Постанова

від 16.08.2022 по справі 916/546/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/546/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2022, проголошене об 11:18:49 суддею Шаратовим Ю.А. у м. Одесі, повний текст якого складено 20.06.2022

у справі № 916/546/22

за позовом скаржника

до Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Будпроект

про стягнення 41 771,47 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (далі ТОВ Інфокс) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю (далі ДЖЕП ТОВ) Будпроект про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 41 771,47 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 11, 509, 526, 612 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 22.05.2002 № 4032/1, зокрема в частині оплати наданих позивачем послуг за період з 01.10.2021 по 01.01.2022 за об`єктами, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Космонавтів, 64а та по вул. Поштова, 5 та Поштова, 7.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 позов задоволено частково та стягнуто з ДЖЕП ТОВ Будпроект на користь ТОВ Інфокс 8 030,81 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 476,99 грн., а в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 33 740,66 грн. відмовлено у задоволенні позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що абонент ДЖЕП ТОВ Будпроект не сплачував в повному обсязі за надані послуги за період з 01.10.2021 по 01.01.2021 за об`єктами, які розташовані по вул. Поштова 5 та Поштова 7, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 8 030,81 грн., яка і підлягає стягненню, водночас визнав такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за спірний період за об`єктом, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 64а, оскільки позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами обсяг споживання відповідачем за цим об`єктом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вважає, що місцевим господарським судом безпідставно в порушення вимог ст. 75 ГПК України не було прийнято до уваги судове рішення від 09.11.2021 у справі №916/1868/21, яке додається до апеляційної скарги і яким встановлена та доведена правомірність нарахування позивачем обсягів споживання за об`єктом, що знаходиться за адресою м.Одеса, вул. Космонавтів, 64а за попередній період та зобов`язано відповідача сплатити заборгованість за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення з період з 01.01.2020 по 01.06.2021.

Також скаржник зазначає, що на об`єкті за адресою м. Одеса, Космонавтів 64а наявний прилад обліку води, який знаходиться у робочому стані та введений в експлуатацію, що підтверджується актом контрольної зйомки №6386 від 05.05.2022, що надається разом з апеляційною скаргою, оскільки у суду першої інстанції не виникало питання стосовно цього приладу обліку. При цьому, скаржник зазначає, що оскільки відповідач не надавав показники споживання за відповідним приладом обліку, розрахунок витрат води здійснений позивачем на підставі п. 2.3.8 договору №4032/1 та п. 5.24 Правил №190 в редакції від 24.10.2012, яка діяла до 13.07.2021.

Крім того, на переконання апелянта судом першої інстанції невірно враховано оплати послуг, здійснені відповідачем у жовтні та листопаді 2021 року у сумі 29 999,48 грн., як оплати послуг тільки за адресами м. Одеса, вул. Поштова, 5 та вул. Поштова ,7, тоді як фактично в цих оплатах є оплати за надані послуги за адресою м.Одеса, Космонавтів, 64а. На підтвердження зазначеного до апеляційної скарги апелянт додає копії відповідних платіжних доручень та зазначає, що вони не надавались місцевому господарському суду, оскільки останнім не пропонувалось сторонам їх надати.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2002 між ТОВ,,Інфокс та Дочірнім ДЖЕП ТОВ ,,Будпроект укладено договір на послуги водопостачання і водовідведення № 4032/1.

Відповідно до п. 1.1 договору водоканал надає послуги з подачі питної води по ГОСТ 2874-82 Вода питна і приймання стічних вод на об`єкти абонента згідно з додатками № № 1, 2, 3, які щороку до 15 листопада кожного року надсилаються водоканалу.

Згідно з п. 1.2 договору абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує і утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з встановленими Правилами, переліченими в п. 2.1 цього договору, і діючим законодавством.

За умовами п. 2.3.8 договору абонент зобов`язується щомісячно за встановленою формою з 1-го по 5-те число в письмовому вигляді надати відомості про водоспоживання абонента і фактичну оплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку їх непредставлення в строк водоканал здійснює розрахунок відповідно до Правил водокористування.

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.5 договору облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановленими на об`єктах абонента, згідно з даними додатків № № 1, 2, 3. За відсутності приладу обліку води, тимчасово до його встановлення, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів водоспоживання.

Оплата послуг водокористування і водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладання договору діють наступні тарифи: вода: 0,43 грн. за 1 куб.м; стоки: 0,37 грн. за 1 куб.м. У разі зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості про зміни діючих тарифів абонент отримує через засоби масової інформації.

Рахунки на оплату платежів (дебетові повідомлення) надсилаються абоненту через банківську установу згідно банківських реквізитів, вказаних абонентом при підписанні цього договору.

За відсутності у абонента поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу надсилається поштою.

Згідно з п. 5.2 договору за всіма питаннями, не врегульованими цим договором, сторони керуються Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод і діючим законодавством України.

Пунктом 5.3 договору від 22.05.2002 встановлено, що його укладено строком на п`ять років і він діє з 01.11.2000 до 01.11.2005. договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо за місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про його зміну або припинення його дії.

У додатку № 1 до договору від 22.05.2002 № 4032/1 визначені три об`єкти, щодо яких здійснюється водопостачання та водовідведення, розташовані за адресами м.Одеса: вул. Поштова, буд. 5; вул. Поштова, буд. 7; вул. Космонавтів, буд. 64а.

09.09.2010 між ТОВ,,Інфокс та ДЖЕП ТОВ,,Будпроект укладено додаткову угоду № 327/1-2 до договору від 22.05.2002 р. № 4032/1, якою змінено умови договору, зокрема п. 5.3 викладено в наступній редакції: Договір діє з моменту його укладення і до 31.12.2015 в частині надання послуг водопостачання і водовідведення.

Договір в частині надання послуг водопостачання і водовідведення вважається продовженим на наступні п`ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни чи припинити його дію.

В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання і водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за цим договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ТОВ ,,Інфокс надало ДЖЕП ТОВ ,,Будпроект послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.10.2021 по 01.01.2022 на суму 41 771,47 грн., однак спожиті послуги не були оплаченівідповідачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

18.05.2017 набув чинності Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2047-VIII.

Відповідно до преамбули цього Закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Згідно зі ст. 1 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - це господарська діяльність з відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем надано ДЖЕП ТОВ "Будпроект" в період з 01.10.2021 по 01.01.2022 послуги з водопостачання та водовідведення житловим будинкам не обладнаними домовими водолічильниками по вул. Поштова, 5 та Поштова, 7 на загальну суму 38 029,29грн., водночас за отримані послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем сплачено суму 29 998,48 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача та наданими копіями звітів про споживання та відведення води мешканцями будинків, зазначених у дислокації та довідкою про розрахунки з абонентом.

Доводи апелянта про те, що в часткових оплатах відповідача на суму 29 998,48 грн. є оплати за надані послуги за адресою м. Одеса, Космонавтів 64 А., що підтверджують додані ним до апеляційної скарги копії платіжні доручення про проведення оплат мешканцями будинків безпосередньо ТОВ ,,Інфокс, колегією суддів не приймаються до уваги оскільки: по-перше, скаржником не наведено поважних причин неможливості своєчасного подання вказаних документів в суд першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а по-друге з наданих платіжних доручень не вбачається, що платежі здійснені саме на виконання зобов`язань ДЖЕП ТОВ "Будпроект" за укладеним між сторонами договору, а не на виконання власних договірних зобов`язань за договорами між позивачем та кінцевими споживачами послуг.

Крім того, місцевим господарським судом правомірно встановлено відсутність підстав для стягнення заборгованості за об`єктом, який знаходиться за адресою м.Одеса, Космонавтів 64а, оскільки позивачем не надано доказів споживання води за цією адресою, а розрахунок заборгованості безпідставно виконаний ним за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці без врахування умов укладеного між сторонами договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, якими не передбачено такої можливості.

При цьому твердження апелянта про те, що на об`єкті за адресою м. Одеса, Космонавтів, 64а наявний прилад обліку води, який знаходиться у робочому стані та введений в експлуатацію, при цьому відповідач за відповідним приладом обліку на надавав його показники, у зв`язку з чим позивач правомірно здійснив розрахунок витрат води на підставі п. 2.3.8 договору №4032/1 та п. 5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 в редакції від 24.10.2012, яка діяла до 13.07.2021 за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці, колегією суддів відхиляються оскільки в спірний період діяли відповідні Правила в редакції наказу від 19.04.2021 №97, які не містили норм щодо можливості здійснення розрахунку заборгованості за середньодобовою витратою за попередні два місяці у разі не надання абонентом показників приладів обліку, оскільки відповідно до 5.21 зазначених Правил саме виробник (позивач) перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод, а відповідно до п.5.23 розрахунки за використану воду згідно з показами засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з`єднувальних частин до вузла обліку представником виробника, а визначення кількості використаної води за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці згідно з п.5.24 можливе лише якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), чого в даному випадку не було зафіксовано. Таким чином, місцевим господарським судом підставно зазначено про неможливість частини вимог позивача без визначення обсягів фактичного водоспоживання за об`єктом, який знаходиться за адресою м.Одеса, Космонавтів 64а.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів зазначає про правомірність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання та водовідведення лише у сумі 8 030,81 за період з 01.10.2021 по 01.01.2022 по житловим будинкам, розташованим по вул. Поштова, 5 та Поштова, 7 та відповідно часткового задоволення позову.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що місцевим господарським судом безпідставно в порушення вимог ст. 75 ГПК України не було прийнято до уваги судове рішення від 09.11.2021 у справі №916/1868/21, в якому встановлена та доведена правомірність нарахування позивачем обсягів споживання за об`єктом, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 64а у період з з 01.01.2020 по 01.06.2021, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки: по-перше, позивач зазначив з яких підстав він не надавав суду першої інстанції зазначене рішення і не посилався на нього під час розгляду зазначеної справи, отже воно не може бути прийняте судом апеляційної інстанції у якості доказу на підставі ч.3 ст.269 ГПК України; по-друге, при розгляді спору по суті вбачалось за можливе самостійне доведення позивачем і встановлення судом способів визначення обсягу споживання послуги, її вартість, обсягу проведених оплат та розміру заборгованості саме за спірний період без врахування обставин, встановлених у іншій справі щодо заборгованості за інший період, а тому ці обставини не мають переюдиційного значення при розгляді даної справи.

Таким чином, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Інфокс задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 у справі №916/546/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 17.08.2022 о 14.00.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.