Постанова

від 13.07.2022 по справі 910/12048/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2022 р. Справа№ 910/12048/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шапрана В.В.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача -Бондаренко О.О. ( довір. №30/06/21-30.06.21);

від відповідача - Вербицький В.В. ( ордер ВА №1033687 від 09.06.22);

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021

у справі № 910/12048/21 (суддя Трофимнко Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач"

про стягнення 1 220 646,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/12048/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" борг у розмірі 1 126 149,45грн, 3% річних у розмірі 8699,11грн, інфляційні у розмірі 44 381,46грн та судовий збір у розмірі 17 688,45грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що:

- відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснивши оплату теплової енергії у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" перед позивачем становить 1 126 149,45грн;

- відсутність усього обсягу належним чином оформлених документів, вказаних у п.9 додатку №2 до договору, не спростовує обов`язку споживача оплачувати отриману ним теплову енергію за спірний період, враховуючи те, що обов`язок отримання відповідних документів покладений саме на відповідача.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 в частині стягнення з відповідача 1220646,68грн, зокрема 1126149,45грн основної заборгованості, 38868,14грн пені, 45947,78грн інфляційних втрат, 9681,31грн 3% річних скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача 1220646,68грн, зокрема 1126149,45грн основної заборгованості, 38868,14грн пені, 45947,78грн інфляційних втрат, 9681,31грн 3% річних.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- у матеріалах справи відсутні вказівки на тарифи, затверджені виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700; тариф 1078,96грн/гкал за кожну відпущену гігакалорію без урахування сторонами у додатку №2 до договору №340597 від 30.08.2018 при підписанні договору 30.08.2018 не діяв у період нарахування заборгованості; у актах приймання-передавання товарної продукції позивач нараховує плату за теплову енергію (в тому числі за листопад і грудень 2020) за тарифом, затвердженим розпорядженням КМДА від 29.12.2020, з яким відповідач не погоджувався;

- позивачем не доведено належність зарахування відповідачем оплати послуг теплопостачання за угодою №Р-340597/2020/11 від 19.11.2020 про реструктуризацію заборгованості, а тому враховуючи перерахування позивачу за період з 01.11.2020 по 01.06.2021 827 600,00грн плати за послуги теплопостачання, несплата заборгованості відповідача складає: 1 301 315,15 грн - 827 600,00грн = 473 715,15грн;

- в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем відповідачу рахунків про сплату заборгованості, і відповідно, відсутні підписані з боку відповідача акти приймання-передачі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Куксова В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021, справу №910/12048/21 призначено на 14.07.2022.

Від позивача (27.06.2022) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- факт надання ЖБК «Обчислювач» теплової енергії підтверджується: корінцями нарядів на включення та на відключення; актами приймання-передавання товарної продукції за спірний період; відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання, відомостями обліку спожитої теплової енергії; обліковими картками помісячно, де детально зазначено скільки спожито Гкал за яким тарифом;

- відповідно до п.9 Додатку №2 до договору №340597 від 30.08.2018 споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК за адресою: пр.-т Повітрофлотський, 58 оформлену постачальником послуг рахунок-фактуру, акт приймання - передавання товарної продукцію, облікову картку та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.

30.08.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом "Обчислювач", як споживачем, укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №340597, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п.2.2.1 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Згідно з п.2.2.2 договору постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звіряння розрахунків;

- акт приймання-передавання товарної продукції.

Відповідно до п.п.2.3.1 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2.

Згідно з п.1 додатку №2 до договору розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ: 1078,96 грн/гкал.

За умовами п.2 додатку №2 до договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоду визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Пунктом 3 додатку №2 до договору передбачено, що у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п.1.3 додатка №1.

Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця (п.4 додатку №2 до договору).

За умовами п.5 додатку №2 до договору споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 не пізніше 28 числа звітного місяця.

Пунктом 8 додатку №2 до договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п.9 додатку №2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п.10 додатку №2 до договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії-Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - р/р 26000302208020;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.

Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (пункти 4.1, 4.2 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. (п. 4.4 договору)

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

На виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №340597 від 30.08.2018 позивачем поставлено відповідачу теплову енергію у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року загальною вартістю 1 301 315,15грн, що підтверджується відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання, відомостями обліку спожитої теплової енергії, звітом щодо показників засобів обліку ГВП за відповідний період, актами приймання-передавання товарної продукції, корінцями наряду на включення № 49 від 20.11.2020 та на відключення № 81 від 12.04.2021.

Обсяг поставленої теплової енергії позивачем та оплаченої відповідачем підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту теплоенергію Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач", з якої вбачається здійснення позивачем постачання теплової енергії на суму 1 301 315,15грн та здійснення відповідачем часткових оплат за теплову енергію, поставлену за договором у період з 01.011.2020 по 01.06.2020, у загальному обсязі 168 165,70 грн. Крім того, відповідно до довідки від 12.07.2021 № 30/вих. відповідачем було сплачено за спірний період за договором ще 7000,00 грн.

Отже, у Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за договором постачання теплової енергії у гарячій воді №340597 від 30.08.2018 у розмірі 1 126 149,45грн.

При цьому, у березні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" 511531,06грн, з яких: 487334,30грн основного боргу, 10734,71грн пені, 2683,68грн 3% річних та 10778,37грн інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами угоди №Р-340597/2020/11 від 19.11.2020 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі № 910/4375/21 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено частково, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" інфляційні втрати на суму 10778,37грн, 3% річних у розмірі 2683,68грн та 201,93грн судового збору, закрито провадження у справі №910/4375/21 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 367834,30грн у зв`язку з відсутністю предмета спору, в іншій частині позову відмовлено.

При цьому, у вказаному рішенні встановлено, що відповідно до укладеної між сторонами 19.11.2020 угоди №Р-340597/2020/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597 (угода) споживач визнає та підтверджує заборгованість перед постачальником за договором від 30.08.2018 №340597 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.11.2020 у загальній сумі 659334,30грн з ПДВ. Споживач зобов`язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом листопада 2020-квітня 2021 року щомісячними оплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за наведеними реквізитами, при проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п.1 цієї угоди, споживач зобов`язується посилатися в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на № та дату укладення цієї угоди, за відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) на виконання цієї угоди.

Як вказано в ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, встановлені у вказаному судовому рішенні, яке набрало законної сили у встановленому порядку, обставини відповідно до вимог ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню та враховуються при розгляді цього спору при оцінці розміру заборгованості за спірний період та здійснених відповідачем часткових оплат.

Відтак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснивши оплату теплової енергії у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" перед позивачем становить 1 126 149,45грн, натомість матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 1 126 149,45грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що у матеріалах справи відсутні вказівки на тарифи, затверджені виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки відповідно до п.1 Додатку №2 до договору №340597 від 30.08.2018 розрахунки зі споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.); пункт 11 зазначеного додатку до договору передбачає можливі змінення тарифів в період дії договору.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про те, що відсутність усього обсягу належним чином оформлених документів, вказаних у п. 9 додатку №2 до договору, не спростовує обов`язку споживача оплачувати отриману ним теплову енергію за спірний період, враховуючи те, що обов`язок отримання відповідних документів покладений саме на відповідача.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9681,31грн та інфляційні у розмірі 45 947,78грн за загальний період з 01.12.2020 по 31.05.2021 у зв`язку з простроченням відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що позивачем неправильно визначено період прострочення відповідача, оскільки не враховано, що прострочення кожного місячного платежу, з огляду на п.10 додатку №2 до договору, починається з 11 числа наступного місяця, а також здійснено нарахування на суму боргу наростаючим підсумком.

Отже, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних за несвоєчасну сплату заборгованості за кожним окремим місяцем, починаючи з 11.12.2021 по 31.05.2021, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат у відповідні місяці, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 8699,11грн та інфляційні у розмірі 44 381,46 грн.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 38 868,14 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Разом з тим, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" поширюються на взаємовідносини сторін за договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого триває в даний час.

Враховуючи викладене, в період з 12.03.2020, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

У зв`язку викладеним, суд дійшов вірного висновку, що позивач неправомірно нарахував пеню за період за загальний період прострочки з листопада 2020 року по травень 2021 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/12048/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12048/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.08.2022

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В. Куксов

В.В. Шапран