Рішення

від 19.04.2022 по справі 640/10515/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 року м. Київ №640/10515/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім"доГоловного управління ДПС у Волинській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023580902 від 23 листопада 2020 року, винесене ГУ ДПС у Волинській області.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача винесено на підставі висновків акта, складеного за результатами проведеної фактичної перевірки позивача, з якими останній не погоджується, зокрема з огляду на те, що вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного провадження. Зобов`язано відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позову заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено ГУ ДПС у Волинській області згідно вимог чинного законодавства, а саме за наслідками виявлених порушень ТОВ "Торговий дім "Газтрім" вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач заперечував проти задоволення позову та наполягав на відмові у задоволенні останнього.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи суд протокольною ухвалою від 17.08.2021 подальший розгляд справи ухвалив завершити в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позивачем вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2020 №2165, направлень від 20.10.2020 №№ 474, 475, уповноваженими особами ГУ ДПС у Волинській області з 21.10.2020 по 27.10.2020 проводилась фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, поставлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним - акцизного складу, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, 3, де здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" (код: 42656879) (надалі - ТОВ "ТД "Газтрім").

За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "ТД "Газтрім" статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР - реалізація пального з акцизного складу без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі.

Так, перевіркою реєстру акцизних накладних "Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" було встановлено факт реалізації пального без наявності ліцензії, а саме 10.07.2019 ТОВ "ТД "Газтрім" здійснило реалізацію пального (важкі дистиляти (газойлі) з акцизного складу (уніфікований номер 1005977) за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, 3 згідно акцизної накладної форми "П" №722 від 10.07.2019 в кількості 117660,73 л без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі.

Ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі ТОВ "ТД "Газтрім" придбано терміном дії лише з 30.07.2019 до 30.07.2024, реєстраційний номер 990514201900291, адреса місця торгівлі: м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, 3.

На підставі висновків акта від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №0023580902, яким згідно пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до ТОВ "ТД "Газтрім" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 500000,00 грн. (код платежу: 21081103).

Позивач зазначає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення надійшло на адресу ТОВ "ТД "Газтрім" 27.11.2020. При цьому, за твердженням позивача, копія акта перевірки від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819 була отримана позивачем лише 03.12.2020, згідно супровідного листа ГУ ДПС у Волинській області від 03.12.2020 №27652/10/03-20-09-02-10 у відповідь на звернення від 27.11.2020 №385.

Ознайомившись з копією зазначеного акта позивач, обґрунтовуючи заявлені ним у даному адміністративному позові вимоги, наголошує на протиправності дій відповідача, пов`язаними із його складанням, на невідповідності висновків останнього вимогам чинного законодавства, на протиправності наказу відповідача щодо проведення фактичної перевірки позивача та власне на протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта перевірки від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819.

Так, щодо висновків відповідача про порушення ТОВ "ТД "Газтрім" вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме щодо встановленого факту реалізації пального без наявності ліцензії, позивач наводить зокрема наступні заперечення.

01.07.2019 ТОВ "ТД "Газтрім" отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900169, дата реєстрації 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

На виконання умов договору зберігання від 01.07.2019 №1-зб позивач 10.07.2019 передав в резервуарі №2 (за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3) на зберігання ТОВ "Манго-Груп" (зберігач) паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 98,202 т (пальне), що було прийнято Зберігачем на зберігання у відповідності до умов Договору зберігання (зберігання в резервуарі №2 за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3).

Факт передачі та прийняття пального на зберігання не супроводжувався будь-якою фізичною передачею (відпуском, відвантаженням) цього пального, оскільки пальне як до передачі, так і після неї не змінило свого фізичного місця знаходження (резервуар №2 за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3), що підтверджується актом передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання від 10.07.2019 до Договору зберігання.

У зв`язку зі зміною акцизного складу з акцизного складу позивача (уніфікований номер 1005977), за яким в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) обліковувалось пальне, при цьому фізично залишаючись у незмінному вигляді в резервуарі №2 за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3, на акцизний склад зберігача - ТОВ "Манго-Груп" (уніфікований номер 1010112), керуючись чинним на вказаний час законодавством позивач оформив акцизну накладу форми "П" від 10.07.2019 №722.

Позивач звертає увагу, що він був вимушений скласти та зареєструвати акцизну накладу на вищевказану операцію виключно з причин неврегульованості чинним податковим законодавством питання передачі пального з одного акцизного складу на інший без фізичної зміни його місцезнаходження (без зміни резервуару), без відвантаження, при здійсненні його обліку в СЕАРП та СЕ в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів.

Відповідно до п. 1.1 Договору зберігання ТОВ "Манго-Груп" (зберігач) зобов`язувався за винагороду надавати ТОВ "ТД "Газтрім" (поклажодавець) послуги з приймання (зливу в резервуари нафтобази), зберігання та повернення зі зберігання нафтопродуктів (бензин А-92, А-95, дизельне паливо чи інші світлі нафтопродукти, скраплений вуглеводневий газ - в подальшому іменовані "Майно") протягом терміну дії даного Договору, а Поклажодавець - приймати та своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору зберігання передача на зберігання, зберігання та повернення (відвантаження) Майна зі зберігання в асортименті, кількості та якості здійснюється на умовах, визначених даним Договором.

Позивач зазначає, що в подальшому Зберігач (ТОВ "Манго-Груп") відповідно до Договору зберігання, на підставі розпорядження Поклажодавця (ТОВ "ТД "Газтрім") відвантажив пальне в транспортні засоби покупців ТОВ "ТД "Газтрім", на що Зберігачем в електронній формі були складені акцизні накладні за належним кодом товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєстровано останні в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, а саме: акцизні накладні №№ 5976, 5977, 5978, 5979 від 15.07.2019, №5980 від 16.07.2019, №№ 5981, 5982, 5985 від 17.07.2019, №5988 від 18.07.2019, №№ 5989, 5990, 5991, 5992, 5995, 5997 від 19.07.2019.

Відповідно до договорів поставки нафтопродуктів ТОВ "ТД "Газтрім" як постачальник зобов`язувався передати у власність покупців нафтопродукти (паливо), яке буде постачатися окремими партіями протягом строку дії договорів. Покупець зобов`язувався надати Постачальнику заяву на поставку Товару (палива) автомобільним транспортом. Згідно умов Договору зберігання повернення пального Поклажодавцю здійснюється шляхом відвантаження Поклажодавцю, та/або одержувачем Поклажодавця зі складу на підставі письмового розпорядження (заявки) Поклажодавця на відвантаження.

Таким чином, за твердженням позивача ТОВ "ТД "Газтрім" не здійснювало будь-яких операцій з передачі (відпуску, відвантаження) за нормами підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Оскільки передача (відпуск, відвантаження) палива згідно Договору зберігання здійснює Зберігач (ТОВ "Манго-Груп), який відповідно до розділу VI Податкового кодексу України в частині акцизного податку є розпорядником акцизного складу з реалізації пального, що підтверджується складанням та реєстрацією в ЄРАН вказаних вище акцизних накладних, позивач із посиланням на відповідні положення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" стверджує, що пальне у процесі його передачі ТОВ "ТД "Газтрім" на зберігання (без переходу права власності) фактично не відвантажувалося, фізично не передавалось, не відпускалось і не змінювало свого фізичного фактичного місцезнаходження (резервувар №2 за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3), а тому вказана операція не є реалізацією пального у розумінні чинного законодавства України та не потребує отримання ліцензії.

Відповідно, за доводами позивача у діях ТОВ "ТД "Газтрім" відсутнє порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №0023580902 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Крім того, на думку позивача, на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення вказують обставини відсутності у контролюючого органу підстав для проведення перевірки позивача, порушення порядку її проведення та порядку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, позивач зазначає, що наказ відповідача від 20.20.2020 №2165 на проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" не містить будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що їх регулюють.

Також, позивач вважає, що оскільки Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 №222-VIII встановлено вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та визначено відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, а ГУ ДПС у Волинській області не є органом ліцензування оптової торгівлі пальним, то в останнього відсутні повноваження здійснювати контроль за дотриманням норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в межах даного виду господарської діяльності, а отже виключається законність застосування ним штрафних санкцій в частині здійснення оптової торгівлі пальним без отримання ліцензії.

Разом з цим, позивач вказує на те, що всупереч вимогам Податкового кодексу України акт перевірки, на підставі висновків якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020, належним чином позивачеві на вручався, адже даний акт був отриманий ним 03.12.2020 супровідним листом №27652/10/03-20-09-02-10 після звернення до відповідача листом від 27.11.2020 №385. При цьому, докази направлення відповідних документів позивач отримав лише у відповідь на адвокатський запит від 30.11.2020 до ГУ ДПС у Волинській області листом від 07.12.2020 №10560/АДВ/03-20-09-02-10.

Зокрема, після отримання запитуваних документів позивач з`ясував, що 28.10.2020 ГУ ДПС у Волинській області складено лист №24965/10/03-20-09-02-11, за змістом якого позивачеві повідомлялося про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки та пропонувалося прибути в управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області у зручний час, а в разі неявки - що питання про розгляд матеріалів перевірки і застосування фінансових санкцій будуть розглядатися без участі платника.

Однак, як встановив позивач, даний лист та відповідні матеріали не були надіслані на податкову адресу ТОВ "ТД "Газтрім" - 1010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 2, кв. 408, а надіслані за місцезнаходженням обслуговуючого відділу поштового зв`язку АТ "Укрпошта" (м. Київ, 01010) із повідомленням про надходження поштового відправлення відправнику.

Тобто, позивач вважає, що таким чином мало місце порушення відповідачем прямих приписів пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, а саме що відповідні документи не були надіслані за податковою адресою позивача та надіслані за місцезнаходженням обслуговуючого відділу поштового зв`язку.

В свою чергу, позивач зазначає, що у відповідності до вимог частини другої статті 2 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції, що діяла до 02.10.2019 - у період вчинення позивачем, на думку відповідача, оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії) дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Натомість, територіальні органи ДФС України отримали статус органу ліцензування діяльності з оптової торгівлі пальним 01.07.2020 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545, яка набрала чинності 01.07.2020.

Таким чином, позивач зазначає, що згідно положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та що зокрема підтверджується листом ДФС від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17, відповідач мав право видавати ліцензії на торгівлю пальним з 01.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

Відповідно, за доводами позивача, застосування відповідачем спірної штрафної санкції шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було передчасним.

Щодо досудового врегулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами, позивач зазначив, що ним оскаржувалось винесене ГУ ДПС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №0023580902 шляхом подання скарги від 11.12.2020 №878, але остання згідно рішення ДПС України від 24.03.2021 №6679/6/99-00-06-03-02-06 (отриманого позивачем 29.03.2021) залишена без задоволення, а ППР - без змін.

У відзиві на позовну заяву в частині процедури проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" відповідачем зокрема зазначено, що перед початком перевірки регіональному директору позивача Приступі Ю.А. було пред`явлено направлення на проведення фактичної перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які вказані в направленні на її проведення. При цьому, про надання представнику позивача копії наказу на проведення перевірки останнім зроблено відповідну розписку.

Відповідач зазначає, що від підписання та отримання другого примірника акта перевірки регіональний директор ТОВ "ТД "Газтрім" Приступа Ю.А. відмовився, про що посадовими особами відповідача, які здійснювали перевірку, складено акт від 27.10.2020 №367/03-20-09-05-15. Другий примірник акта фактичної перевірки надсилався позивачеві листом від 28.10.2020 №24965/10/03-20-09-02-11 на юридичну адресу ТОВ "ТД "Газтрім" підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (номер поштового відправлення 4301643886710, фіскальний чек від 28.10.2020 №0076911). Поштовою службою у повідомленні про вручення поштового відправлення зазначено 16.11.2020 із вказівкою на причини його невручення - "за закінченням терміну зберігання".

Щодо суті виявленого порушення, відповідачем серед іншого вказано, що під час проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" встановлено, що на території акцизного складу за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3 розташовано 15 резервуарів для зберігання нафтопродуктів ємністю 400 м.куб. кожен.

Згідно наказу ТОВ "ГП "Базис" (код: 35935164) - орендодавця ТОВ "ТД "Газтрім" №03/5 від 02.03.2020 - 11 резервуарів законсервовані. ТОВ "ТД "Газтрім" використовує 4 резервуари згідно договору оренди об`єкта нерухомості №010716 від 01.07.2016.

ТОВ "ТД "Газтрім" 25.06.2019 зареєструвало акцизний склад (уніфікований номер 1005977) за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3 та згідно акцизної накладної форми "П" від 01.07.2019 №1 здійснило розподіл обсягу залишків пального станом на 01.07.2019 на даному акцизному складі - вказало наявність станом на 01.07.2019 важких дистилятів (газойлів) в кількості 308127 кг (371730,03 л).

Згідно договору зберігання від 01.07.2019 №1-зб, укладеного між ТОВ "ТД "Газтрім" (поклажодавець) та ТОВ "Манго-Груп" (зберігач), останнє здійснювало зберігання майна за даним договором особисто, на професійному рівні, відповідно до вимог нормативних документів, в складських комплексах ("Нафтобаза" розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3). Згідно акта передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання від 10.07.2019 до Договору зберігання від 01.07.2019 №1-зб Зберігач передав на зберігання в резервуарі №2, а Поклажодавець прийняв в резервуарі №2 на відповідальне зберігання паливо дизельне ДП Л-Євро 5 ВО імпорт 98,202 т.

За доводами відповідача суперечливим є твердження позивача про те, що у процесі передачі пального не зберігання не відбулося його фізичної передачі, оскільки в акцизній накладній форми "П" від 10.07.2019 №722 зазначено, що важкі дистиляти (газойлі) в кількості 98202,00 кг відвантажені з акцизного складу (уніфікований номер 1005977) - особа, що реалізує пальне ТОВ "ТД "Газтрім", на акцизний склад (уніфікований номер 1010112) - особа - отримувач пального ТОВ "Манго-Груп", пересувним акцизним складом номер державної реєстрації НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за напрямом використання - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використання складу пересувного.

Також, у відзиві на позов, відповідач зазначає, що пальне на акцизному складі ТОВ "ТД "Газтрім" (уніфікований номер 1005977) за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Н. Ужвій, буд. 3 перебувало в період з 01.07.2019 по 10.07.2019 включно без придбання ліцензії на зберігання.

Крім того, за результатами оцінки діяльності ТОВ "Манго-Груп" із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС встановлено, що у зазначеного суб`єкта господарювання відсутня відповідна ліцензія, яка дає право здійснювати зберігання пального.

Таким чином, із посиланням на положення статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" відповідачем вказано, що за оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500000,00 грн.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, відповідач вказує на те, що у ГУ ДПС у Волинській області були наявні підстави для проведення фактичної перевірки позивача і що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення прийнято у встановленому законодавством порядку.

У відповіді на відзив позивачем знову наведено заперечення щодо відсутності у відповідача обґрунтованих підстав для проведення фактичної перевірки позивача, зокрема щодо не зазначення у наказі на проведення перевірки відповідних підстав, а саме інформації та джерел її отримання, що слугували підставами для ініціювання такої перевірки, вказано на процедурні порушення, у т.ч. щодо невчинення запису перед початком перевірки у відповідному журналі перевірок позивача, а також на недотриманні відповідачем процедури належного вручення позивачеві документів, складених за результатами проведеної перевірки.

По суті виявленого відповідачем порушення, позивач вказав на те, що ТОВ "ТД "Газтрім" 01.07.2019 отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900169, дата реєстрації 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.

При цьому, на думку позивача, відсутність у ТОВ "Манго-Груп" ліцензії на право здійснювати зберігання пального, з урахуванням, що спірна фактична перевірка проводилась саме у відношенні ТОВ "ТД "Газтрім", не спростовує тих висновків, що обставини виявленого відповідачем порушення позивачем вимог податкового законодавства спричинені неврегульованістю останнього, зокрема в частині питання передачі пального з одного акцизного складу на інший без фізичної зміни його місцезнаходження (без зміни резервуару), без відвантаження, при здійсненні його обліку в СЕАРП та СЕ в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів.

Також, позивач зазначив, що відповідно до Закону України від 06.06.2019 №2744-VIII статтю 18 Закону України №481/95-ВР доповнено частиною двадцять другою, згідно якої до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена відповідною статтею Закону №481/95-ВР, у разі зберігання пального до 31.12.2019 без наявності відповідної ліцензії.

Таким чином, за наявності протиріччя у законодавстві щодо порядку електронного адміністрування реалізації пального, за відсутності порушення в сфері функціонування та адміністрування акцизного податку, на думку позивача контролюючим органом фактично штучно створено не передбачене чинним законодавством правопорушення.

Крім того, позивач послався на довідку ГУ ДПС у м. Києві від 08.10.2020 №2253/26-15-09-02/42656879, складену за результатами фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання придбання, зберігання, реалізації пального, яка проводилась з 28.09.2020 по 07.10.2020 та зокрема охоплювала період перевірки з 01.07.2019 по дату її закінчення. Вказана довідка містить інформацію про невстановлення фактів порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання придбання, зберігання, реалізації пального.

Відповідно, позивачем наголошено на тому, що відповідачем фактично здійснено перевірку з питання, яке було охоплено попередньою фактичною перевіркою та результатами якої зафіксовано невстановлення фактів порушень вимог законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.

В запереченнях у відповіді на відзив відповідач послався на положення Податкового кодексу України, які вказують на наявність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки, зокрема, при наявності та/або отриманні в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також з метою здійснення функцій, визначених законодавством, у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Отже, відповідач вказав, що відповідні норми законодавства передбачають, як підставу проведення фактичної перевірки, здійснення функцій контролюючого органу, визначених у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, які в силу приписів статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача.

Зокрема, відповідач зауважив на тому, що згідно доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2020 №954/03-20-09-05-08 проведеним аналізом даних СЕАРП та СЕ було встановлено, що ТОВ "ТД "Газтрім" здійснювало реалізацію пального без ліцензії, а саме що 10.07.2019 ТОВ "ТД "Газтрім" здійснив реалізацію пального згідно акцизної накладної від 10.07.2019 №722 без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптовою торгівлі, чим порушив вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Відповідна ліцензія на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі ТОВ "ТД "Газтрім" було придбано з терміном дії лише з 30.07.2019 по 30.07.2024.

В іншій частині заперечень відповідач посилався на норми та висновки, що були наведені у відзиві на позовну заяву.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України.

Так, на заперечення позивача щодо наявності підстав у відповідача для проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім", зокрема в частині порушення порядку проведення останньої, суд зазначає наступне.

Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 №2628-VІІІ (далі - Закон №2628-VІІІ) внесені зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема статтю 15 викладено в редакції, відповідно до якої: суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирав чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України від 02.03.2015 №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон №222-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (у редакції з 1 липня 2019 року) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідним нормативно-правовим актом, який вповноважив Державну податкову службу України на ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом, а також на проведення перевірок щодо наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону є постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, якою затверджено Положення про Державну податкову службу України (пп. 27, 37 п. 4 цього Положення).

Відповідно пункту 7 зазначеного Положення, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Отже, відповідні повноваження щодо ліцензування суб`єктів господарювання були делеговані, у тому числі й територіальним органам ДПС.

Згідно з положеннями підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У відповідності до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, серед іншого, здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

До функцій контролюючих органів, згідно підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України належить, зокрема здійснення контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Узагальнюючи приписи наведених нормативно-правових актів, суд зазначає, що відповідач як відповідний територіальний орган ДПС є контролюючим органом, вповноваженим нормами Податкового кодексу України та спеціального законодавства в сфері ліцензування на ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і на контроль за наявністю у відповідних суб`єктів господарювання таких ліцензій.

Щодо наявності правових підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім", суд зазначає, що згідно положень підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для видання наказу на проведення спірної фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім", згідно доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2020 №954/03-20-09-05-08, слугував зокрема лист ДПС України від 11.08.2020 №13939/7/99-00-07-05-03-07, в якому ДПС повідомляв про встановлення переліку суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

Водночас, у вищевказаній записці від 20.10.2020 №954/03-20-09-05-08 вказувалось, що проведеним аналізом даних СЕАРП та СЕ встановлено, що ТОВ "ТД "Газтрім" здійснювало реалізацію пального без ліцензії, у зв`язку з чим начальнику ГУ ДПС у Волинській області пропонувалося провести фактичну перевірку у т.ч. вказаного суб`єкта господарювання відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Таким чином, з аналізу наведеного вбачається наявність у податкового органу інформації, яка свідчила про можливі порушення платником податків вимог законодавства, зокрема щодо наявності ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, а отже спірна фактична перевірка позивача була ініційована за наявності підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до підпунктів 21.1.1-21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. У свою чергу, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відтак, аналіз вищенаведених приписів Податкового кодексу України свідчить про те, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Порядок підтвердження факту виконання посадовими особами обов`язку щодо пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки встановлений пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Таким підтвердженням є або підпис уповноваженої особи платника податків у направленні із зазначенням його прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення, або (у разі відмови розписатися) акт, який засвідчує відповідний факт відмови.

Отже, перевірка платника податку може бути розпочата лише за наявності направлення з підписом на ньому уповноваженої особи платника податку або акту, який засвідчує факт відмови від підпису. В свою чергу, відповідні положення Податкового кодексу України як підставу для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки вказують зокрема на непред`явленні або не надісланні у випадках, визначених цим Кодексом, зазначених документів платнику податків - його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копіях наказу від 20.10.2020 №2165 та направленнях від 20.10.2020 №№ 474, 475 ГУ ДПС у Волинській області на проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" убачається, що останні під розпис були вручені регіональному директору позивача Приступі Ю.А .

В свою чергу, згідно наявної копії акта від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819, складеного за результатами проведеної фактичної перевірки акцизного складу позивача, вбачається, що перевіряючим не було надано журнал реєстрації перевірок контролюючих органів.

Суд зазначає, що позивачем не спростовано та не наведено будь-яких заперечень, підтверджених належними доказами, відносно тих обставин, що гр. Приступа Ю.А. , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є регіональним директором ТОВ "ТД "Газтрім", а отже посадовою особою даного товариства.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими заперечення позивача щодо відсутності у відповідача підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім", а також що перед початком її проведення відповідні документи (наказ, направлення) були вручені не належному представнику даного товариства.

Щодо заперечень позивача, згідно яких спірною фактичною перевіркою ТОВ "ТД "Газтрім" відповідачем охоплено період, який вже був предметом фактичної перевірки позивача, проведеної ГУ ДПС у м. Києві з 28.09.2020 по 07.10.2020, та за результатами якої складена довідка від 08.10.2020 №2253/26-15-09-02/42656879, слід зазначити, що приписи пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містять перелік підстав, за наявності хоча б однієї з яких може здійснюватись проведення фактичної перевірки.

Зокрема, норма підпункту 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України як на підставу для проведення фактичної перевірки містить припис, що остання проводиться в разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (пункт 80.3 статті 80 Податкового кодексу України).

Разом з цим, згідно матеріалів даної адміністративної справи, підставою для проведення спірної фактичної перевірки позивача був пункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, за яким така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зокрема, як вже було зазначено раніше, підставою для видання наказу на проведення спірної фактичної перевірки позивача слугувала доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2020 №954/03-20-09-05-08, якою повідомлялося про здійснення ТОВ "ТД "Газтрім" реалізації пального без ліцензії.

Таким чином, враховуючи цитовані вище положення Податкового кодексу України, при здійсненні фактичної перевірки позивача контролюючий орган мав право перевіряти періоди, які вже були перевірені, оскільки у відповідача були наявні законодавчо визначені підстави для такої перевірки, а саме згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Так, оформлення результатів перевірок унормовано статтею 86 Податкового кодексу України.

Згідно приписів пунктів 86.1, 86.5-86.7 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, посадова особа позивача - регіональний директор Приступа Ю.А., у присутності якого була проведена спірна фактична перевірка акцизного складу ТОВ "ТД "Газтрім" уповноваженими особами ГУ ДПС у Волинській області, - відмовився від підписання акта, складеного за результатами її проведення, у зв`язку з чим відповідні документи були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зокрема, уповноваженими особами відповідача було складено акт відмови від підписання та отримання другого примірника акта перевірки від 27.10.2020 №367/03-20-09-05-15 та акт від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819 про причини невручення акту про результати фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім".

У відповідності до матеріалів справи, акт фактичної перевірки та лист від 28.10.2020 №24965/10/03-20-09-02-11 (згідно опису вкладення до цінного листа від 28.10.2020) було надіслано на юридичну адресу позивача - АДРЕСА_1 .

Надіслання вказаних документів на юридичну адресу позивача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення до цінного листа від 28.10.2020, з відбитком календарного штемпеля служби поштового зв`язку, накладною за №4301643886710 від 28.10.2020, фіскальним чеком 28.10.2020, а також конвертом, де адресатом вказана відповідна адреса позивача.

Відповідно до вимог пунктів 91, 101, 110, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270) інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

За бажанням адресата реєстроване поштове відправлення, поштовий переказ можуть бути доставлені йому за поштовою адресою, зазначеною відправником, кур`єром за додаткову плату.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у відповідності до вказаних вище приписів Правил №270, поштові відправлення можуть бути доставлені за поштовою адресою адресата за його бажанням і за додаткову плату. При цьому, про надходження поштового відправлення до відділення поштового зв`язку адресат повідомляється смс-повідомленням, у тому числі повторно за вказаним відправником контактним номером адресата. У разі неможливості здійснити таке повідомлення - до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження відповідного поштового відправлення.

Згідно долученого позивачем до матеріалів справи копії листа директора департаменту клієнтської підтримки АТ "Укрпошта" від 09.12.2020 №1853-Т-2020120210646-В повідомлення про надходження 02.11.2020 поштового відправлення за №4301643886710 до відділення 01010 (м. Київ) надсилалось адресату смс-повідомленням за номером 0663465633. Повторне смс-повідомлення на вказаний номер телефону надіслано 05.11.2020.

Оскільки протягом встановленого терміну поштове відправлення адресатом не було одержане, останнє 16.11.2020 відправлено відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання та вручене відправнику 30.11.2020.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на користь того, що контактним номером телефону ТОВ "ТД "Газтрім" є саме номер НОМЕР_3 , що був вказаний відповідачем при надісланні поштового відправлення за №4301643886710.

Оскільки в матеріалах справи також відсутні докази, що позивачеві службою поштового зв`язку на його поштову адресу надсилалось повідомлення про надходження поштового відправлення за №4301643886710, то таким чином суд вважає обґрунтованими заперечення позивача, що другий примірник акта фактичної перевірки від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819 не був належним чином йому вручений, адже за вказаних вище обставин, відсутні докази того, що позивач був чи мав бути обізнаним про надходження на його адресу відповідного поштового відправлення.

Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

При цьому, згідно положень пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд звертає увагу, що згідно листа АТ "Укрпошта" від 09.12.2020 №1853-Т-2020120210646-В відправлення за №4301643886710 було повернуто адресанту 16.11.2020 із повідомленням (довідкою ф. 20 про причини повернення/досилання) за закінченням терміну зберігання та вручено останньому 30.11.2020.

При цьому, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від №0023580902 винесене ГУ ДПС у Волинській області 23.11.2020, тобто до отримання повідомлення про причини невручення даного поштового відправлення, а отже всупереч вимогам пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Разом з тим, приймаючи до уваги зазначені вище процедурні порушення, які мали місце при прийнятті оскаржуваного позивачем ППР, суд також звертає увагу, що згідно акта ГУ ДПС у Волинській області фактичної перевірки акцизного складу ТОВ "ТД "Газтрім" від 28.10.2020 №03/201/09-05/42656819 виявлене уповноваженими особами відповідача порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР ґрунтувалося на висновках, зроблених за результатами перевірки реєстру акцизних накладних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема на підставі наявності акцизної накладної від 10.07.2019 №722.

Натомість, як вбачається із довідки ГУ ДПС у м. Києві від 08.10.2020 №2253/26-15-09-02/42656879, складеної за результатами фактичної перевірки ТОВ "ТД "Газтрім" дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання придбання, зберігання, реалізації пального, при здійсненні останньої використовувались дані системи Електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ), електронного реєстру акцизних накладних (ЕРАН2019), Електронного реєстру податкових накладних (ЕРПП), Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва та зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

За змістом вказаної довідки контролюючим органом не було виявлено порушень в діяльності ТОВ "ТД "Газтрім".

Відповідно, суд вбачає, що у відношенні позивача вже проводилась фактична перевірка, результати якої встановлено відсутність будь-яких порушень вимог податкового законодавства, та при здійсненні якої вже використовувались дані з тих самих реєстрів, які були використані відповідачем і при здійсненні спірної фактичної перевірки, що охоплювала раніше перевірений податковим органом період. Тобто, контролюючим органом вже здійснювалась перевірка з тих самих питань та зокрема періоду, інформації, які були охоплені спірною перевіркою, що є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Також суд вказав, що Європейський суд з прав людини в зміст поняття майна включає і «правомірні очікування»/«законні сподівання» вчиняти певні дії.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як наслідок, зважаючи на ті обставини, що контролюючим органом вже проводилась податкова перевірка діяльності позивача, при здійсненні якої також були використані ті самі дані електронних реєстрів, що і у випадку з фактичною перевіркою, за висновками якої відповідачем винесено оскаржуване у даній адміністративній справі спірне податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що оскільки за раніше здійсненою перевіркою податковим органом не було виявлено відповідних порушень вимог профільного законодавства - позивач мав правомірні очікування розраховувати на правомірність своєї поведінки як платник податків, а відтак, на переконання суду, держава в особі контролюючого органу не повинна отримувати вигоду шляхом виправлення своїх можливих помилок, зокрема через притягнення такого платника до відповідальності за раніше не виявлене правопорушення.

Підсумовуючи викладене, з огляду на допущені відповідачем процедурні порушення, які передували винесенню оскаржуваного у даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, суд не надає оцінки правомірності висновкам податкового органу по суті виявленого уповноваженими особами відповідача порушення вимог профільного законодавства позивачем, а за сукупністю встановлених судом обставин вбачає наявність підстав для визнання заявлених позивачем вимог такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної адміністративної справи відповідач не виконав покладеного на нього Законом обов`язку та не довів суду належними і допустимими доказами правомірності вчинених ним дій та прийнятого ним та оскаржуваного позивачем рішення, а відтак заявлені позовними вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір в сумі 7500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.04.2021 №320, а отже останній в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" до Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023580902 від 23 листопада 2020 року, винесене ГУ ДПС у Волинській області.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" (код: 42656879, адреса: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, будинок 2, офіс 402) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (код: 43143484, адреса: 43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, будинок 4) судові витрати в сумі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко