Ухвала

від 16.08.2022 по справі 357/7097/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7097/22

2-з/357/112/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про вжиття заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

Одночасно з позовною заявою, до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 1,80025 га, кадастровий номер 3220488300:05:012:0013, з цільовим призначенням (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 будучи власником земельної ділянки площею 1,8025 га, кадастровий номер 3220488300:05:012:0013, до вирішення даної справи судом може відчужити спірну земельну ділянку іншим фізичним особам, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав та законних інтересів Фурсівської територіальної громади та призвести до повторного звернення до суду з позовом до нового власника спірної земельної ділянки.

Згідно вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

На підставі ч.13 ст.7 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З матеріалів справи убачається, що предметом позову між сторонами є скасування рішення державного реєстратора та права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майно, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3220488300:05:012:0013, площею 1,8025 га, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Отже, у разі задоволення позову може бути скасовано рішення державного реєстратора та права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 .

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо правомірності реєстрації за відповідачем права власності на земельну ділянку, позивач навів обґрунтовані припущення про те, що ОСОБА_1 може відчужити її на користь третіх осіб, що стане підставою для звернення до суду з іншим позовом для захисту порушених прав позивача. Тому, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у вигляду арешту на земельну ділянку, враховуючи наслідки невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту земельну ділянку.

Керуючись ст.149-153, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1,80025 га, кадастровий номер 3220488300:05:012:0013, з цільовим призначенням (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області. Код ЄДРПОУ 04363225, адреса: вул.Ярослава Мудрого, 48, с.Фурси, Білоцерківський район, Київська область, 09150.

Боржник: ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяМ. М. Бебешко