Постанова

від 16.08.2022 по справі 640/20951/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 640/20951/19

адміністративне провадження № К/9901/36978/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суд міста Києва від 27 січня 2021 року (головуючий суддя: Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (колегія суддів: Карпушова О.В., Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №640/20951/19 за адміністративним позовом за позовом Приватного акціонерного товариства "Чинбар" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство "Чинбар" (надалі - ПрАТ "Чинбар") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - ГУ ДПС у м. Києві) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2019 № 10352615140104 та № 1036261514104.

Рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 27 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, позов ПАТ "Чинбар" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 10352615140104 від 07.08.2019.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 10362615140104 від 07.08.2019.

Стягнуто на користь ПАТ "Чинбар" (код ЄДРПОУ - 00307856, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивачем у повній мірі доведено, що господарські операції між позивачем і контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності ПрАТ "Чинбар" (на час укладення договорів - ПАТ "Чинбар"), є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Крім того, надані позивачем копії товарно-транспортних накладних містять відомості про автомобіль, яким здійснювалось перевезення і про водія, найменування товару (наприклад: "шкіра свин.", "шкіра кінс.", "шкіра ВРХ (мілка)", тощо), одиниці виміру кожної з найменувань товару, визначення маси, що у повній мірі розкриває зміст та обсяг господарської операції, дозволяє однозначно ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та їх складання. Необхідність оформлення між позивачем та його контрагентами товарно-транспортних накладних не випливає з умов укладених договорів, досліджених судом, а відтак, доводи відповідача щодо недоліків їх оформлення на підтвердження поставки та відсутності у зв`язку з цим підстав для висновку про реальність операцій визнані судом необґрунтованими. Суд також погодився з доводами позивача про те, що законодавство України не ототожнює місцезнаходження фізичної особи-підприємця та місце провадження ним господарської діяльності, тобто не забороняє останньому провадити таку діяльність поза своїм місцезнаходженням.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві, правонаступником прав та обов`язків якого є Головне управління ДПС у м. Києві, проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Чинбар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2019.

За результатами перевірки контролюючим органом складений Акт № 418/26-15-14-01-04/307856 від 12.07.2019 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Чинбар" (т. 1 а. с. 24-73, 74-112).

Згідно закріплених в акті висновків (пункти 3.1.1.1 - 3.1.1.2 Описової частини Акта), під час проведення перевірки було встановлено:

1. заниження позивачем показників рядку 02 декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 у результаті завищення витрат на загальну суму 9895062,00 грн у тому числі:

- за 2016 рік на 3853683,00 грн;

- за 2017 рік на 3800679,00 грн;

- за 2018 рік на 2235700,00 грн;

- за 1 квартал 2019 року - 5000,00 грн;

2. завищення позивачем показників рядку 03 декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" за 1 квартал 2019 року на загальну суму 2235700,00 грн.

На підставі вищевказаних обставин, установлених перевіркою, контролюючим органом у п. 1 висновку Акта стверджується про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 44.6 статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством:

1) занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1461492,00 грн у тому числі:

- за 2016 рік на 693663,00 грн;

- за 2017 рік на 684122,00 грн;

- за 1 квартал 2019 року на 83707,00 грн;

2) завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 2235700,00 грн у тому числі за 1 квартал 2019 року на суму 2235700,00 грн.

Наведені висновки ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки не підтверджено проведення господарських операцій із придбання позивачем шкірсировини у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (надалі - ФОП ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 (надалі - ФОП ОСОБА_8 ), з огляду на:

1) ненадання позивачем до перевірки ветеринарних свідоцтв за формою № 2, які засвідчують походження та відповідність придбаної шкірсировини для подальшого виробництва;

2) відсутність працюючих осіб у наведених вище постачальників,

3) відсутність надання послуг з реалізації шкірсировини та навантажувально-розвантажувальних послуг при транспортуванні сировини враховуючи значний обсяг шкірсировини (понад 323,6 тон, 22 637 шт.), який зазначений у первинних документах від ФОП-постачальників;

4) складення наданих до перевірки товарно-транспортних накладних з порушенням пунктів 8.25, 8.26 статті 8, пунків 11.1, 11.4 статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом та пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме:

- в усіх товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса пункту навантаження, в деяких товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса вантажовідправника;

- в товарно-транспортних накладних не зазначено час прибуття автомобіля для завантаження та час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження;

5) зазначення однакових показів спідометра автомобіля при виїзді з та поверненні в гараж, що унеможливлює отримання шкірсировини;

6) наявність інформації щодо невідповідності власників транспортних засобів зазначених в товарно-транспортних накладних від ФОП-постачальників їх реальним власникам;

7) факсимільне відтворення підпису ФОП-постачальників у первинних документах, наданих до перевірки, при наявності у договорах з ФОП-постачальниками терміну, на який допускається факсимільне відтворення підпису;

8) не надання до перевірки письмових угод між позивачем та ФОП-постачальниками зі зразками відповідного аналога власноручних підписів останніх;

9) невідповідність місцезнаходження ФОП-постачальників та пунктів навантаження шкірсировини, в тому числі населених пунктів, до яких відряджались працівники позивача для її отримання.

Не погоджуючись з висновками, зафіксованими в Акті перевірки та керуючись положеннями підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, абзацу 2 пункту 44.7 статті 44, абзацу 2 пункту 81.3 статті 81, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивач подав до контролюючого органу свої заперечення вих. № 12/126 від 25.07.2019 на Акт (т. 1 а. с. 114-129). Однак, листом № 146635/10/26-15-14-01-04 від 05.08.2019 "Про результати розгляду заперечення" (т. 1 а. с. 130-140), позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень висновки Акта в цілому залишаються без змін (виправлено лише допущені "технічні помилки на сторінці 29 та у висновках Акта), а заперечення - без задоволення.

12 серпня 2019 року позивач отримав прийняті ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 07.08.2019:

- № 10352615140104 (форма "Р") (т. 1 а. с. 142, 143), згідно якого за порушення пунктів 44.1,44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток у розмірі 1826866,00 грн у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 1461492,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 365374,00 грн;

- № 10362615140104 (форма "П") (т. 1 а. с. 144, 145), яким за порушення позивачем пункту 5 П (с)Б015 "Дохід" та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 1775662,00 грн.

Уважаючи висновки перевірки необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправними, позивач звернувся зі скаргою вих. № 12/138 від 20.08.2019 до Державної фіскальної служби України (т. 1 а. с. 147-158) та в подальшому 18.09.2019 подав клопотання про долучення документів до матеріалів скарги (т. 1 а. с. 159-160).

Крім того, позивач звернувся із скаргою на податкові повідомлення-рішення до Ради бізнес-омбудсмена, яка в повному обсязі підтримала доводи скарги та надіслала до Державної податкової служби України, що є правонаступником Державної фіскальної служби України, свої пропозиції щодо її (скарги) розгляду у зверненнях вих. № 21113 від 17.09.2019 (т. 1 а. с. 163-170) та вих. № 21365 від 03.10.2019 (т. 1 а. с. 171-172).

04 вересня 2019 року ДПС України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги до 19.10.2019 (т. 1 а. с. 173) та повідомлено позивача про перевірку матеріалів скарги у відкритому засіданні 25.09.2019. У відповідь на питання, які виникли під час перевірки матеріалів скарги у відкритому засіданні, позивачем було подано до ДПС України додаткові пояснення до скарги вих. № 12/146 від 27.09.2019 (т. 1 а. с. 161-162).

21 вересня 2019 року позивач отримав рішення ДПС України від 17.10.2019 № 5851/6/99-00-08-05-01 "Про результати розгляду скарги" (т. 1 а. с. 175-179), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а прийняті на підставі висновків перевірки податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судом установлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: 15.11 - Дублення шкур і оздоблення шкіри; вичинка та фарбування хутра (основний); 15.12 - Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів; 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.72 - Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Як зазначав позивач, підприємство засноване у 1845 році і майже сто сімдесят п`ять років провадить свою діяльність у галузі виробництва натуральної шкіри та, пройшовши технічне та технологічне переоснащення, залишається одним з провідних на вітчизняному ринку, на якому загалом перебуває лише близько десяти основних підприємств такого профілю. Основним напрямом діяльності позивача є виробництво готової шкіри та напівфабрикату "Wet-Blue". За таких обставин підприємство позивача є широко відомим та має високу ділову репутацію по галузі, у зв`язку із чим позбавлене необхідності самостійно здійснювати пошук постачальників шкірсировини. Натомість, позивач систематично отримує пропозиції від заготівельників та постачальників шкірсировини, які здійснюють свою діяльність в різних регіонах України. Так, наприклад, за період, що перевірявся, позивачем здійснювались закупівлі шкірсировини у 51 постачальника, серед яких були як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. Вибір позивачем постачальників шкірсировини здійснюється за принципом найвигіднішої пропозиції за ціною та якістю. При цьому, комплексні показники якості шкірсировини найкращі у заготівельників із центральних регіонів України, зокрема, Житомирської та Черкаської областей звідки і здійснювали відвантаження шкірсировини ФОП-постачальники, реальність господарських операцій з якими поставлено під сумнів відповідачем.

Так, згідно з матеріалами справи, 01.09.2016 між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_9 (Постачальник) був укладений Договір № 1-09 (т. 1 а. с. 181), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті на суму 600000,00 грн (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленості сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1-09, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1-09 ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1-09 від 01.09.2016 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 1 а. с. 182), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_9 на час підписання Договору № 1-09 від 01.09.2016 та виконання його умов (листопад 2016), була "46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою".

На підтвердження виконання умов Договору № 1-09 від 01.09.2016 між ФОП ОСОБА_9 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткові накладні № 3/11 від 12.11.2016 на суму 237025,00 грн (т. 1 а. с. 183), № 4/11 від 16.11.2016 на суму 340000,00 грн (т. 1 а. с. 186);

- товарно-транспортні накладні № ФФ 3/11 від 12.11.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_9 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Н.-Волинський, Житомирської області) (т. 1 а. с. 184-185), № ФФ 4/11 від16.11.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_9 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Н.-Волинський, Житомирської області) (т. 1 а. с. 187-188);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 24 і 29.11.2016, 22.12.2016;

- угода про зарахування грошових коштів від 22.12.2016, за умовами якої сторони домовились про зарахування оплати ПАТ "Чинбар" згідно платіжного доручення № 1823 від 24.11.2016 у сумі 148700,00 грн платіжного доручення № 1848 від 29.11.2016 у сумі 91500,00 грн платіжного доручення № 1980 від 22.12.2016 в сумі 336825,00 грн. а всього на суму 577025,00 грн як оплату згідно договору № 1-09 від 01.09.2016.

11 квітня 2017 року між ПАТ "Чинбар" (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) був укладений Договір № 10 (т. 1 а. с. 198), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті у кількості 60 тн і в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця (п. 2.2. Договору). Договір № 10, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 10 ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на час підписання Договору № 10 від 11.04.2017 та виконання його умов (квітень-грудень 2017), була "46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою".

На підтвердження виконання умов Договору № 10 від 01.09.2016 між ФОП ОСОБА_2 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- накладні: № 1/04 від 13.04.2017 на суму 5000,00 грн (т. 1 а. с. 199), № 1/05 від 04.05.2017 на суму 5000,00 грн (т. 1 а. с. 203); № 2/05 від 12.05.2017 на суму 6000,00 грн (т. 1 а. с. 207), № 1/06 від 09.06.2017 на суму 5000,00 грн (т. 1 а. с. 211); № 1/07 від 05.07.2017 на суму 6500,00 грн (т. 1 а. с. 215), № 2/07 від 14.07.2017 на суму 75000,00 грн (т. 1 а. с. 219); № 3/07 від 28.07.2017 на суму 15000,00 грн (т. 1 а. с. 223), № 1/08 від 15.08.2017 на суму 10976,00 грн (т. 1 а. с. 227); № 1/09 від 08.09.2017 на суму 15800,00 грн (т. 1 а. с. 231), № 2/09 від 15.09.2017 на суму 12528,00 грн (т. 1 а. с. 235); № 1/10 від 05.10.2017 на суму 3340,00 грн (т. 1 а. с. 239); № 2/10 від 20.10.2017 на суму 55018,00 грн (т. 1 а. с. 243), № 1/11 від 17.11.2017 на суму 30000,00 грн (т. 1 а. с. 247); № 1/12 від 05.12.2017 на суму 106570,00 грн (т. 2 а. с. 1), № 2/12 від 14.12.2017 на суму 70000,00 грн (т. 2 а. с. 13);

- накази про відрядження водіїв: № 76-к від 12.04.2017 та подорожній лист № 304285 від 13.04.2017 (т. 1 а. с. 200, 201-202), № 90-к від 03.05.2017 та подорожній лист № 304273 від 04.05.2017 (т. 1 а. с. 204, 205-206); № 96-к від 11.05.2017 та подорожній лист № 304280 від 12.05.2017 (т. 1 а. с. 208, 209-210), № 118-к від 08.06.2017 та подорожній лист № 029914 від 08.06.2017 (т. 1 а. с. 212, 213-214); № 135-к від 04.07.2017 та подорожній лист № 029940 від 05.07.2017 (т. 1 а. с. 216, 217-218), № 141-к від 12.07.2017 та подорожній лист № 029947 від 13.07.2017 (т. 1 а. с. 220, 221-222); № 152-к від 27.07.2017 та подорожній лист № 029959 від 28.07.2017 (т. 1 а. с. 224, 225-226), № 164-к від 14.08.2017 та подорожній лист № 029973 від 15.08.2017 (т. 1 а. с. 229-230); № 180-к від 06.09.2017 та подорожній лист № 029988 від 08.09.2017 (т. 1 а. с. 232, 233-234), № 185-к від 13.09.2017 та подорожній лист № 029991 від 13.09.2017 (т. 1 а. с. 236, 237-238); № 199-к від 03.10.2017 та подорожній лист № 323011 від 04.10.2017 (т. 1 а. с. 240, 241-242); № 211-к від 19.10.2017 та подорожній лист № 323093 від 19.10.2017 (т. 1 а. с. 244, 245-246), № 234-к від 16.11.2017 та подорожній лист № 323053 від 17.11.2017 (т. 1 а. с. 248, 249-250); № 249-к від 01.12.2017 та подорожній лист № 323065 від 04.12.2017, довідка щодо запису показань спідометра в подорожньому листі № 323065, подорожній лист № 323065 від 04.12.2017, подорожній лист № 323074 від 14.12.2017 (т. 2 а. с. 2, 3-4, 5, 6-7, 8-9,10), розрахунок витрат ПММ за грудень 2017 (т. 2 а. с. 10), акт списання дизпалива № 12-17 Дт від 31.12.2017 (т. 2 а. с. 11), звіт на дизпаливо за грудень 2017 (т. 2 а. с. 12); № 257-к від 13.12.2017 та подорожній лист № 323074 від 14.12.2017 (т. 2 а. с. 14, 15-16);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 12.04.2017, 04.05.2017, 11.05.2017, 08.06.2017, 04.07.2017, 12.07.2017, 27.07.2017, 14.08.2017, 07.09.2017, 13.09.2017, 18.09.2017, 03.10.2017, 19.10.2017, 23.10.2017, 15.11.2017, 07.12.2017 та 14.12.2017 (т. 2 а. с. 17-50).

Крім того, 03.01.2018 між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) укладений Договір № 1 (т. 2 а. с. 51), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті у кількості 150 тн і в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця (п. 2.2. Договору). Договір № 1, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2018.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П-6, П-7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1 ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

30 грудня 2018 року сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 1 від 03.01.2018 (т. 2 а. с. 52), згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни в частині терміну дії основного Договору та визначили дату - до 31.12.2019 (зміни до пункту 6.2 Договору № 1)

На підтвердження виконання умов Договору № 1 від 03.01.2018 між ФОП ОСОБА_2 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- накладна № 1/01 від 12.01.2018 на суму 75000,00 грн (т. 2 а. с. 53), наказ на відрядження № 6-к від 10.01.2018 (т. 2 а. с. 54), подорожній лист № 811608 від 12.01.2018 (т. 2 а. с. 55-56);

- накладна № 1/02 від 02.02.2018 на суму 50000,00 грн (т. 2 а. с. 57), наказ на відрядження № 22-к від 31.01.2018 (т. 2 а. с. 58), подорожній лист № 811623 від 02.02.2018 (т. 2 а. с. 59-60);

- накладна № 2/02 від 16.02.2018 на суму 50000,00 грн (т. 2 а. с. 61), наказ на відрядження № 35-к від 14.02.2018 (т. 2 а. с. 62), подорожній лист № 811637 від 16.02.2018 (т. 2 а. с. 63-64);

- накладна № 1/03 від 15.03.2018 на суму 150000,00 грн (т. 2 а. с. 65), наказ на відрядження № 54-к від 14.03.2018 (т. 2 а. с. 66), подорожній лист № 811658 від 15.03.2018 (т. 2 а. с. 67-68);

- накладна № 1/04 від 26.04.2018 на суму 75000,00 грн (т. 2 а. с. 69), наказ на відрядження № 83-к від 25.04.2018 (т. 2 а. с. 70), подорожній лист № 347503 від 26.04.2018 (т. 2 а. с. 71-72);

- накладна № 1/06 від 15.06.2018 на суму 50000,00 грн (т. 2 а. с. 73), наказ на відрядження № 122-к від 14.06.2018 (т. 2 а. с. 74), подорожній лист № 347535 від 14.06.2018 (т. 2 а. с. 75-76);

- накладна № 1/07 від 16.07.2018 на суму 50000,00 грн (т. 2 а. с. 77), наказ на відрядження № 141-к від 13.07.2018 (т. 2 а. с. 78), подорожній лист № 347550 від 16.07.2018 (т. 2 а. с. 79-80);

- накладна № 2/07 від 27.07.2018 на суму 20000,00 грн (т. 2 а. с. 81), наказ на відрядження № 150-к від 26.07.2018 (т. 2 а. с. 82), подорожній лист № 347555 від 27.07.2018 (т. 2 а. с. 83-84);

- накладна № 2/09 від 13.09.2018 на суму 35000,00 грн (т. 2 а. с. 85), наказ на відрядження № 184-к від 12.09.2018 (т. 2 а. с. 86), подорожній лист № 347581 від 13.09.2018 (т. 2 а. с. 91-92);

- накладна № 2/10 від 16.10.2018 на суму 6700,00 грн (т. 2 а. с. 87), наказ на відрядження № 206-к від 12.10.2018 (т. 2 а. с. 88), подорожній лист № 522807 від 16.10.2018 (т. 2 а. с. 89-90);

- накладна № 1/11 від 12.11.2018 на суму 40000,00 грн (т. 2 а. с. 93), наказ на відрядження № 226-к від 09.11.2018 (т. 2 а. с. 94), подорожній лист № 522827 від 13.11.2018 (т. 2 а. с. 95-96);

- накладна № 1/12 від 18.12.2018 на суму 5000,00 грн (т. 2 а. с. 97), наказ на відрядження № 251-к від 17.12.2018 (т. 2 а. с. 98), подорожній лист № 522854 від 18.12.2018 (т. 2 а. с. 99-100);

- накладна № 1/1 від 22.01.2019 на суму 5000,00 грн (т. 2 а. с. 101), наказ на відрядження № 12-к від 21.01.2019 (т. 2 а. с. 102), подорожній лист № 522871 від 22.01.2019 (т. 2 а. с. 103-104);

- накладна № 1/3 від 29.03.2019 на суму 5000,00 грн (т. 2 а. с. 105), наказ на відрядження № 60-к від 28.03.2019 (т. 2 а. с. 106), подорожній лист від 29.03.2019 (т. 2 а. с. 17-108);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 05.01.2018, 10.01.2018, 31.01.2018, 14.02.2018, 15.02.2018, 06.03.2018, 13.03.2018, 14.03.2018, 26.04.2018, 17.05.2018, 12.06.2018, 13.07.2018, 27.07.2018, 01.08.2018, 13.09.2018, 17.10.2018, 12.11.2018, 29.11.2018, 17.12.2018, 24.01.2019 (т. 2 а. с. 109-147);

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 29.03.2019 (т. 2 а. с. 148);

- квитанція від 29.03.2019 на суму 5000,00 грн (т. 2 а. с. 149).

21 грудня 2016 року між ПАТ "Чинбар" (Покупець) та ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) укладений Договір № 1 (т. 2 а. с. 150), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1 ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1 від 21.12.2016 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 151), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на час підписання Договору № 1 від 21.12.2016 та виконання його умов (грудень 2016 - січень 2017), були "46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами".

На підтвердження виконання умов Договору № 1 від 21.12.2016 між ФОП ОСОБА_3 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 4/12 від 30.12.2016 на суму 105988,00 грн (т. 2 а. с. 152) і товарно-транспортна накладна № АА 4/12 від 30.12.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_3 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - м. Нов.-Волинський, Житомирської області) (т. 2 а. с. 153-154);

- видаткова накладна № 1. від 04.01.2017 на суму 969600,00 грн (т. 2 а. с. 155) і товарно-транспортна накладна № АА 1. від 04.01.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_3 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Нов.-Волинський, Житомирської області) (т. 2 а. с. 156-157);

- видаткова накладна № 2. від 06.01.2017 на суму 102812,00 грн (т. 2 а. с. 158) і товарно-транспортна накладна № АА 2. від 06.01.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_3 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Нов.-Волинський, Житомирської області) (т. 2 а. с. 159-160);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 21.12.2016, 22.12.2016, 23.12.2016, 26.12.2016, 04.01.2017, 05.01.2017, 06.01.2017, 10.01.2017, 11.01.2017, 17.01.2017 (т. 2 а. с. 161-181).

01 квітня 2016 року між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) укладений Договір № 1/04. (т. 2 а. с. 182), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1/04., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2016.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1/04. ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1/04. від 01.04.2016 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 183), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на час підписання Договору № 1/04. від 01.04.2016 та виконання його умов, були " 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою (основний); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт".

На підтвердження виконання умов Договору № 1/04 від 01.04.2016 між ФОП ОСОБА_4 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1/04. від 04.04.2016 на суму 79800,00 грн (т. 2 а. с. 184) і товарно-транспортна накладна № КМ 1/04 від 04.04.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 185-186);

- видаткова накладна № 1/06 від 20.06.2016 на суму 129195,00 грн (т. 2 а. с. 187) і товарно-транспортна накладна № КМ 1/06 від 20.06.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник- ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 188-189);

- видаткова накладна № 1/07 від 04.07.2016 на суму 1080000,00 грн (т. 2 а. с. 190) і товарно-транспортна накладна № КМ 1/07 від 04.07.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 191-192);

- видаткова накладна № 2/07 від 07.07.2016 на суму 203144,00 грн (т. 2 а. с. 193) і товарно-транспортна накладна № КМ 2/07 від 07.07.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник- ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 194-195);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 18.07.2016, 19.07.2016, 26.07.2016, 29.07.2016, 01.08.2016, 02.08.2016, 01.11.2016 (т. 2 а. с. 196-207).

Також, 01.03.2017 між ПАТ "Чинбар" (Покупець) та ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) укладений Договір № 1-03. (т. 2 а. с. 208), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1-03., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1-03. ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1-03. від 01.03.2017 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 209), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

На підтвердження виконання умов Договору № 1-03. від 01.03.2017 між ФОП ОСОБА_4 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 2/03 від 09.03.2017 на суму 924485,00 грн (т. 2 а. с. 210) і товарно-транспортна накладна № КМ 2/03 від 09.03.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник- ФОП ОСОБА_11 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 211-212);

- видаткова накладна № 3/03 від 10.03.2017 на суму 170500,00 грн (т. 2 а. с. 213) і товарно-транспортна накладна № КМ 3/03 від 10.03.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_4 , автомобільний перевізник- ФОП ОСОБА_11 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 214-215);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 09.03.2017, 14.03.2017, 13.04.2017, 14.04.2017, 28.04.2017, 03.05.2017 (т. 2 а. с. 216-224).

11 січня 2016 року між ПАТ "Чинбар" (Покупець) та ФОП ОСОБА_5 (Постачальник) укладений Договір № 1/04. (т. 2 а. с. 225), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1/04, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2016.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1/04. ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1/04. від 11.01.2016 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 226), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на час підписання Договору № 1/04. від 11.01.2016 та виконання його умов, були " 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт".

На підтвердження виконання умов Договору № 1/04. від 11.01.2016 між ФОП ОСОБА_5 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1. від 04.04.2016 на суму 700000,00 грн (т. 2 а. с. 227) і товарно-транспортна накладна № ФФ 1 від 04.04.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_5 , автомобільний перевізник- ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - с. Таращанка, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 2 а. с. 228-229);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 10.05.2016, 11.05.2016, 19.05.2016, 19.07.2016 (т. 2 а. с. 230-237).

Крім того, 05.05.2017 між позивачем (Покупець) і ФОП ОСОБА_5 (Постачальник) укладений Договір № 1-05. (т. 2 а. с. 238), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1-05., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1-05. ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1-05. від 05.05.2017 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 239), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

На підтвердження виконання умов Договору № 1-05. від 05.05.2017 між ФОП ОСОБА_5 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 2/05 від 05.05.2017 на суму 276000,00 грн (т. 2 а. с. 240) і товарно-транспортна накладна № ФФ 2/05 від 05.05.2017 (замовник послуг і автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - с. Таращанка, Житомирської області) (т. 2 а. с. 241-242);

- виписка з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 10.07.2017 (т. 2 а. с. 243-244).

Також, 05.02.2018 ПрАТ "Чинбар" (Покупець) уклало Договір № 1-02. з ФОП ОСОБА_5 (Постачальник) (т. 2 а. с. 245) з умовами, аналогічними вищенаведеним договорам, укладеними з цим підприємцем. Договір № 1-02., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2019.

Додатком до Договору № 1-02. від 05.02.2018 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 2 а. с. 246), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

На підтвердження виконання умов Договору № 1-02. від 05.02.2018 між ФОП ОСОБА_5 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1/02 від 05.02.2018 на суму 1020000,00 грн (т. 2 а. с. 247) і товарно-транспортна накладна № ФФ 1/02 від 05.05.2018 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_5 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_12 , пункт навантаження - с. Таращанка, Житомирської області) (т. 2 а. с. 248-249);

- видаткова накладна № 1/05 від 14.05.2018 на суму 384000,00 грн (т. 2 а. с. 250) і товарно-транспортна накладна № ФФ 1/05 від 14.05.2018 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_5 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_12 , пункт навантаження - с. Таращанка, Житомирської області) (т. 3 а. с. 1-2);

- видаткова накладна № 1/08 від 21.08.2018 на суму 225000,00 грн (т. 3 а. с. 3) і товарно-транспортна накладна № ФФ 1/08 від 21.08.2018 (замовник послуг і автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - с. Таращанка, Житомирської області) (т. 3 а. с. 4-5);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 11.05.2017, 15.05.2018, 16.05.2018, 12.06.2018, 09.07.2018, 19.07.2018, 28.08.2018, 17.10.2018, 23.10.2018, 29.10.2018, 14.12.2018, 18.12.2018 (т. 3 а. с. 6-33).

02 вересня 2016 року між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_6 (Постачальник) був укладений Договір № 1/04. (т. 3 а. с. 34), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1/04., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2016.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1/04. ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1/04. від 02.09.2016 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 3 а. с. 35), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на час підписання Договору № 1/04. від 02.09.2016 та виконання його умов, були "46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний); 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт".

На підтвердження виконання умов Договору № 1/04. від 02.09.2016 між ФОП ОСОБА_6 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1/09 від 02.09.2016 на суму 661280,00 грн (т. 3 а. с. 36) і товарно-транспортна накладна № ФФ 1/09 від 02.09.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_6 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Хмельницький) (т. 3 а. с. 37-38);

- видаткова накладна № 3/09 від 19.09.2016 на суму 175000,00 грн (т. 3 а. с. 39) і товарно-транспортна накладна № ФФ 3/09 від 19.09.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_6 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_10 , пункт навантаження - м. Хмельницький) (т. 3 а. с. 40-41);

- видаткова накладна № 01/11 від 07.11.2016 на суму 37250,00 грн (т. 3 а. с. 42) і товарно-транспортна накладна № ФФ 01/11 від 07.11.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_6 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - м. Хмельницький) (т. 3 а. с. 43-44);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 01.11.2016, 03.11.2016, 14.11.2016, 15.11.2016, 16.11.2016, 18.11.2016, 23.11.2016 (т. 3 а. с. 45-58).

Крім того, 09.02.2017 між ПАТ "Чинбар" (Покупець) та ФОП ОСОБА_6 (Постачальник) укладено Договір № 1-09. (т. 3 а. с. 59) з умовами, аналогічними наведеному вище Договору між цими ж сторонами № 1/04. від 02.09.16. Договір № 1-09., згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2017.

Додатком до Договору № 1-09. від 09.02.2017 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 3 а. с. 60), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

На підтвердження виконання умов Договору № 1-09. від 09.02.2017 між ФОП ОСОБА_6 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 03/02 від 10.02.2017 на суму 56375,00 грн (т. 3 а. с. 61) і товарно-транспортна накладна № ФФ 03/02 від 10.02.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_6 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - м. Хмельницький) (т. 3 а. с. 62-63);

- видаткова накладна № 01/03 від 06.03.2017 на суму 43625,00 грн (т. 3 а. с. 64) і товарно-транспортна накладна № ФФ 01/03 від 06.03.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_6 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - м. Хмельницький) (т. 3 а. с. 65-66);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 08.02.2017 та за 09.02.2017 (т. 3 а. с. 67-68).

01 грудня 2015 року ПАТ "Чинбар" (Покупець) уклало Договір № 1 з ФОП ОСОБА_7 (Постачальник) (т. 3 а. с. 69), за умовами якого Постачальник має продати Покупцю шкірсировину в асортименті (п. 2.1. Договору). Поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін (п. 2.2. Договору). Договір № 1, згідно п. 6.2, дійсний на період до 31.12.2016.

Щодо якості товару сторони домовились, що в момент відвантаження, здачі і приймання шкірсировини, сторони керуються ГОСТом 28425-90 і "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку" (п. 3.1. Договору); приймання та здача шкірсировини проводиться згідно з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості і якості № П6, П7 у присутності представника Постачальника (п. 3.2. Договору).

У п. 4.2. Договору № 1 ціни на поставлену шкірсировину договірні і зазначаються в супровідних документах, а в п. 4.3. Договору встановлюється, що розрахунок за поставлену шкірсировину проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Додатком до Договору № 1 від 01.12.2015 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 3 а. с. 70), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на час підписання Договору № 1 від 01.12.2015 та виконання його умов, була: " 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою".

На підтвердження виконання умов Договору № 1 від 01.12.2015 між ФОП ОСОБА_7 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1/04 від 04.04.2016 на суму 105000,00 грн (т. 3 а. с. 71) і товарно-транспортна накладна № КЛ 1/04 від 04.04.2016 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_7 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_5 , пункт навантаження - с. Гульськ, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 3 а. с. 72-73);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 06.04.2016, 13.04.2016, 18.05.2016, 19.05.2016 (т. 3 а. с. 74-81).

Також, 14.08.2017 між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_7 (Постачальник) укладено Договір № 1-08. (т. 3 а. с. 82) з умовами, аналогічними наведеному вище Договору між цими ж сторонами № 1 від 01.12.2015, зі строком дії, відповідно до пункту 6.2. - до 31.12.2017.

Додатком до Договору № 1-08. від 14.08.2017 сторонами підписана Угода про використання механічних засобів факсимільного відтворення підписів (т. 3 а. с. 83), за якою сторони визнають, що документи, підписані шляхом факсимільного відтворення підпису, мають таку ж юридичну силу, що й документи, підписані уповноваженими особами сторін власноруч (зразки відповідних аналогів власноручних підписів наведені безпосередньо в Угоді).

На підтвердження виконання умов Договору № 1-08. від 14.08.2017 між ФОП ОСОБА_7 і позивачем, останнім надані копії таких документів:

- видаткова накладна № 1/08 від 14.08.2017 на суму 791550,00 грн (т. 3 а. с. 84) і товарно-транспортна накладна № КЛ 1/082 від 14.08.2017 (замовник послуг - ФОП ОСОБА_7 , автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_12 , пункт навантаження - с. Гульськ, Нов.-Волинський р-н, Житомирської області) (т. 3 а. с. 85-86);

- видаткова накладна № 2/08 від 30.08.2017 на суму 112000,00 грн (т. 3 а. с. 87), наказ на відрядження № 174-к від 29.08.2017 (т. 3 а. с. 88) і подорожній лист № 323099 від 30.08.2017 (т. 3 а. с. 89-90);

- виписки з банківського рахунку в АТ "УкрСиббанк" за 05.09.2017, 06.09.2017, 12.09.2017, 13.09.2017 та за 26.09.2017 (т. 3 а. с. 91-98).

Також матеріали адміністративної справи містять нотаріально посвідчені пояснення ФОП ОСОБА_5 (т.3 а.с.99), ОСОБА_13 (т.3 а.с.100-101), ОСОБА_4 (т.3 а.с.102), ОСОБА_1 (т.3 а.с.103), ОСОБА_6 (т.3 а.с.104) та ОСОБА_7 (т.3 а.с.105) якими контрагенти позивача засвідчують взаємовідносини з позивачем та підтверджують реальність господарських операцій і дійсність поставок товарів (шкірсировини).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що на час виконання договірних відносин сторони були зареєстровані платниками податків.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 06.11.2018 у справі №826/16277/15, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18, від 04.12.2019 у справі №826/15729/17, від 29.01.2019 у справі №826/14639/17, а також від 20.08.2020 у справі №826/5743/14, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16, від 24.03.2020 у справі №260/410/19, від 03.03.2020 у справі №140/2715/18, від 05.03.2021 у справі №826/23914/15 у подібних правовідносинах. Вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пп. 44.1, 44.6 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України. Скаржник вказує на відсутність реального характеру здійснених господарських операцій і підтвердження їх належними первинними документами.

Також скаржник посилається на те, що вказана адміністративна справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки щодо позивача відкрито провадження у справі про банкрутство.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Указує, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають практиці Верховного Суду. Посилається на те, що надані первинні документи складені у відповідності до вимог законодавства та підтверджують реальність господарських операцій. Вказує на те, що в касаційній скарзі відсутнє зазначення підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 28.10.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо заявленого скаржником клопотання про закриття провадження у справі Суд звертає увагу на таке.

Питання правових наслідків зміни судової практики щодо визначення юрисдикції певних категорій юридичних спорів вже неодноразово вирішувалося Верховним Судом як на рівні касаційних судів, так і на рівні Великої Палати Верховного Суду.

Вирішуючи питання наявності підстав до скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень, ухвалених відповідно до існуючих на час їх ухвалення юрисдикційних правил і їх тлумачення, суди виходили з такого:

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Отже, наведені положення абз. 2 ч. 1 ст. 354 КАС України необхідно застосовувати із врахуванням положень міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення ЄСПЛ є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень ч. 2 ст. 3 КАС України.

У практиці ЄСПЛ проблема спорів щодо підсудності (юрисдикції) розглядається через декілька правових категорій, які мають враховуватися судом у кожному конкретному випадку, а саме «принцип правової впевненості», «легітимні сподівання» та «правовий пуризм».

Окрім того, питання правової визначеності й передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.

ЄСПЛ неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності та при обставинах істотного і непереборного характеру (рішення у справі «Проценко проти Росії», заява №13151/04, п.26); відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії», зава №8269/02, п.38).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України» (Bulanov and Kupchik v. Ukraine, заяви № 7714/06 та № 23654/08), у якому ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності у заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й зневілювала авторитет судової влади.

Право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, є правом людини, якому кореспондує відповідний обов`язок держави. Складовою цього обов`язку є забезпечення незалежного, безстороннього суду, який створений та діє відповідно до закону. Саме держава повинна створити судову систему, яка здатна забезпечити право на справедливий суд.

Вищенаведені положення свідчать про те, що недотримання державою вимоги ч. 1 ст. 6 Конвенції щодо права на справедливий розгляд справи «судом, встановленим законом», не може тлумачитися як таке, що вимагає скасування судового рішення і закриття провадження у справі, якщо порушено імперативні вимоги закону щодо юрисдикції суду.

Таким чином, якщо держава запроваджує спеціалізовану судову систему, то недоліки цієї системи, зумовлені нечіткістю правового регулювання та несталою судовою практикою, не повинні мати негативних наслідків для особи.

Відтак, скасування судового рішення з мотивів порушення юрисдикції всупереч волі особи, яка була учасником провадження, не забезпечує право людини на справедливий суд (постанови КАС ВС від 12.09.2019 у справі №826/6879/16, 10.11.2021 у справі № 160/12941/19, від 18.11.2021 у справі № 826/1620/18).

Згодом такий підхід було підтримано ВП ВС у постанові від 21.09.2021 по справі №905/2030/19 (905/1159/20).

Таким чином, підстав до скасування судових рішень, ухвалених відповідно до існуючих на час їх ухвалення юрисдикційних правил і їх тлумачення, з мотивів порушення підсудності, колегія суддів не вбачає і вважає за необхідне розглянути касаційну скаргу по суті.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - Положення № 318, зі змінами на час виникнення спірних правовідносин), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

У пунктах 6, 7 розділу "Визнання витрат" зазначеного Положення № 318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пункту 18 П (С)БО 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); інші витрати загальногосподарського призначення.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої і другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду: від 06.11.2018 у справі №826/16277/15, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18, від 04.12.2019 у справі №826/15729/17, від 29.01.2019 у справі №826/14639/17, а також від 20.08.2020 у справі №826/5743/14, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16, від 24.03.2020 у справі №260/410/19, від 03.03.2020 у справі №140/2715/18, від 05.03.2021 у справі №826/23914/15 у подібних правовідносинах.

Проте Суд зауважує, що у цих постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статті 198 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди установили, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до суду: копії договорів, додатків до договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з банківських рахунків, наказів на відрядження, подорожніх листів. Матеріали справи містять нотаріально посвідчені пояснення контрагентів позивача.

Таким чином, на підставі аналізу наявних у матеріалах справі доказів суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем у повній мірі доведено, що господарські операції між позивачем і його контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності ПрАТ "Чинбар" (на час укладення договорів - ПАТ "Чинбар"), є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Судом першої інстанції обґрунтовано не визнано беззаперечними твердження контролюючого органу, що наявність у товарно-транспортних накладних деталізації викладеної в них інформації вказують на безтоварність операцій, оскільки судом встановлено, що за умовами більшості спірних договорів сторонами в пункті 2.2. погоджено, що поставки шкірсировини проводяться автотранспортом Покупця або Постачальника за домовленістю сторін. При цьому, надані позивачем копії товарно-транспортних накладних містять відомості про автомобіль, яким здійснювалось перевезення і про водія, найменування товару (наприклад: "шкіра свин.", "шкіра кінс. ", "шкіра ВРХ (мілка)", тощо), одиниці виміру кожної з найменувань товару, визначення маси, що у повній мірі розкриває зміст та обсяг господарської операції, дозволяє однозначно ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та їх складання.

Крім того, суд зауважив, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт реалізації та придбання товару. Необхідність оформлення між позивачем та його контрагентами товарно-транспортних накладних не випливає з умов укладених договорів, досліджених судом, а відтак, доводи відповідача щодо недоліків їх оформлення на підтвердження поставки та відсутності у зв`язку з цим підстав для висновку про реальність операцій визнаються судом необґрунтованими.

Доводи відповідача щодо неузгодженості у значеннях показників спідометра автомобіля (при транспортуванні товару силами Покупця - позивача) суди правильно визнали такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи довідкою щодо запису показань спідометра в подорожньому листі № 323065, копією цього подорожнього листа, подорожнім листом № 323065 від 04.12.2017, розрахунком витрат ПММ за грудень 2017, актом списання дизпалива № 12-17 Дт від 31.12.2017 та звітом на дизпаливо за грудень 2017, які надавались платником податків під час оскарження висновків акта перевірки, однак не були враховані контролюючим органом.

Колегія суддів також погоджується висновками судів попередніх інстанцій про те, що законодавство України не ототожнює місцезнаходження фізичної особи-підприємця та місце провадження ним господарської діяльності, тобто не забороняє останньому провадити таку діяльність поза своїм місцезнаходженням. Таким чином, суди обґрунтовано визнали безпідставним посилання відповідача, як на підставу для висновку про нереальність спірних господарських операцій, на невідповідність у наданих під час перевірки документах місця навантаження шкірсировини місцезнаходженню контрагентів позивача.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення витрат та податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на валові витрати/витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит.

З огляду на наведене в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 07.08.2019 за №10352615140104 та №10362615140104, прийнятих ГУ ДФС у м. Києві.

Отже, колегія суддів, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачені пунктом 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суд міста Києва від 27 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко