупинення безспірного списання коштів відповідно до п.13 Порядку №845 здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ згідно з п.14 Порядку №845 виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

Відповідач не довів сукупністю належних і допустимих доказів наявності обставин і фактів, які дали йому підстави не приймати виконавчий лист до виконання.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів є Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646) відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215.

У заявлених спірних правовідносинах позивач звертався виключно щодо виконання виконавчого листа до відповідача (код ЄДРПОУ 38002109), який є територіальним органом Державної казначейської служби, які реорганізуються шляхом приєднання згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2020 №1147.

Абзац другий ст.19 Конституції України встановлює обов`язок всіх органів державної влади, їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, що визначені законом.

Відповідач не довів, що діяв в межах, спосіб та строки, визначені Конституцією України та законами.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Повертаючи листом від 31.12.2021 №02.5-11-11/1026 виконавчий лист №580/840/21 без виконання, що не є актом владно-розпорядчого характеру, порушив вказані вище вимоги законодавства, у т.ч. положення абзацу другого ст.6 ЗУ №1404-VIII, допустив бездіяльність щодо його виконання (пасивна, а не активна поведінка, як оскаржує позивачка) та порушив право позивачки на отримання коштів. Самі по собі дії, які викладені у листі від 31.12.2021 №02.5-11-11/1026, щодо повернення без виконання виконавчого листа від 09.11.2021 №580/840/21 безпосередньо не порушують заявлене право позивачки. Тому в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Належним і повним способом повного судового захисту порушеного права позивачки є визнання протиправною бездіяльності щодо виконання виконавчого листа від 09.11.2021 №580/840/21 та зобов`язання відповідача прийняти його виконання в установленому законом порядку.

Отже, позовні вимоги обгрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 07.06.2022 №4090-3252-7317-7985 в сумі 992,40грн. про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина.

З приводу професійної правничої допомоги суд урахував. Згідно з ордером від 05.07.2022 серії АН №1072774, виданим на підставі договору від 10.02.2021 №10-02/2021-2 про надання правової допомоги, адвокат Шипіцин О.В. надає правову допомогу позивачці. Зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідач не подав клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Позовна заява позивача підписана та подана вказаним вище адвокатом Шипіциним О.В., додатки до позовної заяви завірені також вказаним адвокатом. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Однак, відсутні належні, достовірні та допустимі докази понесення позивачем фактичних витрат на професійну правничу допомогу, а саме сплати нею сум коштів за таку допомогу.

З огляду на відсутність доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов адвоката Шипіцина О.В. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Драбівському районі Черкаської області щодо виконання виконавчого листа від 09.11.2021 №580/840/21 про примусове виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №580/840/21 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська обл., Золотінський р-н., с. Шрамківка, вул. Незалежності, буд. 16; код ЄДРПОУ: 34238355) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп., та зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Драбівському районі Черкаської області (19800, Черкаська обл., Драбівський р-н., селище міського типу Драбів, вулиця Шевченка, будинок 11; код ЄДРПОУ 38002109) прийняти до виконання виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 №580/840/21 у встановленому законом порядку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Драбівському районі Черкаської області (19800, Черкаська обл., Драбівський р-н., селище міського типу Драбів, вулиця Шевченка, будинок 11; код ЄДРПОУ 38002109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою в сумі 496,20грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 15.08.2022.

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.08.2022
Оприлюднено17.08.2022
Номер документу105733875
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —580/2931/22

Постанова від 19.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Постанова від 19.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 05.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 09.08.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 09.02.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 09.02.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Ухвала від 19.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кобаль Михайло Іванович

Рішення від 14.08.2022

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Анжеліка БАБИЧ

Ухвала від 12.07.2022

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Анжеліка БАБИЧ

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні