Рішення

від 24.04.2022 по справі 640/33877/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2022 року м. Київ № 640/33877/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал»

про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» (далі також - відповідач, Товариство), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал», код ЄДРПОУ: 36158586, розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, буд. 26/41, літера А приміщення 130 у Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Оксфорд Медікал" зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 08.12.2020 року №539.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що в ході проведеної посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві позапланової перевірки щодо додержання та виконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал», розташованого по вул. Павлівська/Златоустівська, 26/41 літ. А, приміщення 130 у м. Києві, виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю людей, які зафіксовано у Акті від 08.12.2020 року №539 у кількості 29 пунктів.

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду з вимогою про застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту шляхом повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 10.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем зазначено, що позивача позбавлено права виносити припис та одночасно звертатися до адміністративного суду для припинення господарської діяльності, крім того, зауважено, що Товариством усунуто порушення, зазначені як у Акті від 08.12.2020 року №539, так і у приписі від 14.12.2020 року №337, про що позивача повідомлено листом Товариства від 09.03.2021 року №09/03.

Через канцелярію суду 29.03.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що винесення припису та звернення до суду для застосування заходів реагування, є різними та окремими повноваженнями органу державного нагляду, можливість застосування яких не пов`язана будь-якою послідовністю їхнього застосування, завершенням строків на усунення виявлених порушень, тощо.

Зокрема, позивачем зауважено, що акт перевірки, на підставі якого останній звертається до суду, є виключним носієм доказової інформації щодо порушень, допущених відповідачем, а матеріали справи, в свою чергу, не містять висновків ГУ ДСНС у м. Києві про те, що відповідачем усунуто порушення в повній мірі.

Через канцелярію суду 12.04.2021 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач проти викладеної позивачем правової позиції щодо одночасного винесення припису та звернення до суду з метою застосування заходів реагування заперечує посилаючись на положення частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зокрема, зауважує, що зміст порушень, викладених у приписі, є ідентичним порушенням, зазначеним у акті перевірки, що суперечить чинному законодавству України, якими врегульовано спірні правовідносини.

Крім того, відповідачем повідомлено, що листом від 18.03.2021 року вих.№18/03 останній звернувся до позивача із проханням проведення позапланової перевірки з питань виконання припису від 14.12.2020 року №337.

В свою чергу, актом перевірки від 09.04.2021 року №392 засвідчено часткове виконання відповідачем вимог припису.

Через канцелярію суду 26.04.2021 року відповідачем подані додаткові пояснення про долучення доказів, а саме, листа Товариства від 14.04.2021 року вих.№14/04, направленого позивачу, про виконання вимог припису №337.

Через канцелярію суду 28.04.2021 року позивачем подані пояснення, в яких зауважує на не спростуванні та не наданні відповідачем належних доказів щодо їх усунення.

Через канцелярію суду 14.05.2021 року відповідачем подано заяву про долучення документів, а саме, Акта від 09.04.2021 року №392, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким засвідчено 16 пунктів порушень вимог законодавства, станом на дату складання акта.

Через канцелярію суду 08.09.2021 року позивачем подані пояснення, в яких суд повідомлено, що на підставі звернення відповідача ГУ ДСНС у м. Києві проведено позаплановий захід, на підставі якого складено Акт від 07.07.2021 року №838, яким зафіксовано, що у Товариства залишилося 9 порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, копію якого долучено в якості додатку до пояснень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України 17.01.2019 року №22 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2019 року № 73/33044 та у зв`язку з аварією (пожежею), пов`язаною з діяльністю ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал» за адресою: м. Київ, вул. Павлівська/Златоустівська, 26/41 літера А, приміщення 130, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 02.12.2020 року № 762 «Про проведення позапланової перевірки» (далі також - Наказ № 762).

Згідно з Наказом № 762 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» (код ЄДРПОУ: 36158586, розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, 26/41 літ. А, прим. 130 у Шевченківському районі м. Києва) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі Наказу № 762 видано посвідчення від 07.12.2020 року № 4150 на проведення перевірки приміщень ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал», розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, 26/41 літ. А прим. 130 в Шевченківському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 07.12.2020 року № 4150 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.

Копію посвідчення отримано відповідальною особою ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні.

За результатами здійснення перевірки складено Акт від 08.12.2020 року №539, відповідно до якого перевіряючими встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) розділу IV п.1.8. «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі також - ППБУ) - у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниці електромережі - ризик пожежі;

2) розділу IV п. 1.20. ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі та електроустановок - ризик пожежі;

3) розділу IV п. 1.12 ППБУ - не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів за підвісними стелями - ризик пожежі;

4) розділу IV п. 1.26 ППБУ - лінії живлення побутових кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту - ризик пожежі;

5) розділу IV п. 1.10 ППБУ - допускається складування горючих матеріалів та предметів на відстані менше 0,5 м від світильників - ризик пожежі;

6) розділу III п. 2.37 ППБУ - сходи запасного евакуаційного виходу захаращені горючими матеріалами - ризик пожежі;

7) розділу III п. 2.29. ППБУ - ширина сходових маршів на шляхах евакуації менша 1,2 м. - ризик пожежі;

8) розділу III п.3.2.6., 2.7., 2.8., розділу І п. 4 ППБУ- металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу не виконані з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0, відповідно п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

9) розділу IV п. 1.18. ППБУ - допускається прокладання в сходовій клітині запасного евакуаційного виходу, електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги не призначених для освітлення - ризик пожежі;

10) розділу III п. 2.23. ППБУ - ширина проходів на шляхах евакуації (загальний коридор) менша 1 м. - ризик пожежі;

11) розділу III п. 2.23. ППБУ - дверні полотна, що відчиняються з приміщень у коридор, не перевішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридору, відповідно п. 7.3.6., 7.3.7. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

12) розділу III п. 2.37 ППБУ - знято пристрої для само зачинення дверей на шляхах евакуації - ризик пожежі;

13) розділу III п. 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації, не забезпечені армованим (загартованим) склом, що не дає скалок при руйнуванні - ризик пожежі;

14) розділу III п.п. 2.27. 2.37. ППБУ - за наявності людей у приміщеннях двері запасного евакуаційного виходу зачинені на внутрішній замок, який не відчиняються зсередини без ключа - ризик пожежі;

15) розділу III п. 2.2 ППБУ - керівник підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування (вогнегасники) - ризик пожежі;

16) розділу III п. 2.32. ППБУ - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - ризик пожежі;

17) розділу III п. 2.3. ППБУ - складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними дверима 2-го типу відповідно до ДБН В. 1.1-7. - ризик пожежі;

18) розділу II п. 21, п. 22, розділу III п. 2.23, розділу III п. 2.3. ППБУ - електричний щит влаштовано в коридорі поверху не відокремлюючи його протипожежними перешкодами, 3 заповненням прорізів у цих перешкодах елементами з нормованою межею вогнестійкості - ризик пожежі;

19) розділу V п. 1.2. ППБУ - приміщення не дообладнані системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - ризик пожежі;

20) розділу Vп. 1.1., 1.4. ППБУ - не надано акти перевірки відповідності змонтованих систем протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації, система оповіщення) вимогам проектної документації. Не підтверджено справність наявних систем протипожежного захисту - ризик пожежі;

21) розділу III п. 2.23. глава 2 ППБУ - ширина дверей на шляху евакуації, центрального входу, менше 0,8 метрів - ризик пожежі;

22) розділу III п. 2.37. ППБУ - у віконних прорізах сходової клітини відсутні пристрої для їх відчинення з рівня сходових площадок (фрамуги) відповідно до п. 7.3.26. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

23) розділу V, п. 1.2., п. 2.2., розділу І п.4 ППБУ - приміщення не обладнано системами внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежними кран- комплектами) - ризик пожежі;

24) розділу III, п. 2.33. ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверху) - ризик пожежі;

25) розділу ІІІ п.2.33 ППБУ - шляхи евакуації (коридори тощо) не забезпечені евакуаційним освітленням у відповідності п. 7.1.10. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», п.п. 9.7.1., 9.7.5. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - ризик пожежі;

26) розділу II п. 21, п. 22, розділ III п. 2.23 ППБУ - реконструкцію, технічне переоснащення приміщень здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки. Розміщено в житловому будинку рентгенівський кабінет, в порушення п 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Розміщено електричний щит в коридорі поверху - ризик пожежі;

27) статті 57 Кодекс цивільного захисту України - господарська діяльність в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ризик пожежі;

28) п. 4 розділ І, п. 22, п. 21 розділ II, п. 2.18, п. 2.22 розділ ІV ППБУ - при перетині повітря проводами протипожежних перешкод, перегородок не підтверджено наявність вогнезатримувальних пристроїв та не підтверджено що вентиляція вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку є автономною (не надано документи) - ризик пожежі;

29) ст. 20, ч. 1., п. 8 Кодекс цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - надзвичайна ситуація.

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті від 08.12.2020 року №539, ГУ ДСНС у м. Києві винесено Припис від 14.12.2020 року №337 із вимогою до Товариства вжити заходів щодо усунення встановлених порушень (29 пунктів) у строк до 04.01.2021 року.

Зокрема, 29.12.2020 року ГУ ДСНС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Товариства про застосування заходів реагування шляхом зобов`язання Товариства зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки від 08.12.2020 року №539.

Листом від 09.03.2021 року вих.№09/03 Товариством повідомлено ГУ ДСНС у м. Києві про виконання кожного з пунктів Припису від 14.01.2020 року №337 із відповідними фотодоказами та іншими документами.

Листом від 18.03.2021 року вих.№18/03 Товариство просить ГУ ДСНС у м. Києві про проведення позапланової перевірки з питань виконання Припису від 14.01.2020 року №337 з урахуванням відомостей, повідомлених листом від 09.03.2021 року вих.№09/03.

За результатами проведеної позапланової перевірки, Актом від 09.04.2021 року №392 встановлено наявність 16 порушень, неусунутих Товариством.

Листом від 14.04.2021 року вих.№14/09 Товариство просить ГУ ДСНС у м. Києві про проведення позапланової перевірки з питань виконання Припису від 14.01.2020 року №337.

За результатами проведеної позапланової перевірки, Актом від 07.07.2021 року №838 встановлено наявність 9 порушень, неусунутих Товариством, а саме, (пункти зазначені у відповідності до пунктів Акта перевірки від 08.12.2020 року №539): пункту 7, пункту 8, пункту 13, пункту 17, пункту 18, пункту 21, пункту 26, пункту 28. Зокрема, зазначено про порушення, яке не було зазначено ні у Акті від 08.12.2020 року №539, ні у Приписі від 14.12.2020 року №337, а саме: розділу ІІІ глави 2, пункту 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації (2-й евакуаційний вихід) відчиняються не у напрямку виходу з приміщень - ризик пожежі.

Інших письмових доказів суду не надано.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3 (у редакції наказу ДСНС від 13.12.2019 року №711), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, врегульовано Кодексом цивільного захисту України (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами; - відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

- відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон №877).

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14.12.2020 року ГУ ДСНС у м. Києві на підставі Акта від 08.12.2020 року №539 винесено Припис №337, яким зокрема, встановлено терміни виконання порушень, встановлених під час перевірки, до 04.01.2021 року, так і подано відповідний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва 29.12.2020 року, про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи приміщень Товариства за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, буд. 26/41, літера А, приміщення 130 у Шевченківському районі міста Києва.

Суд зауважує відповідачу, що не надає оцінку твердженням останнього щодо правомірності одночасного звернення до суду та винесення припису позивачем з тих самих порушень, оскільки позивач звернувся до суду на підставі Акта перевірки, що відповідає вимогам законодавства України, а правомірність винесення Припису від 14.12.2020 року №337 не є предметом спору у цій справі, в той час як доказів оскарження останнього відповідачем суду не надано, зустрічний позов в межах цієї справи також не заявлено.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417 (далі також - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно з пунктом 4 розділу 1 Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до пунктів 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом, а саме на ГУ ДСНС у м. Києві. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, ГУ ДСНС у м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом, слугувало виявлення на об`єкті перевірки численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксованих у Акті перевірки від 08.12.2020 року №539.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі № 810/4274/17.

Так, вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, станом на 07.07.2021 року (Акт від 07.07.2021 року №838) відповідачем усунуто 20 з 29 - ти виявлених позивачем порушень вимог законодавства.

Враховуючи викладене, спірним у цій справі є питання відсутності/наявності підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал», код ЄДРПОУ: 36158586, розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, буд. 26/41, літера А приміщення 130 у Шевченківському районі м. Києва, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи по усуненню вимог порушень, встановлених в акті перевірки.

Зокрема, згідно наданого відповідачем суду листа від 09.09.2021 року №09/03 «Відповідь на Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №337 від 14.12.2020 року», який за змістом відповідає усім 29-ти порушенням, викладеним у Акті перевірки від 08.12.2020 року №539, судом встановлено, що:

1) на підтвердження усунення порушення пункту 7 Акта, а саме порушення «розділу III п. 2.29. ППБУ - ширина сходових маршів на шляхах евакуації менша 1,2 м. - ризик пожежі», Товариством надано документацію, підтверджуючу погодження відступів від вимог нормативних документів, а саме лист власника приміщення ТОВ «ЕНВІЛ», Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; висновок управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт в місті Києві, Договір про співробітництво між УДПО ГУ МВС України в місті Києві та приватним підприємством «Нерухомість», Дозвіл Головного управління МНС в місті Києві №3146);

2) на підтвердження усунення порушення пункту 8 Акта, а саме «розділу III п.3.2.6., 2.7., 2.8., розділу І п. 4 ППБУ- металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу не виконані з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0, відповідно п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі», Товариством надано фотодокази, що металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0;

3) на підтвердження усунення порушення пункту 13 Акта, а саме «розділу III п. 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації, не забезпечені армованим (загартованим) склом, що не дає скалок при руйнуванні - ризик пожежі», долучено фотодокази виконання;

4) на підтвердження усунення порушення пункту 17 Акта, а саме «розділу III п. 2.3. ППБУ - складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними дверима 2-го типу відповідно до ДБН В. 1.1-7. - ризик пожежі», Товариством долучено фотодокази та акт приймання-передачі виконаних робіт щодо установки дверей;

5) на підтвердження усунення порушення пункту 18 Акта, а саме «розділу II п. 21, п. 22, розділу III п. 2.23, розділу III п. 2.3. ППБУ - електричний щит влаштовано в коридорі поверху не відокремлюючи його протипожежними перешкодами, 3 заповненням прорізів у цих перешкодах елементами з нормованою межею вогнестійкості - ризик пожежі», Товариством долучено фотодокази виконання;

6) на підтвердження усунення порушення пункту 21 Акта, а саме «розділу III п. 2.23. глава 2 ППБУ - ширина дверей на шляху евакуації, центрального входу, менше 0,8 метрів - ризик пожежі», Товарисвтвом повідомлено про виконання;

7) під вказаним пунктом зазначено про порушення, яке не було зазначено ні у Акті від 08.12.2020 року №539, ні у Приписі від 14.12.2020 року №337, а саме: розділу ІІІ глави 2, пункту 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації (2-й евакуаційний вихід) відчиняються не у напрямку виходу з приміщень - ризик пожежі, з огляду на що, докази виконання у матеріалах справи відсутні;

8) на підтвердження усунення порушення пункту 26 Акта, а саме «розділу II п. 21, п. 22, розділ III п. 2.23 ППБУ - реконструкцію, технічне переоснащення приміщень здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки. Розміщено в житловому будинку рентгенівський кабінет, в порушення п 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Розміщено електричний щит в коридорі поверху - ризик пожежі», надано документацію, підтверджуючу відсутність необхідності переоснащення приміщень, а саме: лист власника приміщення ТОВ «ЕНЕІЛ», Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; висновок управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт у м. Києві, Договір про співробітництво між УДПО ГУМВС України в м. Києві та приватним підприємством «Нерухомість», Дозвіл Головного управління МНС України в місті Києві №3146 та Акт санітарно-епідеміологічного обстеження приміщення від 27.04.2016 року, в якому вказано, що експлуатація рентгенівських кабінетів узгоджена із головним управлінням Держсанепідемслужби у місті Києві санітарним паспортам №№106-216, 107-216 від 21.04.2016 року із терміном дії до 21.04.2021 року;

9) на підтвердження усунення порушення пункту 28 Акта, а саме «п. 4 розділ І, п. 22, п. 21 розділ II, п. 2.18, п. 2.22 розділ ІV ППБУ - при перетині повітря проводами протипожежних перешкод, перегородок не підтверджено наявність вогнезатримувальних пристроїв та не підтверджено що вентиляція вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку є автономною (не надано документи) - ризик пожежі», Товариством надано Акт обстеження приміщення від 27.04.2016 року, в якому зазначено, що «Для видалення відпрацьованого повітря використовуються наявні проектні індивідуальні витяжні вентиляційні канали, що виведені вище покрівлі будівлі» та що «… влаштування механічної припливно-витягувальної вентіляції та її показники повітряобміну відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція і кондиціонування».

У своїх поясненнях від 08.09.2021 року щодо порушень, які залишаються не усунутими, зокрема - Порушення №1,2,3,6,7, позивачем зазначено, що останні стосуються евакуації людей з приміщення відповідача.

Наявність цих порушень може спричинити заповнення шляхів евакуації продуктами горіння, що ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей у разі виникнення пожежі. Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де с можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами безпечної евакуації є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях: найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпечної евакуації для безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Дані вимоги зазначаються ППБУ, та є обов`язкові для виконання, а доказів усунення порушень Відповідачем не надавалося.

Порушення №2 стосується металевих конструкцій на шляху евакуації.

Дана вимога визначена пунктом 2.8 глави 2 розділу III ППБУ, з урахуванням того, що не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

Пунктом 5.3.ДБН В.1.1-7:2016 встановлено, що ступінь вогнестійкості будівлі встановлюється залежно від його призначення, категорією за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку.

Відповідно до таблиці 10.2 ДБН В.2.2-9-2018 встановлено, що будівлі офісних центрів поверховості до 47 м повинні бути II ступеня вогнестійкості.

Таблицею 1 ДБН В. 1.1-7:2016 встановлені вимоги до вогнестійкості будівельних конструкцій, зокрема колони, балки повинні мати II ступень вогнестійкості (R60, М0).

Крім того, дана вимога відображена також в ДБН В. 1.1-7:2002.

Жодних Актів виконаних робіт ані Головному управлінню, ані суду відповідачем не надано.

Наявність даного порушення у разі виникнення пожежі, на переконання відповідача, може призвести до руйнації несучих будівельних конструкцій та створить перешкоди для безпечної евакуації людей.

Порушення № 4, 5, 9 стосуються відсутності у приміщенні відповідача протипожежних дверей та відсутністю протипожежних перешкод з нормованою межею вогнестійкості.

Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це, на переконання позивача, створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, порушення № 9 стосується відсутності вогнезатримувальних пристроїв та вентиляції, що може сприяти розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні і може призвести до травмування осіб у зв`язку із задимленням. В свою чергу, доказів усунення цих порушень відповідачем не надавалося.

Разом з тим, суд зауважує, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу оцінки матеріалів та відомостей, наданих відповідачем на усунення порушень, зокрема, які вказано судом вище. Такої оцінки не міститься й у Актах повторних перевірок.

У відповіді на відзив та поясненнях по суті справи ГУ ДСНС у м. Києві наголошує, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати (повторної) перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Так, положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це свідчить про те, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі №640/3180/20.

Таким чином, суд оцінює як акти позивача, складені за результатами контрольного заходу і в яких зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.

У той же час, позивачем не доведено обґрунтованості обрання такого заходу як повне зупинення експлуатації (роботи) Товариства, розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, буд. 26/41, літера А, приміщення 130 у Шевченківському районі міста Києва, та ступінь загрози життю та здоров`ю громадян, з урахуванням виявлених у ході перевірки порушень, з урахуванням повторних перевірок, позаяк, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» про застосування заходів реагування відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» (01135, м. Київ, вул. Павлівська/Златоустівська, 26/41 літера А, приміщення 130, код ЄДРПОУ 36158586).

Повне рішення суду складено 25.04.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна