Постанова

від 08.02.2024 по справі 294/1637/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №294/1637/20 Головуючий у 1-й інст. Лесько М.О.

Категорія 20 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №294/1637/20 за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області, треті особи ОСОБА_2 , Фермерське господарство «Іващенко», про визнання права власності на земельну (частку) пай

за апеляційною скаргою заступника керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Леська М.О. у м. Чуднові,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) за кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 площею 2,0758 га.

В обґрунтування позову зазначила, що з 22.07.1991 була прийнята в члени КСП «Жовтень» (с. Дриглів, Чуднівський район, Житомирська область), на момент передачі землі у колективну власність із членів КСП не виключалась, сертифікат на земельну частку (пай) не отримала, у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом свого права на земельний пай.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну частку (пай) члена КСП "Жовтень" (с. Дриглів) за кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 площею 2,0758 га.

Не погоджуючисьіз вказанимсудовим рішенням,заступник керівникаЖитомирської обласноїпрокуратури вінтересах державив особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено зміст спірних правовідносин, у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема судом порушено вимоги ст. 13,14 Конституції України, ст. ст. 25,1216,1218-1219 Цивільного кодексу України, п. п. 1-2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 2, 3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 89, 263 ЦПК України.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин перебування особи в членах будь-якого КСП, отримання таким КСП державного акту на право колективної власності на землю, проведення паювання земель КСП, належності спірної земельної ділянки до земель колективної власності, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю. Разом із тим, позивачка не довела обставин свого членства КСП та факту реєстрації державного акта на право колективної власності на землю, оскільки вказаний акт в матеріалах справи відсутній.

За таких обставин вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того вказує, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються обгрунтування порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції інтересів держави та наявності визначених законодавством підстав для їх представництва прокурором шляхом подання апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 січня 2024 року задоволено клопотання заступника керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області та залучено до участі у цивільній справі № 294/1637/20 за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на земельну (частку) пай як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та Фермерське господарство «Іващенко» (код ЄДРПОУ 40119197, адреса: 13201, Житомирська область, Житомирський район, м. Чуднів, вул. Житомирська, 6А, кв.1).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 23.07.1991 ОСОБА_1 була прийнята в колгосп «Жовтень» в с. Дриглів, Чуднівського району Житомирської області різноробочим та працювала до 10.02.2001, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-12). Записи внесені в трудову книжку робітника. Трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства, видана на ім`я позивача, в матеріалах справи відсутня.

Із копії Довідки Дриглівського старостинського округу Чуднівського району від 27.10.2020 № 431 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була членом КСП «Жовтень» с. Дриглів Чуднівського району із 22.07.1991 по 02.10.2001 (а.с.13).

В спискуосіб проектно-технічної документаціїземлеустрою щодоорганізації територіїземельних часток(паїв)та видачідержавних актівна правовласності наземельні ділянкигромадянам зарахунок земельколективної власностіреформованого КСПЖовтень Дриглівськоїсільської радиЧуднівського районуЖитомирської областівід 2004року значиться ОСОБА_1 за№ 295(прізвищедописано вручнупоряд зіншими надрукованими),розмір земельноїділянки 2,08га (а.с.32-33).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.07.2022 вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 площею 2,0758 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Житомирська область. Чуднівський район, Дриглівська сільська рада, зареєстрована 11.03.2016 (а.с. 34).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що вона має право на пай, оскільки була членом КСП «Жовтень», проте сертифікат на право власності на пай не отримала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою в інтересах державив особіГоловного управління Держгеокадастру у Житомирської області у цій справі, прокурор зазначав, що оскаржуваним рішенням порушені інтереси держави щодо права власності на землю та рішення суду суперечить нормам чинного законодавства, а тому ГУДержгеокадастру у Житомирській області,як контролюючий орган у сфері землекористування, не був залучений до участі у розгляді даної справи. Разом з тим оскаржуване рішення зачіпає інтереси держави.

Посилаючись на те, що порушення інтересів держави у цій справі відбулося внаслідок незаконних дій позивача щодо привласнення земельної ділянки, прокурор звернувся до суду в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.

Також прокурор вказував, що уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є ГУДержгеокадастру у Житомирській області, яке проінформувало прокуратуру про те, що намірів звертатися з апеляційною скаргою не має, водночас просило обласну прокуратуру здійснювати представництво інтересів держави шляхом внесення апеляційної скарги.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21).

Із матеріалів справи вбачається, що Чуднівська окружна прокуратура, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», листом №55-93-35197вих-23 від 13.11.2023 повідомила ГУДержгеокадастру у Житомирської областіпро необхідність вжиття заходів щодо оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції (а.с.72-75), на щоГУ Держгеокадастру у Житомирській області, листом №10-6-0.61-4166/2-23 від 17.11.2023 повідомило Чуднівську окружну прокуратуру про неможливість вчинення відповідних дій у зв`язку із відсутністю фінансування.

Таким чином, прокурор попередньо, до звернення до суду з апеляційною скаргою, повідомив про це відповідний суб`єкт владних повноважень.

Враховуючи, що прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, на виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, послався на визначені законом підстави для звернення до суду із апеляційною скаргою, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, беручи до уваги, що Чуднівська міська рада не має наміру вживати заходів щодо захисту порушеного права власності територіальної громади, колегія суддів вважає, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

По суті спору колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною другоїстатті 14 Конституції Українивизначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на земельну частку (пай) згідно пункту 2 цього Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно із частиноюстатті 5 ЗК України 1990 року(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами 6 і 7статті 6 цього Кодексу.

За приписами частини першоїстатті 22 ЗК України 1990 року(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другійстатті 23 ЗК України 1990 року(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акту додається список цих громадян.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 89, яким визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Статтею 1 вказаного вище нормативно правового акту визначено, що право на земельну частку (пай) зокрема мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (стаття 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 89).

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року справі № 274/3394/20 вказано, що право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай занаявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

В постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 283/187/19 (провадження № 61-1965св20)вказано, щоособа набуває права на земельну частку (пай) в разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку. У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

В абзаці четвертому пункту 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляду цивільних справ»роз`яснено, що позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про невключення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивач у пред`явленому позові не заявляла.

Разом із цим вирішення питання щодо невключення підприємством особи до списку громадян, які мають право на земельну частку (пай), має на меті оскарження дій чи бездіяльності цього підприємства, що вказує на необхідність залучення до участі у справі у такому випадку відповідної юридичної особи або її правонаступника.

Установивши, що ОСОБА_1 звернулася із позовом до Чуднівської міської ради за захистом своїх порушених прав щодо відновлення права на отримання земельної частки (паю) в результаті розпаювання КСП «Жовтень», що вбачається зі змісту позовної заяви, суд першої інстанції не звернув увагу, що всупереч зазначеним вище нормам, позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є членом КСП і має право на пай як член КСП, просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) за кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 площею 2,0758 га.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.07.2023 у справі №127/6627/22, де вказано, що головною особливістю земельної частки є те, що вона не є земельною ділянкою, зокрема не визначеною в натурі (її межі невідомі до моменту виготовлення і затвердження технічної документації) і не має унікального кадастрового номера. Це лише документально оформлене право людини на майбутнє отримання у власність земельної ділянки із земель, зокрема, колишніх КСП. Водночас, земельна ділянка із кадастровим номером 1825882000:05:000:0223 зареєстрована 11.03.2016.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц (провадження №14-96цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (провадження №14-452цс18), сформулювала висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Оскільки заявлений позов не обгрунтований, то підстави вирішувати питання позовної давності відсутні.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За подання апеляційної скарги прокуратурою був сплачений судовий збір в розмірі 1261,20 грн (а.с. 93).

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена повністю, то з ОСОБА_1 на користь Чуднівської окружної прокуратури підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1261, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області задовольнити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Чуднівської окружної прокуратури1261,20грн судовихвитрат зарозгляд справисудом апеляційноїінстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Судді