Рішення

від 04.08.2022 по справі 294/1637/20

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/294/168/22

справа № 294/1637/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Лесько М.О.,

при секретарі Рижук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на земельну (частку) пай, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай), мотивуючи свої вимоги тим, що з 22.07.1991 року була прийнята в члени КСП «Жовтень» (с. Дриглів, Чуднівський район, Житомирська область), на момент передачі землі у колективну власність із членів КСП не виключалась, сертифікат на земельну частку (пай) не отримала, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду за захистом свого права на земельний пай.

Позивач в судове засідання не з`явилась, до суду надіслала клопотання згідно якого просить справу розглядати без її участі, позов задовільнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Чуднівська міська рада Житомирської області не забезпечила участь свого представника у судовому засіданні. До суду надійшла заява за підписом Чуднівського міського голови Віталія Войтка, згідно якої відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить справу розглядати без участі відповідача за наявними усправі матеріалами.

На підставі статей 211, 223 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників справи та здійснити судовий розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За період з 1991 по 2001 позивач працювала у колективному сільськогосподарському підприємстві «Жовтень» в с. Дриглів, Чуднівського району Житомирської області різноробочим, що підтверджується трудовою книжкою (а.с.8-12).

Довідкою № 431 виданою Дриглівським старостинським округом №3 підтверджується те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була членом КСП «Жовтень» с. Дриглів Чуднівського району із 22.07.1991 року по 02.10.2001 (а.с.13).

В списку осіб проектно - технічної документації землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам за рахунок земель колективної власності реформованого КСП Жовтень Дриглівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області значиться ОСОБА_1 за № 295 (а.с.32-33).

Відповідно до ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ст.4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.9 ст.5 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 у редакції від 05.05.1993, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частинами 6-9 статті 6 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 у редакції від 05.05.1993 при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації. Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі. До числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій. До числа осіб, зайнятих у соціальній сфері, належать працівники освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування населення, зв`язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, а також пенсіонери з числа цих осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Щодо заяви відповідача - Чуднівської міської ради про застосування правил про позовну давність передбачених ЦК УРСР 1963 року.

- Закон не встановлює будь яких строків для реалізації громадянином свого права на земельну частку (пай) шляхом отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- право позивача є триваючим у часі і строк позовної давності для захисту цього права розпочинає перебіг не з дня виникнення права, а з дня, коли інша особа порушила, не визнала чи оспорила таке право особи;

- позивач звернулася до суду не за захистом вже порушеного чи оспореного права, а за визнанням її права, оскільки для подальшої реалізації цього права особа повинна мати правовстановлюючий документ, що посвідчує таке право (відповідно до Закону таким документом може бути, крім іншого, сертифікат або рішення суду);

- до дня звернення позивача до суду не існувало жодної особи, яка б порушувала, не визнавала чи оспорювала право позивача на земельну частку (пай) і лише з дня подання до суду відповідачем першого відзиву на позовну заяву (12.08.2021) можна стверджувати про не визнання та оспорювання права позивача певною особою - Чуднівською міською радою Житомирської області (відповідачем у справі);

- отже, строк позовної давності у даній справі позивачем не пропущений, тому правила про позовну давність передбачені ЦК УРСР 1963 року, застосуванню не підлягають.

З таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені.

На підставі наведеного вище обгрунтування та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 81, 82, 211, 223, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 256, 257, 261, 328, 374, 392 ЦК України, статтями 5, 6 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 у редакції від 05.05.1993, статтею 122 Земельного кодексу України, статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», положеннями Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95 від 08.08.1995 року, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну частку (пай) члена КСП "Жовтень" (с. Дриглів) за кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 площею 2,0758 га.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: М.О. Лесько