Постанова

від 08.08.2022 по справі 914/3085/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/3085/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Плаксіна М. М. (у порядку самопредставництва),

відповідача - не з`явилися,

прокуратури - Гавловської А. В. (прокурор за посвідченням),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбудплюс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (судді: Зварич О. В. - головуючий, Бонк Т. Б., Гриців В. М.) у справі

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбудплюс"

про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору від 19.12.2019 № 303/8/32/277-19,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбудплюс"

до Міністерства оборони України

про визнання недійсними пунктів 5.1, 5.3 договору від 19.12.2019 № 303/8/32/277-19,

за участю Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на стороні позивача.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2020 року Міністерства оборони України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбудплюс" (далі - Товариство, ТОВ "Комфортбудплюс") про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Золочів, Львівська обл., вул. Академіка Павлова, 21 від 19.12.2019 № 03/8/32/277-19 (далі - договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між Товариством (забудовник) та Міністерством оборони України (пайовик) договору, а саме порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за укладеним договором у період з 31.05.2020 по 10.11.2020 включно, в зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у сумі 1 328 292,25 грн.

3. Товариство звернулося до суду із зустрічною вимогою до Міністерства оборони України про визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.3 договору.

4. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що алгоритмом дій забудовника згідно з укладеним договором є: введення об`єкта в експлуатацію; підписання акта приймання-передачі квартир; реєстрація права власності. На законодавчому рівні таких дій є дві, а саме: введення об`єкта в експлуатацію та реєстрація права власності. Виходячи із трактування пункту 5.1 договору, введення житлового будинку в експлуатацію та передача пайовику квартир вважається однією дією забудовника і має строк виконання до 25.03.2020. Оскільки оформлення права власності на квартири в трактуванні пункту 5.3 договору є іншою окремою дією та має строк виконання до 08.04.2020, окремого строку для такої дії як введення в експлуатацію будинку договором не визначено, незважаючи на те, що це є саме окремою і визначальною подією зобов`язань забудовника після настання якої можливо виконати передачу квартир. Проте така дія як передача квартир є прямо залежною від здачі будинку в експлуатацію, тому, на думку позивача (за зустрічним позовом), встановлення строку передачі квартир у пунктах 5.1, 5.3 договору повинно було визначатись починаючи з дня здачі об`єкта в експлуатацію. За відсутності такої умови пункти 5.1, 5.3 договору не відповідають нормам чинного законодавства України, тому підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2021 (суддя Долінська О. З.) відмовлено у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено повністю: визнано недійсними пункт 5.1 та пункт 5.3 договору.

Рішення суду мотивовано тим, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами Державного архітектурно-будівельного контролю, тобто відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належать не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин. Крім того, на думку суду, встановлення строку передачі квартир передбачених пунктами 5.1, 5.3 спірного договору повинно було визначатись починаючи з дня здачі об`єкта в експлуатацію. За відсутності такої умови пункт 5.1 та пункт 5.3 договору не відповідають нормам чинного законодавства України, тому підлягають визнанню недійсними.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2021 скасовано; прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено: стягнуто з Товариства на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 1 328 292,25 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постанову мотивовано встановленням факту порушення відповідачем (за первісним позовом) взятих на себе зобов`язань, передбачених пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору на придбання житла на умовах пайової участі, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) Міністерства оборони України про стягнення з ТОВ "Комфортбудплюс" штрафних санкцій у сумі 1 328 292,25 грн. Щодо зустрічних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що оспорювані ТОВ "Комфортбудплюс" умови договору жодним чином не суперечать Цивільному та Господарському кодексам України, ні іншим законодавчим актам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Товариство просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 203, 215, 331, 538, 614, 617 Цивільного кодексу України; статей 216, 217, 218 Господарського кодексу України; частин 2, 3, 8, 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні".

Скаржник наголошує, що пункти 5.1, 5.3 договору не відповідають статтям 203, 215 Цивільного кодексу України, адже:

- законодавством передбачено обов`язок забудовника збудувати об`єкт та подати відповідні документи до органу державної архітектурно-будівельної інспекції. Забудовник не вводить об`єкт в експлуатацію, так як закінчений будівництвом об`єкт приймається в експлуатацію органом державної архітектурно-будівельної інспекції;

- відповідач у визначені строки здійснив будівництво відповідно до договору, а позивач прийняв такі роботи, що підтверджується комісійним актом проведення перевірки технічного та якісного стану житла, яке планується до придбання на умовах пайової участі від 27.05.2020.

- відповідач не може передати об`єкт нерухомого майна - квартири без проведення первинної державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно саме на квартири.

Тобто, для того щоб передати позивачу саме квартири, а не майнові права на такі квартири, відповідач повинен був порушити умови договору, тобто зареєструвати спочатку за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартири, щоб останні набули статусу квартир, а вже потім тільки на виконання пункту 5.1 договору передати їх позивачу.

Однак, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції зазначеному оцінки не надав, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Міністерство оборони України, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 914/3085/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.08.2021.

До суду надійшло клопотання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про відкладення судового розгляду у цій справі на час достатній для підготовки відзиву, яке мотивоване неотриманням касаційної скарги.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки 04.08.2022 до Верховного Суду від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надійшов відзиві на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 "Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання житла) для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" визначено процедуру придбання Міністерством оборони України житла для військовослужбовців на умовах пайової участі.

12. На підставі рішення комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на вторинному ринку на умовах пайової участі в регіонах України (на підставі витягу з протоколу засідання конкурсної комісії від 10.12.2019 № 5/5/9 НЕР), 19.12.2019 між Товариством (забудовник) та Міністерством оборони України (пайовик) укладено договір, за умовами якого:

- предметом договору є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме - квартир кількістю 11 шт., загальною площею 653,7 м2 у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Золочів, Львівської обл., вул. Академіка Павлова, 21, відповідно до адресного переліку квартир (додаток 2), які забудовник зобов`язується передати, а пайовик оплатити у порядку і строки, визначені договором (пункт 1.1);

- забудовник повинен передати пайовику квартири, передбачені цим договором, які повинні відповідати наступним вимогам: придатні для проживання (відповідно статті 50 Житлового кодексу Української РСР); забезпечені електроенергією, газом, водою, каналізацією, опаленням, санітарно-технічним обладнанням, електричною (газовою) плитою; санітарним нормам щодо житлових приміщень, із виконаними в повному обсязі опоряджувальними роботами відповідно до переліку внутрішніх опоряджувальних робіт (додаток № 4) із повною готовністю для подальшого вселення (пункт 2.2);

- ціна договору, тобто ціна квартир, які забудовник за договором зобов`язується передати пайовику, становить 8 099 343,00 грн (в тому числі ПДВ 1 349 890,50 грн) та складається із розрахунку загальної площі квартир 653,7 м2, що передаються, і ціни 12 390,00 грн за один квадратний метр площі. Вказана ціна за 1 м2 є твердою, за винятком зменшення ціни, в т.ч. у випадку, визначеному у пункті 3.3 договору (пункт 3.1);

- забудовник зобов`язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: м. Золочів, Львівської обл., вул. Академіка Павлова, 21, в експлуатацію та передати пайовику квартири у стані, визначеному вимогами розділу 2 договору до 25.03.2020 (пункт 5.1);

- передача квартир пайовику за адресою: м. Золочів, Львівської обл., вул. Академіка Павлова, 21 здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації) (пункт 5.2);

- оформлення права власності на квартири за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, здійснюється забудовником за власний рахунок до 08.04.2020 (пункт 5.3);

- якщо при здійсненні передачі квартир, зазначених у пункті 1.1 договору, виникнуть зауваження до стану (якості) цих квартир, сторони зобов`язані скласти акт з переліком недоліків (недоробок і порушень) та термінів (строків) їх усунення (доробки, виправлення) (пункт 5.4);

- у разі якщо забудовник відмовиться взяти участь у складанні чи підписанні вказаного акта, то пайовик має право скласти цей акт за участю сторонніх незалежних компетентних експертів і визначити у цьому акті зауваження та терміни їх усунення. Вимоги пайовика будуть обов`язковими до виконання забудовником, а також будуть підставами для накладення на забудовника відповідних штрафних санкцій (пункт 5.5);

- за невиконання визначених договором зобов`язань, або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов`язань в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством України і даним договором (пункт 7.1);

- забудовник за невиконання або несвоєчасне виконання взятих на себе хоча б одного із зобов`язань за договором, у тому числі щодо строків введення в експлуатацію житлового будинку, передачі квартир за актом приймання-передачі, реєстрації права власності за державою в особі Міністерства оборони України, сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов`язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф відповідно до статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 7 відсотків від суми невиконаних зобов`язань (пункт 7.2);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за договором обов`язків, якщо невиконання їх стало наслідком дії обставин непереборної сили. Обставинами непереборної сили визнаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно, а також обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього договору, якщо їх неможливо було усунути діями сторін (пункт 8.1);

- сторона, виконанню обов`язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана не пізніше 5 робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу сторону; протягом 14 календарних днів з моменту їх настання надати іншій стороні належні підтверджуючі документи, видані компетентними (уповноваженими) органами. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили. Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством України із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків (пункт 8.2);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої сторони стороною, для якої стало неможливим виконання договірних зобов`язань за договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов`язань (пункт 8.5);

- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30.06.2020, а в частині виконання зобов`язань та здійснення розрахунків - до повного виконання (пункт 10.1);

- закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 10.2);

- невід`ємними частинами цього договору є: копія витягу з протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі на вторинному ринку в регіонах України від 10.12.2019 № 5/5/9-НЕР (додаток № 1); адресний перелік квартир (додаток № 2); графік фінансування (додаток № 3); перелік внутрішніх опоряджувальних робіт (додаток № 4). Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб (пункт 12.1).

13. Міністерством оборони України здійснено попередню оплату за договором у сумі 2 429 802,00 грн.

14. Відповідно до акта приймання передачі квартир від 04.11.2020 ТОВ "Комфортбудплюс" в особі генерального директора Базюти З. В. та Міністерство оборони України в особі начальника Головного управління майна та ресурсів Патюка С. С., перший передав, а другий прийняв квартири, які зазначені у цьому акті за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Академіка Павлова, 21.

15. В акті приймання передачі квартир зазначено про те, що всього передається 11 квартир, які мають загальну площу 653,7 м2, на загальну вартість 8 099 343,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 349 890,50 грн, з них сплачено 2 429 802,00 грн., у т.ч. ПДВ 944 923,50 грн. Квартири передаються відповідно до договору від 19.12.2019 № 303/8/32/277-19. Також передаються оригінали технічних паспортів та ключі від квартир. Квартири відповідають вимогам чинного законодавства України, умовам договору на придбання житла на умовах пайової участі, технічним та санітарним нормам, виконаними в повному обсязі опоряджувальними роботами, придатні для заселення в будинку, який введено в експлуатацію.

16. Державну реєстрацію речових прав на зазначене нерухоме майно за Міністерством оборони України здійснено ТОВ "Комфортбудплюс" 11.11.2020, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

17. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору, а саме порушення забудовником строків виконання зобов`язання до 25.03.2020 ввести житловий будинок, розташований за адресою: м. Золочів, Львівської обл., вул. Академіка Павлова, 21, в експлуатацію та передати квартири у відповідному умовам договору стані, Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України на адресу ТОВ "Комфортбудплюс" скеровано вимогу-претензію від 20.07.2020 за вих. № 503/31/5094 з такими вимогами: виконати в повному обсязі умови договору; невідкладно надати належним чином завірені копії документів про направлення на адресу Міністерства оборони України письмового повідомлення про настання для Товариства форс-мажорних обставин у встановлений розділом 8 договору строк; підтвердити використання за призначенням попередньої оплати за договором в сумі 2 429 802,00 грн; повідомити Головне управління майна та ресурсів письмово у тижневий термін про стан введення житлового будинку в експлуатацію та дату готовності передачі 11 квартир до Міністерства оборони України. У разі непідтвердження документами форс-мажорних обставин за прострочення станом на 20.07.2020 на 118 днів виконання зобов`язання (із введення житлового будинку за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Академіка Павлова, 21, в експлуатацію та передачі 11 квартир) сплатити Міністерству оборони України: пеню в сумі 955 722,47 грн (із розрахунку 8 099 343,00 грн х 0,1 % х 118 днів); штраф в сумі 566 954,01 грн (із розрахунку 8 099 343,00 грн х 7 %) за прострочення виконання зобов`язань понад 30 днів від суми невиконаних зобов`язань.

18. ТОВ "Комфортбудплюс" надіслало на адресу Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України лист-відповідь на претензію, в якій зокрема, зазначено, що забудовник станом на 03.08.2020 усунув всі недоліки, зазначені у відмові Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - ДАБІ) від 09.06.2020 № ІУ 172201611971, та повторно подав заяву до ДАБІ щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництва та видачу сертифіката на багатоквартирний житловий будинок № 21 по вул. Академіка Павлова у м. Золочів Львівської області. У зазначеній відповіді містились посилання на сертифікати Торгово-промислової палати України від 08.05.2020 № 3100-20-0601 та від 27.07.2020 № 3100-20-1350 про дію форс-мажорних обставин.

19. У матеріалах цієї господарської справи наявна копія сертифіката Торгово-промислової палати України № 3100-20-0601 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.05.2020 за вих. № 511/05-4, який видано ТОВ "Комфортбудплюс". У зазначеному сертифікаті засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), зокрема, дата настання: 18.03.2020; дата закінчення: тривають на 08.05.2020.

20. Також наявна копія сертифіката Торгово-промислової палати України № 3100-20-1350 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27.07.2020 за вих. № 1214/05-4, який видано ТОВ "Комфортбудплюс". У зазначеному сертифікаті засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), зокрема, дата настання: 18.03.2020; дата закінчення: 30.05.2020.

21. Під час розгляду справи № 914/3085/20 в суді першої інстанції ТОВ "Комфортбудплюс" сплатило Міністерству оборони України штраф у сумі 566 954,01 грн, з призначенням платежу: штраф за прострочення передачі квартир згідно з договором від 19.12.2019 № 303/8/32/277-19 без ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки від 30.11.2020 та листом Головного управління майна та ресурсів від 02.12.2020 № 503/23/10298.

22. З огляду на наведені обставини Міністерство оборони України подало заяву про зменшення суми позовних вимог. В поданій заяві з урахуванням дії форс-мажорних обставин, відповідно до сертифікатів Торгово-промислової палати України від 08.05.2020 № 3100-20-0601 та від 27.07.2020 № 3100-20-1350 про форс-мажорні обставини, на підставі яких встановлено період дії форс-мажорних обставин з 18.03.2020 до 30.05.2020, Міністерство оборони України нарахувало до стягнення з ТОВ "Комфортбудплюс" пеню в сумі 1 328 292,25 грн (із розрахунку 8 099 343,00 грн х 164 дні прострочення х 0,1%) за період з 31.05.2020 по 10.11.2020 включно).

Позиція Верховного Суду

23. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

25. Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

26. Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

27. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

28. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами цієї господарської справи підтверджено, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Забудовником ТОВ "Комфортбудплюс" виконано умови договору, проте з порушенням строків, обумовлених оспореними пунктами 5.1 та 5.3 договору.

29. Так, за змістом пункту 5.1 договору забудовник зобов`язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Академіка Павлова, 21, в експлуатацію та передати пайовику квартири у стані, визначеному вимогами розділу 2 договору, до 25.03.2020.

Наведеним пунктом договору визначено строк виконання відповідачем обов`язків щодо введення житлового будинку в експлуатацію та передачі квартир позивачу, який за згодою сторін визначено/встановлено до 25.03.2020.

На користь того, що Товариство аналогічно тлумачило свій обов`язок стосовно введення в експлуатацію житлового будинку свідчить його лист-відповідь на претензію, в якому зокрема, зазначено, що забудовник станом на 03.08.2020 усунув всі недоліки, наведені у відмові ДАБІ від 09.06.2020 № ІУ 172201611971 та повторно подав заяву до ДАБІ щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництва та видачу сертифіката на багатоквартирний житловий будинок № 21 по вул. Академіка Павлова у м. Золочів Львівської області.

30. Пунктом 5.3 договору передбачено, що оформлення права власності на квартири за Державою Україна в особі Міністерства оборони України здійснюється забудовником за власний рахунок до 08.04.2020.

Наведеним пунктом передбачено обов`язок Товариства вчинити дії, спрямовані на реєстрацію за державою в особі Міністерства оборони України речового права на квартири в житловому будинку, який за згодою сторін визначено/встановлено до 08.04.2020.

На користь того, що Товариство аналогічно тлумачило свій обов`язок, визначений пунктом 5.3 договору, свідчить сам факт державної реєстрації речових прав на нерухоме майно 11.11.2020, який підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

31. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені умови договору жодним чином не суперечать Цивільному та Господарському кодексам України, ні іншим законодавчим актам. Вони є істотними у розумінні частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, оскільки встановлюють строки виконання забудовником взятих на себе зобов`язань за договором в межах строку його дії, який відповідно до пунктом 10.1 договору обидві сторони погодили до 30.06.2020.

32. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верхового Суду щодо питання застосування положень статей 203, 215, 331, 538, 614, 617 Цивільного кодексу України; статей 216, 217, 218 Господарського кодексу України; частин 2, 3, 8, 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", наголошуючи на тому, що пункти 5.1, 5.3 договору не відповідають статтям 203, 215 Цивільного кодексу України.

33. Зі встановлених у цій справі судами фактичних обставин вбачається, що відповідач вчинив дії на виконання договірних умов, однак, такі дії вчинено без дотримання обумовлених сторонами строків, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачеві штрафних санкцій.

Під час нарахування штрафних санкцій позивач врахував отриману від відповідача інформацію стосовно неможливості вчасного виконання ним своїх обов`язків внаслідок дії обставин непереборної сили.

34. Разом з тим, належних та вірогідних доказів на користь того, що пункти 5.1, 5.3 договору суперечать вимогам чинного законодавства відповідачем до суду не надано, матеріали справи не містять.

35. Наведене у сукупності свідчить, що скаржник не довів необхідності формування Верховним Судом відповідного висновку, про який зазначено у пункті 8 цієї постанови. Доводи скаржника в цій частині свідчать про незгоду останнього зі встановленими у справі фактичними обставинами, а також з висновками суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо відсутності підстав для визнання недійсними пунктів 5.1, 5.3 договору. Проте відповідні доводи не є належним обґрунтуванням необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Водночас, Суд вважає, що відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду щодо застосування статей 203, 215, 331, 538, 614, 617 Цивільного кодексу України; статей 216, 217, 218 Господарського кодексу України; частин 2, 3, 8, 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", оскільки наведені скаржником у касаційній скарзі норми права, щодо застосування яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, є загальними для застосування до усіх правовідносин. При цьому, скаржник не конкретизував (з посиланням на особливості фактичних обставин справи), змісту правовідносин, в яких висновок щодо застосування цих норм відсутній, яким чином ці норми мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтовує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду

36. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

39. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбудплюс" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 914/3085/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай