Постанова

від 10.08.2022 по справі 918/99/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року

м. Київ

Cправа № 918/99/19(918/239/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний",

представник - Кувшинова В. П.,

відповідачі - Приватне підприємство "Обрій",

представник в судове засідання не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд",

представник - Корнієнко В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022

у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Дужич С.П., Миханюк М.В.

та на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021

у складі судді Пашкевич І.О.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

до Приватного підприємства "Обрій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд",

про визнання недійсним договору

у межах справи № 918/99/19

за заявою Приватного підприємства "Обрій"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд"

На розгляд Суду постало питання про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, з підстав його фіктивності, за позовом кредитора відповідача у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 10.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" (далі - ТОВ "Мілк Ворд", покупець) та Приватним підприємством "Обрій" (далі - ПП "Обрій", продавець) укладено Договір купівлі-продажу обладнання № 03-05, відповідно до умов якого ПП "Обрій" зобов`язався передати у власність ТОВ "Мілк Ворд", а останній оплатити та прийняти комплексну технологічну лінію "Обладнання для переробки птиці 8 000 голів/год", вартістю 19 785 436 грн (далі Договір, том 1, а.с. 41-42).

2. Умовами п. 2.1.1. Договору сторони встановили, що продавець зобов`язується протягом 3 (трьох) днів від дати підписання Договору передати покупцю обладнання та право власності на узгоджених умовах. Передача обладнання оформляється актом приймання-передачі.

3. Пунктом 3.2.1. Договору сторони погодили, що сума в розмірі 19 785 436 підлягає сплаті до 30.12.2016.

4. 22.12.2016 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін і доповнень до Договору, відповідно до п.1 якої сторони виклали п. 3.2. Договору в наступній редакції: "Сторони встановлюють наступний порядок оплати: сума в розмірі 19 785 436 грн до 30.12.2017" (том 1, а.с. 45).

5. Разом з тим, позивач зазначає, що між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін і доповнень до Договору, відповідно до п.1 якої сторони виклали п. 3.2. Договору в наступній редакції: "п.3.2. Сторони встановлюють наступний порядок оплати: 3.2.1. Сума в розмірі 1 500 000 грн. до 31.10.2017; Сума в розмірі 18 285 436 грн до 31.05.2018", однак копії зазначеної угоди до матеріалів справи не надав.

6. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18, яким стягнуто з ТОВ "Мілк Ворд" на користь ПП "Обрій" 1 500 000 грн, яке є чинним та набрало законної сили, встановлено, наступне:

"10.06.2014 між ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд" укладено договір купівлі-продажу обладнання №03-05 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець оплатити та прийняти комплексну технологічну лінію "Обладнання для переробки птиці 8 000 голів/год" на умовах передбачених даним договором.

22.12.2016 сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення змін і доповнень до договору купівлі-продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 3.2.1. договору купівлі продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014 в наступній редакції: "п.3.2. Сторони встановлюють наступний порядок оплати: 3.2.1. Сума в розмірі 1 500 000 грн до 31.10.2017; Сума в розмірі 18 285 436 грн до 31.05.2018.

На виконання умов договору купівлі-продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014 позивач передав, а відповідач отримав обладнання на загальну суму 19 785 436 грн, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 10.06.2014 року (копія міститься в матеріалах справи). Вказаний акт приймання-передачі обладнання підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками товариств.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що прийняте за вищезазначеним актом обладнання в розмірі 1 500 000 грн у встановлений в Додатковій угоді №1 строк - до 31.10.2017 відповідачем не оплачено.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 1 500 000 грн та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та положень контракту, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання № 03-05 від 10.06.2014 в розмірі 1 500 000 грн".

7. Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з наявною у матеріалах справи довідки ПП "Обрій" №4 від 09.06.2014 (т.1, арк. справи 15-16) станом на 09.06.2014 на балансі останнього (281 - Товари на складі) обліковується технологічна лінія "Обладнання для переробки птиці 8000голів/год", вартістю 19 785 436 грн, що складається з 67 найменувань його частин.

8. Актом №5/26-15-13-01-03/38346157 від 17.12.2015 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" (код 38346157) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014, складеним працівниками Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України, встановлено наступне (т.2, арк. справи 144-213):

- боржником, у період що досліджувався контролюючим органом, було реалізоване обладнання для переробки птиці та відображено у декларації собівартість реалізованого обладнання для переробки птиці (т.2, арк. справи 149, 151);

- ТОВ "Мілк Ворд" у 2014 році здійснювалися операції з вивезення товарів за межі митної території України на суму 20 505 143 грн (т.2, арк. справи 156);

- ТОВ "Мілк Ворд" в 2014 році було виконано умови експортного контракту укладеного з Ресурс ЮГ ТК на продаж виробничої лінії на суму 19 950 045,50 грн (т.2, арк. справи 160).

9. 03.04.2017 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний", Банк) та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" і ТОВ "Мілк Ворд" було укладено генеральну угоду про кредитування №AGS2017-01190 (далі Генеральна угода), відповідно до умов якої Банк на прохання будь-якого з Позичальників відкриває кредитні лінії (далі - кредит) на умовах, в об`ємах, зі строками повернення, викладеними в цій Угоді та відповідних Кредитних договорах, укладених з кожним з Позичальників окремо відповідно до положень цієї Угоди.

10. 03.04.2017 в межах Генеральної угоди між Банком та ТОВ "Мілк Ворд" було укладено кредитний договір №AL2017-01194 відповідно до умов якого, з урахуванням всіх змін та доповнень, Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію, з максимальним лімітом 2 000 000 гривень, а Позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит в строк до 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом, в розмірі 21,5 % річних (том І, а.с. 25-36).

11. 03.04.2017 в межах Генеральної угоди між Банком та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" було укладено кредитний договір №AL2017-01193 відповідно до умов якого, з урахуванням всіх змін та доповнень Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію, з максимальним лімітом 18 000 000 гривень, а Позичальник, зобов`язався повернути отриманий кредит в строк до 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом, в розмірі 21,5 % річних (том І, а.с. 13-24).

12. 03.04.2017 між Банком та ТОВ "Мілк Ворд" було укладено договір поруки відповідно до умов якого ТОВ "Мілк Ворд" зобов`язався відповідати за порушення зобов`язань ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" перед Банком, що виникли із Генеральної Угоди, всіх додаткових угод до неї та Кредитних Договорів, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому (том І, а.с. 37-40).

13. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 05.04.2017 між Банком та ТОВ "Мілк Ворд" укладено: договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В. під р.н. 201, відповідно до умов якого Іпотекодавцем в іпотеку Банку було передано цілісний майновий комплекс (нерухомого і рухомого майна), будівлі та споруди молокозаводу, загальною площею 12 838,2 м. кв., що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1, який належить ТОВ "Мілк Ворд" на праві власності та Договір застави, відповідно до умов якого Заставодавцем було передано Банку обладнання, яке належить ТОВ "Мілк Ворд".

14. Банк стверджує що свої зобов`язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, що також не заперечується відповідачами. Однак, у зв`язку з тим що позичальники зобов`язання за кредитними договорами виконували неналежним чином, за кредитними договорами AL2017-01193 та AL2017-01194 станом на 16.03.2018 утворилася заборгованість у розмірі 17 236 167,09 грн.

15. Позивач зазначає, що в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № AL2017-01193 Банк в позасудовому порядку звернув стягнення на предмет застави та предмет іпотеки.

16. 07.02.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №916/1075/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, задоволено позов ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", ТОВ "Торговий дім "Мілк Ворд", фізичної особи про стягнення солідарно 1 856 853,22 грн заборгованості за кредитним договором №AL2017-01194 від 03.04.2017.

17. У лютому 2019 року ПП "Обрій" звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд".

18. 06.03.2019 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №910/7676/18 за заявою ПП "Обрій" Господарським судом Рівненської області відкрито провадження у справі №918/99/19 про банкрутство боржника ТОВ "Мілк Ворд" та визнано вимоги ПП "Обрій" у розмірі 1 522 500 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника ТОВ "Мілк Ворд".

Подання позову

19. У квітні 2021 ПАТ АБ "Південний" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд" про визнання договору купівлі-продажу обладнання № 03-05 від 10.06.2014 недійсним в межах справи № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд".

20. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на норми ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, ст. ст. 13, 15, 16, 202, 203, 215, 234, 655 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що справа про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд" була ініційована за заявою кредитора ПП "Обрій", у зв`язку з невиконанням боржником умов договору купівлі-продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014 укладеного між ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд", який Банк вважає фіктивним.

21. Позивач вважає, що оскаржуваний Договір купівлі-продажу було підписано приблизно у 2018 році з метою ухилення боржника від виконання кредитних зобов`язань перед Банком шляхом доведення ТОВ "Мілк Ворд" до банкрутства, при цьому умисно сторони зазначили в договорі дату його укладання - 10.06.2014.

22. Позивач посилається на те, що предмет оспорюваного Договору, а саме, комплексна технологічна лінія "Обладнання для переробки птиці 8000 голів/год" фактично не передавався ПП "Обрій" у власність ТОВ "Мілк Ворд", що свідчить про безтоварність (фіктивність) угоди з огляду на те, що:

- фінансові документи боржника, а саме: звіти про фінансові результати та баланс ТОВ "Мілк Ворд" за період з 2014 по 2016 роки, які були надані ТОВ "Мілк Ворд" на виконання умов Банку про кредитування юридичних осіб, господарської операції з купівлі технологічної лінії "Обладнання для переробки птиці 8000голів/год" не відображають, також не відображена кредиторська заборгованість ТОВ "Мілк Ворд" перед ПП "Обрій" за придбане обладнання у розмірі 19 807 936,00 грн;

- з наданих документів фінансової звітності боржника не вбачалося невиконаних зобов`язань перед ПП "Обрій" та взагалі будь-яких довгострокових зобов`язань;

- за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мілк Ворд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014 головним управлінням ДФС у м. Києві було встановлено, що обладнання для переробки птиці 8000 голів/год 19.06.2014 було продано контрагенту в Російській Федерації, однак жодних документів щоб підтверджували відправлення обладнання до країни контрагента ТОВ "Мілк Ворд" не має;

- в Державній митній службі України відомості щодо перевезення вище зазначеного обладнання через митний кордон України відсутні;

- інформація як ПП "Обрій" отримало вищезазначене обладнання відсутня, відсутня інформація щодо походження цього обладнання й переходу права власності до ПП "Обрій", відсутня інформація щодо виробника, щодо року виготовлення, щодо введення в експлуатацію.

23. Окрім того, Банк зазначив, що ПП "Обрій", здійснивши господарську операцію на суму, що перевищує 1 000 000 грн, зобов`язаний був зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, відповідно до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, втім ПП "Обрій", як платник податку на додану вартість не зареєстрований; також з відкритих реєстрів платників податків не простежується інформація щодо наданої до Податкових органів квартальної та річної звітності починаючи з 2007 року, що наводить на думку про відсутність будь-якої діяльності на підприємстві.

24. Також, як на підставу фіктивності Договору Банк вказує на те, що місце поставки обладнання за Договором не відповідало необхідній площі для зберігання обладнання що є предметом оспорюваного Договору, крім того, будівля розташована за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вулиця Богодухівська, будинок 22 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаський проект" (код ЄДРПОУ 36995025) починаючи з липня 2010 року, а згідно бухгалтерської звітності боржника інформація стосовно укладених з останнім договорів оренди приміщення, чи взагалі наданням ТОВ "Черкаський проект" будь яких послуг ТОВ "Мілк Ворд"- відсутня; перевіривши зазначену адресу, Банком встановлено, що обладнання там ніколи не зберігалося та будівля, за вказаною адресою, не відповідає необхідним умовам для зберігання обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу, зважаючи на що Банк вважає, що технологічної лінії "Обладнання для переробки птиці 8000 голів/год" ніколи не існувало.

25. Крім того, позивач посилається на наявність укладених між відповідачами двох додаткових угод № 1 від 22.12.2016 до оспорюваного Договору, якими сторони встановили різний порядок оплати за Договором, що також, на переконання позивача свідчить про його фіктивність.

26. Позивач вважає, що вчинений між відповідачами правочин, за яким у останнього виникла заборгованість в розмірі 19 785 436 грн є свідомою недобросовісною дією відповідачів, як боржника та ініціюючого справу про банкрутство кредитора. Оскільки договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами мав відстрочку платежу за договором на чотири роки, без будь-якої передоплати, тобто не мав очевидної економічної мети, то виникає підозра щодо фіктивності такого правочину.

27. Також вказує, що не з`ясованими є дійсні мотиви, через які ПП "Обрій" продало ТОВ "Мілк Ворд" обладнання для переробки птиці та чи є такі мотиви добросовісними, а також незрозуміла наявність, ТОВ "Мілк Ворд", ділової мети спрямованої на досягнення економічного ефекту, якою керувався останній при виборі контрагента та купівлі технологічної лінії "Обладнання для переробки птиці 8000 голів/год", оскільки основним видом діяльності Боржника є переробка молока та виробництво сиру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

28. 02.11.2021 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/99/19(918/239/21) відмовлено у задоволенні позову ПАТ АБ "Південний" до ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд" про визнання договору недійсним.

29. Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи спростовується твердження позивача про укладення Договору минулою датою та відсутність обладнання, натомість судом встановлено наявність правових відносин між відповідачами за оспорюваним Договором у 2014 році, що відображена Боржником у податковій звітності; подальша реалізація товару спростовує фіктивність Договору оскільки судом вбачається, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно, що було його предметом, а невиконання такого правочину зі сторони ТОВ "Мілк Ворд", тобто відсутність оплати, також не свідчить про його фіктивність.

30. Суд також дійшов висновку, що позивачем не доведено, що воля сторін спірного Договору не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним Договором, оскільки, як встановлено судом оспорюваний правочин був вчинений у 2014 році, тобто задовго до ініціювання у лютому 2019 року ПП "Обрій" процедури банкрутства ТОВ "Мілк Ворд".

31. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірний договір вчинений з дотриманням відповідних норм законодавства і матеріали справи не містять фактичних даних стосовно невідповідності його чинному законодавству, а судом не встановлено будь-яких обставин, які б у сукупності давали підстави для висновку про фіктивність оспорюваного Договору, тобто позивачем у межах цього провадження не доведено належними та допустимими доказами стверджуванні ним в заявленому позові обставини. Наведені позивачем аргументи, за висновком суду, є припущеннями.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

32. 24.02.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 залишено без змін.

33. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що з огляду на встановлені судом обставини вчинення відповідачами дій щодо виконання Договору, тобто, фактична передача товару та подальша його реалізація, оспорюваний правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

34. 14.05.2022 ПАТ АБ "Південний" повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 у справі № 918/99/19(918/239/21). Прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ АБ "Південний" до ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

35. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує, що відповідного правового висновку з питань застосування норми права у подібних відносинах (зокрема, статті 203, 215, 234, 655 Цивільного кодексу України, з урахуванням норм статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", статті 181 Податкового кодексу України, а також положень щодо належності та допустимості доказів в силу приписів статей 76, 77 ГПК України) не існує на теперішній час.

36. При цьому, скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що:

- предмет оспорюваного договору фактично не передавався від ПП "Обрій" у власність ТОВ "Мілк Ворд", що свідчить про безтоварність (фіктивність) угоди;

- відповідно до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, ПП "Обрій", здійснивши господарську операцію на суму, що перевищує 1 000 000 грн, зобов`язаний був зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, чого зроблено не було та також свідчить про нереальність/безтоварність господарської операції, а відтак про фіктивність спірного Договору;

- незрозуміла наявність у ТОВ "Мілк Ворд" ділової мети спрямованої на досягнення економічного ефекту, якою керувався останній при виборі контрагента та купівлі технологічної лінії "Обладнання для переробки птиці 8000голів/год", оскільки основним видом діяльності ТОВ "Мілк Ворд" є переробка молока та виробництво сира.

- наявність двох додаткових угод датованих однією датою, однак з різним змістом;

- наданих банку перед погодженням кредитування документів фінансової звітності Боржника не вбачалося невиконаних зобов`язань перед ПП "Обрій" та взагалі будь-яких довгострокових зобов`язання.

- боржник здійснював свою діяльність в Хмельницькій області, продавець обладнання ПП "Обрій" здійснював діяльність в м. Києві, а в договорі купівлі-продажу місцем зберігання обладнання було місто Золотоноша, Черкаської області. Однак, перевіривши зазначену адресу, встановлено, що обладнання там ніколи не зберігалося та будівля, за вказаною адресою, не відповідає необхідним умовам для зберігання обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу.

37. Також скаржник наголошує на тому, що вимоги ПАТ АБ "Південний" спрямовані в на захист власних інтересів, які полягають у можливості добровільно або примусово отримати погашення заборгованості ТОВ "Мілк Ворд" за кредитними договорами, оскільки визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав його фіктивності, вплине на зменшення боргових зобов`язань боржника та, як наслідок, збільшення розподілу його конкурсної маси для задоволення вимог кредиторів.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

38. 09.08.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Мілк Ворд" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить поновити строк на подання відзиву, відмовити скаржнику в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - зилишити без змін.

39. ТОВ "Мілк Ворд" вважає висновки судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу безпідставною. Зазначає, що позивачем жодними доказами не підтверджено відсутності наміру створити правові наслідки укладенням спірного правочину обома сторонами, що свідчить про відсутність ознак фіктивності правочину. Щодо позовної давності, ТОВ "Мілк Ворд" погоджується із відмовою судів у задоволенні позову з підстав відсутності порушень прав та інтересів позивача. Відповідач також посилається на постанову Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про визнання додаткових кредиторських вимог ПП "Обрій" на суму 18 285 436 грн, які виникли на підставі спірного договору купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014. До відзиву ТОВ "Мілк Ворд" додано також копії міжнародних товарно-транспортних накладних та проформ-інвойсів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

40. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

41. Верховний Суд зауважує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

42. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання про визнання недійсним договору з підстав його фіктивності.

43. Звертаючись із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання № 03-05 від 10.06.2014, укладеного між ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд", Банк вважає, що після отримання кредитних коштів ТОВ "Мілк Ворд", розпочав створювати умови для їх неповернення, шляхом укладання з ПП "Обрій" оспорюваного договору минулою датою. На думку Банку, воля сторін оспорюваного договору не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним Договором, а їх дії вчинені на ухилення ТОВ "Мілк Ворд" від виконання кредитних зобов`язань перед Банком, а тому спірний договір є фіктивним.

44. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень про відмову в позові, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи таке.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18 було стягнуто заборгованість ТОВ "Мілк Ворд" в сумі 1 500 000 грн на користь ПП "Обрій" за договором купівлі-продажу обладнання № 03-05 від 10.06.2014. Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014 ПП "Обрій" передало, а ТОВ "Мілк Ворд" отримало обладнання на загальну суму 19 785 4360 грн, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 10.06.2014 (копія міститься в матеріалах справи). Вказаний акт приймання-передачі обладнання підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками товариств.

46. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

47. Судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що обставина передачі обладнання ПП "Обрій" та ТОВ "Мілк Ворд" на виконання умов договору купівлі-продажу обладнання №03-05 від 10.06.2014 встановлена в рішенні Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №910/7676/18 та не підлягає повторному доказуванню.

48. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2019 відкрито провадження у справі №918/99/19 про банкрутство боржника ТОВ "Мілк Ворд" та визнано вимоги ПП "Обрій" у розмірі 1 522 500 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №910/7676/18.

49. Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 2.09.2021 у справі № 911/2043/20 звернув увагу, що обставина наявності чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, як правило, свідчить про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання.

50. Верховний Суд зауважує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним. Якщо сторони не вчиняють жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суд тільки приймає рішення про визнання такого правочину недійсним, без застосування реституції. Якщо ж на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №925/1453/16).

51. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що встановлена судами обставина передачі від продавця до покупця предмету спірного договору купівлі-продажу виключає кваліфікацію такого правочину як фіктивного на підставі статті 234 Цивільного кодексу України, адже прагнення сторін були реалізовані, тоді як фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний.

52. Окрім того, судами попередніх інстанцій у цій справі на підставі акту №5/26-15-13-01-03/38346157 від 17.12.2015 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мілк Ворд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 03.08.2012 по 31.12.2014, складеного ГУ ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України встановлено наявність правових відносин між відповідачами за спірним договором у 2014 році, що відображена ТОВ "Мілк Ворд" у податковій звітності. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що наведеним спростовується твердження позивача про укладення Договору минулою датою та відсутність обладнання.

53. Посилання скаржника на відсутність реєстрації ПП "Обрій" як платника податку на додану вартість, відсутності відомостей про спірний правочин в у фінансовій звітності, наданій банку перед укладенням кредитного договору, а також на невідповідність необхідної площі приміщення, де зберігався предмет договору, щодо місцезнаходження обладнання Верховний Суд не бере до уваги та зауважує, що такі аргументи є нерелевантними до підстав визнання недійсним договору як фіктивного, саме з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій факти виконання договору купівлі-продажу на підставі зазначених у судових рішеннях доказах.

54. Доводи скаржника щодо сумнівів у наявності ділової мети ТОВ "Мілк Ворд" під час купівлі обладнання для переробки птиці, оскільки основним видом діяльності відповідача є переробка молока та виробництво сиру не обумовлюють фіктивність договору в розумінні статті 234 ЦК України, з огляду на встановлену обставину фактичної передачі предмету договору від продавця до покупця. Водночас такі аргументи спрямовані на доведення укладення між сторонами фраудаторного правочину, тобто правочину, який укладений на шкоду кредиторам та який може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 Цивільного кодексу України.

55. Водночас, у цій справі позивач підставою недійсності спірного договору визначив укладення його як фіктивного.

56. Обставини щодо відсутності доказів, перевезення обладнання через митний кордон України, як вказує скаржник, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки подальша доля предмету договору купівлі-продажу, у даному випадку, не має значення для визнання договору купівлі-продажу фіктивним, адже підставою недійсності правочину є недодержання вимог частин першої - третьої, п`ятої та шостої статті 203 ЦК України саме в момент вчинення спірного правочину сторонами, а не під час подальшої реалізації предмету договору.

57. Крім того, щодо доводів скаржника про необхідність витребування в Державній митній службі України відомостей щодо перевезення обладнання через митний кордон, Суд зауважує, що позивач не був позбавлений права, в порядку статті 81 ГПК України, заявити клопотання про витребування відповідних доказів, однак матеріали справи не містять такого клопотання Банку.

58. Також Суд відхиляє посилання скаржника на наявність двох додаткових угод до спірного договору, датованих однією датою, однак з різним змістом щодо порядку оплати та зауважує, що укладення сторонами додаткових угод є реалізацією сторонами принципу свободи договору та не свідчить про фіктивність основного правочину.

59. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено фіктивності спірного договору купівлі-продажу, а тому Суд вважає законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

60. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

61. Щодо тверджень скаржника про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норми права у подібних відносинах положень статті 203, 215, 234, 655 ЦК України, з урахуванням норм статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", статті 181 ПК України, а також положень щодо належності та допустимості доказів в силу приписів статей 76, 77 ГПК України, Суд зауважує, що формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції (подібний висновок наведено в постанові верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 922/1488/20).

62. Враховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в аспекті наведених скаржником обґрунтувань.

63. Як вже зазначалося вище, судами попередніх інстанцій на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності встановлено обставини вчинення відповідачами дій щодо виконання спірного договору купівлі-продажу, водночас позивачем не доведено фіктивність спірного правочину.

64. Таким чином, враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій про відмову в позові, а тому Суд не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішення та постанови.

65. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

66. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

68. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Публічного ПАТ АБ "Південний" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

69. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 у справі № 918/99/19(918/239/21) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік