ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2022 Справа № 914/969/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажна компанія «УКРПРОФБУД», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ», м. Львів,
про стягнення заборгованості в розмірі 471 033,95 грн.
представники сторін:
від позивача: Кабанова В.І. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з?явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажна компанія «УКРПРОФБУД» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 23.05.2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.07.2022 року. Подальший розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.
В підготовче засідання 18.07.2022 з?явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Ухвалою від 18.07.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 08.08.2022.
В судове засідання 08.08.2022 з`явився представник позивача, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття рішення, судом 08.08.2022 проголошено вступна та резолютивну частини рішення по справі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 15.05.2019 №2019/02 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 318 714,12.
На основну суму заборгованості нараховано неустойку, три відсотки річний та інфляційні втрати. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню становить 471 033,95 грн.
Позиція відповідача
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження не виконав, прав на подання відзиву не скористався, пояснень по суті позовних вимог не надав.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія "УКРПРОФБУД" (підрядник) виникли договірні відносини на підставі договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02.
Відповідно до умов договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02 (далі - Договір), підрядник, ТОВ "БМК "УКРПРОФБУД" зобов`язалось протягом дії договору виконати власними силами та за завданням замовника комплекс будівельно-монтажних робіт та інші загально-будівельні (додаткові) роботи на об`єкті: "Будівництво житлового комплексу з об`єктами торгівельного та соціально-побутового призначення на вулиці Сосюри, 6 в Дніпровському районі міста Києва" та передати їх замовнику, а замовник, ТОВ "БУДБІЛДІНГ", зобов`язався передати підряднику фронт робіт, проектну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до змісту Договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02, його суттєвими умовами, які регламентують взаємні права та обов`язки сторін стали наступні його положення:
Пункт 2.1: ...Датою завершення робіт вважається дата їх прийняття замовником та підписання сторонами Акту приймання-здачі робіт...
Пункт 2.4: Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами Акту приймання - здачі робіт.
Пункт 3.3.4: Замовник зобов`язаний сплатити вартість виконаних підрядних робіт (відповідно до наданих актів приймання виконаних субпідрядних робіт) у порядку, визначеному відповідно до розділу 8 цього договору.
Пункт 4.2: Остаточна вартість робіт визначається за фактичними обсягами виконаних робіт.
Пункт 7.4: Приймання-передача робіт здійснюється відповідно до чинного порядку і оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт та актом приймання -
здачі робіт по закінченню всіх робіт відповідно до предмету договору. В акті приймання-здачі робіт вказуються усі претензії до виконаних робіт.
Пункт 8.1: Розрахунки за даним договором здійснюється в безготівковій формі, в національній валюті - гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
Пункт 8.2: Розрахунки за даним договором здійснюються наступним чином: підрядник надає замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт, а в кінці звітного місяця довідку про вартість виконаних робіт. Замовник зобов`язаний підписати акти приймання виконаних підрядних робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх одержання.
Пункт 8.3: Оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт на протязі 5 (п`яти) банківських днів з дати їх підписання сторонами.
Пункт 10.4: У випадку порушень строків оплати робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за кожний день затримки.
Представники ТОВ "БМК "УКРПРОФБУД" та ТОВ "БУДБІЛДІНГ" у момент укладення договору дійшли згоди про зміст господарських взаємовідносин, порядок їх документального оформлення під час виконання договору, строки й умови грошових розрахунків за договором, а також узгодили порядок застосування заходів забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань.
За наслідками виконання в інтересах замовника будівельних робіт між ТОВ «БМК «УКРПРОФБУД» та ТОВ «БУДБІЛДІНГ» були складені та підписані наступні акти виконаних будівельних робіт:
- від 10.07.2019 № 1 на суму 215 417,63 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 25.07.2019 № 2 на суму 219 185,11 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 08.08.2019 № 3 на суму 149 695,18 грн. (у тому числі ПДВ -20 %);
- від 23.08.2019 № 4 на суму 34 772,70 гри. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 23.08.2019 № 5 на суму 224 979,61 грн. (у тому числі ПДВ - 20% );
- від 23.08.2019 № 6 на суму 63 628,50 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 05.09.2019 № 7 на суму 57 254,40 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 05.09.2019 № 8 на суму 35 162,10 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 18.09.2019 № 9 на суму 58 727,70 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 18.09.2019 № 10 на суму 57 054,60 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 27.09.2019 № 11 на суму 36 164,10 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 27.09.2019 № 12 на суму 58 706,70 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 11.10.2019 № 13 на суму 59 138,10 грн. (утому числі ПДВ- 20 %);
- від 11.10.2019 № 14 на суму 36 429,90 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 11.10.2019 № 15 на суму 36 429,90 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 25.10.2019 № 16 на суму 110 866,42 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 04.11.2019 № 17 на суму 161 366,02 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 18.11.2019 № 19 на суму 110 866,42 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 02.12.2019 № 18 на суму 167 770,42 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.01.2020 № 20 на суму 184 070,69 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.01.2020 № 21 на суму 185 658,89 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.02.2020 № 22 на суму 57 776,10 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.02.2020 № 23 на суму 57 776,10 грн. (у тому числі ПДВ -20 %);
- від 03.02.2020 № 24 на суму 57 776,10 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 17.02.2020 № 25 на суму 57 776,10 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 02.03.2020 № 27 на суму 183 497,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.03.2020 № 26 на суму 105 779,21 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.03.2020 № 28 на суму 241 848,29 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.04.2020 № 29 на суму 159 090,67 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.04.2020 № 32 на суму 120 405,37 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.04.2020 № 30 на суму 183 497,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 04.05.2020 № 31 на суму 184 895,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 04.05.2020 № 33 на суму 184 661,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 18.05.2020 № 35 на суму 159 042,67 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.06.2020 № 34 на суму 122 661,37 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.06.2020 № 36 на суму 184 859,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.06.2020 № 37 на суму 234 227,09 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.06.2020 № 39 на суму 129 197,47 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.07.2020 № 38 на суму 184 877,69 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.07.2020 № 40 на суму 242 635,19 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.07.2020 № 41 на суму 242 635,19 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.07.2020 № 42 на суму 242 093,39 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.07.2020 № 43 на суму 244 051,38 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.08.2020 № 44 на суму 244 051,38 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 03.08.2020 № 45 на суму 149 987,51 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 22.09.2020 № 51 на суму 147 227,45 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.10.2020 № 52 на суму 11 387,64 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.10.2020 № 53 на суму 147 227,45 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.10.2020 № 54 на суму 16 849,40 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.10.2020 № 55 на суму 92 708,32 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.10.2020 № 56 на суму 147 227,45 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 16.10.2020 № 57 на суму 147 227,45 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 02.11.2020 № 58 на суму 147 227,45 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.11.2020 № 60 на суму 159 090,67 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.12.2020 № 59 на суму 109 321,00 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 15.12.2020 № 61 на суму 159 090,67 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 01.12.2020 №62 на суму 35 591,47 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.12.2020 №63 на суму 91 630,72 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.12.2020 №64 на суму 91 630,72 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.12.2020 №65 на суму 42 359,47 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.12.2020 №66 на суму 46 583,47 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %);
- від 30.12.2020 №67 на суму 227 083,40 грн. (у тому числі ПДВ - 20 %).
У відповідності до вимог пункту 8.2 Договору, між замовником і підрядником складені та підписані щомісячні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), в яких, згідно положень національних стандартів у сфері будівництва зафіксовані дані про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за звітний місяць, з початку року по звітний місяць включно; з початку будівництва по звітний місяць включно.
Відтак, у зв`язку із реалізацією умов договору підряду від 15.05.2019 №2019/02 підрядник виконав упродовж 2019-2020 років на користь замовника комплекс будівельно монтажних робіт на загальну суму 8 057 907,01 грн.
За наслідками господарських операцій за договором підряду від 15.05.2019 № 2019/02 Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "УКРПРОФБУД" відповідно до положень Податкового кодексу України складені податкові накладні на загальну суму 8 057 907,01 грн. (у тому числі ПДВ - 1 342 984,50 грн.), які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи містять платіжні доручення з яких вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" перед ТОВ "БМК "УКРПРОФБУД" за договором підряду від 15.05.2019 № 2019/02 становить 318 714,12 грн., (втому числі ПДВ - 53 119,02 грн.).
З метою позасудового врегулювання спору, що виник під час виконання договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02, ТОВ "БМК "УКРПРОФБУД" в вересні 2021 року направило засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ "БУДБІДЦІНГ" претензію від 20.09.2021 №20210920-1 щодо необхідності погашення заборгованості (поштове відправлення № 0420526240650).
Претензія від 20.09.2021 № 20210920-1 залишилась без відповіді й без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Визначним принципом цивільних правовідносин, й однією з основних засад цивільного законодавства, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України є свобода договору.
Відповідно до статей 626 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договорувідповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених
законом порядку досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГКУ).
Цією ж статтею передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 180 Господарського кодексу України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, (стаття 846 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Цивільного кодексу України).
Згідно з визначенням, наведеним у статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, (пункти 3, 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які відповідно до цього Кодексу є штрафними санкціями.
Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 231 Господарського кодексу України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).
Згідно з визначенням, яке міститься у статті 549 цього Кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів дійсними обставинами справи є:
- укладення 15 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "УКРПРОФБУД" договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02, відповідно до умов якого виконавець за договором прийняв на себе зобов`язання виконати власними силами та за завданням замовника комплекс будівельно-монтажних робіт та інші загально-будівельні (додаткові) роботи, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, встановлених цим договором.
- факт виконання упродовж 2019-2020 років на користь замовника (ТОВ "БУДБІЛДІНГ") комплексу будівельно-монтажних робіт на загальну суму 8 057 907,01 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та щомісячними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
- часткове виконання з боку замовника зобов`язання зі сплати вартості виконаних робіт, а саме перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів у розмірі 7 739 192,89 грн.
- вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "УКРПРОФБУД" до ТОВ "БУДБІЛДІНГ" (викладена у претензії від 20.09.2021 № 20210920-1) про надання необхідність сплати заборгованості розмірі 318 714,12 гривень за договором підряду від 15.05.2019 № 2019/02.
Наведені обставини є беззаперечними доказами факту прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" виконання зобов`язання, пов`язаного із умовами укладеного Договору підряду від 15.05.2019 № 2019/02 та використання у власних інтересах чужих коштів у сумі 318 714,12 грн., що належать ТОВ Будівельно-монтажна компанія "УКРПРОФБУД".
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "УКРПРОФБУД" має право вимагати від особи, яка порушила зобов`язання (ТОВ "БУДБІЛДІНГ") повернення грошових коштів, а також трьох процентів річних від простроченої суми та компенсації інфляційних втрат з моменту, коли відповідач мав виконати грошове зобов`язання відповідно до умов договору, тобто з не пізніше спливу п`яти банківських днів з дати підписання актів виконаних робіт (ати від 30.12.2020), - а саме з 11.01.2021 по день фактичного повернення.
З урахуванням дати звернення до суду з позовною заявою - 12.05.2022, розрахунок неустойки, збитків завданих інфляцією та трьох процентів річних від простроченої суми виглядає наступним чином:
-сума простроченого зобов`язання: 318 714,12 грн.;
-кількість днів прострочення (період з 11.01.2021 по 11.05.2022): 486 днів.
Суд, перевіривши розрахунок інфляціях втрат та трьох відсотків річних встановив, що задоволенню підлягає 70 091,56 грн. та 12 731,10 грн. відповідно.
Щодо стягнення неустойки (пеня відповідно до пункту 10.4 Договору) суд зазначає наступне.
Частиною 6 ст.232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язаня, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Отже позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню понад строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України.
У ст.251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За змістом ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, визначення нарахування пені за кожен день прострочення не є встановленням іншого строку ніж визначено ч.6 ст.232 ГК України.
Вказаний висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, який викладено у його постанові від 20.08.2019р. у справі № 910/14310/18.
Також суд звертає увагу, що пеня не може виступати засобом збагачення, а виключно способом забезпеченням виконання зобов`язання.
Перерахувавши розмір пені, суд встановив, що задоволенню підлягає пеня в розмірі 21 716,21 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, господарський суд керуючись стандартом вірогідності доказів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог врозмірі 423 252,99 грн. з яких: 318 714,12 заборгованість за договором підряду від 15.05.2019 №2019/02, 21 716,21 грн. неустойка відповідно до умов договору, 12 731,10 грн. три проценти річних, 70 091,56 грн. інфляційне збільшення заборгованості.
Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в частині задоволених позовних вимог в розмірі 6 348,80 грн. Для вирішення питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне призначити судове засідання на 22.08.2022.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ» (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця В. Великого, 18, ЄДРПОУ 40045466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажна компанія «УКРПРОФБУД» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, 8, корп. 16А, ЄДРПОУ 41829366) заборгованість в розмірі 423 252,99 грн. з яких: 318 714,12 заборгованість за договором підряду від 15.05.2019 №2019/02, 21 716,21 грн. неустойка відповідно до умов договору, 12 731,10 грн. три проценти річних, 70 091,56 грн. інфляційне збільшення заборгованості та судовий збір 6 348,80 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Призначити на 22.08.2022 о 13:30 год. судове засідання для вирішення питання відшкодування витрат на правову допомогу. Позивачу в строк до 13.08.2022 надіслати на адресу суду докази, що підтверджують суму заявлених до стягнення витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.08.2022.
Суддя Горецька З.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2022 |
Оприлюднено | 19.08.2022 |
Номер документу | 105783141 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Горецька З.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні