Рішення

від 15.08.2022 по справі 910/3687/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2022Справа № 910/3687/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" до Приватного підприємства "Фарма-Дент" про стягнення 88 348,31 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фарма-Дент" (далі - Підприємство) 88 348,31 грн, з яких: 85 521,13 грн - основний борг, 368,76 грн - три проценти річних, 2 458,42 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті товару, переданого за договором поставки від 29 листопада 2019 року № ПК/271.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

8 червня 2022 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог вказаної ухвали подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 червня 2022 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3687/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 13 червня 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/3687/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03191, місто Київ, вулиця Юрія Смолича, будинок 2.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 13 червня 2022 року була отримана уповноваженим представником Підприємства 21 червня 2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне рекомендоване повідомлення про вручення цього судового відправлення № 0105492346396.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Підприємство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року між Товариством та Підприємством був укладений договір поставки № ПК/271, за умовами якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідачу товар, а останній - прийняти та оплатити поставлену продукцію, асортимент, кількість та ціна якої, зазначені у видаткових накладних, що є його невід`ємною частиною.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 3.1. вказаної угоди поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих Підприємством та погоджених Товариством замовлень на поставку товару.

За умовами пунктів 3.7., 3.8. спірної угоди датою поставки товару є дата отримання відповідної партії продукції відповідачем. Доказом передачі товару Підприємству є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою відповідача та містить відбиток печатки/штампу відповідача (при наявності).

Згідно з пунктами 3.15. та 3.19. даного правочину Товариство вважається таким, що виконало зобов`язання з поставки товару, якщо воно доставило його в місце поставки, зазначене у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, якщо внаслідок приймання продукції було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам замовлення покупця та цьому договору. Відповідач гарантував, що підпис його уповноваженої особи на видатковій накладній Товариства є достатнім підтвердженням прийняття товару Підприємством, погодження його кількості, ціни та асортименту, і така уповноважена особа має достатні повноваження для вчинення таких дій.

Пунктами 5.3. та 5.5. договору передбачено, що ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару. Вартість кожної партії продукції визначається виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту товару і вказується у видатковій накладній на кожну окрему поставку.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. даного правочину оплата поставленого товару здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. Порядок оплати продукції визначається Товариством при поданні відповідачем замовлення на поставку. При здійснені відповідачем оплати продукції на умовах з відстроченням платежу, строк оплати за товар вказується у видаткових накладних. Перебіг такого строку починається від дати поставки товару, вказаної у видаткових накладних. Надання Товариством рахунку-фактури для оплати товару за умовами відстрочення платежу не є обов`язковим.

Якщо Товариством здійснюється дві та більше поставок продукції на користь Підприємства, оплачені відповідачем грошові кошти покривають заборгованість останнього перед постачальником у порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (пункт 6.6. угоди).

Зі змісту пунктів 7.1., 7.2., 7.3. спірної угоди вбачається, що у випадку виявлення невідповідності асортименту, кількості та/або якості поставленого товару в цілому або його частини, Підприємство має право заявити претензію шляхом оформлення відповідного акту. У випадку визнання позивачем такої претензії, він зобов`язаний замінити товар на такий, що відповідає умовам договору. Також відповідач має право заявляти Товариству вимоги про повернення поставленої продукції протягом 10 календарних днів від дати розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про вилучення з обігу лікарських засобів та повернення їх постачальнику.

За положеннями пунктів 12.2. та 12.3. договору будь-які зміни та доповнення до даної угоди будуть дійсними, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженим представниками та скріплені печатками сторін. Усі додатки, додаткові угоди до цього правочину є його невід`ємними частинами.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом трьох років, а в частині розрахунків - до повного його виконання (пункт 12.7. вказаної угоди).

Судом встановлено, що 1 вересня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного правочину, за умовами якої позивач та відповідач домовилися, що з 1 вересня 2020 року при виконанні умов договору вони будуть здійснювати документообіг в електронній формі для підтвердження господарських операцій з використанням системи "М.Е.Doc", керуючись положеннями Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронний цифровий підпис" (пункти 1.1., 2.1. та 2.2. вказаної додаткової угоди).

Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання їх з використанням електронного цифрового підпису (пункт 2.5. додаткової угоди).

Відповідно до пункту 2.10. додаткової угоди сторони дійшли згоди про те, що електронні документи, які відправлені та підписані стороною з використанням електронного цифрового підпису, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути надані до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі електронного документа вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Ця додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

На виконання умов договору Товариство поставило Підприємству товар на загальну суму 86 220,74 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 14 грудня 2021 року № 48476/11 на суму 25,20 грн (дата оплати до 14 березня 2022 року); від 16 грудня 2021 року № 51869/11 на суму 126,00 грн (дата оплати до 16 березня 2022 року); від 21 грудня 2021 року № 57904/11 на суму 126,00 грн (дата оплати до 21 березня 2022 року); від 11 січня 2022 року № 80790/11 на суму 144,00 грн (дата оплати до 12 квітня 2022 року); від 21 січня 2022 року № 96812/11 на суму 120,60 грн (дата оплати до 21 квітня 2022 року); від 25 січня 2022 року № 103613/11 на суму 378,00 грн (дата оплати до 25 квітня 2022 року); від 31 січня 2022 року № 114522/4 на суму 1 341,00 грн (дата оплати до 2 березня 2022 року); від 1 лютого 2022 року (дата оплати до 3 березня 2022 року): № 118980/4 на суму 477,60 грн, № 118980/0 на суму 1 446,14 грн, № 119195/4 на суму 288,85 грн, № 119195/1 на суму 415,70 грн, № 119195/0 на суму 2 366,83 грн; від 3 лютого 2022 року (дата оплати до 5 березня 2022 року): № 124037/0 на суму 1 550,80 грн, № 124356/4 на суму 370,02 грн, № 124356/0 на суму 2 942,29 грн, № 124209/0 на суму 1 358,37 грн, № 124737/0 на суму 546,90 грн; від 7 лютого 2022 року (дата оплати до 9 березня 2022 року): № 129727/0 на суму 1 887,55 грн, № 129727/4 на суму 490,71 грн, № 129774/0 на суму 5 119,84 грн, № 130689/4 на суму 539,62 грн, № 129782/4 на суму 113,74 грн, № 129778/0 на суму 264,02 грн, № 129782/0 на суму 134,66 грн, № 129774/1 на суму 66,05 грн, № 129774/4 на суму 1 112,02 грн; від 8 лютого 2022 року (дата оплати до 10 березня 2022 року): № 132474/0 на суму 1 321,40 грн, № 132735/0 на суму 3 037,95 грн, № 131890/1 на суму 297,71 грн, № 132502/4 на суму 819,72 грн, № 131890/0 на суму 3 696,18 грн, № 131890/4 на суму 1 046,91 грн, № 132502/1 на суму 366,55 грн, № 132735/1 на суму 561,04 грн, № 132502/0 на суму 4 016,72 грн; від 8 лютого 2022 року № 131890/11 на суму 180,00 грн (дата оплати до 9 березня 2022 року); від 10 лютого 2022 року (дата оплати до 12 березня 2022 року): № 136295/0 на суму 1 328,48 грн, № 136580/0 на суму 752,95 грн, № 136580/1 на суму 60,30 грн, № 136580/4 на суму 86,08 грн; від 14 лютого 2022 року (дата оплати до 16 березня 2022 року): № 141619/4 на суму 2 054,82 грн, № 141619/1 на суму 377,26 грн, № 141619/0 на суму 1 978,10 грн, № 141174/4 на суму 245,07 грн, № 141174/0 на суму 1 010,06 грн, № 140800/0 на суму 1 560,38 грн; від 17 лютого 2022 року (дата оплати до 19 березня 2022 року): № 148458/0 на суму 1 610,79 грн, № 148459/0 на суму 1 558,66 грн, № 148458/4 на суму 22,47 грн, № 147770/1 на суму 96,26 грн, № 147770/4 на суму 2 152,25 грн, № 147770/0 на суму 4 085,73 грн; від 21 лютого 2022 року (дата оплати до 23 березня 2022 року): № 151958/1 на суму 210,13 грн, № 151958/0 на суму 879,14 грн, № 151958/4 на суму 612,80 грн, № 151709/0 на суму 2 716,18 грн, № 152558/0 на суму 1 443,06 грн, № 151523/1 на суму 732,90 грн, № 151532/4 на суму 216,69 грн, № 151694/0 на суму 5 147,80 грн, № 151694/4 на суму 962,98 грн, № 151694/1 на суму 522,94 грн, № 151532/0 на суму 5 477,73 грн; від 12 квітня 2022 року № 166338/0 (дата оплати до 13 квітня 2022 року) на суму 2 975,18 грн; від 18 квітня 2022 року № 168655/0 (дата оплати до 21 квітня 2022 року) на суму 3 027,29 грн; від 27 квітня 2022 року (дата оплати до 30 квітня 2022 року): № 173997/1 на суму 297,53 грн; № 173997/0 на суму 2 922,01 грн.

Судом встановлено, що вищенаведені видаткові накладні підписані сторонами за допомогою використання електронно-цифрових підписів, жодних заперечень щодо кількості, асортименту, якості не містять. Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача відносно поставленої продукції.

Зі змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що оплата за ними здійснюється з відстроченням платежів, так як у них вказано дати оплати.

У зв`язку з несплатою суми основного боргу Товариство звернулося до Підприємства з вимогою від 31 березня 2022 року № 31/03/22-дент, в якій просило відповідача сплатити суму заборгованості.

Однак вказану вимогу Підприємство виконало лише частково. Станом на 10 травня 2022 року (дата підписання позовної заяви) непогашена заборгованість склала 85 521,13 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу за договором, яка складає 85 521,13 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Підприємство на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 458,42 грн пені, нарахованої на суми боргу по кожній видатковій накладній окремо відповідно до наданого розрахунку по 10 травня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару Підприємство сплачує Товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру цієї штрафної санкції, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач просив суд стягнути з Підприємства 368,76 грн трьох процентів річних, нарахованих на відповідні суми боргу відповідача у зазначені Товариством періоди згідно наданого останнім розрахунку по 10 травня 2022 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача суми цієї компенсаційної виплати також підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фарма-Дент" (03191, місто Київ, вулиця Юрія Смолича, будинок 2; ідентифікаційний код 36957409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (08132, Київська область, Бучанський (Києво-Святошинський) район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 21; ідентифікаційний код 20037376) 85 521 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 13 коп. основного боргу, 2 458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн 42 коп. пені, 368 (триста шістдесят вісім) грн 76 коп. трьох процентів річних, а також 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16 серпня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко