Ухвала

від 14.08.2022 по справі 2-635/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

"15" серпня 2022 р.

Справа №2-635/11

Провадження №4-с/489/8/22

УХВАЛА

15 серпня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною скаргою, якою просила суд постановити рішення про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яке було накладено арешт в ході виконавчого провадження № 28442922 з примусового виконання виконавчого листа № 2-635 виданого 14.06.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» боргу у розмірі 6550,95 грн. Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 . Під час оформлення спадщини, встановлено, що постановою Ленінського ВДВС ММУЮ від 01.04.2011 накладено арешт на все майно її чоловіка. Звернувшись до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з майно її померлого чоловіка. 04 січня 2022 року нею було отримано лист, в якому було зазначено, зокрема, про те, що у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 (ВП № 25560286 та ВП № 28442922). Виконавчі провадження завершені, у 2016 році вказані виконавчі провадження знищені у зв`язку з закінченням строків їх зберігання. Згідно наявної в спецпідрозділі АСВП інформації по виконавчим впровадженням ВП № 25560286 та ВП № 28442922 відсутні відомості щодо виконання 01.04.2011 постанови про арешт майна боржника. Таким чином, ідентифікувати виконавче провадження, по якому винесено постанову про арешт майна боржника, неможливо.

Від представника Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. зазначає, у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 (ВП № 25560286 та ВП № 28442922). Виконавчі провадження завершені, у 2016 році вказані виконавчі провадження знищені у зв`язку з закінченням строків їх зберігання. Згідно наявної в спецпідрозділі АСВП інформації по виконавчим впровадженням ВП № 25560286 та ВП № 28442922 відсутні відомості щодо виконання 01.04.2011 постанови про арешт майна боржника. Таким чином, ідентифікувати виконавче провадження, по якому винесено постанову про арешт майна боржника, неможливо.

Ухвалою суду від 19.01.2022 скаргу прийнято до розгляду та витребувано з Інгульського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали виконавчого провадження.

Учасники у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Неявка належним чином повідомлених учасників не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1ст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 28 квітня 2011 року Ленінським районним судом міста Миколаєва ухвалено рішення у справі № 2-635/2011, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 3854,66 грн. заборгованість за тілом кредиту; 936,67 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 946, 99 грн. - заборгованість по сплаті штрафних санкцій; 720,00 грн. - заборгованість по сплаті комісій за РО, а всього 6458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 66 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 60 (шістдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві» грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 60 (шістдесят грн.) грн.

14 червня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по вказаній справі видано виконавчі листи, які представник позивача отримав 25 липня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 жовтня 1997 року.

Скаржниця в своїй скарзі зазначає, що вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час оформлення спадщини, встановлено, що постановою Ленінського ВДВС ММУЮ від 01.04.2011 накладено арешт на все майно її чоловіка.

Відповідно до статті 1216 та 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на час його смерті, за виключенням тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_1 звернулася до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з майно її померлого чоловіка.

Відповідно до листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.12.2021 за вих. № 103936, згідно відомостей АСВП у відділ на виконанні перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , а саме:

- виконавче провадження № 25560286 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2331 виданого 18.01.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 6577,60 грн. 24 травня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову № 25560286 про повернення виконавчого документа стягувачу по п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;

- виконавче провадження № 28442922 з примусового виконання виконавчого листа № 2-635 виданого 14.06.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 6550,95 грн. 24 червня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову № 25560286 про повернення виконавчого документа стягувачу по п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі провадження завершені у 2016 році були знищені у зв`язку з закінченням строків їх зберігання, тому відсутні матеріали виконавчих проваджень № 25560286, 28442922.

Згідно наявної в спецпідрозділі АСВП інформації по виконавчим впровадженням ВП № 25560286 та ВП № 28442922 відсутні відомості щодо виконання 01.04.2011 постанови про арешт майна боржника.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 13.12.2021, вбачається, що на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на підставі постанови б/н Ленінського ВДВС ММУЮ від 01.04.2011, накладено арешт.

Відповідно до ч. 1.2ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»(Закон 606-XIV) в редакції від 04.06.2011, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно зі ч. 3ст. 19 вказаного Закону, в заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

За змістом ч. 1 ст. 25 Закону 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як було передбачено п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: боржник фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закон 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Аналогічна зазмістом правовапозиція викладенау постановіВерховного Суду№204/2494/20 від 28 жовтня 2020 року.

Розділ VII ЦПК Українирегламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої втручання в права, захищені ст.1 Протоколу №1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно відповідати принципу законності і переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є достатньо пропорційними меті, яку намагаються реалізувати.

Принцип законності також передбачає, що положення національного законодавства повинні бути достатньо доступними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні.

При цьому, держава зобов`язана надавати судові процедури, які забезпечують необхідні процесуальні гарантії, які дозволяють особам ефективно відстоювати свої права і їх виконання.Відсутність процесуальних гарантій щодо можливості захисту свого права на мирне володіння майном, яке призводить власне до порушення такого права, визнається втручанням у право мирного володіння майном особи.

В даному випадку, як вже зазначалось, арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 було накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. з метою забезпечення виконання судового рішення по справі про стягнення заборгованості, який в подальшому було повернуто стягувачу на підставіст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В своїй постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що арешт з майна боржника підлягав зняттю приповерненні виконавчого документа стягувачупроте цього органами ДВС зроблено не було. Приймаючи вказане рішення, суд врахував, що матеріали виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешти, були знищені, стягувач не надав суду доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат, а на виконанні в органах ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження щодо боржника.

На даний момент судові рішення про стягнення боргу з ОСОБА_2 повторно до примусового виконання не пред`являлися, жодних відкритих виконавчих проваджень з їх примусового виконання немає. Крім того, боржник ОСОБА_2 помер і право власності на належне йому нерухоме майно перейшло за законом до його спадкоємиці ОСОБА_1 .

Окрім того, матеріали справи не містять доказів щодо наявності виконавчих проваджень про стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат, або на виконанні в органах ДВС перебувають відкриті виконавчі провадження щодо боржника.

Відповідно до п. 1.12. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в редакції, що була чинна на час повернення виконавчого документа стягувачу, заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна та запити про надання витягу з Реєстру заборон в електронній формі подаються до Реєстратора - державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональних філій.

Органи державної виконавчої служби подають заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна та запити про надання витягу з Реєстру заборон в електронній формі, а у разі тимчасової відсутності доступу до підсистеми електронних заяв Реєстру заборон - в паперовій формі до Реєстратора - державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональних філій.

Відповідно до п. 2.1.2 Положення, заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається: органами державної виконавчої служби - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Як передбачено п. 2.2. Положення, органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка.

Таким чином, прийнявши постанову ВП № 28442922 від 24.06.2016 про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-635 виданого 14.06.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва, державний виконавець повинен був винести постанову про припинення чинності арешту майна боржника ОСОБА_2 та надіслати до реєстратора державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про зняття заборони (арешту) реєстраційний номер 11447315.

На підставі фактичних обставин справи, судом встановлено, що наявність арешту (обтяження), накладеного на все нерухоме майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , являє собою перешкоду скаржниці в оформленні у нотаріальному порядку своїх спадкових прав, беручи до уваги, що скасування арешту даного майна не порушить права інших осіб, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги, а саме зобов`язанням державного виконавця вжити заходів щодо вилучення запису про обтяження.

Керуючись ст. ст.258-260,447,448,451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вжити заходів, щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису:

«Тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 11447315, зареєстровано: 29.07.2011 14:47:45 за № 11447315 реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підстава обтяження: постанова б/н від 01.04.2011 Ленінський ВДВС ММУЮ. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно. Власник: ОСОБА_2 . Обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.».

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «15» серпня 2022 року.