Рішення

від 07.08.2022 по справі 925/301/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/301/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Лепенець К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 925/301/22

за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування",

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус",

про стягнення 5 071 800 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Лозова Н.В., адвокат, довіреність від 24.12.2021 № 2-546д (в режимі відеоконференції);

від відповідача: участі не брали.

13.04.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 31.03.2022 Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус" (далі - "Стіллхаус") про стягнення пені в сумі 3 177 600 грн та штрафу в сумі 1 894 200 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 27.10.2020 № УБГ183/015-20 в частині непоставки товару.

При відкритті провадження у справі суд встановив, що місцезнаходженням відповідача є вул. 1-го Травня, буд. 53 Б, м. Городня, Городнянський р-н, Чернігівська обл., 15100.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд врахував, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Верховна Рада України 24 лютого 2022 року прийняла Закон України №2102-IX, яким затвердила Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Верховна Рада України 15 березня 2022 року прийняла Закон України №7168-IX, яким затвердила Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Суд врахував, що відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду від 22.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Господарського суду Чернігівської області до Господарського суду Черкаської області.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що справа належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 18.04.2022 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/301/22 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16.05.2022 об 11:00 год. Визначив учасникам справи строки для подання заяв по суті.

При розгляді справи суд враховує, що відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 квітня 2022 року №25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області.

Вказаним розпорядженням встановлено, що Господарський суд Черкаської області має забезпечити розгляд справ, які до 22 квітня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Отже, підсудність Господарського суду Черкаської області розповсюджується на позови, що належать до територіальної юрисдикції Господарського суду Чернігівської області, які надійшли до Господарського суду Черкаської області або здані до органу поштового зв`язку з 22.03.2022 до 22.04.2022.

Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" зданий на пошту 02.04.2022, надійшов до суду 13.04.2022, тому його розгляд має забезпечити Господарський суд Черкаської області.

Ухвалою від 16.05.2022 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 06.06.2022 об 11:00 год.

06.06.2022 до суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший день та направлення на його електронну адресу копій матеріалів справи.

Протокольною ухвалою 06.06.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.06.2022 о 14:30 год.

16.06.2022 до суду від відповідача надійшов відзив від 10.06.2022 № 45 на позовну заяву, в якому відповідач просить задовольнити позовні вимоги частково, нараховані штрафні санкції до 21.06.2022 зменшити на 90%.

У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що прострочення строків поставки виготовленої продукції відбувалось внаслідок затягування прийомки представниками позивача поставленої продукції. Відповідач вважає, що представники позивача не були зацікавлені в прийомці поставленої продукції, та завжди знаходили недоліки та відправляли поставлений товар для усунення зауважень.

Також відповідач зазначає, що 18.05.2021 листом № УБГ1245-1 позивач повідомив про розірвання договору поставки від 27.10.2020 № УБГ 183/015-20 з 21.06.2021 з посиланням на пп. 6.2.1, 6.2.5, 11.3, тому з 21.06.2021 договір поставки вважається розірваним, а розрахунок пені та штрафу здійснений після цієї дати є необґрунтованим та безпідставним. Далі відповідач стверджує, що відсутні підстави для нарахування штрафу у розмірі 7 % за прострочення понад 30 днів за четверту поставку, оскільки прострочення за договором склало 7 днів. Щодо решти позовних вимог - відповідач вважає, що наявні умови для зменшення решти розміру штрафних санкцій на 90 %. Так відповідач просить врахувати той факт, що позивачем не надано жодних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення з боку відповідача терміну поставки за договором, а також, що з 24.02.2022 ТОВ "Стіллхаус" не здійснює підприємницької діяльності, робота призупинена внаслідок бойових дій та відсутності замовлень. Стягнення значної суми штрафних санкцій призведе взагалі до банкрутства підприємства та неможливості відновити господарську діяльність.

23.06.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, підписане кваліфікованим електронним підписом, у якому останній просить розглянути справу без участі представника, заперечення проти позовних вимог були висловлені у відзиві на позовну заяву, просить у позові відмовити.

У підготовчому засіданні 23.06.2022, на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України суд оголосив перерву до 11:00 08.07.2022.

29.06.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 21.06.2022, в якій він по-перше вказує на неналежність адреси, на яку направлено відзив на позов. Так відзив на позов направлено на адресу філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", тоді як позивачем є безпосередньо Акціонерне товариство "Укргазвидобування". По-друге позивач зазначає, що відповідачем визнано у відзиві на позов обставини непоставки 43 вагонів. По-третє по суті зменшення на 90% неустойки нарахованої по 21.06.2022 позивач заперечив, зазначивши, що штрафні санкції погоджені сторонами у Договорі, загальна сума Договору становить 34 620 000 грн, а розмір пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання - 5 071 800 грн - становить менше ніж 14,65% від ціни договору; розмір застосованої пені залежить від кількості днів затримки і стимулює до виконання зобов`язання. Тому розмір санкцій залежить саме від дій самого відповідача: прискорення поставки чи її зволікання. Відповідач має довести суду, що розмір встановлених договором санкцій суперечить вимогам закону чи звичаям ділового обороту, тобто є несправедливим. Посилаючись на п. 15 постанови від 17.05.2018 Верховного Суду, позивач робить висновок, що неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Суд встановив, що позивач у відповіді на відзив жодним чином не спростував доводи відповідача щодо розірвання Договору листом від 18.05.2021 № УБГ1245-1 за підписом в.о. директора БУ "Укрбургаз" Чеховича Г.Т.

Щодо неналежної адреси, на яку відповідачем направлено відзив на позов, то суд враховує, що позивач отримав такий відзив і належним чином подав відповідь на відзив. Правових наслідків ненаправлення відзиву позивачу ГПК України не містить, у таких випадках суд зобов`язує відповідача направити відзив за адресою позивача. Також суд враховує, що все листування позивач здійснює з адреси філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", як на адресу суду так і на адресу відповідача, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, виданими АТ "Укрпошта". Крім того, суд бере до уваги, що даний позов виник у зв`язку з діяльністю філії - Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування". Відтак, враховуючи отримання позивачем відзиву на позов і надання на нього відповіді, суд приймає відзив на позов до розгляду.

До відповіді на відзив позивач додав акти повернення вагонів №01-13 на підтвердження повернення позивачем відповідачеві таких вагонів у зв`язку із неусуненням недоліків.

Суд приймає такі докази на підтвердження обставини неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині поставки товару неналежної якості.

Ухвалою від 08.07.2022 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/301/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2022 об 11:00 год., визначив дату судового засідання 08.08.2022 об 11:00 год.

11.07.2022 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі.

15.07.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення № УБГ1070-1 від 14.07.2022 підписані кваліфікованим електронним підписом представника позивача адвоката Лозової Н.В. У таких письмових поясненнях представник зазначає, що Договір укладено між АТ "Укргазвидобування" та відповідачем. Відповідач зазначаючи про лист за підписом в.о. директора філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розірвання договору не надав суду довіреності на таку особу, без якої, в силу приписів ч. 4 ст. 95 ЦК України, керівник філії не може діяти від імені юридичної особи.

Розглядаючи подані письмові пояснення суд враховує, що відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. (ч. 1) Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. (ч. 2) Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 3) Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. (ч. 4) Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. (ч.5)

Суд встановив, що позивач виклав свої заперечення не у заяві по суті, як наслідок, подав їх не в строк для подання заяви по суті, також не направив такі пояснення відповідачеві; суд не надавав дозвіл на подання додаткових пояснень в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для прийняття таких пояснень до розгляду.

15.07.2022 господарським судом розпочато розгляд справи по суті, представник позивача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Красноградського районного суду Харківської області.

Господарський суд на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України дозволив позивачу надати додаткові пояснення щодо права менеджера з матеріально-технічного забезпечення Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобуванння" на підписання Договору з наданням підтверджуючих доказів.

З огляду на оголошення повітряної тривоги у Харківській області, у якій знаходиться Красноградський районний суд Харківської області, протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до заздалегідь визначеної дати - 08.08.2022 об 11:00 год.

04.08.2022 на електронну адресу суду та 08.08.2022 поштою надійшов супровідний лист позивача із копією довіреності на менеджера з матеріально-технічного забезпечення Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобуванння" Юрченка Г.О. від 27.01.2020 №2-645д.

Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про обидві дати розгляду справи по суті, в тому числі 08.08.2022, що підтверджується повідомленням адвоката відповідача про отримання ухвали. (а.с. 12, том 2)

08.08.2022 господарський суд продовжив розгляд справи по суті, врахувавши клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі. (а.с. 10, том 2)

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, вказавши про визнання відповідачем прострочення виконання зобов`язання у відзиві на позов. Заперечила проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 90%, зазначивши, що норми ст. 551 Цивільного кодексу України не пов`язують наявність збитків у кредитора з можливістю/неможливістю зменшення розміру пені. Зазначила про набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/18/22, відповідно до якого встановлено преюдиційні обставини справи, що не потребують доведенню повторно. Стосовно розірвання Договору представник позивача у судовому засіданні зазначила, що надаючи лист про розірвання Договору відповідач не надав довіреності на підписанта такого листа, за відсутності якої неможливо встановити, чи мала повноваження особа на розірвання Договору з боку позивача. Відтак, представник позивача стверджує, що відповідач не довів належними доказами повноваження особи, яка підписала листа про розірвання Договору.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

27.10.2020 між ТОВ "Стіллхаус" (постачальник) та АТ "Укргазвидобування" (покупець) в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" підписано договір поставки № УБГ 183/015-20 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві Вагони для бурових, вишкомонтажних та ремонтних вахтових бригад Лот № 4 (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник повинен поставити покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

За п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом:

- попередньої оплати покупцем в розмірі 30% від загальної вартості Товару за Договором, яка здійснюється протягом 15 календарних днів з дати рахунку, наданого постачальником, в розмірі 10 386 000,00 грн, та за умови надання постачальником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму попередньої оплати, і підписання Сторонами акту приймання-передачі технічної документації. Основні вимоги такої банківської гарантії повернення авансового платежу зазначені у пункті 4.3.

Решта 70% від вартості кожної одиниці поставленого Товару сплачується покупцем по факту поставки Товару протягом 15 календарних днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної та надання постачальником рахунка на оплату, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1., 5.2.5., 5.3., 5.8., 5.9. Договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору та Графіку поставки до цього Договору. Обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається Графіком поставки (Додаток №3).

Строк поставки Товару відраховується від дати здійснення покупцем попередньої оплати та визначається відповідно до Графіку поставки (Додаток №3 до Договору).

Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

По прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем Покупця.

Передача та отримання Товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі Товару або видаткову накладну/видаткові накладні до усунення недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Покупця, спричинені такими недоліками.

Згідно з п. 6.1.2., 6.3.1. Договору, покупець зобов`язаний приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі Товару або видатковою накладною.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 6.2.1. Договору сторони погодили, що покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання Договору.

П. 7.9. Договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з виготовлення та передачі покупцю технічної документації на Товар в передбачені Договором строки, поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару, на який не передана технічна документацію у передбачені Договором строки, від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ Товару, на який не передана технічна документація, або непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

За п. 10.1., Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього Договору і діє до 31 грудня 2021 року.

27.10.2020 між сторонами підписана Специфікація (Додаток №1) до Договору від 27.10.2020 № УБГ183/015-20.

27.10.2020 між сторонами підписано Графік поставки Товару (Додаток №3) до Договору від 27.10.2020 № УБГ183/015-20.

Відповідно до Графіку поставки Товару сторони погодили ідентичні партії Товару та строки їх поставки. Так до кожної із І, ІІ, ІІІ та IV партій Товару входять:

будівля мобільна (інвентарна): вагон майстра в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки в кількості 2 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік в кількості 5 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-їдальня в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): склад для продуктів з кухнею в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-пральня в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-сушарка в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна) вагон для нарад в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна) вагон для водних ємностей в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-душова з туалетом в кількості 1 шт.

Строк/термін поставки І партії - протягом 60 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІ партії - протягом 90 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІІ партії - протягом 120 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; IV партії - протягом 150 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати.

Відповідно до платіжного доручення від 14.01.2021 № 366837 позивачем сплачено на рахунок відповідача 10 386 000 грн з призначенням платежу: "п/опл за будівлі мобільні зг. дог. № УБГ 183/015-20 від 27.10.20 рах. 201 від 28.12.20 р. в т. ч. ПДВ 1731000.00 грн. 20Т-061".

Відповідно до видаткових накладних відповідачем поставлено, а позивачем прийнято Товар, а саме:

№ 22 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки" на суму 600 000 грн,

№ 23 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 24 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 25 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-пральня" на суму 480 000 грн,

№ 26 від 06.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки" на суму 600 000 грн,

№ 29 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон майстра" на суму 600 000 грн,

№ 30 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 31 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон для нарад" на суму 576 000 грн,

№ 32 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон для водних ємностей" на суму 504 000 грн,

№ 34 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-сушарка" на суму 480 000 грн,

№ 35 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-душова з туалетом", на суму 480 000 грн,

№ 36 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 37 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн.

Всього відповідачем поставлено 13 шт. Товару на суму 7 560 000 грн.

Позивач зазначає про неякісність поставленого Товару у зв`язку з чим такий Товар був повернутий позивачем відповідачу, що підтверджується копіями актів про повернення. (а.с. 196-208, том 1)

Поставка такого товару і його повернення у зв`язку з неналежною якістю, а також стягнення штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням Договору в частині поставки цих 13 вагонів не є предметом розгляду у справі № 925/301/22, а спір щодо цього розглядався в межах справи № 927/18/22 Господарським судом Чернігівської області.

Як зазначає позивач, дві одиниці першої партії товару відповідачем поставлено не було, а три інші партії товару відповідачем взагалі не було поставлено. Саме невиконання Договору в цій частині і стало підставою звернення з даним позовом.

Листом від 17.09.2021 № УБГ2319-1 позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення 13 542 214,97 грн, з яких: пеня 0,1 % від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення - 3 177 600 грн, штраф 7 % від вартості непоставленого Товару за прострочення понад тридцять днів - 1 894 200 грн, залишок проведеної оплати, яка підлягає поверненню - 8 118 000 грн, сума нарахована (на залишок проведеної оплати) відповідно до індексу інфляції (січень-липень) - 241 933,53 грн, сума нарахована (на залишок проведеної оплати) в розмірі 3 % річних (січень-серпень) - 110 481,44 грн.

Як стверджує позивач, відповідач відповіді на зазначену претензію не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України (далі - ГК України) матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Як передбачено в ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2.5. Договору, строк поставки Товару відраховується від дати здійснення покупцем попередньої оплати та визначається відповідно до Графіку поставки (Додаток №3 до Договору).

У Графіку поставки сторони узгодили, що строк/термін поставки І партії - протягом 60 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІ партії - протягом 90 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІІ партії - протягом 120 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; IV партії - протягом 150 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати.

Відповідно до платіжного доручення від 14.01.2021 № 366837 позивачем сплачено на рахунок відповідача 10 386 000 грн з призначенням платежу: "п/опл за будівлі мобільні зг. дог. № УБГ 183/015-20 від 27.10.20 рах. 201 від 28.12.20 р. в т. ч. ПДВ 1731000.00 грн. 20Т-061".

Відтак, строк поставки першої партії товару - до 15.03.2021 включно, другої партії - до 14.04.2021 включно, третьої партії - до 14.05.2021 включно, четвертої партії - до 13.06.2021 включно.

Доказів поставки товару у вказані строки суду не подано.

Як зазначено вище, пунктом 6.2.1. Договору сторони погодили, що покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 6.2.5. Договору покупець має право відмовитися від Товару, який не поставлений в строк, вказаний у Специфікації.

Згідно з п. 11.3. Договору покупець має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку в наступних випадках:

- ненадання Постачальником документів приналежності Товару, що стосується Товару та підлягають переданню разом із Товаром;

- якщо Постачальник передав меншу кількість Товару, ніж це встановлено даним Договором (в тому числі Покупець має право відмовитися від уже переданого Товару);

- якщо Постачальник передав Товар, який не відповідає комплекту/комплектності;

- якщо Постачальник передав Товар неналежної якості;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідач у відзиві на позов стверджує, що Договір є розірваним на підставі вищевказаних норм в односторонньому порядку позивачем, що підтверджується листом АТ "Укргазвидобування" від 18.05.2021 № УБГ1245-1. Відповідно до такого листа (а.с. 174-175, т. 1) в.о. директора БУ "Укрбургаз" Г.Т. Чехович повідомляє директора ТОВ "Стіллхаус" Жостку М.А. на підставі п. 6.2.1, 6.2.5, 11.3 Договору про розірвання Договору поставки від 27.10.2020 № УБГ 183/015-20, а саме з 21.06.2021.

Судом встановлено, що в заяві по суті - відповіді на відзив позивач не зазначає про відсутність повноважень в.о. директора БУ "Укрбургаз" Г.Т. Чеховича на підписання листа про розірвання Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 ГПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою-шостою статті 165 цього Кодексу.

Так у ч. 4 ст. 165 ГПК України визначено, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Отже, позивач позбавляється права заперечувати проти обставини розірвання Договору, оскільки відповідь на відзив не містить вказівку на незгоду позивача із такою обставиною.

Додатково суд враховує таке.

Відповідно до Договору він підписаний з боку позивача - менеджером з матеріально-технічного забезпечення Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" Юрченком Г.О., який діяв на підставі довіреності № 2-645д від 27.11.2020, тобто працівником безпосередньо філії "Укрбургаз" АТ "Укргазвидобування"; в реквізитах сторін зазначено, що покупцем є "АТ "Укргазвидобування" ФБУ "Укрбургаз". Печатка стоїть саме філії БУ "Укрбургаз".

Отже, даний Договір укладено у зв`язку із діяльністю філії Бурове управління "Укрбургаз" АТ "Укргазвидобування".

у видаткових накладних (а.с. 63-75, том 1) покупцем вказано "АТ "Укргазвидобування" ФБУ "Укрбургаз".

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини у ТОВ "Стіллхаус" не могло виникати сумнівів щодо належних повноважень в.о. директора БУ "Укрбургаз" ГТ. Чеховича для розірвання Договору.

Претензію, копію якої додав позивач до позовної заяви, підписав директор БУ "Укрбургаз" Г.Т. Чехович. Водночас сам позивач не надав суду довіреності, яка прикладалася до такої претензії. Отже, сам позивач визнає, що Г.Т. Чехович, що є керівником філії, уповноважений на підписання документів від імені АТ "Укргазвидобування", які стосуються укладеного Договору.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду на положення ст. 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це, а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Крім того, слід зазначити, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

У постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що "для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.06.2022 у справі № 910/11678/18 (п. 54-60), що в силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом.

Одностороннє розірвання Договору, узгоджене сторонами в Договорі є одностороннім правочином, саме на позивача покладається тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента, водночас відсутні недобросовісність та нерозумність в поведінці ТОВ "Стіллхаус" в односторонньому правочині позивача.

Враховуючи викладене, ТОВ "Стіллхаус" не міг і не мав передбачити відсутності повноважень на розірвання Договору з боку позивача.

Водночас позивач не надав доказів того, що в.о. директора БУ "Укрбургаз" Г.Т. Чехович не мав права на підписання листа про розірвання Договору, навпаки з доказів, доданих до позову і обставин, викладених у позові, позивач визнає повноваження вказаної особи діяти від імені АТ "Укргазвидобування" стосовно виконання Договору.

Підбиваючи підсумок суд доходить висновку, що Договір є розірваним з 21.06.2021, як зазначено в листі "Щодо розірвання договору" "УБГ1245-1 від 18.05.2021. (а.с. 174, том 1)

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином з 21.06.2021 у відповідача не існує обов`язку поставляти Товар, який був передбачений Договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що до відповідача не може бути застосовано штрафні санкції за порушення зобов`язання в період часу, коли таке зобов`язання вже припинено.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару на суму заборгованості 1 095 000 грн за період 16.03.2021 - 06.09.2021 у розмірі 191 625 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.04.2021 - 06.09.2021 - 1 254 975 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.05.2021 - 06.09.2021 - 995 325 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 14.06.2021 - 06.09.2021 - 735 675 грн.

Також позивачем нараховано відповідачу штраф на суму заборгованості 1 095 000 грн у розмірі 76 650 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн - 605 850 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн - 605850 грн; на суму заборгованості 8655000 грн - 605850 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з п. 7.9 Договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з виготовлення та передачі покупцю технічної документації на Товар в передбачені Договором строки, поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару, на який не передана технічна документацію у передбачені Договором строки, від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ Товару, на який не передана технічна документація, або непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Враховуючи розірвання Договору і, відповідно, правомірне припинення відповідачем виконання зобов`язань та, як наслідок, відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій після такого припинення, господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій.

Обґрунтованою є сума пені від вартості непоставленого товару на суму заборгованості 1 095 000 грн за період 16.03.2021 - 20.06.2021 у сумі 106 215 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.04.2021 - 20.06.2021 у сумі 579 885 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.05.2021 - 20.06.2021 у сумі 320 235 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 14.06.2021 - 20.06.2021 у сумі 60 585 грн.

В іншій частині пеня нарахована неправомірно.

Стосовно штрафу, то за прострочення поставки товару вартістю 1 095 000 грн понад тридцять днів, що мав бути поставлений до 15.03.2021, правомірно нараховано 7% штрафу у розмірі 76 650 грн; за прострочення поставки товару вартістю 8 655 000 грн понад тридцять днів, що мав бути поставлений до 14.04.2021, правомірно нараховано 7% штрафу у розмірі 605 850 грн; за прострочення поставки товару вартістю 8 655 000 грн понад тридцять днів, що мав бути поставлений до 14.05.2021, правомірно нараховано 7% штрафу у розмірі 605 850 грн.

Проте за прострочення поставки товару вартістю 8 655 000 грн, що мав бути поставлений до 13.06.2021, 7% штрафу у розмірі 605 850 грн нараховано неправомірно, оскільки тридцятиденний строк непоставки не сплив з огляду на розірвання Договору за ініціативою Покупця.

З огляду на викладене штраф нараховано правомірно в сумі 1 288 350 грн.

В іншій частині стягнення штрафу є необґрунтованим.

У відзиві на позов відповідач просив зменшити штрафні санкції на 90%.

Позивач у відповіді на відзив заперечив проти такого зменшення.

Правові позиції сторін щодо такого питання викладені в описовій частині рішення.

Під час вирішення питання можливості зменшення розміру штрафних санкцій суд враховує таке.

За ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 у справі 6-100цс14 міститься висновок, що ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц дійшов висновку, що у вказаній статті не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Конституційний суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1, 2 ст. 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Суд враховує, що за Договором позивачем пред`явлено декілька позовів до відповідача. Так предметом позову у справі № 904/8282/21 є стягнення 183 528 грн штрафних санкцій, предметом позову у справі № 927/18/22 є стягнення 1 512 000 грн штрафних санкцій і предметом позову у даній справі є стягнення 5 071 800 грн штрафних санкцій. Загальна сума пред`явлених до стягнення штрафних санкцій з відповідача у зв`язку з невиконанням Договору складає 6 767 328 грн. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/18/22 позов задоволено повністю. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2022 у справі № 904/8282/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, позов задоволено повністю.

Суд враховує, що кошти, сплачені позивачем в якості попередньої оплати повернуті відповідачем, поставлена відповідачем позивачу продукція повернута останнім у зв`язку із неналежною якістю. Відтак відповідач, навіть намагаючись усунути недоліки продукції, так і не мав за результатами укладеного Договору жодного прибутку.

Водночас позивач не навів суду жодних доказів понесення збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем Договору, зазначивши лише, що їх наявність не є обов`язковою умовою для визначення розміру штрафних санкцій.

Суд бере до уваги, що ТОВ "Стіллхаус" за своїм місцезнаходженням перебуває у Чернігівській області, яка була тимчасово окупована військами Російської Федерації і вимушене було призупинити свою господарську діяльність. Як стверджує відповідач, стягнення великого розміру штрафних санкцій призведе до банкрутства підприємства.

Враховувавши всі вищеперелічені обставини, суд, користуючись наданими правовими підставами, визначеними у ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, зменшує розмір штрафу та пені на 50%.

Позов підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 1 177 635 грн, з яких 533 460 грн пені та 644 175 грн штрафу. В решті позов суд відмовляє.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236 - 241, 326 - 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус" (ідентифікаційний код 43311058, місцезнаходження: 15100, Чернігівська область, Городнянський район, м. Городня, вул. 1-го Травня, буд. 53Б) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, р/р IBAN № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) пеню в сумі 533 460 та штраф у сумі 644 175 грн та судовий збір у сумі 35 329,05 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2022.

Суддя З.В. Зарічанська