Рішення

від 14.08.2022 по справі 904/475/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2022м. ДніпроСправа № 904/475/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача: Міхайлов О.В., адвокат;

від відповідача: Вороновська О.В., адвокат.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» в якому просить суд:

- визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42952267), інформацію, що містить відео Телеканала «ДніпроТV», що створено на базі Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщене ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YouTube» журналістом ОСОБА_1, ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» Телеканала «ДніпроТV».

- зобов`язати Комунальне підприємство «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну, і таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42952267) інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на відеохостингу «YouTube» такого самого відео про те, що опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_3 відео, під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4», містить у собі недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42952267).

- стягнути з Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42952267) моральну шкоду за поширення недостовірної, і такої, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42952267) інформації у розмірі 2 481 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.03.2021.

Ухвалою суду від 13.04.2022 призначено підготовче засідання на 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 відкладено підготовче засідання на 20.06.2022.

Комунальне підприємство "ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" 09.06.2022 подало до суду відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні протокольною ухвалою від 20.06.2022 оголошувалась перерва до 18.07.2022 відповідно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" 11.07.2022 подало до суду відповідь на відзив.

Комунальне підприємство "ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" 18.07.2022 подало до суду заперечення по справі.

Ухвалою суду від 18.07.2022 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 15.08.2022.

В ході судового засідання 15.08.2022 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 15.08.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YouTube» журналістом ОСОБА_1, який є ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» телеканала «ДніпроТV», що створено на базі Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» Дніпровської міської ради», було розміщено відео Телеканалу «ДніпроТV» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», які за твердженням позивача, містять недостовірну інформацію негативного характеру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія», чим було порушено його особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що ст. 34 Конституцією України гарантовано кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідач вказує, що наведена в сюжеті інформація відображає реальні події, висловлювання інших осіб та питання, які були на момент здійснення публікацій предмет жвавого суспільного обговорення.

Відповідач є засобом масової інформації та здійснює свою діяльність на правових засадах, визначених Конституцією України, законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства» «Про телебачення і радіомовлення» та іншими нормативно-правовими актами, що визначають гарантії журналістської діяльності в Україні та встановлюють заборону цензури в пресі.

Висвітлені в сюжеті події беззаперечно є предметом суспільного інтересу та суспільно необхідної інформації.

Як зазначає відповідач, з його сюжету вбачається, що останній розповідає про проблеми міста Кривого Рогу, робить історичну довідку про те, як півстоліття назад прибрано з істотного шляху річку Саксагань, щоб та не заважала розробці кар`єру, доводить, які емоції переживають мешканці, що проживають поруч з діючими кар`єрами, розповідає про те, що держава та органи місцевого самоврядування не опікуються належним чином проблемами цих громадян тощо.

При цьому мовностилістичний засіб викладення інформації і застосовані мовні звороти не мають стверджувального характеру з метою принизити чиюсь честь, гідність та ділову репутацію.

Тобто відповідач дає загальну оцінку висловів всіх учасників сюжету, припускає певну інформацію, а не стверджує її.

Відповідач звертає увагу, що позивач зазначаючи, що подібними висловленнями та неперевіреними даними відповідач дискредитує діяльність підприємства та формує негативну думку у представників громадськості міста Кривого Рогу, не надає жодних доказів на підтвердження негативних наслідків від відеосюжету від ІНФОРМАЦІЯ_3, зокрема, інформації щодо негативної думки, висловленої щодо господарської діяльності.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів наявності сукупності обставин, які дають можливість стверджувати про порушення ділової репутації позивача відповідачем та жодного доказу, яким би підтверджувався факт завдання позивачеві моральної шкоди таким сюжетом.

Тому, відеосюжетом відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_3 не було порушено балансу між приватним інтересом щодо захисту ділової репутації позивача та публічним інтересом громадськості знати суспільно необхідну, важливу інформацію.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив та запереченнях

Позивач зазначає, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» є одним з провідних підприємств у галузі виробництва залізорудної сировини. Господарська діяльність з видобування залізних руд є основним джерелом доходу позивача, відповідно безпідставні звинувачення відповідача можуть заподіяти очевидну небезпеку та шкоду товариству.

Внаслідок дискредитації відповідачем репутації ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» можлива зупинка підприємства, що в свою чергу призведе до втрати великої кількості робочих місць, нанесення значних збитків, скорочення податкових відрахувань до місцевого та державного бюджетів.

Також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення господарської діяльності підприємства, тим паче в умовах наявної конкуренції.

Позивач також звертає увагу, що на 3 хв 5 сек сюжету зображено момент вибуху на кар`єрі, який немає жодного відношення до ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ». Відповідач зазначає, що вибух на кар`єрі, який зображено на відео не містить інформації, що даний кар`єр використовується ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» для здійснення своєї господарської діяльності. Однак, перед відео вибуху у відеосюжеті мова йде саме про ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРНИЧО-ДОБУВАЛЬНА КОМПАНІЯ».

Тому, враховуючи викладене, вказані факти дають змогу зробити висновок, що мова йде саме про ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», що в свою чергу вводить глядачі в оману, принижує і дискредитує ділову репутацію позивача.

Позивач у підтвердження своїх доводів посилається на наступне.

На 04 хв 02 сек ОСОБА_2 (еко-активіст) розповідає, що зараз телеглядачі познайомляться із представником трьох вулиць, він розповість як відобразилось на цих жителях прилеглих територій відновлення робіт в кар`єрі Північний в 2021 році. Розповість, як вони ставляться до того, що всі їх території, всі їх будинки вкриваються червоним пилом, а під час дощу по дорогам і по території будників течуть червоні ріки, чують коли або не чують вибухи. Все це ми дізнаємось від людей, які безпосередньо відчувають на собі наслідки впливу роботи гірничорудних підприємств.

На 15 хв 16 сек ведучий акцентує на тому, що ж це за підприємство, що осіло на двох кар`єрах і чому ми чуємо про отримання сумнівних дозвільних документів. Потім ведучий повідомляє, що у березні 2021 році землі кар`єру взяла в оренду ТОП «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ДОБУВНА КОМПАНІЯ».

На 16 хв 41 сек мова йде про отримання ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» дозвільних документів, зображено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2020 року. Звіт оцінки впливу на довкілля, Видобування залізних руд повторної розробки діяльності кар`єру Північний на Саксаганському родовищі.

На 18 хв 47 сек ведучий телефонує директору ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_5, де директор ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» повідомляє, що скарги місцевих жителів та еко-активістів, це. не більш ніж нападки на підприємство. Будь-яких підтверджуючих фактів немає.

Тому позивач дійшов висновку, що мова в сюжеті йде безпосередньо про ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ»

Тому, поширена відповідачем інформація порушує особисті немайнові права позивача, зокрема, право на ділову репутацію та її недоторканність. Подібними висловлюваннями та неперевіреними даними відповідач дискредитує діяльність підприємства позивача та формує відповідну негативну думку у представників громади міста Кривого Рогу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YouTube» журналістом ОСОБА_1, який є ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» телеканала ДніпроТV», що створено на базі Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» Дніпровської міської ради» (далі - відповідач), було розміщено відео Телеканалу «ДніпроТV» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», що містить неправдиву інформацію стосовно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» (далі - позивач). Відео розміщене за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5.

У вищезгаданому відео викладено ряд тверджень, які, на думку позивача, є поширенням неправдивої та недостовірної інформації стосовно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ».

У відео зазначається, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» при здійсненні гірничодобувної діяльності не дотримується меж санітарно-захисної зони, не здійснюється шумо- та пилопридушення, а дозвільні документи, на підставі якої ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» здійснює свою діяльність отримай незаконним чином;

Відео містить фрагмент відеозображення вибуху на кар`єрі, який не має жодного відношення до ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», оскільки кар`єр моментом вибуху, що транслюється на відео, не є тим кар`єром, що використовується Товариством для здійснення своєї господарської діяльності, а відповідно і вибух, який на ньому зображено, також не має жодного відношення до ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ».

Таким чином позивач стверджує, що Телеканал «ДніпроТV» розповсюджує недостовірну інформацію стосовно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», тим самим вводячи глядачів в оману.

У відео використовуються додаткові матеріали у вигляді інтерв`ю з мешканцями, які проживають поблизу кар`єру, де здійснює свою гірничодобувну діяльність ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», які розповідають про тріщини на будинках які з`явились нібито внаслідок роботи кар`єру. При цьому зазначаючи, що більшість будинків побудовані більш ніж 80 років тому. Що в свою чергу ставить під сумнів той факт, що тріщини і будинках з`явились саме в результаті здійснення гірничодобувної діяльності нашого товариства, взагалі таке явище як тріщини характерне не тільки для старих будівель, але і для зовсім не надав зведених будівель, які побудовані з порушенням технології будівництва.

Тобто, Телеканал «ДніпроТV» інформацією, що містить вищевказане відео підводить того, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» завдає шкоди здоров`ю життю мешканців міста Кривого Рогу та здійснює свою господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства.

Відео є доступними для широкого кола осіб та окрім того, також розміщено в соціальній мережі «Facebook» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Також позивач зазначає, що внаслідок дискредитації відповідачем репутації ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» можлива зупинка підприємства позивача, що в свою чергу призведе до втрати великої кількості робочих місць, нанесення значних збитків позивачу, скорочення податкових відрахувань до місцевого та державного бюджетів. Позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення господарської діяльності підприємства, тим паче в умовах наявної конкуренції.

Як стверджує позивач, при здійсненні своєї господарської діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» чітко та безвинятково дотримується усіх установлених вимог та норм, що регулюють промислову безпеку, охорону праці, процедуру поводження з вибуховим матеріалами промислового призначення та інше, зважаючи на специфіку підприємства та його вид діяльності, розуміючи важливість заходів, що гарантують безпеку людей, майна навколишнього природного середовища.

Тому, ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» вважає, що поширена Телеканалом «ДніпроТV» інформація є недостовірною, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність позивача.

Відповідне і стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для захисту ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Відповідно до частини першої статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» передбачено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами першою та другою статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно із статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1) роз`яснено, що, беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на спростування недостовірної інформації відповідно до статті 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до статті 299 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При цьому, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. п. 6.5, 6.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як зазначено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YouTube» журналістом ОСОБА_1 , який є ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», оприлюднено відео Телеканалу «ДніпроТV» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».

З даної програми вбачається, що сюжет розкриває питання проблем міста Кривого Рогу, а саме:

- нехтування безпековими заходами при видобутку залізної руди в Кривому Розі;

- емоційні переживання мешканців, які проживають поруч з діючими кар`єрами;

- екологічні проблеми Кривого Рогу;

- бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо звернень мешканців Кривого Рогу щодо їх переселення з потенційно аварійних будинків.

Як зазначає позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив, за результатами його аналізу відповідного сюжету ним встановлено, що поширена Телеканалом « ДніпроТV » інформація є недостовірною, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність позивача.

В підтвердження своїх доводів позивач посилається на озвучену інформацію у відео та власні судження.

Позивач зазначає, що на 29-35 секунді ведучий програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 розповідає про тему, яку буде висвітлювати у своїй програмі, а саме щодо порушення процедури отримання підприємствами дозвільних документів, про здійснення видобування руди відкритим способом із застосування вибухівки в центрі міста.

На 2 хв 46 сек відеосюжету, ОСОБА_2 (еко-активіст) зазначає, що в 2019 році з`явилося підприємство, яке вирішило відновити роботи, що значно погіршило ситуацію, збільшивши виробничі потужності даних підприємств в кар`єрі, який знаходиться в центрі Кривого Рогу погіршуючи екологічну ситуацію в цілому в трьох районах міста.

На 3 хв 25 сек відеосюжету ведучий розповідає про те, що в березні 2021 року землі кар`єру взяло в оренду ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ГІРНИЧОДОБУ ВНА КОМПАНІЯ», паралельно на відео зображено дозвільні документи, які належать ТОВ «УКРАІНСЬК/І ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», а саме: Перелік земельних ділянок, відносно яких укладаються договори оренди, Спеціальний дозвіл на користування надрами. Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Ведучий повідомляє, про те що компанія повідомила, що добування руди планує, здійснювати відкритим методом із застосуванням буровибухових робіт. Вже літом приступили до вибухових робіт, викликавши занепокоєння у місцевих жителів. Після чого на відео зображується вибух у кар 'єрі.

За твердженням відповідача на 3 хв 51 сек сюжету зображено момент вибуху на кар`єрі, який немає жодного відношення до ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ». Відповідач зазначає, що вибух на кар`єрі, які зображено на відео не містить інформації, що даний кар`єр використовується ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» для здійснення своєї господарської діяльності. Однак, перед вибухому у відеосюжеті мова йде саме про ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», де зазначається, що «…вже влітку приступили до вибухових робіт, викликавши занепокоєння у місцевих жителів». Після чого на відео зображується вибух у кар`єрі.

Також, на відео використовується додаткові матеріали у вигляді інформації мешканців, які проживають поблизу кар`єру, де здійснює свою гірничобудівну діяльність ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», які розповідають про тріщини на будинках, які з`явились нібито від роботи кар`єру.

На 16 хв 41 сек мова йде про отримання ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» дозвільних документів, зображено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2020 року, Звіт оцінки впливу на довкілля. Видобування залізних руд повторної розробки діяльності кар 'єру Північний на Саксаганському родовищі.

Тому, на думку позивача, вказані факти дають змогу зробити висновок, що мова йде саме про ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», що в свою чергу вводить глядачі в оману, принижує і дискредитує ділову репутацію ТОВ УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ».

Дослідивши доводи позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Криворізької міської ради № 350 від 24.02.2021 передано Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» в оренду земельні ділянки, що також підтверджується інформацією розміщеною на офіційному сайті https://kr.gov.ua/.

З офіційного сайту Державної служби геології та надр України можна встановити інформацію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами підприємствам (https://www.geo.gov.ua/, розділ «Видані спецдозволи та угоди).

В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація, що:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 640/645/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, з Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля можна встановити, що у відповідному реєстрі зареєстрована справа № 20198194345 щодо отримання висновку з оцінки впливу на довкілля ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», в якому у вільному доступі повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля; звіту з оцінки впливу на довкілля в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, як вбачається зі змісту сюжету, виклад обставин у ньому, зводиться до викладення загальнодоступної інформації, із наведенням своєї точки зору щодо ділової репутації підприємств, які займаються господарською діяльністю з видобутку залізних руд.

Щодо обґрунтування позивача, що вислови учасників сюжету стосуються саме діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» є лише припущенням, оскільки не підтверджено жодним доказом.

Позивач зазначає, що на відео використовуються додаткові матеріали у вигляді інформації мешканців, які проживають поблизу кар`єра, де здійснює свою гірничодобувну діяльність ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», які розповідають про тріщини на будинках, які з`явилися нібито від роботи кар`єру.

При цьому суд зазначає, в сюжеті немає жодної інформації про те, що тріщини в будинках з`явилися в результаті здійснення гірничодобувної діяльності ТОВ «Українська гірничодобувна компанія».

Інформація мешканців міста Кривого Рогу та сам сюжет пов`язаний, окрема, на думку автора сюжету, з невиконанням держави своїх зобов`язань щодо відселення громадян з території зсуву від гірничих порід рудника, а сама проблема витікає ще з 1961 року, ще до початку діяльності ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» на відповідній території.

Відповідне підтверджується словами ОСОБА_4 «…начиная с 1961 года их обещают переселить...» (7 хв 33 сек). Далі на 7 хв 35 сек в сюжеті на підтвердження слів транслюється довідка датована 22.06.1961 № 485, видана ОСОБА_3 , що проживав по АДРЕСА_1 про те, що його домоволодіння підпадає в теоретичну зону зсуву від гірничих порід рудника імені Кірова гір. 1045 м. Питання про знесення домоволодіння буде вирішуватися через 15 років.

Тому, з сюжету програми «ІНФОРМАЦІЯ_4» можна дійти висновку, що в ній йдеться загалом про господарську діяльність підприємств міста Кривого Рогу з видобутку залізних руд, а не конкретно про Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ».

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 918/233/18.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).

Таким чином, розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Зокрема, суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 08.17.1986 у справі Лінгенса (12/1984/84/131), у якому суд зазначив, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 25.03.2005 у справі "Українська Прес-Група" проти України", у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (див. наведене вище рішення у справі Lingens v. Austria, стор. 28, § 46).

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 року зазначено, що згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, інформація у сюжеті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ», зводиться до оціночних суджень відповідача, які становлять свободу поглядів, та є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

В свою чергу, доказів в спростування обставин, викладених у сюжеті, на підставі яких, відповідач виклав власну точку зору, позивачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням вищезазначеного вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» інформацію, що містить відео Телеканала «ДніпроТV», що створено на базі Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщене ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YouTube» журналістом ОСОБА_1, ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» Телеканала «ДніпроТV» та зобов`язання Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну, і таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на відеохостингу «YouTube» такого самого відео про те, що опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_3 відео, під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4», містить у собі недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ» є необґрунтованими, у зв`язку із чим, не підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями).

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співрозмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена як самостійно, так і у поєднанні із вимогами про опублікувала спростування недостовірної інформації.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4).

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4).

Отже, враховуючи зазначене, з`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З досліджених судом матеріалів господарської справи, якими позивач обґрунтовує розмір завданої йому моральної шкоди внаслідок порушення його немайнових прав (ділової репутації) через опублікування відповідачем недостовірної інформації про його господарську діяльність, суд встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили настання для нього втрат немайнового характеру через розміщення відповідачем спірної публікації.

Відповідно до статей 74 та 77 Цивільного кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 2 481 грн необґрунтованими, заявленими в розмірі, який не підтверджено документально, у зв`язку з чим останні є такими, що не підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" Дніпровської міської ради, м. Дніпро про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.

Судові витрати у розмірі 7 443 грн покласти на позивача.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 18.08.2022.

Суддя В.І. Ярошенко