Рішення

від 21.08.2022 по справі 914/969/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2022 Справа № 914/969/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажна компанія «УКРПРОФБУД» про розподіл судових витрат

у справі № 914/969/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажна компанія «УКРПРОФБУД», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ», м. Львів,

про стягнення заборгованості в розмірі 471 033,95 грн.

представники сторін

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтадна компанія "УКРПРОФБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ» про стягнення 471 033,95 грн. грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2022 позовні вимоги задоволено частково. Судове засідання для вирішення питання відшкодування витрат на правову допомогу призначено на 22.08.2022 о 13:30.

16.08.2022 до суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 072,67 грн. Оскільки позов задоволено частково, представник позивача просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 30 616,47 грн.

Представник позивача просив розглядати питання відшкодування витрат на правову допомогу без його участі. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, пояснень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу не надав.

Господарський суд, розглянувши заяву про стягнення витрат на правову допомогу приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Сума витрат на правову допомогу, яку просить стягнути позивач з відповідача становить 30 616,47 грн. (34 072,76 * 0,898561537).

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги №КВ-20220425-01 від 25.04.2022, завдання (запит, доручення) №001 до договору від 25.04.2022 №КВ-20220425-01 про надання правової (правничої) допомоги, акт виконаних робіт №001 (звіт про надану правову допомогу) від 08.08.2022, рахунок №КВ-0001 від 08.08.2022.

Завдання №001 складено відповідно до умов договору, яке підписане уповноваженими представниками, є невідємною частиною договору від 25.04.2022 №КВ-20220425-01 про надання правової (правничої) допомоги. У вказаному завданні сторони погодили гонорар в розмірі 10% від основної частини заборгованості, тобто 31 871,41 грн.

Однак суд звертає увагу, що згідно рахунку №КВ-001 від 08.08.2022, представником позивача до правової допомоги включено фактичні витрати: на копіювання та друк, вартість поштових послуг, вартість проїзних документів для відрядження представника. Вказані фактичні витрати складають 2 201,26 грн. З даного приводу необхідно зазначити, що суд не заперечує факту понесення таких витрат представником позивача, крім того можливість стягнення таких передбачена умовами договору. Однак позивачем не представлено жодного доказу на підтвердження вартості вказаних послуг (фіскальних чеків, проїзних документів), що унеможливлює встановити дійсну ціна наданих послуг, оскільки такі не підтверджені документально.

Підтвердженою є сума витрат на правову допомогу в розмірі 31 871,41 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то стягненню підлягають витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 28 638,42 грн. (31 871,41 * 0,898561537).

Оскільки в рішенні не було вирішено питання щодо розподілу вказаних витрат, керуючись статтею 244 ГПК України, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі № 914/969/22.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажна компанія «УКРПРОФБУД» (вх.№2599/22 від 16.08.2022) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ» (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця В. Великого, 18, ЄДРПОУ 40045466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажна компанія «УКРПРОФБУД» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, 8, корп. 16А, ЄДРПОУ 41829366) 28 638,42 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 25.08.2022.

Суддя Горецька З.В.