Постанова

від 12.12.2022 по справі 925/301/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 925/301/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача - Лозова Н.В.,

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2022 у справі №925/301/22 (суддя Зарічанська З.В., повний текст складено - 16.08.2022) за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус" про стягнення 5 071 800 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус" про стягнення пені в сумі 3 177 600 грн та штрафу в сумі 1 894 200 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 27.10.2020 № УБГ183/015-20 щодо поставки товару.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.08.2022 у справі №925/301/22 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіллхаус" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в сумі 533 460 та штраф у сумі 644 175 грн та судовий збір у сумі 35 329,05 грн. В решті позову відмовлено.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару.

Разом з тим, за перерахунком суду обґрунтованим розміром пені є 1 066 920 грн., штрафу - 1 288 350 грн.

При цьому, суд, користуючись наданими правовими підставами, визначеними у ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України зменшив розмір штрафу і пені на 50% та задовольнив вимоги про стягнення пені на суму 533 460 грн та штрафу на суму 644 175 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 533460,00 грн та штрафу у сумі 644175,00 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений судом; про що свідчить роздруківка з електронної пошти суду.

Так, ухвала про відкладення розгляду справи на 12.12.2022 була направлена відповідачу на його електронну адресу.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між ТОВ "Стіллхаус" (постачальник) та АТ "Укргазвидобування" (покупець) в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 27.10.2020 підписано договір поставки № УБГ 183/015-20 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві Вагони для бурових, вишкомонтажних та ремонтних вахтових бригад Лот № 4 (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник повинен поставити покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

За п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом:

- попередньої оплати покупцем в розмірі 30% від загальної вартості Товару за Договором, яка здійснюється протягом 15 календарних днів з дати рахунку, наданого постачальником, в розмірі 10 386 000,00 грн, та за умови надання постачальником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму попередньої оплати, і підписання Сторонами акту приймання-передачі технічної документації. Основні вимоги такої банківської гарантії повернення авансового платежу зазначені у пункті 4.3.

Решта 70% від вартості кожної одиниці поставленого Товару сплачується покупцем по факту поставки Товару протягом 15 календарних днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної та надання постачальником рахунка на оплату, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1., 5.2.5., 5.3., 5.8., 5.9. Договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору та Графіку поставки до цього Договору. Обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається Графіком поставки (Додаток №3).

Строк поставки Товару відраховується від дати здійснення покупцем попередньої оплати та визначається відповідно до Графіку поставки (Додаток №3 до Договору).

Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

По прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем Покупця.

Передача та отримання Товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі Товару або видаткову накладну/видаткові накладні до усунення недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Покупця, спричинені такими недоліками.

Згідно з п. 6.1.2., 6.3.1. Договору, покупець зобов`язаний приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі Товару або видатковою накладною.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 6.2.1. Договору сторони погодили, що покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання Договору.

П. 7.9. Договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з виготовлення та передачі покупцю технічної документації на Товар в передбачені Договором строки, поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару, на який не передана технічна документацію у передбачені Договором строки, від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ Товару, на який не передана технічна документація, або непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

За п. 10.1., Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього Договору і діє до 31 грудня 2021 року.

27.10.2020 між сторонами підписана Специфікація (Додаток №1) до Договору від 27.10.2020 № УБГ183/015-20.

27.10.2020 між сторонами підписано Графік поставки Товару (Додаток №3) до Договору від 27.10.2020 № УБГ183/015-20.

Відповідно до Графіку поставки Товару сторони погодили ідентичні партії Товару та строки їх поставки. Так до кожної із І, ІІ, ІІІ та IV партій Товару входять:

будівля мобільна (інвентарна): вагон майстра в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки в кількості 2 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік в кількості 5 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-їдальня в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): склад для продуктів з кухнею в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-пральня в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-сушарка в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна) вагон для нарад в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна) вагон для водних ємностей в кількості 1 шт.;

будівля мобільна (інвентарна): вагон-душова з туалетом в кількості 1 шт.

Строк/термін поставки І партії - протягом 60 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІ партії - протягом 90 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; ІІІ партії - протягом 120 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; IV партії - протягом 150 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати.

Відповідно до платіжного доручення від 14.01.2021 № 366837 позивачем сплачено на рахунок відповідача 10 386 000 грн з призначенням платежу: "п/опл за будівлі мобільні зг. дог. № УБГ 183/015-20 від 27.10.20 рах. 201 від 28.12.20 р. в т. ч. ПДВ 1731000.00 грн. 20Т-061".

Відповідно до видаткових накладних відповідачем поставлено, а позивачем прийнято Товар, а саме:

№ 22 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки" на суму 600 000 грн,

№ 23 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 24 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 25 від 02.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-пральня" на суму 480 000 грн,

№ 26 від 06.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 4 чоловіки" на суму 600 000 грн,

№ 29 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон майстра" на суму 600 000 грн,

№ 30 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 31 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон для нарад" на суму 576 000 грн,

№ 32 від 12.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон для водних ємностей" на суму 504 000 грн,

№ 34 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-сушарка" на суму 480 000 грн,

№ 35 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон-душова з туалетом", на суму 480 000 грн,

№ 36 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн,

№ 37 від 15.04.2021 "Будівля мобільна (інвентарна): вагон житловий на 6 чоловік" на суму 648 000 грн.

Всього відповідачем поставлено 13 шт. Товару на суму 7 560 000 грн.

Позивач зазначає про неякісність поставленого Товару у зв`язку з чим такий Товар був повернутий позивачем відповідачу, що підтверджується копіями актів про повернення. (а.с. 196-208, том 1)

Поставка такого товару і його повернення у зв`язку з неналежною якістю, а також стягнення штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням Договору в частині поставки цих 13 вагонів не є предметом розгляду у справі № 925/301/22, а спір щодо цього розглядався в межах справи № 927/18/22 Господарським судом Чернігівської області.

Як зазначає позивач, дві одиниці першої партії товару відповідачем поставлено не було, а три інші партії товару відповідачем взагалі не було поставлено. Саме невиконання Договору в цій частині і стало підставою звернення з даним позовом.

Так, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару на суму заборгованості 1 095 000 грн за період 16.03.2021 - 06.09.2021 у розмірі 191 625 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.04.2021 - 06.09.2021 - 1 254 975 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 15.05.2021 - 06.09.2021 - 995 325 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн за період 14.06.2021 - 06.09.2021 - 735 675 грн.

Також, позивачем нараховано відповідачу штраф на суму заборгованості 1 095 000 грн у розмірі 76 650 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн - 605 850 грн; на суму заборгованості 8 655 000 грн - 605850 грн; на суму заборгованості 8655000 грн - 605850 грн.

Місцевим господарським судом встановлено обставини часткової обґрунтованості вказаних нарахувань: пені на суму 1 066 920 грн., штрафу на суму 1 288 350 грн.

Разом з тим, суд, користуючись наданими правовими підставами, визначеними у ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, зменшив розмір штрафу та пені на 50% та задовольнив вимоги про стягнення пені на суму 533 460 грн та штрафу на суму 644 175 грн.

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині зменшення розміру штрафу та пені на 50%, а тому враховуючи вимоги ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві на позов просив суд зменшити штрафні санкції на 90%.

Так, частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів звертає увагу, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, місцевий господарський суд вірно врахував, що за Договором позивачем пред`явлено декілька позовів до відповідача. Так предметом позову у справі № 904/8282/21 є стягнення 183 528 грн штрафних санкцій, предметом позову у справі № 927/18/22 є стягнення 1 512 000 грн штрафних санкцій і предметом позову у даній справі є стягнення 5 071 800 грн штрафних санкцій. Загальна сума пред`явлених до стягнення штрафних санкцій з відповідача у зв`язку з невиконанням Договору складає 6 767 328 грн. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/18/22 позов задоволено повністю. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2022 у справі № 904/8282/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, позов задоволено повністю.

Судом також було враховано, що кошти, сплачені позивачем в якості попередньої оплати повернуті відповідачем, поставлена відповідачем позивачу продукція повернута останнім у зв`язку із неналежною якістю. Відтак відповідач, навіть намагаючись усунути недоліки продукції, так і не мав за результатами укладеного Договору жодного прибутку.

Крім цього, ТОВ "Стіллхаус" за своїм місцезнаходженням перебуває у Чернігівській області, яка була тимчасово окупована військами російської федерації і вимушене було призупинити свою господарську діяльність. Як стверджує відповідач, стягнення великого розміру штрафних санкцій призведе до банкрутства підприємства.

Колегія суддів погоджується із наведеними підставами для зменшення розміру неустойки та додатково вказує, що позовні вимоги є надмірним тягарем для відповідача з огляду на їх розмір.

Водночас призначена до стягнення з відповідача судом першої інстанції сума компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням останнім зобов`язання.

Стягнення ж з відповідача неустойки у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від такого порушення.

Колегія суддів звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд з урахуванням положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, і такі дії суду не можуть бути підставою для скасування судового рішення в цій частині при відсутності інших порушень норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки суд першої інстанції в повній мірі дослідив відповідні обставини, передбачені зазначеними статтями та правильно застосував їх положення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що в оскаржуваній частині рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2022 у справі №925/301/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2022 у справі №925/301/22.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 15.12.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук