Рішення

від 15.08.2022 по справі 904/1409/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2022 Справа № 904/1409/22

за позовом Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 72 280,75грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 72 280,75 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 36 000,00 грн., пеня 33 120,00 грн., три проценти річних у розмірі 757,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 403,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №0665/Д від 13.04.2021 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 відкрито провадження у справі №904/1409/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

30.06.2022 року Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого зазначив, що 22.11.2021 року між сторонами укладено договір субпідряду №159.21, відповідно до умов якого ПрАТ "НВДЦ" виконало роботи, а ДП "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" зобов`язалось сплатити їх вартість в розмірі 15 883,20 грн., що підтверджується актом № 169 від 23.11.2021. З урахуванням умов договору строк виконання зобов`язання Позивача настав 17.01.2022. Листом №065/1 від 21.06.22 ПрАТ "НВДЦ" повідомлено позивача про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 15 883,20 грн. З урахуванням заліку зустрічних однорідних вимог, розмір основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за договором №0665/Д зменшився, і на час розгляду справи складає 20 116,80 грн.

Враховуючи наведене, Відповідач визнав позов в частині вимог про стягнення суму 22 940,42 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 20 116,80 грн., 3% річних у розмірі 703,26 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 120,36 грн. Щодо решти розрахованих Позивачем штрафних санкцій, Відповідач вказав на не правильно визначений позивачем початку перебігу строку виникнення зобов`язань з оплати за договором №0665/Д від 13.04.2021. Крім того, відповідач заперечив стосовно здійсненого Позивачем розрахунку пені, та вказав на необхідність застосування положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а також просив суд не стягувати з нього штрафні санкції у вигляді пені.

Позивач подав до суду клопотання, яким долучив до матеріалів справи платіжне доручення №33 від 27.07.2022 року на суму 15 883,20 грн., що підтверджує здійснення оплати за роботи по зачистці зг.рах. 202 від 23.11.2021. Крім того, позивач зазначає, що він не погодився на підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

09.08.2022 року Відповідач подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 772,00 грн. та докази в підтвердження понесення вказаних витрат.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2021 між Державним підприємством "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (далі - субпідрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробничий діагностичний центр" (далі - генпідрядник, відповідач) укладено договір №0665/Д.

Відповідно до пункту 1.1 договору, субпідрядник зобов`язується за замовленням згідно поданої заявки виконати, а генпідрядник прийняти роботи: експертне обстеження обладнання, що належить ПАТ "АМКР", а саме: експертне обстеження паропроводу ТГ-5, рег №880 на ТЕЦ-2 ПАТ "АМКР", у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 30 000,00 грн.

Вартість робіт на момент укладання договору складає 36 000,00 грн. з ПДВ (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником протягом 45 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядник (виконавця). Субпідрядник зобов`язаний надати генпідряднику рахунок та податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства (п.2.2. договору).

По закінченню виконання робіт сторони складають акт виконаних робіт, який генпідрядник зобов`язаний підписати та повернути субпідряднику протягом трьох банківських днів з дня його одержання, або в такий самий строк надати письмову обґрунтовану відмову з переліком недоліків, що підлягають усуненню. У випадку прийняття субпідрядником обґрунтованої відмови генпідрядника, недоліки усуваються за рахунок субпідрядника протягом строку, додатково узгодженого сторонами (п. 3.1. договору).

Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів встановлено пунктом 4 договору.

Так, згідно п. 4.1. договору, за невиконання обов`язків згідно договору субпідрядник та генпідрядник несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

В разі прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання (п.4.2. договору).

Усі спори, пов`язані з виконанням цього договору, повинні вирішуватись шляхом переговорів між представниками сторін. При неможливості досягнення згоди, спори підлягають розгляду в господарському суді відповідно до діючого законодавства України (п.4.3. договору).

Відповідно до п. 6.2 договору, його укладено на термін: з моменту підписання до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з експертного обстеження паропроводу на суму 36 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом прийняття-здачі робіт №08.2-01-04 від 28.04.21 до договору №0665/Д від 13.04.2021.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг не виконав. На час звернення Позивача з даним позовом до суду, сума заборгованості склала 36 000,00 грн.

Згідно із частиною 1 статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що визначений договором строк оплати наданих Позивачем послуг настав, але в порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач таку оплату не здійснив, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів позовної заяви відносно існування заборгованості Відповідача в розмірі 36 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, у ДП "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" існувало перед ПрАТ "НВДЦ" непогашене грошове зобов`язання на суму 15 883,20 грн., яке виникло щодо оплати наданих послуг за договором субпідряду №159.21 від 22.11.2021 року.

25.06.2022 року, тобто після відкриття провадження у даній справі, ПрАТ "НВДЦ" направило на адресу ДП "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" заяву №065/1 від 21.06.2022 року з повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог на суму 15 883,20 грн.. За змістом зазначеної заяви Відповідач повідомив про припинення зустрічних однорідних зобов`язань сторін, за договором №159.21 від 22.11.2021 року в повному обсязі, за договором №0665/Д від 13.04.2021 відповідно на суму 15 883,20 грн.

За своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї зі сторін, згідно вимог ст. 601 ЦК України.

Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, враховуючи те, що 25.06.2022 року Відповідач здійснив залік зустрічних однорідних вимог на суму 15 883,20 грн., то відповідна сума заборгованості за договором №0665/Д від 13.04.2021 року зменшилася до 20 116,80 грн. (36 000,00-15883,20 = 20116,80).

Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо відмови в підписані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, адже наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення основного боргу за договором №0665/Д від 13.04.2021 року підлягають задоволенню в сумі 20 116,80 грн. В частині стягнення суми боргу в розмірі 15 883,20 грн. провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення платежу генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У зв`язку з допущенням Відповідачем прострочення оплати наданих послуг, Позивачем здійснено розрахунок пені за період з 13.06.2021 по 13.12.2021, розмір якої склав 33 120,00 грн.

Перевіркою правильності нарахування пені, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку Позивачем невірно визначено початок прострочення, зокрема, не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Виходячи з вимог наведеної норми матеріального закону, оскільки останній день строку оплати послуг (12.06.2021) припадав на вихідний день, а наступним за ним робочим днем, з урахуванням святкових та інших неробочих днів (Розпорядження Кабінету міністрів України № 995-Р від 23.10.2019) був 14.06.2021 року, період прострочення відповідачем строку оплати наданих послуг, слід рахувати з 15.06.2021 року.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені норми, судом здійснено перерахунок розміру пені за період прострочення з 15.06.2021 по 13.12.2021, розмір якої з урахуванням відповідних обмежень (подвійна облікова ставка НБУ) становить 2 932,27 грн.

Щодо клопотання відповідача про не застосовувати штрафні санкції у вигляді пені та відмовити в цій частині позовних вимог, суд зазначає наступне.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункти 8.32, 8.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зважаючи на те, що прострочення виконання зобов`язання Відповідача триває понад 7 місяців, а розмір пені, яка за підрахунками суду підлягає застосуванню за таке порушення має відносно невеликий розмір порівняно із сумою основного боргу (20 116,80 грн.), суд не вбачає підстав, а ні для зменшення розміру пені, а ні для звільнення відповідача від її сплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував відсотки річні за період прострочення з 13.06.2021 по 23.02.2022 у розмірі 757,48 грн. та інфляційні втрати за період з 13.06.2021 по 23.02.2022 у розмірі 2 403,27 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що нарахування трьох відсотків річних проведені без урахування приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України. За підрахунками суду, розмір відповідних нарахувань за період з 15.06.2021 по 23.02.2022 складає суму 751,56 грн.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем контр розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідний розрахунок проведено з урахуванням здійснення заліку зустрічних однорідних вимог саме 17.02.2022 (дата виникнення зобов`язання з оплати наданих послуг за договором субпідряду №159.21 від 22.11.2021), в той же час, заяву про зарахування зустрічних позовних вимог, а отже і припинення відповідної частини зобов`язання, зроблено ПрАТ "НВДЦ" лише 25.06.2022 року, тобто в процесі вирішення даної справи..

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №0665/Д від 13.04.2021 щодо своєчасної оплати наданих послуг, є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 116,80 грн., пені в розмірі 2 932,27 грн., трьох процентів річних у розмірі 751,56 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 403,27 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 15 883,20 грн. провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору, в решті позову слід відмовити.

Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 772,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 5 772,00 грн., відповідачем подано до матеріалів справи договір №5 про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2022, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №3596/10 від 20.03.2008 видане Рєзникову О.В., ордер №1244321 від 24.06.2022, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України №АІ №006446, акт №7 про підтвердження витрат при наданні правової (правничої) допомоги від 03.08.2022 на суму 72,00грн., акт №8 про приймання-передачу наданої правової (правничої) від 03.08.2022 на суму 5 700,00 грн.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, у зв`язку із чим, сума відповідних витрат підлягає розподілу в повному обсязі.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати Позивача, які пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, включаючи вимоги в частині яких провадження у справі закрито в зв`язку з частковим погашенням відповідачем.

Витрати Відповідача на оплату професійної правничої допомоги, покладаються на Позивача пропорційно розміру вимог, в частині яких суд відмовив в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 231, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (50025, м. Кривий Ріг, вул. Артилеристів, буд. 3, прим.10, код ЄДРПОУ 19439299) на користь Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (50042, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К, код ЄДРПОУ 31223828) основну заборгованість в розмірі 20 116,80 грн., пеню в розмірі 2 932,27 грн., три проценти річних у розмірі 751,56 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 403,27 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 444,62 грн.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 15 883,20 грн. провадження у справі - закрити.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (50042, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К, код ЄДРПОУ 31223828) на користь Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (50025, м. Кривий Ріг, вул. Артилеристів, буд. 3, прим.10, код ЄДРПОУ 19439299) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2441,12 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський