Постанова

від 02.08.2022 по справі 914/2930/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. м. Львів Справа №914/2930/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №2302-вих-40 від 23.05.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1125/22, 01-05/1130/22 від 25.05.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14 квітня 2022 року (суддя Петрашко М.М., повний текст рішення складено 26.04.2022, м. Львів)

у справі №914/2930/20

за позовом Приватного підприємства фірми НАІС, м. Івано-Франківськ

до відповідача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області від Приватного підприємства фірми «Наіс» поступила позовна заява до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення першого поверху під індексом 2а загальною площею 198,0 м. кв. за адресою: м. Львів, вул. Я.Стецька, 3; зазначивши в оголошені про проведення аукціону інформації про те, що ПП фірма «Наіс» має переважне право на продовження такого договору оренди.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем необґрунтовано, як вказує позивач відмовлено у продовженні договору оренди та посилаючись на положення ч.1 ст. 13, ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 141, п.144, п.145 , п.149 Порядку передачі в оренду держаного та комунального майна, затвердженого постановою КМ України №483 від 03.06.2020 про зобов`язати відповідача оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення першого поверху під індексом 2а загальною площею 18,0 м. кв. за адресою: м. Львів, вул.. Я.Стецька, 3; зазначити в оголошенні про проведення аукціону інформацію про те, що ПП Фірма «Наіс» має переважне право на продовження такого договору оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 квітня 2021 року (яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22 червня 2021) у справі №914/2930/20 в позові - відмовлено.

Дані судові рішення мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів позивача за вищенаведених обставин, не свідчить про ефективність такого та про гарантію відновлення прав позивача, адже матиме місце ситуація, коли за зверненням позивача у відповідача будуть наявні два взаємопротилежні і водночас обов`язкові до виконання рішення. Отже, заявлені позовні вимоги є передчасними та при наявності чинного і не скасованого рішення відповідача про відмову у продовженні договору оренди не підлягають задоволенню.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу ПП фірми «Наіс» задоволено частково; постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2021 у справі №914/2930/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

У постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №914/2930/20 вказано, що суди попередніх інстанцій встановили незаконність рішення Управління Львівської міськради про відмову в продовженні договору оренди, однак зазначили, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів не свідчить про його ефективність та про гарантію відновлення прав Приватного підприємства фірми "Наіс".

Однак, колегія суддів суду касаційної інстанції не погодилася з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки звернення позивача з позовом про скасування рішення (наказу) Управління Львівської міськради, яким йому було відмовлено в продовженні договору, не призведе до поновлення порушеного права Приватного підприємства фірми "Наіс" на продовження договору оренди на новий строк. При цьому, як зазначив Верховний суд, оскільки скасування спірного рішення (наказу) Управління Львівської міськради про відмову в продовженні договору оренди, як вже зазначалося, не призведе до поновлення прав позивача, то такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача. У цьому разі для відновлення прав останнього необхідним буде вжиття додаткових способів захисту, якими, за обставин цієї справи, є звернення до суду з позовом про зобов`язання оголосити та провести аукціон і саме таким шляхом можна поновити право позивача на участь у правовідносинах, щодо продовження договору оренди.

Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що позов є передчасним та за наявності чинного і не скасованого рішення відповідача про відмову у продовженні договору оренди не підлягає задоволенню, є необґрунтованими, адже, встановивши порушення відповідачем Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в частині відмови в продовженні договору оренди, суди не надали належної оцінки такому порушенню, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту.

З урахуванням висновків про відмову в продовженні договору з підстав, не передбачених законом, суди першої та апеляційної інстанцій, не встановили наслідки відсутності рішення Управління Львівської міськради, як про відмову в продовженні договору, так і про оголошення відповідного аукціону, оскільки відповідно до абзаців 1, 5 пункту 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів, з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Також, як вказала колегія суддів касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій також мали дослідити умови, на яких має бути продовжений договір оренди, порядок встановлення стартової орендної плати та наявність переважного права Приватного підприємства фірми "Наіс" на продовження договору оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі №914/2930/20 позовні вимоги задоволено; зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оголосити і провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення першого поверху під індексом 2а загальною площею 18,0 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Я.Стецька, буд. 3 та зазначити в оголошенні про проведення аукціону інформацію про те, що ПП фірма «Наіс» має переважне право на продовження такого договору оренди. Стягувач ПП фірма «Наіс»; боржник - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Стягнуто з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь ПП фірми «Наіс» 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

При винесенні даного рішення враховано положення ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та встановлено, що наявними у матеріалах справи доказах не підтверджується наявність підстав для відмови позивачу в продовженні договору оренди. Зазначено, що відсутність листа згоди органу управління балансоутримувача, за умови необхідності такого погодження, відповідно до положень п.144 Порядку передачі в оренду держаного та комунального майна, затвердженого постановою КМ України №483 від 03.06.2020 розцінює, як неприйняття будь-якого з рішень, що є наслідком прийняття рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Відповідно до чого позовні вимоги задоволено.

Відповідач - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права із неповним дослідженням наявних у справі доказів, а саме:

-скаржник вказує, що суд не прийняв до уваги та належним чином не дослідив обставин, що містяться у долучених до клопотання про долучення до матеріалів справи листів балансоутримувача;

-суд прийняв на себе повноваження орендодавця, всупереч нормам чинного законодавства;

-суд задоволив позовну вимогу про зазначення переважного права позивача на продовження договору на платформі проведення аукціону, не закріпивши своє рішення нічим, що вказувало б на таку можливість;

-задоволив позовну вимогу про зобов`язання скаржника оголосити та провести аукціон на продовження договору , при цьому суд не скасував наказ скаржника, яким у продовженні договору було відмовлено.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в позові - відмовити.

Позивач ПП фірма «Наіс» у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що судом обґрунтовано не взято до уваги клопотання про долучення доказів, якими просив долучити листи від 21.09.2021 та від 25.02.2022, щодо певних обставин, які виниклим в ході розгляду справи та не входять в предмет доказування у даній справі і такі подані поза межами строку подання доказів, при цьому вказує, що не було подано клопотання на поновлення строку подачі доказів, не було зазначено причин пропуску подачі зазначеного доказу. Твердження скаржника, що нібито задоволення Господарським судом Львівської області позовної вимоги про зобов`язання оголошення аукціону на продовження договору оренди свідчить про те, що суд фактично перебрав на себе повноваження виконавчого органу Львівської міської ради та посилання скаржника на принцип та висновки Верховного Суду, щодо того, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження, щодо вирішення питань , які віднесені до компетенції цього органу вважає необґрунтованими , так як суд рішенням спонукав відповідача до виконання обов`язку оголосити аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення, оскільки така вимога є єдиним ефективним способом захисту. Щодо переважного права на укладення договору, то вказує, що умовами договору передбачено наявність переважного права позивача на продовження договору оренди після закінчення терміну його дії. Щодо вимоги про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди , при цьому не скасувавши такий, то вказує, що в постанові касаційного суду в даній справі вказано було, що таке скасування не призведе до поновлення прав позивача і така вимога є неефективним способом захисту права позивача. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2022 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2022 у справі №914/2930/20 та відкрито апеляційне провадження за такою; зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2022 у справі №914/2930/20 до вирішення справи Західним апеляційним господарським судом; зобов`язано Господарський суд Львівської області невідкладно надіслати на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №914/2930/20.

31.05.2022 на адресу Західного апеляційного господарського суду поступили матеріали справи №914/2930/20.

31.05.2022 на електронну пошту від представника відповідача поступила заява, б/н вд 31.05.2022 про продовження строку для подання відзиву.

В подальшому ухвалою від 02.06.2022 продовжено процесуальний строк ПП фірмі «Наіс» для подання відзиву у справі №914/2930/20; призначено розгляд справи №914/2930/20 в судове засідання на 06.07.2022 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.07.2022 за участю представника позивача, розгляд справи відкладено в судове засідання на 03.08.2022 на 11 год. 00 хв. Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2022 був повідомлений під розписку про час та місце розгляду справи, яка наявна в матеріалах справи. Відповідачу ухвали суду в даній справі надсилались на офіційну електронну адресу ykv.lmr@gmail.com, однак такий участі уповноваженого представника в судові засідання двічі не забезпечив, причин неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи станом на 03.08.2022 від учасників процесу не поступало.

Лише 03.08.2022 на електронну пошту суду від представника позивача поступила заява, згідно якої останній просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. При цьому вказує, що апеляційну скаргу відповідача вважає безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Повідомлення про розгляд справи має на меті забезпечення можливості бути обізнаним про дату та час розгляду справи для можливості реалізації прав, передбачених ГПК України.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Суд враховує, що ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022, 02.06.2022 та від 06.07.2022 у справі №914/2930/20, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України. Зміст ухвал є загальнодоступним.

У рішенні від 16.02.2017 в справі Каракуця проти України, (заява № 18986/06, §71) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У даній справі суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників процесу, в зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2022 у справі №914/2930/20 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

03.10.2018 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та ПП фірма НАІС (орендар) уклали договір оренди № Г-11439-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства 4-та міська клінічна лікарня м. Львова (балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Я. Стецька, 3, загальною площею 18,0 м2, - перший поверх 18,00 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 договору об`єкт оренди орендар буде використовувати для аптечного пункту.

Згідно з п. 4.1 договору термін договору оренди визначений на 2 роки з 03 жовтня 2018 року до 03 жовтня 2020 року включно.

Відповідно до п. 4.5 договору орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу управління комунальної власності департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.06.2020 ПП фірма НАІС звернулась до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про продовження договору оренди на новий термін об`єкта, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3, загальною площею 18,0 м2. До заяви долучено документи, зазначені в переліку: копія Статуту, довідка з банку, наказ про призначення директора, копія паспорта, копія свідоцтва ПДВ, виписка, ліцензія.

Відповідно до наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 463-0 від 31.07.2020 про відмову орендарю в продовженні договору оренди здійснено посилання на заяву ПП фірми НАІС від 24.06.2020.

Зі змісту наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 31.07.2020 вбачається, що в продовженні договору оренди № Г-11439-18 від 03.10.2018, укладеного з ПП фірмою НАІС на нежитлове приміщення першого поверху під індексом 2а, загальною площею 18,0 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3 для аптечного пункту, відмовлено в зв`язку із відсутністю листа-згоди управління охорони здоров`я. Серед іншого, наказано Відділу регулювання орендних відносин повідомити орендаря про відмову в продовженні договору оренди та необхідності здачі орендованого приміщення по акту-приймання передачі орендарю.

Як вбачається із листа позивача від 25.09.2020, останній звертався до відповідача із проханням повідомити, чи було Управлінням комунальної власності прийнято рішення, щодо заяви про продовження договору оренди від 18.06.2020, і якщо так - надати його копію; якщо було прийнято рішення про продовження дії договору - надіслати примірники договору оренди зазначеного приміщення на наступний строк для розгляду та підписання; якщо ж за результатами розгляду заяви було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди - надати обґрунтування такого рішення із зазначенням відповідних підстав для відмови; у випадку відмови у задоволенні заяви про продовження договору оренди без проведення аукціону - повідомити, чи було прийнято рішення про оголошення аукціону на право оренди зазначеного приміщення, і якщо так - надати копію зазначеного рішення. Позивач у вказаному листі ствердив, що в серпні отримав лист від імені заступника начальника Управління комунальної власності Лілії Сторож, але не підписаний нею, в якому, зокрема зазначалося, що Управління комунальної власності, в зв`язку з відсутністю листа-згоди управління охорони здоров`я Львівської міської ради, щодо надання дозволу на оренду зазначеного вище приміщення позбавлене можливості позитивно вирішити питання по суті звернення та повертає поданий пакет документів, у той же час жодних документів до цього листа додано не було.

У відповідь на лист відповідач надав відповідь від 28.10.2020, згідно з якою повідомлено, що було винесено наказ від 31.07.2020 № 463-0 про відмову в продовженні договору оренди. Також повідомлено, що рішення про продовження договору оренди від 03.10.2018 № Г-11439-18, шляхом проведення аукціону не приймалося. Повідомлено, що лист від 03.08.2020 № 2302-вих-59304, підписаний електронним цифровим підписом заступника начальника управління, надісланий позивачу помилково, тому було надіслано лист від 07.08.2020, в якому зазначено, що лист від 03.08.2020 № 2302-вих-59304 не брати до уваги.

У позовній заяві позивач вказує, що вказана письмова відповідь від відповідача надійшла 02.11.2020 до якої було долучено копію наказу Управління комунальної власності від 31.07.20220 №463-о Про відмову орендарю в продовженні договору оренди» , згідно з яким позивачу відмовлено у продовженні договору оренди №Г-11439-18 від 03.10.2018, у зв`язку з відсутністю листа згоди Управління охорони здоров`я.

ПП фірма «Наіс» вважає таку відмову незаконною посилаючись на те, що підставою для відмови в продовженні договору оренди могли бути виключно обставини , передбачені у статтях 4, 7, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , а в свою чергу відповідач приймаючи таке рішення, в якості підстави для відмови, зазначив «відсутність листа-згоди органу управління балансоутримувача», однак така підстава не належить до переліку можливих підстав для відмови в продовженні договору оренди, а відтак не може слугувати як належною та обґрунтованою.

Позивач в своє обґрунтування посилається на ч.3 п.141 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, де вказано, що в разі коли орендодавцем протягом строку, встановленого ч.5 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна « не отримано погодження уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач такого майна (якщо погодження передбачене відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача), рішення про продовження договору оренди вважається погодженим.

Крім цього позивач вказує, що рішення про відмову у продовженні договору оренди було прийнято більше, ніж через місяць, з моменту подання ним заяви, оскільки 24.06.2020 заява була отримана відповідачем, а рішення прийнято лише 31.07.20202 , а не протягом 10 робочих днів, як це вимагається, згідно із пунктом 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.

Відтак, позивач стверджує, що відповідач не міг прийняти інше рішення, протягом десяти днів, з моменту подання ним заяви про продовження договору оренди, ніж рішення про продовження договору оренди на умовах аукціону.

Докази повернення об`єкта оренди орендарем у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищенаведені обставини, позивачем заявлено позовні вимоги до Господарського суду Львівської області та просить зобов`язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення першого поверху під індексом 2а загальною площею 18,0 м за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3; в оголошенні про проведення аукціону зазначити інформацію про те, що ПП фірма Наіс має переважне право на продовження такого договору оренди.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 285 Господарського кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

03.10.2018 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством фірма "Наіс" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-11439-18, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 04.09.2018 року № 448-0 та договору оренди від 10.06.2015р. №Г-9623-15 передає, а орендар приймає в строкове штатне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємство "4-та міська клінічна лікарня м. Львова" (надалі - балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Я. Стецька, 3 загальною площею 18,0 кв.м. з індексом приміщення 2а, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 12.09.2008р., інвентарний номер 933. Вартість об`єкта оренди, відповідно до висновку про вартість оренди, затвердженого наказом управління комунальної власності від 20.09.2018р. №2743/е, станом на 31.08.2018р., становить 309700,00 грн. (триста дев`ять тисяч сімсот гривень 00 копійок) без ПДВ.

Об`єктом оренди в даному випадку є комунальне майно, а тому на правовідносини сторін поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IХ від 03.10.2019.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: - набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

У відповідності до положень частини 2 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно пункту 4.1. договору передбачено, що термін договору оренди визначений на 2 роки з 03.10.2018 до 03.10.2020 включно. При цьому, обставинами справи встановлено, що позивач дотримався вимог частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", подавши у червні 2020 року заяву про продовження договору оренди на новий термін, до якої долучено документи, зазначені в переліку, а саме: копію статуту, довідку з банку, наказ про призначення директора, копію паспорта, копію свідоцтва ПДВ, виписку, ліцензію.

Відповідно до п.13.1. договору оренди, після закінчення терміну дії договору його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому у ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частина 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції чинній на дату укладення договору 03.10.2018р.) встановлює, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відтак, з огляду на наведене вбачається висновок, що умовами договору передбачено наявність переважного права позивача на продовження договору оренди після закінчення терміну його дії. Доказів про порушення позивачем умов договору оренди матеріали справи не містять.

Відповідно до наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №463-о від 31.07.2020 про відмову орендарю в продовженні договору оренди здійснено посилання на заяву Приватного підприємства фірми «Наіс» від 24.06.2020.

Із листа Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 07.08.2020 №2302-вих-60755, вищезазначену заяву про продовження договору оренди відповідач отримав 24.06.2020, яка була зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг за №2-28788/АП-2302.

З наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 31.07.2020 вбачається, що у продовженні договору оренди відмовлено у зв`язку із відсутністю листа-згоди Управління охорони здоров`я. Серед іншого, наказано Відділу регулювання орендних відносин повідомити орендаря про відмову у продовженні договору оренди та необхідності здачі орендованого приміщення по акту-приймання передачі орендарю.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Отже, частиною 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: - укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; - укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; - укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; - укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами не доведено наявності однієї із передбачених законом підстав, яка б дозволяла продовжувати договір оренди без проведення аукціону. Отже, відповідно до цього, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що договір оренди підлягав продовженню за правилами, передбаченими для продовження договорів на аукціоні.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" (надалі - Порядок), визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У пункті 143 Порядку зазначено, що орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно частини 1 пункту 144 Порядку, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону.

Частиною 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: - про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; - про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів та обставин справи, відповідач всупереч вимогам законодавства до 09.07.2020 включно не прийняв одне із вищезазначених рішень.

Обставинами справи встановлено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди прийнято Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 31.07.2020 і при цьому підставою для відмови у продовженні договору є відсутність листа-згоди Управління охорони здоров`я.

Відповідно до частини 2 пункту 144 Порядку, яка кореспондується з частиною 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: - у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; - якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; - якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; - якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; - якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; - якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується наявність підстав для відмови позивачу у продовженні договору оренди; також не підтверджується невідповідність позивача вимогам, установлених ст. 4 закону. Даного відповідачем не спростовано ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

Місцевим господарським судом вірно відмічено, що відсутність листа-згоди органу управління балансоутримувача, за умови необхідності такого погодження, відповідно до положень пункту 144 Порядку слід розцінювати як неприйняття будь-якого з рішень, що є наслідком прийняття рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Дане також відображено у пункті 141 Порядку, в якому зазначено, що у разі коли орендодавцем протягом строку, встановленого частиною п`ятою статті 18 Закону, не отримано погодження уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач такого майна (якщо погодження передбачене відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача), рішення про продовження договору оренди вважається погодженим.

Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що наказ від 31.07.2020 №463-о про відмову орендарю в продовженні договору оренди видано Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з порушенням вимог законодавства, оскільки в даному випадку відповідач зобов`язаний був оголосити аукціон, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Частинами 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17).

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявні порушення відповідачем Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в частині відмови в продовженні договору оренди, а тому з огляду на обраний позивачем спосіб захисту заявлена ним вимога про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення, а також зазначення в оголошенні про проведення аукціону інформації про переважне право позивача на продовження дії договору є такою, що спроможна забезпечити поновлення його права на участь у правовідносинах щодо продовження договору оренди.

Отже, з огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, а відтак є такими що підлягають до задоволення.

При цьому, суд першої інстанції вірно відмітив положення ч.10 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункти 145, 146, 151 Порядку, щодо організації конкурсу.

Щодо неправомірності відмови судом першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача, яке подано в суді першої інстанції, щодо долучення до матерів справи копії листа "4-ої міської клінічної лікарні м.Львова" №1055 від 21.09.2021, зареєстрованого у Львівській міській раді за №2-18513-2302 від 11.10.2021 та копію листа "Львівського територіального медичного об`єднання "Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги" №624 від 25.02.2022, зареєстрованого у Львівській міській раді за №2-4030-2302 від 14.03.2022 судова колегія зазначає наступне.

Позовна заява в даній справі подана 26.11.2020, а відповідач просив долучити до матеріалів справи листи від 21.09.2021 та від 25.02.2022, щодо певних обставин, які виникли в ході розгляду справи та не входять в предмет доказування у даній справі; та крім цього такі подані поза межами строку подання доказів без клопотання про поновлення строку на подання таких і зазначенням причин пропущення такого. В зв`язку з цим, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Твердження скаржника, що задоволення господарським судом Львівської області позовної вимоги про зобов`язання оголошення аукціону на продовження договору оренди свідчить про те, що суд фактично перебрав на себе повноваження виконавчого органу Львівської міської ради та посилання скаржника на принцип та висновки Верховного Суду щодо того, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу, судова колегія апеляційного суду вважає необґрунтованими, так як судове рішення спонукає відповідача до виконання свого обов`язку оголосити аукціон на продовження договору нежитлового приміщення. В даній справі жодних інших законних варіантів поведінки у відповідача не було, ніж оголосити про проведення такого аукціону, а тому про жодне втручання у повноваження орендодавця не може йти мова, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги діяв в межах діючого законодавства, що відображено вище.

Скаржником в апеляційній скарзі не спростовано висновків, викладених в рішенні суду від 14.04.2022 в даній справі, а відтак в задоволенні такої слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 14 квітня 2022 року у справі №914/2930/20, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі №914/2930/20 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №2302-вих-40 від 23.05.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1125/22, 01-05/1130/22 від 25.05.2022) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі №914/2930/20 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради .

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №914/2930/20 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич