Постанова

від 15.08.2022 по справі 420/1463/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1463/22

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Час і місце ухвалення: 27.05.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Піть І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року по справі за позовом приватного підприємства Торгівельної фірми «Антошка» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2022 року приватне підприємство Торгівельна фірма «Антошка» (ППТФ «Антошка») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2022 року №0000/959/0701 та №0000/960/0701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки Головне управління ДПС в Одеській області дійшло необґрунтованого висновку про заниження ППТФ «Антошка» у грудні 2020 року податку на прибуток на загальну суму 271 600,00 грн., оскільки з акту перевірки не являється за можливе встановити які саме витрати, з якими контрагентами та за якими господарськими операціями не визнаються контролюючим органом. Акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оформлено з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013р. №395, зокрема, він не містить чіткого викладу змісту податкових правопорушень з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків. Також, позивач зазначав, що при проведенні перевірки на запити податкового органу ППТФ «Антошка» надало засвідчені копії первинних документів в підтвердження фактичного виконання ТОВ «СК-Успех» ремонтних робіт в магазинах позивача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18 січня 2022 року №0000/959/0701 та №0000/960/0701.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на корить ППТФ «Антошка» судовий збір у розмірі 22421,80 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.05.2022р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ППТФ «Антошка».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що ППТФ «Антошка» в грудні 2020 року до складу витрат включило суму 1508889,00 грн., що відображено у рядку 2150 «витрати на збут» Звіту про фінансові результати за 2020 рік, без належного документального підтвердження таких витрат. В результаті допущеного правопорушення встановлено завищення витрат в 4 кварталі 2020 року на суму 1508889,00 грн. Письмових пояснень на запит контролюючого органу від 01.12.2021р. ППТФ «Антошка» не надало.

Також, апелянт посилається на те, що у перевірений період ППТФ «Антошка» сформувало податковий кредит по виконаних ремонтних роботах ТОВ «СК-Успех» без належного документального підтвердження виконаних робіт. Зокрема, до перевірки не надано: первинні документи, які містять відомості щодо використання матеріальних та трудових ресурсів для виконання ремонтно-будівельних робіт; актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3); проектної документації та дозволів на будівельно-ремонтні роботи. До перевірки надано акти приймання робіт з номенклатурою, зазначеною у податкових накладних, без додаткової інформації та специфікацій.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить розгляд справи проводити за його участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ППТФ «Антошка» правомірності прийнятих 18.01.2022р. Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень:

№0000/959/0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 271 600,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням 271 600,00 грн.);

-№0000/960/0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 223 186,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням 815 457,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 407 729,00 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. про результати виїзної позапланової перевірки ППТФ «Антошка» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019р. по 30.06.2021р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

1. п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 271600,00 грн. (в т.ч. за 2020 рік у сумі 271600,00 грн.);

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 815457,00 грн. (в т.ч. за жовтень 2019 року на суму 209641 грн., за листопад 2019 року на суму 142561 грн., за грудень 2019 року на суму 98808 грн., за січень 2020 року на суму 38225 грн., за вересень 2020 року на суму 175131 грн. за жовтень 2020 року на суму 87565 грн., за грудень 2020 року на суму 63526 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV iз змінами і доповненнями та п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318, ППТФ «Антошка» у рядку 2150 - Витрати на збут Звіту про фінансові результати за 2020 рік відображено суму витрат, без належного підтвердження первинними документами, у розмірі 1508889,00 грн. У бухгалтерському обліку вартість вказаних послуг відображено у грудень 2020 року проводкою Дт 93 Кт 6851.

В результаті допущеного порушення встановлено завищення витрат на загальну суму 1508889 грн., у тому числі: 4 кв. 2020 року на суму 1508889 грн.

Також, актом перевірки зафіксовано, що ППТФ «Антошка» у перевіряємому періоді сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СК-Успех» без належного документального підтвердження виконаних ремонтних робіт за договорами на виконання ремонтно-будівельних робіт №01-0110/2019 від 01.10.2019р., №01-1409/2020 від 14.09.2020р., №01-0111/2019 від 01.11.2019р. та №01-2507/2019 від 25.07.2019р. До перевірки не надані первинні документи, які містять відомості щодо використання матеріальних та трудових ресурсів для виконання ремонтно-будівельних робіт. Згідно звіту про нарахування єдиного внеску середньооблікова кількість працюючих у ТОВ «СК-Успех» складає 2 особи, що свідчить про відсутність трудових ресурсів, необхідних для виконання ремонтно-будівельних робіт.

Задовольняючи позов ППТФ «Антошка» та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення від 18.01.2022р., суд першої інстанції виходив із того, що Головне управління ДПС в Одеській області, зазначаючи в акті перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. про завищення підприємством показника «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати за 2020 рік на суму 1508889,00 грн., не конкретизує, які саме витрати, з якими контрагентами та за якими операціями не визнаються контролюючим органом, враховуючи, що у відповідній графі звіту зазначається сума 274 036 000,00 грн. А відтак, за висновками суду, з акту перевірки не видається за можливе зрозуміти, в якому податковому періоді позивачем нібито допущено таке податкове правопорушення.

Що ж до тверджень податкового органу про завищення ППТФ «Антошка» податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «СК-Успех», то суд першої інстанції зазначив, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення сум податку до складу податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам з вказаним контрагентом надані договори, акти, картки рахунків, податкові накладні. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на відсутність у ТОВ «СК-Успех» достатньої кількості трудових ресурсів та матеріальних засобів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними з ППТФ «Антошка» договорами, зазначивши, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ППТФ «Антошка». При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248.

Згідно п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно п.6, п.9 Положення витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

До витрат на збут включають витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українi» вiд 16 липня 1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат податку на прибуток обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності та підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Як вже зазначалося колегією суддів, висновки акту перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. про порушення ППТФ «Антошка» п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 271600,00 грн., ґрунтуються на тому, що позивачем в грудні 2020 року до складу витрат включено суму 1508889,00 грн., що відображено у рядку 2150 «витрати на збут» Звіту про фінансові результати за 2020 рік, без належного документального підтвердження таких витрат.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про фінансові результати за 2020 рік у рядку 2150 «витрати на збут» підприємством відображено суму 274 036 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі змісту акту перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. не являється за можливе встановити які саме витрати із всієї задекларованої суми, з якими контрагентами та за якими операціями не визнаються Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Пунктами 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року №395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за №607/23139, передбачено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.2.3.2.2 Порядку №395 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

Головне управління ДПС в Одеській області не дотрималося вказаних вимог Порядку №395 та не зазначило в акті перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. витрати за якими господарськими операціями ППТФ «Антошка» не підтверджено первинними документами.

Апелянт зазначає, що під час проведення перевірки позивачу було вручено письмовий запит від 01.12.2021р. щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами, на який ППТФ «Антошка» не надало відповіді.

Колегія суддів критично ставиться до таких посилань апелянта, оскільки в матеріалах справи відсутній складений в довільній формі акт, що засвідчує факт відмови в наданні первинних документів, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Про факт складання такого акту не відображено в акті документальної перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р., як того вимагають положення п.2.3.2.2 Порядку №395.

Більше того, в п.2.7 розділу ІІ «Загальні положення» акту перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. зазначено, що ППТФ «Антошка» надано запит від 01.12.2021р. з метою отримання оригіналів та/або належним чином завірених копій первинних документів фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Гран Трейд Укр» (код ЄДРПОУ 41353468), ТОВ «Амелія Трейдінг» (код ЄДРПОУ 43224285), ТОВ «Мілано Трейдінг» (код ЄДРПОУ 43592036), ТОВ «Аберден» (код ЄДРПОУ 42544259), ТОВ «Гронтон» (код ЄДРПОУ 42523789), ТОВ «КІДІНГ ЕСКЕЙП» (код ЄДРПОУ 43318729), ТОВ «Сатмол» (код ЄДРПОУ 43055220). Під час перевірки ППТФ «Антошка» надало первинні документи, які підтверджують взаємовідносини з вказаними контрагентами та реальність придбання товарів.

З вказаного слідує, що зміст акту перевірки суперечить обґрунтуванням вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частина 2 статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування правомірності прийнятих рішень, не доведено законності податкового повідомлення-рішення №0000/959/0701 від 18.01.2022р. А відтак, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення відповідача.

Надаючи правову оцінку висновкам контролюючого органу про порушення ППТФ «Антошка» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 815457,00 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту вказаних норм право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000/960/0701 від 18.01.2022р. став висновок контролюючого органу про документальне оформлення ППТФ «Антошка» безтоварних господарських операцій з придбання у ТОВ «СК-Успех» ремонтно-будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період між ППТФ «Антошка», як Замовником, та ТОВ «СК-Успех», як Підрядником, укладено ряд договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме:

- №01-2507/2019 від 25.07.2019р., за яким Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м.Одеса, Площа Грецька, 2, магазин «Антошка».

На підтвердження реальності виконання вказаних робіт позивачем надано: податкові накладні №3 від 09.10.2019р. та №4 від 11.10.2019р., акт надання послуг №18 від 14.10.2019р., акт виконаних робіт за договором №01-2507/2019 від 25.07.2019р., договірну ціну до договору на виконання ремонтно-будівельних робіт №01-2507/2019 від 25.07.2019р., банківську виписку;

- №01-0110/2019 від 01.10.2019р., за яким Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м.Київ, вул.Антоновича, 176, ТРЦ «Космополит», магазин «Антошка».

На підтвердження реальності виконання вказаних робіт позивачем надано: податкові накладні №1 від 03.12.2019р., №1 від 02.10.2019р. та №5 від 18.10.2019р., акт надання послуг №16 вiд 03.12.2019р., договірну ціну до договору на виконання ремонтно-будівельних робіт №01-0110/2019 вiд 01.10.2019р., банківську виписку;

- №01-0111/2019 вiд 01.11.2019р., за яким Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м.Вишневе, вул.Київська, 2-Л, ТРЦ «Cherry Mall», магазин «Антошка».

На підтвердження реальності виконання вказаних робіт позивачем надано: податкові накладні №1 від 08.11.2019р., №2 від 13.11.2019р., №3 від 27.11.2019р. та №3 від 24.01.2020р., акт виконаних робіт та договірну ціну до договору на виконання ремонтно-будівельних робіт №01-0111/2019 від 01.11.2019р., банківську виписку;

- №01-1409/2020 вiд 14.09.2020р., за яким Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м.Київ, вул.Антоновича, 176, ТРЦ «Океан Плаза», магазин «Антошка».

На підтвердження реальності виконання вказаних робіт позивачем надано: податкові накладні №6 від 30.09.2020р., №4 від 21.09.2020р., №4 від 16.10.2020р., №1 від 17.12.2020р. та №6 від 29.12.2020р., акти надання послуг №27 від 17.12.2020р. та №28 від 29.12.2020р., акт виконаних робіт до договору №01-1409/2020 вiд 14.09.2020р., додаткову угоду №01 від 14.11.2020р., додаток №1 до додаткової угоди до договору №01-1409/2020 вiд 14.09.2020р., банківську виписку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «СК-Успех».

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного постачання робіт.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області посилається на ненадання ППТФ «Антошка» до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3); проектної документації та дозволів на будівельно-ремонтні роботи.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки в акті перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р. не зазначено про ненадання таких документів. Більше того, примірні форми первинних документів з обліку - «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (№ КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3) були затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009р. №554р. На об`єктах, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт здійснюються обов`язково на підставі форм № КБ-2в та № КБ-3.

Для підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм №КБ-2в і №КБ-3 було рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, який має обов`язково містити реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти виконаних будівельних робіт та договірні ціни колегія суддів зазначає, що вказані акти містять всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом, та з них являється за можливе встановити зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Інших зауважень щодо достатності та правильності оформлення наданих ППТФ «Антошка» первинних документів акт перевірки не містить та судом не встановлено.

В акті перевірки Головне управління ДПС в Одеській області обмежилося лише посиланням на ненадання позивачем до перевірки первинних документів, які містять відомості щодо використання матеріальних та трудових ресурсів для виконання ремонтно-будівельних робіт. Зазначено, що згідно звіту про нарахування єдиного внеску середньооблікова кількість працюючих у ТОВ «СК-Успех» складає 2 особи, що свідчить про відсутність трудових ресурсів, необхідних для виконання ремонтно-будівельних робіт.

Колегія суддів не приймає до уваги такі твердження відповідача, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Варто зазначити, що відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальної перевірки (планової/позапланової) підприємства ТОВ «СК-Успех», за наслідками здійснення господарських операцій з яким позивач сформував податковий кредит, якою було б встановлено порушення податкового законодавства.

Зустрічну звірку у контрагента позивача Головним управлінням ДПС в Одеській області також не проведено, про що відповідач зазначив в акті перевірки №29830/15-32-07-01/25030516 вiд 24.12.2021р.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета або того, що позивач та його контрагент ТОВ «СК-Успех» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ППТФ «Антошка» права на формування показників податкового кредиту ПДВ за операціями щодо придбання робіт у ТОВ «СК-Успех», суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаним контрагентом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000/960/0701 від 18.01.2022р. та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 27.05.2022р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 серпня 2022 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова