Постанова

від 15.03.2023 по справі 640/33877/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33877/20 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року, -

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Оксфорд Медікал» (далі - відповідач, ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал», розташованого за адресою: вул. Павлівська/Златоустівська, буд. 26/41, літера А приміщення 130 у Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 08 грудня 2020 року №539.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки відповідача виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що перебувають на території установи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачем не усунуто ряд порушень, що створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що в період з 07 по 08 грудня 2020 року позивачем проведено позапланову перевірку відповідача з питань виконання (додержання) вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки.

Результати перевірки 08 грудня 2020 року оформлені актом №539.

Перевіркою виявлено 29 порушень вимог законодавства в сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, кожне з яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

У зв`язку з виявленням зазначених порушень, ГУ ДСНС у м. Києві звернулося у суд з позовом щодо застосування до відповідача заходів реагування в сфері державного нагляду.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень, позивачем не надано жодного доказу оцінки матеріалів та відомостей, наданих ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал» на підтвердження усунення порушень, водночас позивачем не доведено обґрунтованості обрання такого заходу як повне зупинення експлуатації (роботи) та ступінь загрози життю та здоров`ю громадян з огляду на виявлені у ході перевірки порушення, з урахуванням повторних перевірок.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з абзацем 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль), серед іншого, здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями в сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (частина 1 статті 3 Закону України №877-V).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 2 Закону України «Про пожежну безпеку» встановлено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Своєю чергою відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Приписами пунктів 2 та 3 частини 1 статті 50 КЦЗ України визначено, що джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Згаданим Кодексом визначено, що саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частинами 1 та 2 статті 64 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України).

Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України в разі встановлення порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює відповідний державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

Водночас захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

У матеріалах справи міститься акт від 08 грудня 2020 року №539, складений позивачем за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано, що відповідач експлуатує будівлі та споруди з порушенням вимог законодавства у цій сфері, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів наголошує на тому, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

Із акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №539 від 08 грудня 2020 року вбачається, що приміщення будівлі експлуатується з порушенням вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) розділу IV п.1.8. Правил пожежної безпеки в Україні (далі також - ППБУ) - у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниці електромережі - ризик пожежі;

2) розділу IV п. 1.20. ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі та електроустановок - ризик пожежі;

3) розділу IV п. 1.12 ППБУ - не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів за підвісними стелями - ризик пожежі;

4) розділу IV п. 1.26 ППБУ - лінії живлення побутових кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту - ризик пожежі;

5) розділу IV п. 1.10 ППБУ - допускається складування горючих матеріалів та предметів на відстані менше 0,5 м від світильників - ризик пожежі;

6) розділу III п. 2.37 ППБУ - сходи запасного евакуаційного виходу захаращені горючими матеріалами - ризик пожежі;

7) розділу III п. 2.29. ППБУ - ширина сходових маршів на шляхах евакуації менша 1,2 м. - ризик пожежі;

8) розділу III п.3.2.6., 2.7., 2.8., розділу І п. 4 ППБУ- металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу не виконані з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0, відповідно п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

9) розділу IV п. 1.18. ППБУ - допускається прокладання в сходовій клітині запасного евакуаційного виходу, електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги не призначених для освітлення - ризик пожежі;

10) розділу III п. 2.23. ППБУ - ширина проходів на шляхах евакуації (загальний коридор) менша 1 м - ризик пожежі;

11) розділу III п. 2.23. ППБУ - дверні полотна, що відчиняються з приміщень у коридор, не перевішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридору, відповідно п. 7.3.6., 7.3.7. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

12) розділу III п. 2.37 ППБУ - знято пристрої для само зачинення дверей на шляхах евакуації - ризик пожежі;

13) розділу III п. 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації, не забезпечені армованим (загартованим) склом, що не дає скалок при руйнуванні - ризик пожежі;

14) розділу III п.п. 2.27. 2.37. ППБУ - за наявності людей у приміщеннях двері запасного евакуаційного виходу зачинені на внутрішній замок, який не відчиняються зсередини без ключа - ризик пожежі;

15) розділу III п. 2.2 ППБУ - керівник підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування (вогнегасники) - ризик пожежі;

16) розділу III п. 2.32. ППБУ - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - ризик пожежі;

17) розділу III п. 2.3. ППБУ - складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними дверима 2-го типу відповідно до ДБН В. 1.1-7. - ризик пожежі;

18) розділу II п. 21, п. 22, розділу III п. 2.23, розділу III п. 2.3. ППБУ - електричний щит влаштовано в коридорі поверху не відокремлюючи його протипожежними перешкодами, 3 заповненням прорізів у цих перешкодах елементами з нормованою межею вогнестійкості - ризик пожежі;

19) розділу V п. 1.2. ППБУ - приміщення не дообладнані системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - ризик пожежі;

20) розділу Vп. 1.1., 1.4. ППБУ - не надано акти перевірки відповідності змонтованих систем протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації, система оповіщення) вимогам проектної документації. Не підтверджено справність наявних систем протипожежного захисту - ризик пожежі;

21) розділу III п. 2.23. глава 2 ППБУ - ширина дверей на шляху евакуації, центрального входу, менше 0,8 метрів - ризик пожежі;

22) розділу III п. 2.37. ППБУ - у віконних прорізах сходової клітини відсутні пристрої для їх відчинення з рівня сходових площадок (фрамуги) відповідно до п. 7.3.26. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

23) розділу V, п. 1.2., п. 2.2., розділу І п.4 ППБУ - приміщення не обладнано системами внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежними кран- комплектами) - ризик пожежі;

24) розділу III, п. 2.33. ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверху) - ризик пожежі;

25) розділу ІІІ п.2.33 ППБУ - шляхи евакуації (коридори тощо) не забезпечені евакуаційним освітленням у відповідності п. 7.1.10. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», п.п. 9.7.1., 9.7.5. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - ризик пожежі;

26) розділу II п. 21, п. 22, розділ III п. 2.23 ППБУ - реконструкцію, технічне переоснащення приміщень здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки. Розміщено в житловому будинку рентгенівський кабінет, в порушення п 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Розміщено електричний щит в коридорі поверху - ризик пожежі;

27) статті 57 КЦЗ України - господарська діяльність в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ризик пожежі;

28) п. 4 розділ І, п. 22, п. 21 розділ II, п. 2.18, п. 2.22 розділ ІV ППБУ - при перетині повітря проводами протипожежних перешкод, перегородок не підтверджено наявність вогнезатримувальних пристроїв та не підтверджено що вентиляція вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку є автономною (не надано документи) - ризик пожежі;

29) ст. 20, ч. 1., п. 8 КЦЗ України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - надзвичайна ситуація.

Вищевказані порушення обумовили звернення ГУ ДСНС у м. Києві в суд з позовом щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Водночас відповідно до акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №838 від 07 липня 2021 року, залишаються неусуненими 9 порушень, а саме:

1) ширина сходових маршів на шляхах евакуації менша 1,2 м. - ризик пожежі;

2) металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу не виконані з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0, відповідно п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі;

3) двері на шляхах евакуації, не забезпечені армованим (загартованим) склом, що не дає скалок при руйнуванні - ризик пожежі;

4) складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними дверима 2-го типу відповідно до ДБН В. 1.1-7. - ризик пожежі;

5) електричний щит влаштовано в коридорі поверху не відокремлюючи його протипожежними перешкодами, 3 заповненням прорізів у цих перешкодах елементами з нормованою межею вогнестійкості - ризик пожежі;

6) ширина дверей на шляху евакуації, центрального входу, менше 0,8 метрів - ризик пожежі;

7) реконструкцію, технічне переоснащення приміщень здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки. Розміщено в житловому будинку рентгенівський кабінет, в порушення п 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Розміщено електричний щит в коридорі поверху - ризик пожежі;

8) при перетині повітря проводами протипожежних перешкод, перегородок не підтверджено наявність вогнезатримувальних пристроїв та не підтверджено що вентиляція вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку є автономною (не надано документи) - ризик пожежі;

9) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - надзвичайна ситуація.

Зважаючи на те, що вказані порушення залишаються неусуненими, апелянт просив застосувати до ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал» заходи реагування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Клініка Оксфорд Медікал» зверталось до ГУ ДСНС у м. Києві з листом від 09 березня 2021 року №09/03, яким, зокрема:

- на підтвердження усунення порушення «розділу III п. 2.29. ППБУ - ширина сходових маршів на шляхах евакуації менша 1,2 м. - ризик пожежі», надано документацію, підтверджуючу погодження відступів від вимог нормативних документів, а саме лист власника приміщення ТОВ «ЕНВІЛ», Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; висновок управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт в місті Києві, Договір про співробітництво між УДПО ГУ МВС України в місті Києві та приватним підприємством «Нерухомість», Дозвіл Головного управління МНС в місті Києві №3146);

- на підтвердження усунення порушення «розділу III п.3.2.6., 2.7., 2.8., розділу І п. 4 ППБУ- металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу не виконані з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0, відповідно п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - ризик пожежі» надано фотодокази, що металеві конструкції сходів запасного евакуаційного виходу з мінімальною межею вогнестійкості REI 60 та максимальною межею поширення вогню по них М0;

- на підтвердження усунення порушення «розділу III п. 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації, не забезпечені армованим (загартованим) склом, що не дає скалок при руйнуванні - ризик пожежі» долучено фотодокази виконання;

- на підтвердження усунення порушення «розділу III п. 2.3. ППБУ - складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними дверима 2-го типу відповідно до ДБН В. 1.1-7. - ризик пожежі» долучено фотодокази та акт приймання-передачі виконаних робіт щодо установки дверей;

- на підтвердження усунення порушення «розділу II п. 21, п. 22, розділу III п. 2.23, розділу III п. 2.3. ППБУ - електричний щит влаштовано в коридорі поверху не відокремлюючи його протипожежними перешкодами, 3 заповненням прорізів у цих перешкодах елементами з нормованою межею вогнестійкості - ризик пожежі» долучено фотодокази виконання;

- на підтвердження усунення порушення «розділу III п. 2.23. глава 2 ППБУ - ширина дверей на шляху евакуації, центрального входу, менше 0,8 метрів - ризик пожежі» повідомлено про виконання;

- на підтвердження усунення порушення «розділу II п. 21, п. 22, розділ III п. 2.23 ППБУ - реконструкцію, технічне переоснащення приміщень здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки. Розміщено в житловому будинку рентгенівський кабінет, в порушення п 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Розміщено електричний щит в коридорі поверху - ризик пожежі» надано документацію, підтверджуючу відсутність необхідності переоснащення приміщень, а саме: лист власника приміщення ТОВ «ЕНЕІЛ», Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; висновок управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт у м. Києві, Договір про співробітництво між УДПО ГУМВС України в м. Києві та приватним підприємством «Нерухомість», Дозвіл Головного управління МНС України в місті Києві №3146 та Акт санітарно-епідеміологічного обстеження приміщення від 27.04.2016 року, в якому вказано, що експлуатація рентгенівських кабінетів узгоджена із головним управлінням Держсанепідемслужби у місті Києві санітарним паспортам №№106-216, 107-216 від 21.04.2016 року із терміном дії до 21.04.2021 року;

- на підтвердження усунення порушення «п. 4 розділ І, п. 22, п. 21 розділ II, п. 2.18, п. 2.22 розділ ІV ППБУ - при перетині повітря проводами протипожежних перешкод, перегородок не підтверджено наявність вогнезатримувальних пристроїв та не підтверджено що вентиляція вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку є автономною (не надано документи) - ризик пожежі» надано Акт обстеження приміщення від 27 квітня 2016 року, в якому зазначено, що «Для видалення відпрацьованого повітря використовуються наявні проектні індивідуальні витяжні вентиляційні канали, що виведені вище покрівлі будівлі» та що «… влаштування механічної припливно-витягувальної вентіляції та її показники повітряобміну відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція і кондиціонування».

Водночас щодо посилань позивача на те, що для визначення чи становить те чи інше порушення загрозу життю та/або здоров`ю необхідні спеціальні знання, якими володіють саме посадові особи позивача як органу, до компетенції якого віднесено контроль у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів зазначає таке.

З аналізу викладених вимог чинного законодавства випливає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, під час якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які водночас стають основою судового рішення, зокрема, його мотивувальної частини.

Якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.

У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 826/13895/16 та від 09.06.2021 у справі №640/3180/20.

Апеляційний суд зазначає, що в спірних правовідносинах відповідачем усунуто 20 з 29 виявлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, тобто переважну більшість, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька