Ухвала

від 14.08.2022 по справі 916/3508/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3508/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши подання (вх.№ 2-665/22 від 12.08.2022р.) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України,

подане у справі №916/3508/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ „ВІГОР" (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84, оф.408, код ЄДРПОУ 31139857)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" (65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, проспект Гагаріна, буд..12А, код ЄДРПОУ 40958089)

про стягнення 396 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебувала справа №916/3508/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ „ВІГОР" до товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" про стягнення 396 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. у справі № 916/3508/19 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ „ВІГОР" 300 000 грн. - основного боргу, 30 000 грн. - штрафу, 5 605, 48 грн. - пені та 5 034, 08 грн. - витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

17.01.2020р. на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. у справі № 916/3508/19 видано відповідний наказ.

12.08.2022р. до Господарського суду Одеської області від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України - керівника боржника ТОВ «Хаклай» - ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи відповідне подання, приватний виконавець зазначає, що 12.07.2021р. було відкрите виконавче провадження ВП №66067075 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/3508/19 від 17.01.2020р., боржником за яким є ТОВ „ХАКЛАЙ", та одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєструючих установ з метою перевірки майнового стану боржника.

Як вказує приватний виконавець, у ході примусового виконання коштів, будь-якого майна, належного боржникові на праві власності, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, виявлено не було. Окрім того, 31.08.2021р. приватним виконавцем на ім`я керівника ТОВ «Хаклай» ОСОБА_1 було направлено запит про надання інформації щодо наявності будь-якого майна, а також надання копії балансу та фінансової звітності боржника, однак, відправлення прийнято не було.

Отже, приватний виконавець зазначає, що належних дій по виконанню своїх обов`язків боржник не вживає, законні вимоги приватного виконавця не виконує, заборгованість по теперішній час не погашено, вимоги про погашення боргу є незадоволеними та рішення суду не виконано, з огляду на зазначене у сукупності, такі обставини свідчать про умисне ухилення боржника від виконання обов`язків у виконавчому провадженні, що порушує права стягувача на задоволення встановлених рішенням суду вимог, у зв`язку з чим, на думку приватного виконавця, є всі підстави для звернення приватного виконавця до суду з відповідним поданням про тимчасове обмеження керівника боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, до повного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" - ОСОБА_1, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно листа Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013р., однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного/приватного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020р. по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів подання додатків, на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської від 17.01.2020р. по справі № 916/3508/19, приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. 12.07.2021р., в межах виконавчого провадження № 66067075, були винесені наступні постанови, а саме: про відкриття виконавчого провадження, відповідно до п.2 якої боржника зобов`язано протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно, та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про звернення стягнення на майно боржника; про арешт майна боржника.

Також, приватним виконавцем до матеріалів подання додано витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №73673679 від 12.07.2021р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №265447484 від 12.07.2021р. та вимогу №7866 від 31.08.2021р., направлену на на ім`я керівника ТОВ «Хаклай» К.О. про надання ТОВ „Хаклай" інформації про наявність зареєстрованого будь-якого рухомого або нерухомого майна та копії балансу та фінансової звітності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

При цьому, за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника, виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Отже, з метою виконання судового рішення приватний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов`язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом. Однак, доказів вжиття приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. всіх передбачених законом заходів у виконавчому провадженні №66067075 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/3508/19 від 17.01.2020р. матеріали даного подання не містять.

При цьому, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично, при цьому доказів проведення приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. відповідних систематичних перевірок у період з 12.07.2021 (дата відкриття виконавчого провадження) по 10.08.2022р. (дата звернення до суду з поданням) у виконавчому провадженні № 66067075 матеріали подання також не містять.

Крім того, приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. до подання взагалі не надано здійснених ним запитів до державних органів, підприємств, установ та отриманих відповідних відповідей на них.

Також, у разі, якщо посадова особа боржника без поважних причин не з`явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення приватного виконавця до суду щодо застосування до керівника боржника за наказом № 916/3508/19 приводу матеріали подання також не містять.

Разом з тим, суд зазначає, що приватний виконавець мав можливість з`ясувати (перевірити) наявність/відсутність належного боржнику майна, яке включає в себе не лише транспортні засоби та нерухоме майно, зокрема, отримати відомості від реєстраторів акцій чи інших цінних паперів тощо.

Отже, суд зазначає, що приватним виконавцем не були в повній мірі вчинені виконавчі дії, а надані докази не є достатніми для висновку про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення або те, що невиконання рішення суду відбулось внаслідок бездіяльності керівника товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ".

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" - ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1.У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю „ХАКЛАЙ" - ОСОБА_1 (вх.№2-665/22 від 12.08.2022р.), подане у справі №916/3508/19 - відмовити.

Ухвала набирає чинності 15.08. 2022 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Мостепаненко Юлія Іванівна