Ухвала

від 06.03.2019 по справі 640/3578/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2019 року м. Київ № 640/3578/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Комел до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комел (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, квартира 1, код ЄДР: 24083083) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2, прийняте відповідачем;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2019 № UA100120/2019/00011, прийняту відповідачем.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.

Крім того , відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Тобто, позивач має зазначити не загальні, а конкретизовані обставини взаємовідносин із відповідачем та надати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, що випливає з положень ч. 1 ст. 77 КАС України.

З позову вбачається, що позивачем супровідним листом від 29.01.2019 № 1019 було надано, зокрема, розхідні (видаткові) накладні на аналогічний товар; переклад експортної декларації країни відправника та лінійний коносамент від 15.12.2018 COSU6199881240.

Однак, до матеріалів позову не додано : розхідних (видаткових) накладних на аналогічний товар; перекладу експортної декларації країни відправника та лінійного коносаменту від 15.12.2018 COSU6199881240.

Крім того, в порушення п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України у матеріалах позову відсутні: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 26.02.2019 № 12514 у розмірі 3 407,63 грн.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Натомість, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів), оскільки змінює майновий стан заявника, змінює базу нарахувань та вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування картки відмови).

Між тим, з рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2 вбачається, що митна вартість змінена відповідачем з 46 795,2400 доларів США до 72 358,50 доларів США. Про вказане також і зазначає позивач у позовній заяві.

Тобто, різниця у сторону збільшення склала - 25 563,26 USA, що за курсом НБУ на день формування спірного рішення (курс 27,789528 грн.), складало 710 314,24 доларів США, а відтак, судовий збір у зв'язку з оскарженням рішення про коригування митної вартості складає 10 654,71 грн. (1,5% від 710 314,24 доларів США).

При цьому за вимогу немайнового характеру, щодо про визнання протиправним та скасування картки відмови позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 12 575,71 грн.

В той же час, беручи до уваги те, що платіжним дорученням від 26.02.2019 № 12514 судовий збір сплачено у розмірі 3 407,63 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 9 168,08 грн. (12 575,71 грн. - 3 407,63 грн.).

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 № 100000/2019/300019/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2019 № UA100120/2019/00011, митної декларації № UA100120/2019/188182, митної декларації № UA100120/2019/188871, повідомлення від 29.01.2019, листа від 29.01.2019 № 1019, інвойсу (Proforma invoice), коносаменту від 15.12.2018 № GB51932, платіжного доручення в іноземній валюті від 05.10.2018 № 464, платіжного доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 № 504, заявки на транспортування від 03.12.2018 № 6, рахунку-фактури від 22.01.2019 № LS-4174935, платіжного доручення від 23.01.2019 № 4542, акту здачі-приймання робіт від 23.01.2019 № LS-0000777, довідки від 22.01.2019 № 224083, відомостей з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, видаткової накладної від 14.01.2019 № PTУК3975622, видаткової накладної від 05.12.2018 № PTУК3852268, митної декларації № UA100120/2018/395204, інвойсу (Commercial Invoice) № CXR20180626, протоколу обробки електронних документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку та не містять перекладу таких документів на державну мову.

Частиною 1 ст. 15 КАС України передбачено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою України є українська мова.

З огляду на що позивачу необхідно надати суду документи, викладені державною мовою.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

2) доказів на підтвердження обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги;

3) оригіналу документів про сплату судового збору за вимогe майнового характеру у розмірі 9 168,08 грн.;

4) оригіналів або належним чином засвідчених копій, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, які повинні бути викладені (переведенні) державною мовою (на державну мову).

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін