Рішення

від 25.04.2022 по справі 640/3578/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2022 року м. Київ № 640/3578/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комел»до Київської міської митниці ДФСпровизнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комел» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, квартира 1, код ЄДР: 24083083) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2, прийняте відповідачем;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2019 № UA100120/2019/00011, прийняту відповідачем.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.01.2019 ТОВ «Комел» подано до Київської міської митниці ДФС електронну вантажну митну декларацію №/2019/188182 від 25.01.2019 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» наступного товару - арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів, не містять у своєму складі радіообладнання, різних моделей (а саме 17 моделей) торгової марки «VINGA», у загальній кількості 11 150 одиниць на загальну суму 45 227,20 доларів США.

Додає, що разом із митною декларацією декларантом (Мале підприємством «Рокада» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДР: 19488642) подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 10.12.2018 до інвойсу № СХК20180929 від 10.12.2018;

- Інвойс (Commercial invoice) № СХК20180929 від 10.12.2018;

- Коносамент (Bill of lading) № NGB51932 від 15.12.2018;

- CMR (Road consignment note) № 426855 від 24.01.2019;

- Сертифікат походження (відповідності) товару (Certificate of origin) № 18C3302A5518/00049 від 10.12.2018;

- Платіжне доручення за оплату товару № 464 від 05.10.2018;

- Платіжне доручення за оплату товару № 504 від 04.12.2018;

- Рахунок за морське перевезення № LS-4174935 від 22.01.2019;

- Довідка про транспортні витрати до кордону України № 224083 від 22.01.2019;

- Прайс-лист (прейскурант) виробника б/н від 10.12.2018;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (ДП «Держзовнішінформ» № 221/14 від 23.01.2019;

- Контракт (зовнішньоекономічний) № 12 08th 2016 від 08.12.2016 з додатками;

- Договір на транспортно - експедиційне обслуговування № КМЛ 153/16 від 22.09.2016;

- Експортна декларація (копія митної декларації країни відправлення) № 310120180516339494 від 10.12.2018.

Пояснює, що митну вартість товару заявлено декларантом за основним методом, тобто за ціною зовнішньоекономічного контракту щодо товару, який імпортується (вартість операції), з розрахунку 2,5439 доларів США за 1 кілограм ваги нетто товару (45 227,20 дол. США : 17 778,5 кг).

За словами позивача, при визначенні митної вартості товарів декларантом до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари (45 227,20 доларів США), додано витрати на послуги з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України (складова митної вартості) на суму 43 570,50 грн., що еквівалентно 1 568,04 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на 25.01.2019 (за 1 дол. США - 27,786528 грн.), які за умовами поставки («FOB Ningbo, China» згідно правил Incoterms 2010) не включалися до вартості товару.

Відтак, позивач наголошує, що розрахована декларантом митна вартість товару склала загальну суму 46 795,24 доларів США, що еквівалентно 1 300 277,36 грн, згідно офіційного курсу НБУ на 25.01.2019.

У позовній заяві також зазначено, що у запиті описано розбіжності, виявлені інспектором у поданих декларантом документах, та запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності), а саме: - документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; - транспортні (перевізні) документи, та/або документи, що підтверджують вартість перевезення (банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг, заявки на перевезення); - банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом; - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - інші документи за власним бажанням.

Позивач зазначає, що 29.01.2019 на виконання вказаного запиту декларантом (Мале підприємством «Рокада» у формі ТОВ) на адресу Київської міської митниці ДФС разом із супровідним листом № 1019 від 29.01.2019 додатково надано наступні документи:

- Проформу-інвойс № СХК20180929 від 29.09.2018;

- Платіжне доручення за морське перевезення № 4542 від 23.01.2019;

- Розрахунок ціни для митниці (розроблений ТОВ «КОМЕЛ») № 2401/01 від 24.01.2019;

- Заявка на транспортування № 6 від 03.12.2018;

- Розхідні (видаткові) накладні на аналогічний товар;

- Переклад експортної декларації країни відправника;

- Акт виконаних робіт за морське перевезення № LS-0000777 від 23.01.2019;

- Лінійний коносамент COSU6199881240 від 15.12.2018, вказаний у експортній декларації.

Однак, 29.01.2019 посадовою особою Київської міської митниці ДФС було складено Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00011, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №/2019/188182 від 25.01,2019 з наступних причин: а) ст. 54 Митного кодексу України, б) митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості №/2019/300019/2 від 29.01.2019, яким Київською міською митницею ДФС скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України в сумі 72 358,50 доларів США, з розрахунку 4,0700 долари США за 1 кілограм ваги нетто товару (17 778,5 кг. х 4,0700 дол. США = 72 358,50 дол. США).

Як зазначає позивач, за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взято раніше визнані (визначені) органом доходів і зборів митні вартості (МД від 21.09.2019 № UA100010/2019/308028 та МД від 16.01.2019 № UA100010/2019/307172).

При цьому, як зазначає позивач рішення про коригування заявленої митної вартості обґрунтоване тим, що посадовими особами митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження загальної митної вартості товару (в тому числі додатково надані на запит митного органу документи), містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, у запиті про надання додаткових документів від 28.01.2019 та рішенні про коригування заявленої митної вартості № UA100000/2019/300019/2 від 29.01.2019 зазначено, що:

1) подані разом із митною декларацією банківські платіжні документи в графі «призначення платежу» містять інформацію стосовно інвойсу від 29.09.2018 № СХК20180929, але дата інвойсу на поставку товарів - 10.12.2018, а отже, ідентифікувати оцінювані товари за зазначеними платіжними дорученнями неможливо. Крім того, також зазначено, що оплата за товари була здійснена до того часу, коли були виставлені рахунки, хоча за умовами контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно умов, зазначених в рахунка. Також зауважено: «Банківський платіжний документ, а саме платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 року № 504 в графі 56 містить реквізити банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі (контракті)»;

2) поданий декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел», що суперечить суті прайс-листа як пропозиції необмеженому колу покупців, та він не містить умов продажу, а саме: умов оплати, на яких продаються зазначені товари, що не дає можливості визначити дійсної вартості товарів. Також зазначено, що прайс-лист видано 10.12.2018, що значно пізніше ніж встановлена проформа-інвойс, тобто зазначені у прайс листі ціни на момент виставлення проформи ще не діяли, а отже наданий прайсь-лист не дає можливості визначити достовірність дійсної вартості товарів;

3) платіжне доручення від 23.01.2019 № 4542 стосовно оплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України не містить відміток банку, а також банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиторське обслуговування. Заявка на транспортування та експедирування контейнерів не містить реквізитів замовника;

4) в експертному висновку експертом не досліджено кон`юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Тобто, висновок не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Крім того необхідно підкреслити, що експертні висновки носять виключно інформаційно- довідковий характер;

5) копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі із задекларованими у митній декларації даними, а саме невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару, що розцінюється як наявність розбіжностей в документах.

Разом з тим, по-першому порушенню позивач наголошує на протипранвості таких тверджень відповідача, оскільки оплата вартості товару була здійснена покупцем до моменту відвантаження товару продавцем, у порядку передоплати на підставі виписаного продавцем Проформи-інвойсу (proforma invoice) № CXK2018Q929 від 29.09.2018 на загальну суму 45 227,20 доларів США, що, за твердженням позивача, повністю відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту та спростовує висновки митного органу про оплату покупцем товару до моменту виставлення рахунку на оплату.

Додає, що вказаний проформа-інвойс (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018 був додатково поданий декларантом митному органу 29.01.2019 у відповідь на Запит митного органу про надання додаткових документів від 28.01.2019, що підтверджується супровідним листом МП «Рокада» у формі ТОВ від 29.01.2019 № 1019.

Як наголошує позивач у позовній заяві, у міжнародній практиці «проформа-інвойс» є попереднім рахунком, в якому дані про поставку товару є проміжними. Проформа-інвойс містить практично ті ж дані, що і комерційний інвойс, а відмінність його в тому, що деякі дані в проформі-інвойсі - попередні (зміни можуть торкнутися як суми, так і деяких артикулів або моделей будь- яких конкретних товарів). Пізніше виписується комерційний інвойс (вантажно - супровідний документ, що відправляється разом із товаром, та, окрім іншого, посвідчує походження товару), який містить вже точні фактичні дані, отримані на основі відомостей про проведене відвантаження товарів. Проформа-інвойс зазвичай виписується у випадку, коли міжнародним контрактом передбачено перерахування покупцем авансу (передоплати).

Пояснює, що на виконання своїх зобов`язань з оплати вартості відповідної партії товару та дотримуючись положень п. 2.3 зовнішньоекономічного Контракту, ТОВ «Комел» на підставі виписаного продавцем Проформи-інвойсу (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018 на загальну суму 45 227,20 доларів США., здійснило передоплату вартості замовленого товару у наступному порядку:

- 9 045,44 доларів США, що становить 20 % загальної вартості партії товару, було перераховано ТОВ «Комел» на рахунок китайської компанії «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD» 05.10.2018, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 464 від 05.10.2018, сформованим AT «ОТП Банк»;

- 36 181,76 доларів США, що становить 80 % загальної вартості партії товару, було перераховано ТОВ «Комел» на рахунок китайської компанії «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD» 04.12.2018, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 504 від 04.12.2018, сформованим AT «ОТП Банк».

Додає, що отримавши 100% оплату вартості товару, продавцем виконано своє зобов`язання по відвантаженню узгодженої партії товару і на момент відвантаження товару 10.12.2018 виписано Комерційний інвойс (commercsial invoice) № СХК20180929 від 10.12.2018, що являє собою вантажно-супровідний документ та містить точні фактичні дані про відвантажений товар.

Відомості про відвантажений товар (трогову марку, моделі, кількість, ціну за одиницю товару та загальну суму), зазначені у Комерційному інвойсі (commercsial invoice) № СХК20180929 від 10.12.2018 відповідають відомостям про товар, що зазначені у Проформі-інвойсі (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018.

Щодо зауважень митного органу відносно наявності у графі 56 платіжного доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 реквізитів банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі, то позивач зазначив, що то такі зауваження є абсурдними і не можуть бути підставою для визнання даного платіжного доручення таким, що не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, з огляду на те, що платіжне доручення від 04.12.2018 № 504 (у графах 59 та 57) містить відомості про «одержувача» коштів та реквізити «банку одержувача», які повістю відповідають даним про продавця товару - китайську компанію «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD», що зазначені у реквізитах Контракту № 12 08th 2016 від 08.12.2016, а також у Проформі-інвойсі (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018, на підставі якого покупцем (ТОВ «Комел») здійснювалася передоплата за товар. Також у графі 56 платіжного доручення від 04.12.2018 № 504 зазначено реквізити «банку-кореспондента» Продавця (CITIBANK N.A.. New York. CITIUS33), які повністю відповідають банківським реквізитам на оплату, зазначеним продавцем у Проформі-інвойсі (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018.

Позивач наголошує, що подані декларантом платіжні доручення від 05.10.2018 № 464 та від 04.12.2018 № 504 на загальну суму 45 227,20 доларів США, а також інвойси від 29.09.2018 та 10.12.2018, є належними документами, що дають можливість ідентифікувати оцінювані товари, у яких відсутні розбіжності та містяться відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Щодо другого порушення позивач зазначив, що факт видачі виробником товару (китайською компанією «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD») прайс-листа саме Товариству «Комел», а не необмеженому колу покупців, обумовлено тим, що вказаний прайс-лист стосується умов реалізації лише товарів під торговою маркою «VINGA», які виготовляються китайською компанією виключно на замовлення ТОВ «Комел», що володіє правом (невиключною ліцензією) на використання даної торгової марки.

Додає, що предметом продажу за зовнішньоекономічним контрактом № 12 08th 2016 від 08.12.2016 є товар під торговою маркою «VINGA», а саме: різні моделі арматури кріплення, кронштейнів для кріплення телевізорів, що виготовляється китайською компанією «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD» на замовлення ТОВ «Комел», котре має право на використання торгової марки «VINGA» згідно Ліцензійного договору про надання права на використання знаку для товарів і послуг від 01.06.2016 № КМЛ 119/16, укладеного між ТОВ «Комел» та ТОВ «Бреін», яке є власником торгової марки «VINGA» згідно свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 25.12.2015 № 206295. Відомості про власника торгової марки (знак на товари і послуги) «VINGA» -внесені до Бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» та наявні у відкритому доступі на офіційному сайті ДП «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)».

Відтак, китайська компанія «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD», не маючи дозволу на використання торгової марки «VINGA» не має права пропонувати товар під торговою «VINGA» для продажу необмеженому колу осіб.

Що ж стосується дати видачі прайс-листа, то позивач зауважив, що він був виданий на дату відвантаження товару 10.12.2018, в ньому зафіксовані актуальні ціни на товар, на момент відвантаження товару для експортування в Україну. Ціни за одиницю товару, зафіксовані в Комерційному інвойсі (commercsial invoice) № СХК20180929 від 10.12.2018, відповідають цінам, зазначеним у прайс-листі від 10.12.2018.

Позивач також додає, що ціни на товар, які були погодженні сторонами у проформі-інвойсі від 29.09.2018, залишилися актуальними і на момент відвантаження товару, коли оформлювався комерційний інвойс від 10.12.2018, а тому ціни за одиницю товару, зафіксовані у прайс-листі від 10.12.2018, відповідають цінам, за якими ТОВ «Комел» здійснювало імпортування товарів на територію України.

Щодо третього порушення, то позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товарів декларантом, окрім іншого, було подано транспортні (перевізні) документи, які підтверджують розмір витрат на послуги з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України (складова митної вартості), на суму 43 570,50 грн., що еквівалентно 1 568,04 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на 25.01.2019 (за 1 дол. США - 27,786528 грн.), які за умовами поставки («FOB Ningbo, China» згідно правил Incoterms 2010), не включалися до вартості товару, зокрема, заявка № 6 «на транспортування та експедирування контейнерів» від 03.12.2018, яка є додатком № 6 до Договору на ТЕО № КМЛ 153/16 від 22.09.2016 і згідно якої вартість послуги з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України встановлено у розмірі 1 550,00 дол. США; платіжне доручення № 4542 від 23.01.2019 на суму 43 570,50 грн.

Додає, що зауваження митного органу стосовно того, що заявка № 6 «на транспортування та експедирування контейнерів» від 03.12.2018 не містить реквізитів замовника, є безпідставними, оскільки: 1) у заявці безпосередньо зазначено, що замовником послуг та одержувачем вантажу є ТОВ «Комел»; 2) заявка є додатком № б до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № КМЛ 153/16 від 22.09.2016, умовами якого закріплені реквізити сторін, у тому числі і ТОВ «Комел»; 3) у заявці вказано номер контейнеру - CCLU7101967 та номер коносаменту - NGB51932, що відповідає даним, зазначеним декларантом у митній декларації, що у сукупності дає можливість ідентифікувати вказану заявку як таку, що стосується даної поставки товарів за митною декларацією № UA100120/2019/188182 від 25.01.2019.

Щодо платіжного доручення від 23.012019 № 4542 стосовно оплати вартості послуг за морське перевезення вантажу, то позивач зазначив, що вказане платіжне доручення підтверджує факт здійснення оплати послуг через Інтернет за допомогою дистанційного банківського обслуговування «веб-банкінг», про що в самому платіжному дорученні є відмітка банку наступного змісту: «Проведено банком 23.01.2019».

Відносно четвертого порушення, то позивач зазначив, що наданий декларантом для митного оформлення експертний висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 23.01.2019 № 221/14 містить фахові висновки компетентного експерта даного підприємства щодо ціни імпортованих товарів. Окрім того, зі змісту висновку видно, що у ході аналізу експертом було використано інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками.

Щодо п`ятого порушення позивач наголосив, що у сертифікаті походження (відповідності) товарів (Certificate of origin) № 18С3302А5518/00049 від 10.12.2018, містяться наступні відомості про товар: марка - «VINGA», кількість місць - 1715, загальна кількість одиниць товару - 11 150, реквізити інвойсу - № СХК20180929 від 10.12.2018, а також H.S.Code (Harmonized System Codes) - 8529908900. Гармонізована система опису і кодування товарів (розроблена Радою митного співробітництва в 1988 році) - це система опису і кодування товарів (стандартизована система класифікації товарів в міжнародній торгівлі; товари класифікуються як за призначенням (одяг, зброя і т . д.), так і по галузях економіки (текстильна продукція, тварини і продукція тваринництва і т. д.).

Отже, наявний у вказаному Сертифікаті код товару (H.S.Code) - це код товару (арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів) згідно стандартизованої системи класифікації товарів в міжнародній торгівлі. Вказаний код зазначено і в експортній вантажній митній декларації Китайської Народної Республіки.

Додає, що до митної декларації № UA100120/2019/188182 від 25.01.2019 декларантом, у якості розпізнавальної особливості товару, було внесено нумерацію моделей товару згідно даних комерційного інвойсу, як це передбачено графою 31 бланку декларації.

Відтак, позивач робить висновок про те, що H.S.Code (код згідно Гармонізованої системи опису і кодування товарів) та нумерація моделей товару, присвоєна виробником товарів, це різні поняття, що дає підстави стверджувати про відсутність розбіжностей у поданих декларантом документах.

Також зазначає, що і в Сертифікаті походження (відповідності) товарів, і в експортній вантажній митній декларації Китайської Народної Республіки, і в поданій декларантом митній декларації вказано про те, що поставка товару здійснювалася саме за інвойсом №від 10.12.2018, що дає можливість ідентифікувати вказані документи як такі, що стосуються даної поставки, і вони можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За словами позивача, на підтвердження митної вартості оцінюваних товарів декларантом, окрім іншого, було подано розроблений ТОВ «Комел» розрахунок ціни для митниці від № 2401/01 від 24.01.2019, в якому наведено розрахунок вартості кожної моделі товару, ціну продажу товару дилеру та розмір націнки, а також для прикладу подано видаткові (розхідні) накладні на ідентичний товар того ж самого виробника («NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD»), який був розмитнений ТОВ «Комел» у попередніх періодах і реалізується на території України

Зокрема, ідентичний товар (арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів різних моделей), замовлений у китайської компанії «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD» по цьому ж самому Контракту № 08.12.2016, який вже імпортувався ТОВ «Комел» у 2018 році на підставі комерційного інвойсу № СХК20180626 від 27.08.2018 та був розмитнений на підставі митної декларації № UA100120/2018/395204 від 16.10.2018 з використанням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною операції)

Підсумовуючи викладене у сукупності позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність оскаржуваних рішення та картки відмови, виходячи з наступного.

25.01.2019 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію на товари «арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів, країна виробництва - CN, торговельна марка - Vinga, виробник - «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD», якій було присвоєно № UA100120/2019/188182, отримувач товару - ТОВ «Комел».

За митною декларацією від 25.01.2019 № UA100120/2019/188182, спрацювали система АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками).

Під час контролю встановлено наступне:

- подані разом з митною декларацією банківські платіжні документи в графі І «призначення платежу» містять інформацію стосовно інвойсу від 29.09.2018 № CXK20180929. Але, дата інвойсу на поставку товарів - 10.12.2018. Отже, ідентифікувати оцінювані товари із зазначеними платіжними дорученнями неможливо. Відповідач також зазначає, що оплата за товари була здійснена до того часу коли були виставлені рахунки, хоча за умовами контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно умов зазначених в рахунках;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана довідка про транспортні витрати, договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг. Однак, як наголошує відповідач, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати (окрім тих що надані гарантом): акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, заявки на перевезення. Проте, слід зазначити, що п. 1.3. договору на транспортно-експедиційне обслуговування передбачено, що під кожне перевезення Клієнт надає експедитору замовлення. Також, в. 4.1.3 цього договору зазначено, що платежі, що підлягають оплаті по перевезенню вантажу морським транспортом та супутні витрати, пов`язанні з таким перевезенням, здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунка. Однак, заявки та банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг декларантом не були надані;

- наданий декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел» та не містить умов продажу, а саме: умов оплати, на яких продаються зазначені товари, що не дає можливості визначити достовірність дійсної вартості товарів. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ), згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, оцінка ввезеного товару має базуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Наявність спеціальних цін може свідчити про умови, які впливають на вартість товару та не можуть бути обраховані при визначенні митної вартості.

Також, відповідач зазначає, що митницею розглянуто додаткові документи, що надані декларантом до митної декларації від 25.01.2019 № UA100120/2019/188182, а саме: прас-лист виробника товарів, розхідні накладні, проформи інвойсів, заявку на перевезення, розрахунок ціни для митниці, платіжне доручення стосовно оплати морського перевезення, акт виконаних робіт по перевезенню, лінійний коносамент, переклад копії митної декларації країни виправлення товарів.

Додає, що за результатами розгляду додаткових документів встановлено наступне:

- наданий декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел», що суперечить суті прайс-листа як пропозиції необмеженому колу покупців. Також, згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Також, зазначає, що прайс-лист видано 10.12.2018, що значно пізніше ніж виставлена проформа інвойса, тобто зазначені в прайс-листі ціни на момент виставлення проформи ще не діяли, відтак, за висновком відповідача, наданий прайс-лист не дає можливості визначити достовірність дійсної вартості товарів;

- платіжне доручення від 23.01.2019 № 4542 стосовно оплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України не містить відміток банку, а також банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами Клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування;

- заявка на транспортування та експедирування контейнерів також не мітить реквізитів замовника,

- банківський платіжний документ, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 в графі 56 містить реквізити банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі (контракті);

- в експертному висновку експертом не досліджено кон`юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Тобто, висновок не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Крім того, експертні висновки носять виключно інформаційно-довідковий характер;

- копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі з задекларованими у митній декларації дані, а саме: невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару, що розцінюється як наявність розбіжностей в документах.

Відтак, як зазначає відповідач, надані документи в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, проте не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Підсумовуючи викладене відповідач зазначив, що декларантом не надано у повному обсязі документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, з огляду на що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, є правомірними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини, не спростовують доводів позивача про незаконність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.

Ухвалою від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою від 14.05.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження або спрощеного провадження з викликом сторін.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.06.2016 між Малим підприємством «Рокада» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, (Виконавець) та ТОВ Комел» (замовник) укладено договір від 03.06.2016 № 035-16 про надання митно-брокерських послуг, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню та митному оформлені товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщуються через митий кордон України, а також надавати інші, пов`язані з зовнішньоекономічною діяльністю Замовнику послуги.

08.12.2016 між «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD» (Китай) (Продавець) та компанією ТОВ «Комел» (Покупець) укладено контракт № 12 08th 2016 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати товар під торговою маркою VINGA у власність Покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його у відповідності до умов контракту.

Відповідно до п. 1.2 Контракту перелік товарів, кількість, ціна та розмір поставки вказується у інвойсах.

Згідно п. 2.2. Контракту умови поставки вказуються в інвойсі згідно правил Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 2.3 Контракту оплата товару здійснюється Покупцем по наступній схемі: передплата 20% та 80% перед відвантаженням.

25.01.2019 ТОВ «Комел» подано до Київської міської митниці ДФС електронну вантажну митну декларацію № UA100120/2019/188182 від 25.01.2019 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» наступного товару - арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів, не містять у своєму складі радіообладнання, різних моделей (а саме: 17 моделей) торгової марки «VINGA», у загальній кількості 11 150 одиниць на загальну суму 45 227,20 доларів США.

Як зазначає позивач у позовній заяві, що не заперечується відповідачем разом із митною декларацією декларантом (Мале підприємством «Рокада» у формі товариства з обмеженою відповідальністю) подано наступні документи, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 10.12.2018 до інвойсу № СХК20180929 від 10.12.2018;

- Інвойс (Commercial invoice) № СХК20180929 від 10.12.2018;

- Коносамент (Bill of lading) № NGB51932 від 15.12.2018;

- CMR (Road consignment note) № 426855 від 24.01.2019;

- Сертифікат походження (відповідності) товару (Certificate of origin) № 18C3302A5518/00049 від 10.12.2018;

- Платіжне доручення за оплату товару № 464 від 05.10.2018;

- Платіжне доручення за оплату товару № 504 від 04.12.2018;

- Рахунок за морське перевезення № LS-4174935 від 22.01.2019;

- Довідка про транспортні витрати до кордону України № 224083 від 22.01.2019;

- Прайс-лист (прейскурант) виробника б/н від 10.12.2018;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (ДП «Держзовнішінформ» № 221/14 від 23.01.2019;

- Контракт (зовнішньоекономічний) № 12 08th 2016 від 08.12.2016 з додатками;

- Договір на транспортно - експедиційне обслуговування № КМЛ 153/16 від 22.09.2016;

- Експортна декларація (копія митної декларації країни відправлення) № 310120180516339494 від 10.12.2018.

Повідомленням митного органу від 28.01.2019 позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів подати додаткові документи по підтверджують числові значення складових митної вартості; -транспортні (перевізні) документи, та/або документи, що підтверджують вартість перевезення (банківські платіжні документи, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, заявки на перевезення); - банківські платіжні документа, що підтверджують вартість товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом; - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інші документи (за власним бажанням).

У позовній заяві зазначено, що 29.01.2019 на виконання вказаного запиту декларантом (Мале підприємством «Рокада» у формі ТОВ) на адресу Київської міської митниці ДФС разом із супровідним листом № 1019 від 29.01.2019 додатково надано наступні документи:

- Проформу-інвойс № СХК20180929 від 29.09.2018;

- Платіжне доручення за морське перевезення № 4542 від 23.01.2019;

- Розрахунок ціни для митниці (розроблений ТОВ «КОМЕЛ») № 2401/01 від 24.01.2019;

- Заявка на транспортування № 6 від 03.12.2018;

- Розхідні (видаткові) накладні на аналогічний товар;

- Переклад експортної декларації країни відправника;

- Акт виконаних робіт за морське перевезення № LS-0000777 від 23.01.2019;

- Лінійний коносамент COSU6199881240 від 15.12.2018, вказаний у експортній декларації.

Однак, 29.01.2019 посадовою особою Київської міської митниці ДФС було складено Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00011, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №/2019/188182 від 25.01.2019 ти прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості №/2019/300019/2 від 29.01.2019, яким Київською міською митницею ДФС скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України в сумі 72 358,50 доларів США, з розрахунку 4,0700 долари США за 1 кілограм ваги нетто товару (17 778,5 кг. х 4,0700 дол. США = 72 358,50 дол. США).

Разом з тим, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, у пункті 33 митним органом зазначено, зокрема, що наданий декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел», що суперечить суті прас-листа як пропозиції необмеженому колу покупців.

Також зазначено, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, в рішенні зазначено, що прас-лист видано 10.12.2018, що значно пізніше ніж виставлена проформа інвойса, тобто зазначені в прайс-листі ціни на момент виставлення проформи ще не діяли. Отже, наданий прайс-лист не дає можливості визначити достовірність дійсної вартості товарів.

Також зафіксовано, що платіжне доручення від 23.01.2019 № 4542 стосовно оплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України не містить відміток банку, а також банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами Клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування.

Крім іншого зазначено, що заявка на транспортування та експедирування контейнерів також не мітить реквізитів замовника.

В рішенні також зафіксовано, що банківський платіжний документ, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 в графі 56 містить реквізити банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Зазначено, що в експертному висновку експертом не досліджено кон`юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, з огляду на що висновок не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Також зазначено, що експертні висновки носять виключно інформаційно-довідковий характер.

Крім того, у рішенні зафіксовано, що копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі з задекларованими у митній декларації дані, а саме: невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару, що розцінюється митним органом, як наявність розбіжностей в документах.

Отже, у рішенні зроблено висновок, що надані документи в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач вважаючи таку картку відмови у прийняті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товару протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шості статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі N 813/1229/16.

У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2 митна вартість товару визначена за резервним методом, та джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості була митна декларація від 21.09.2019 № UA100010/2019/308028 та від 16.01.2019 № UA100010/2019/307172.

При цьому як встановлено вище, оскаржуване рішення мотивоване тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості товару не в повному обсязі та містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- наданий декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел», що суперечить суті прайс-листа як пропозиції необмеженому колу покупців;

- прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів;

- прас-лист видано 10.12.2018, що значно пізніше ніж виставлена проформа інвойса, тобто зазначені в прайс-листі ціни на момент виставлення проформи ще не діяли;

- платіжне доручення від 23.01.2019 № 4542 стосовно оплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України не містить відміток банку, а також банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами Клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування;

- заявка на транспортування та експедирування контейнерів також не мітить реквізитів замовника;

- банківський платіжний документ, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 в графі 56 містить реквізити банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі (контракті);

- в експертному висновку експертом не досліджено кон`юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, з огляду на що висновок не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Також зазначено, що експертні висновки носять виключно інформаційно-довідковий характер;

- копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі з задекларованими у митній декларації дані, а саме: невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару, що розцінюється митним органом, як наявність розбіжностей в документах.

Щодо першого та другого порушення, а саме: 1) надано декларантом прайс-лист виробника товарів надано для ТОВ «Комел», що суперечить суті прас-листа як пропозиції необмеженому колу покупців та 2) прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів, то суд зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016, укладеного між «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD» (Китай) (Продавець) та компанією ТОВ «Комел» (Покупець) Продавець зобов`язується передати товар під торговою маркою VINGA у власність Покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його у відповідності до умов контракту.

Більш того, 01.06.2016 між ТОВ «Бреін» (Ліцензіар), який є власником свідоцтва України від 25.11.2015 № 206295 на знак для товарів і послуг, зображення знаку «VINGA» та ТОВ «Комел» (Ліцензіат) укладено договір № КМЛ 119/16, відповідно до умов якого Ліцензіар надає Ліцензіату за винагороду на строк дії цього договору невиключну ліцензію на використання Торговельної марки щодо усіх товарі і послуг, зазначених у свідоцтві за класом 35 Міжнародна класифікація товарі у послуг.

Відповідно до п. 14.1 Договору від 01.06.2016 № КМЛ 119/16 цей договір укладається строком на 3 (три) роки і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та звірення печатками Сторін.

Відтак, виходячи з аналізу умов договору від 25.11.2015 № 206295 китайська компанія «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD» не має дозволу на використання торгової марки «VINGA» та пропонування товару із вказаною торговою маркою «VINGA» іншим учасникам ринку та його реалізації іншим особам, окрім як ТОВ «Комел», оскільки такий товар із використанням торгової марки «VINGA» може використовуватися та реалізовуватися виключно ТОВ «Комел» за укладеним контрактом від 08.12.2016 № 12 08th 2016.

Щодо третього порушення, а саме: прас-лист видано 10.12.2018, що значно пізніше ніж виставлена проформа інвойса, тобто зазначені в прайс-листі ціни на момент виставлення проформи ще не діяли, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3. контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016 оплата товару здійснюється покупцем на наступній схемі: передплата 20% та 80% перед відвантаженням.

Згідно з пунктом 2.5. вказаного Контракту асортимент та ціна на товар узгоджується сторонами попередньо та зазначається у відповідних інвойсах.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, 29.09.2018 китайською компанією «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD» відповідно до умов контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016 виписано проформу-інвойс від 29.09.2018 (том 1 а.с. 131-132), в якому зазначено загальну ціну 45 227,20 доларів США, у зв`язку з чим, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 05.10.2018 № 464 (том 1 а.с. 135) здійснено попередню оплату за товар у розмірі 9045,44 доларів СЩА (20% від 45 227,20 доларів США згідно п. 2.3 контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016).

Надалі платіжнім дорученням в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 (том 1 а.с. 136) здійснено оплату за товару у розмірі 80% - 36181,76 доларів США перед відвантаженням.

Відтак, виписаний китайською компанією «Ningbo Yexin Machinery Parts Manufacture Co, LTD» прайс-лист саме 10.12.2018, не може свідчити про те, що ціни на момент здійснення позивачем передплати та оплати за платіжними доручення в іноземній валюті не діяли, оскільки така оплата була здійснена на підставі проформи-інвойсу від 29.09.2018, який є попереднім інвойсом, в якому узгоджено сторонами ціну та обсяг поставки товарів, чим дотримано вимоги п. 2.5 контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016.

Щодо четвертого порушення, а саме: платіжне доручення від 23.01.2019 № 4542 стосовно оплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України не містить відміток банку, а також банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами Клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування, то суд зазначає, що зі змісту такого платіжного доручення від 23.01.2019 № 4542 (том 1 а.с. 139) на суму 43570,50 грн., видно, що у правому нижньому куті платіжного доручені наявна відмітка банку - ПАТ «Банк Аваль» від 23.01.2019, мітиться підпис уповноваженої особи банку та наявна відмітка про проведення банком 23.01.2019.

Відносно доводів відповідача, що банківські реквізити платника не співпадають з реквізитами Клієнта, зазначеними в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування, то суд наголошує, що вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару за основним методом, оскільки договір № КМЛ153/16 на транспортно-експедиторське обслуговування було укладено 22.09.2016, тоді як оплату за послуги з перевезення вантажу за зовнішньоекономічним контрактом від 08.12.2016 № 12 08th 2016 було проведено 23.01.2019, тобто більше ніж через два роки після укладення такого контракту, з огляду на що позивач, як клієнт, не позбавлений був можливості протягом двох років змінити банк обслуговування, а відтак і реквізити банку. При цьому, суд наголошує що призначенням платежу у платіжному дорученні від 23.01.2019 № 4542 зазначено: Оплата за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України, за січень 2019 року, рах. № LS-4174935 від 22.01.2019, зг. дог. № КМЛ153/16 від 22.09.2016.

Щодо п`ятого порушення, а саме: - заявка № 6 від 03.12.2018 на транспортування та експедирування контейнерів не мітить реквізитів замовника, то суд зазначає наступне.

22.09.2016 між ТОВ «Ламан Шипінг» (Експедитор) та ТОВ «Комел» (Клієнт) укладено договір № КМЛ163/16 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторські послуги, перевезення експертно-імпортних вантажів по території України та міжнародних сполученнях, а так же надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за погодженням Сторін.

Відповідно до п. 1.2 Договору умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою Сторін.

Згідно з п. 1.3. Договору під кожне конкретне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу та вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження та готовності вантажу до перевезення.

Тобто, згідно умов договору від 22.09.2016 № КМЛ163/16 на транспортно-експедиційні послуги, Клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу та вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію

Так, в матеріалах справи міститься заявка від 03.12.2018 № 6 (том 1 а.с. 137), в якій зазначено ціну морського перевезення вантажу за межами державного кордону України у розмірі 1550 USD; транспортно-експедиторське обслуговування на території України у розмірі 100 USD; розвантаження з борту судна 465 USD; авто перевезення на території України 735 USD, що загалом складає 2850 USD.

Разом з тим, зі змісту такої заявки видно, що у ній відсутні обов`язкові реквізити Замовника-Клієнта, зокрема, підпис особи, яка замовила перевезення, а також така заявка не скріплена печаткою Клієнта, що замовляє услуги з перевезення вантажу.

Натомість у такій заявці міститься лише підпис та печатка Експедитора, що є недотриманням вимог п. 1.3. Договору від 22.09.2016 № КМЛ163/16 на транспортно-експедиційні послуги, оскільки така заявка не може свідчити про те, що вона виписана саме Клієнтом-Замовником ТОВ «Комел».

Більш того, у такій заявці відсутнє обумовлення найменування та кількість вантажу, чим також не дотримано вимог п. 1.3 договору від 22.09.2016 № КМЛ163/16 на транспортно-експедиційні послуги.

Щодо шостого порушення, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 в графі 56 містить реквізити банку, які відсутні в зовнішньоекономічному договорі (контракті), то суд зазначає, що платіжне доручення 04.12.2018 № 504 містить відомості про «одержувача» коштів та реквізити «банку одержувача», які відповідають даним про Продавця товару - китайську компанію «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD», що зазначені у реквізитах Контракту від 08.12.2016 № 12 08th 2016, а також у Проформі-інвойсі (proforma invoice) № СХК20180929 від 29.09.2018, на підставі якого покупцем (ТОВ «Комел») здійснювалася передоплата за товар.

При цьому, у графі 57 платіжного доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504 містяться реквізити банку «одержувача» коштів, які повністю узгоджуються з банківськими реквізитами продавця - китайської компанії «NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO, LTD» , зазначеними у Контракті від 08.12.2016 № 12 08th 2016.

Щодо сьомого порушення, а саме: в експертному висновку експертом не досліджено кон`юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, з огляду на що висновок не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені, то суд зазначає, що зі змісту листа від 23.01.2019 № 221/14 (том 1 а.с. 56) вбачається, що Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», в ході проведеної цінової експертизи на імпортну поставку кронштейнів для телевізорів в асортименті згідно з комерційним інвойсом №СХК20180929 від 10.12.2018 до контракту № 12 08th 2016 від 08.12.2016, укладеного між фірмою NINGBO YEXIN MACHINERY PARTS MANUFACTURE CO., LTD.(Китай) та ТОВ «Комел» (Україна), розглядалися та аналізувалися, у тому числі, інформація з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками: https://allo.ua/ua/nastennye-krepleniia/vinga-tml0-4451.html та https://www.vinga,ua/ua/kriplennya/tm10-445.html, що свідчить про те, що наданий декларантом для митного оформлення експертний висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 23.01.2019 № 221/14 містить висновки щодо аналізу цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а відтак не може свідчити виключно про те, що такий висновок стосується лише взаємовідносини між продавцем (виробником) та покупцем спірного товару.

Щодо восьмого порушення, а саме: копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі з задекларованими у митній декларації дані, а саме: невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару, то суд зазначає, що дійсно дослідивши копії митної декларації країни відправлення товарів (том 1 а.с. 120-122) та сертифікат відповідності (том 1 а.с. 175-176), останні містять код товару 8529908900, тоді як митна декларація №/2019/188182 від 25.01.2019, яка подавалась позивачем до митного оформлення в режимі «імпорт» товару - арматура кріплення, кронштейни для кріплення телевізорів, містить інший код товару, а саме: 83024900, що свідчить про наявність розбіжностей між придбаним товаром та товаром, який заявлений до розмитнення згідно УКТ ЗЕД.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що до митної декларації №/2019/188182 від 25.01.2019 декларантом, у якості розпізнавальної особливості товару, було внесено нумерацію моделей товару згідно даних комерційного інвойсу, як це передбачено графою 31 бланку декларації, є помилковим, оскільки мова йде не про нумерацію моделей товару згідно даних комерційного інвойсу у графі 31 декларації, а порушення стосується саме зазначення коду товару УКТ ЗЕД (83024900) у графі 33 декларації №/2019/188182 від 25.01.2019, яка відрізняється від коду товару, зазначеному у митній декларації країни відправлення товарів (том 1 а.с. 120-122) та сертифікаті відповідності (том 1 а.с. 175-176), оскільки у останніх зазначено інший код товару 8529908900,

Враховуючи те, що обов`язок доведення правильності визначення митної вартості покладається на декларант, що зумовлюється вимогами ч. 1 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України, позивачем не наведено обставин на спростування доводів відповідача відносно того, що заявка № 6 від 03.12.2018 на транспортування та експедирування контейнерів не містить реквізитів замовника, а також у такій заявці відсутнє обумовлення найменування та кількість вантажу, чим не дотримано вимог п. 1.3 договору від 22.09.2016 № КМЛ163/16 на транспортно-експедиційні послуги, а також позивачем не наведено спростування доводів відповідача відносно того, що копія митної декларації країни відправлення товарів та сертифікат відповідності містять суперечливі із задекларованими у митній декларації дані, а саме: невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару.

У зв`язку з цим та з урахуванням приписів ч. 2. ст. 58 МК України є цілком правомірним та обґрунтованим невизнання митницею заявленої позивачем за першим методом митної вартості товару та застосування, за відсутності підтверджених відомостей для застосування інших методів, наявної у митного органу цінової інформації відповідно до положень ст. 64 МК України ("Резервний метод"), з огляду на що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2019 № UA100120/2019/00011 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2, є правомірними, а відтак не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комел» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, квартира 1, код ЄДР: 24083083) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін