Ухвала

від 17.08.2022 по справі 755/2437/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2437/22

Провадження №: 1-кс/755/1411/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102040000012 від 03.02.2022 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102040000012 від 03.02.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.197-?, ч.4 ст. 197-? КК України про арешт майна.

Клопотанням обґрунтоване тим, що Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, під процесуальним керівництвом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102040000012, у ході якого встановлено, що оглядом загально доступних в мережі Інтернет веб-сторінок ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням загально доступного в мережі Інтернет програмного забезпечення «Google Earth Pro», виявлені факти, які можуть свідчити про порушення невідомими особами земельного законодавства при будівництві понад 9 будівель та споруд на території Дніпровського району міста Києва.

Так, зокрема встановлено, що у період 2015 2021 років на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 8000000000:66:900:0008 (призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд електротранспорту), 8000000000:66:044:0022 (призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту), 800000000:66:044:0021 (цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту), невідомими особами здійснено будівництво понад 9 гаражних приміщень в санітарно - захисних зонах.

Також встановлено, що в межах вказаних вище земельних ділянок здійснює свою діяльність ГБК «Лівобережний-2» (код ЄДРПОУ 22933850) з місцем знаходження за адресою: АДРЕСА_1 , і капітальні споруди ймовірно побудовані членами кооперативу. Проте, відомості про наявність у ГБК чи його членів правоустановчих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:900:0008, 8000000000:66:044:0022, 8000000000:66:044:0021 відсутні.

Оглядом місця події встановлено 13, зовні схожих на капітальні, споруд, які побудовані на території, яку використовує ГБК «Лівобережний-2» та яка згідно Містобудівного кадастру міста Києва знаходиться в санітарно захисній зоні. Всі решта гаражних приміщень є металевими тимчасовими конструкціями для зберігання речей чи автотранспорту.

Під час провадження досудового розслідування з?ясовано, що 7 будівель схожих на капітальні бокси за №№ б/н, 63, 3-78, б/н, 3-204, 3-205, 3-209 використовуються членами ГБК - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . На фототаблиці до протоколу огляду місця події вказані об?єкти позначені під номерами АДРЕСА_2 .

Разом із тим встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:900:0008, є комунальною власністю та перебуває у користуванні КП «Київпастранс» (правонаступник підприємства - КП «Київелектротранс») з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації і обслуговування II-го пускового комплексу трамвайної лінії швидкісного руху та обслуговуючих споруд, з адресою земельної ділянки: м. Київ, Дніпровський район, з житлового масиву Вигурівщина-Троєщина до пр-ту Возз?єднання.

У свою чергу земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:044:0022, 8000000000:66:044:0021 були сформовані лише у 2021 році, а технічна документація наразі не затверджена, що свідчить про відсутність у будь-яких осіб правоустановчих документів на право користування ними.

На запит Дніпровської окружної прокуратури від 04.02.2022 №10.54-50-745вих-22 та запит від 08.02.2022 №10.54-50-812вих-22 керівництво ГБК «Лівобережний-2» жодних документів щодо правомірності зайняття його членами земельних ділянок комунальної власності у санітарно-захисній зоні та правомірності здійснення будівельних робіт з будівництва гаражних приміщень на ній, переліку власників капітальних споруд, не надали. У той же час, на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва про тимчасовий доступ до речей та документів, голова ГБК надав інформаційну довідку про те (без надання копій правоустановчих документів), що кооператив здійснює свою діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0030, яка в дійсності розташована за іншою адресою: АДРЕСА_3 .

Із використання електронного ключа, здійснено доступ до Державного реєстру речових прав на об?єкти нерухомого майна, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 . Доступом встановлено, що за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 право власності на вказані будівлі гаражні бокси із №№ б/н, 63, 3-78, б/н, 3-204, 3-205, 3-209 не зареєстровані.

Із огляду на викладене, досудовим розслідуванням з?ясовано, що на даний час невстановленими слідством особами, із числа посадових осіб ГБК «Лівобережний-2» чи його членів, у період часу 2015 - 2021 років, за відсутності на те законних підстав, за відсутності правоустановчих документів на землю, самовільно зайняли частину земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:900:0008, 8000000000:66:044:0022, 8000000000:66:044:0021, що знаходяться в санітарно захисній зоні, а в подальшому самочинно збудували там гаражні приміщення (№№ б/н, 63, 3-78, б/н, 3-204, 3-205, 3-209), якими користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Постановою слідчого, об?єкти нерухомого майна, а саме вказані вище гаражні приміщення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі що самовільно побудовані на самовільно зайнятій земельній ділянці віднесеній до земель санітарно-захисних зон.

Прокурор у судове засідання не з`явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.

Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, п.1 ч.2 ст.170КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із тим, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, за адресою: АДРЕСА_5 , 3-78, б/н, 3-204, 3-205, 3-209 та перебувають у користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , інших фізичних або юридичних осіб (у т.ч. фізичних осіб - підприємців), шляхом заборони відчуження майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя