Рішення

від 28.04.2022 по справі 640/21233/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2022 року м. Київ № 640/21233/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

третя особа Київська митниця

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента» (далі також - позивач) звернулjсь до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Київська митниця Держмитслужби, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.06.2019 року №1375 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента»;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403;

- визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке зазначено на сторінці 6 акту від 19.07.2019 року №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем імпортовано в Україну насіння кавуна для сівби, яке за Митним тарифом України відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД найбільш точно підлягає класифікації за товарною позицією 1209 «насіння, плоди та спори для сівби»; ні Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, ні Митним тарифом України, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом, ні Поясненнями до УКТЗЕД ДФС, затвердженими Наказом ДФС від 09.06.2015 року № 401, не передбачено приміток чи винятків щодо неможливості класифікації насіння кавуна для сівби за товарною позицією УКТЗЕД 1209 та необхідності його класифікації за товарною підкатегорією 1207 70 00 00 «Насіння дині»; при класифікації товару за позицією УКТЗЕД 1209 позивач покладався на позицію ДФС України, викладену в листі від 04.07.2017 року № 14480/6/99-99-19-03-03-15 (копія листа додається), в якому ДФС України зазначила про правильність класифікації насіння кавуна для сівби саме за товарною позицією УКТЗЕД 1209.

Проте, відповідачем обґрунтовано Акт перевірки та прийняті на його підставі рішення виключно одним документом - листом Секретаріату Всесвітньої Митної Організації (ВМО) від 16.07.2018 року №18NL0186-TT, в якому, за твердженнями відповідача викладено позицію про те, що насіння кавуна для сівби підлягає класифікації за УКТЗЕД за товарною підкатегорією 1207 70 00 00 «Насіння дині». Однак, ні на момент декларування позивачем товару та проведення перевірки, ні наразі, вказаний лист Секретаріату Всесвітньої Митної Організації не знаходиться у публічному доступі, зокрема, на офіційних веб-сайтах Всесвітньої Митної Організації, ДФС України, ДПС України.

Позивачем зазначено, що останній не знав та не міг знати про існування вказаного листа в період якого стосуються податкові нарахування. Підтвердженням також є і те, що позивач звертався до Всесвітньої Митної Організації щодо цього питання, у відповідь на що Організація повідомила позивачу, що її листи податковим адміністраціям є конфіденційними та не підлягають розголошенню.

Позивачем отримано цей документ лише у відповідь на адвокатський запит від ДФС України після складення щодо нього Акта перевірки та нарахування податків. Однак, вказаний документ за формою є електронним листом, а не офіційним документом, не має вигляду офіційного роз`яснення іноземного органу, без належного перекладу та дотримання процедури легалізації. Зокрема, в даному документі відсутня пряма вказівка на те, що насіння кавуна для сівби підлягає класифікації за УКТЗЕД за товарною підкатегорією 1207 70 00 00 «Насіння дині», в той час як викладено лише міркування щодо можливого співвідношення товарних позицій щодо готових плодів рослин та їх насіння.

Крім того, позивач звертає увагу, що лист Всесвітньої Митної Організації не є частиною податкового законодавства, а нарахування на його підставі податків є порушенням статті 19 Конституції України та статті 1 Протоколу першого до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки позивача позбавлено його власності не на умовах, передбачених законом.

Протиправність оскаржуваних рішень, на переконання позивача, підтверджується й тим, що з листів і рішень відповідача та ДФС України висновується неоднозначність щодо тлумачення питання правильності декларування позивачем насіння кавуна, а тому, застосуванню підлягає частина четверта статті 3 Митного кодексу України та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податків) і рішення має бути прийняте на користь позивача.

Зокрема, за результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки відповідач погодився з тим, що в даному разі є неоднозначність правового регулювання, адже ним скасовано частину нарахувань, аналогічно ДФС України за результатами розгляду скарги позивача скасовано штрафні санкції, тобто, останні погодилися з протиправністю покладення відповідальності на позивача.

Серед іншого, на думку позивача, відповідач не є органом, який відповідно до вимог Митного кодексу України уповноважений на здійснення заходів митного контролю (в даному разі - перевірки правильності класифікації товарів за УКТ ЗЕД), а тому, перевірка є незаконною (проведена з порушенням частини другої статті 19 Конституції України), а отже її результати також є протиправними.

Додатково позивачем також звертається увага суду на те, що його позицію було підтримано Бізнес-омбудсменом, в рішенні якого вказано про протиправність нарахування позивачу мита і ПДВ у зв`язку з ретроспективною зміною позиції ДФС України щодо класифікації за УКТ ЗЕД насіння кавуна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.12.2019 року.

Через канцелярію суду 08.11.2019 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд вважати позовні вимоги, викладеними в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.06.2019 року №1375 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента»;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403;

- визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке зазначено на сторінці 6 акту від 19.07.2019 року №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338.

В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивачем зазначено, що останнім отримано від відповідача нові податкові повідомлення-рішення від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403, з дня отримання яких попередні податкові повідомлення-рішення від 08.08.2019 року № 0005031403 та № 0005041403, які є предметом спору у цій справі, вважаються відкликаними.

З огляду на викладене, позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову та звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403 оспорюються позивачем з тих саме підстав, що й відкликані податкові повідомлення-рішення від 08.08.2019 року № 0005031403 та № 0005041403, тому підстав позову позивач не змінює.

Через канцелярію суду 11.11.2019 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Через канцелярію суду 02.12.2019 року відповідачем подано відзив, в якому проти задоволення позову заперечує з наступних підстав.

Відповідачем, посилаючись на положення Митного кодексу України та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 (із змінами), та відповідні накази Державної фіскальної служби України, зазначено про помилковість доводів позивача щодо відсутності у Офісу великих платників податків ДФС повноважень здійснювати перевірку дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи.

Щодо встановлених під час спірної перевірки порушень, відповідачем зазначено, що ТОВ «Сингента» за митними деклараціями, що досліджувалися, оформлено товар «насіння кавуна для сівби» за кодом 1209 99 99 00 та 1209 91 80 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%).

Разом з тим, посилаючись на правила 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, пояснень до товарних позицій 1207, 1209, товар «насіння кавуна для сівби», товар «насіння кавуна для сівби» підлягає класифікації товарній позиції 1207 за кодом 1207 70 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5 %).

Отже, рішення щодо класифікації товару, зазначене в Акті перевірки Офісом великих платників податків ДФС, прийнято у відповідності до вимог УКТ ЗЕД.

Щодо доводів позивача про урахування ТОВ «Сингента» при митному оформленні товару «насіння кавуна для сівби» листа ДФС від 04.07.2017 року №14480/6/99-99-19-03-03-15, наданого на адресу Насіннєвої асоціації України, членом якої є ТОВ «Сингента», відповідачем зауважено, останній відкликано листом ДФС від 22.05.2019 року №23562/6/99-99-19-03-03-15, у зв`язку із наявністю на офіційному сайті Секретаріату ВМО роз`яснення щодо класифікації зазначеного товару від 16.07.2018 року №18NL0186-ТТ.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

У підготовче засідання 05.12.2019 року прибули представники сторін.

Судом поставлено на обговорення питання прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.

Представником позивача заяву підтримано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 року заяву ТОВ «Сингента» від 08.11.2019 року про зміну предмета позову прийнято до розгляду. Відкладено підготовче засідання. Наступне підготовче засідання призначено на 22.01.2019 року.

Через канцелярію суду 12.12.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення щодо підстав законності проведення спірної перевірки.

Через канцелярію суду 17.12.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зауважено, що відповідачем не надано ні під час спірної перевірки ні під час розгляду цієї справи судом листа Всесвітньої Митної Організації, який, на переконання позивача, входить до предмета доказування та підтверджує необґрунтованість нарахування податків позивачу.

Через канцелярію суду 24.12.2019 року позивачем подано додаткові пояснення, до яких долучено судову практику.

У підготовче засідання 22.01.2020 року прибув представник позивача.

Представником позивача зазначено про можливе здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі, а саме, Офісу великих платників податків ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

З огляду на необхідність вирішення питання здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі та неявку уповноваженого представника відповідача, з метою з`ясування думки відповідача, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи до 05.02.2020 року.

Через канцелярію суду 23.01.2020 року відповідачем подано клопотання про заміну відповідача у справі на правонаступника, а саме, Офісу великих платників податків ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

У підготовче засідання 05.02.2020 року прибули представник позивача.

Судом поставлено на обговорення питання процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Представники позивача проти задоволення клопотання відповідача про заміну відповідача у справі на правонаступника заперечують; просять залучити Київську митницю Держмитслужби в якості третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням предмету позову, суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про заміну відповідача у справі на правонаступника без задоволення та залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Київську митницю Держмитслужби.

З огляду на залучення третьої особи до участі у справі, судом встановлено строк останній для подання пояснень на позов та відкладено підготовче засідання до 11.03.2020 року.

Через канцелярію суду 05.03.2020 року третьою особою подано пояснення на позов, в якій підтримано правову позицію відповідача у справі в повному обсязі.

Через канцелярію суду 11.03.2020 року позивачем подано додаткові пояснення у відповідь на пояснення третьої особи.

У підготовче засідання 11.03.2020 року прибули представники позивача та третьої особи.

Для надання часу на ознайомлення третьою особою із додатковими поясненнями позивача на пояснення третьої особи, судом відкладено підготовче засідання до 01.04.2020 року.

Через канцелярію суду 16.03.2020 року третьою особою подано заперечення щодо додаткових пояснень позивача, до яких, зокрема, долучено, копію листа Всесвітньої Митної Організації №18NL0186-ТТ з перекладом.

Через канцелярію суду 19.03.2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію суду 25.03.2020 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на неявку представників сторін у підготовче засідання 01.04.2020 року, судом відкладено підготовче засідання на 27.05.2020 року.

Через канцелярію суду 21.05.2020 року позивачем подано пояснення щодо заперечень Київської митниці Держмитслужби, зокрема, в частині невідповідності копії листа Всесвітньої Митної Організації №18NL0186-ТТ вимогам офіційного документа.

У підготовче засідання 27.05.2020 року прибули представники позивача та третьої особи.

Судом поставлено на обговорення питання закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, проти чого присутні у залі судових засідань представники сторін не заперечують.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.07.2020 року.

Через канцелярію суду 10.06.2020 року третьою особою подано заперечення на додаткові пояснення позивача, у яких, зокрема, наголошено на тому, що 03.04.2019 року Київською міською митницею ДФС винесено рішення про визначення коду товару від 03.04.2019 року №КТ-UA100200-0011-2019 стосовно товару «насіння кавуна для сівби», який імпортувався позивачем та декларувався ним за кодом УКТ ЗЕД 1209918000 за митною декларацією №UA100200/2019/010245 про зміну коду товару на код 1207700000, яке позивачем не оскаржено.

У судове засідання 01.07.2020 року прибули представники позивача та третьої особи. Належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи відповідачем явку уповноваженого представника не забезпечено.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Щодо питання процесуального правонаступництва у справі.

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 року №895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, в тому числі і Київську митницю Держмитслужби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №895 установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

На даний час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про утворення філії (іншого відокремленого підрозділу) - Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити третю особу у справі, а саме, Київську митницю Держмитслужби її правонаступником - Київською митницею (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 року провадження у справі №640/21233/19 в частині заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.06.2019 року №1375 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента», - закрити. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента», що цей спір не належить до судової юрисдикції. Попереджено позивача, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 26.06.2019 року №1375 призначено провести документальну невиїзну перевірку ТОВ «Сингента» (Україна, 03022, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Козацька, буд. 102/4, код ЄДРПОУ 30265338) з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Насіння кавуна для сівби» за товарною позицією 1209, щодо яких проведено митне оформлення у період з 02.08.2016 року по 22.02.2019 року.

Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента» (код ЄДРПОУ 30265338) з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Насіння кавуна для сівби» за товарною позицією 1209, щодо яких проведено митне оформлення у період з 02.08.2016 року по 22.02.2019 року, Офісом великих платників податків ДФС складено Акт від 19.07.2019 року №н28/19-28-10-14-03-03/0030265338 (далі також - Акт перевірки), відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сингента» вимог:

- Закону України від 19.09.2013 року № 584-VII «Про митний тариф України», підпункту «г» пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 1207 70 00 00 - ставка ввізного мита - 5%, застосовано товарні підкатегорії 1209999900 та 1209918000 - ставка ввізного мита - 0%), що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита на загальну суму 2 014 828,18 грн.;

- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму ввізного мита, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 402 965,61 грн.

В результаті вищевказаних порушень та відповідно до пункту 187.8. статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, статті 278, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України ТОВ «Сингента» занижено податкові зобов`язання на суму - 2 417 793,79 грн., з них: по ввізному миту - на суму 2 014 828,18 грн.; по ПДВ - на суму 402 965,61 грн.

На підставі висновків Акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС, з урахуванням заперечень позивача на Акт перевірки від 29.07.2019 року №40323/10-03, прийнято:

- рішення про класифікацію насіння кавуна для сівби за товарною підкатегорією УКТЗЕД 1207 70 00 00 «Насіння дині» товарної позиції 1207 «Насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені», викладене на сторінці 6 Акта перевірки;

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 року № 0005031403 про збільшення ТОВ «Сингента» суми податкового зобов`язання з ПДВ на 181 029,67 грн та застосування штрафних санкцій на 45 257,46 грн.; та

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 року № 0005041403 про збільшення ТОВ «Сингента» податкового зобов`язання з мита на 905 148,47 грн. та застосування штрафних санкцій на 226 287,15 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 22.09.2019 року ТОВ «Сингента» звернулося до ДФС із скаргою про скасування останніх.

Рішенням ДФС від 22.10.2019 року №43283/6/99-99-11-06-03-25 «Про результати розгляду скарги» частково задоволено скаргу ТОВ «Сингента» від 22.08.2019 року та з урахуванням частини шостої статті 69 Митного кодексу України зменшено суму грошових зобов`язань, визначених товариству у податкових повідомленнях-рішеннях Офісу великих платників податків ДФС від 08.08.2019 року № 0005031403 та № 0005041403, на суму штрафних санкцій, визначених за митними деклараціями від 15.08.2018 року №UA125100/2018/322890, від 10.09.2018 року № UA 125100/2018/325600, від 04.10.2018 року № UA 125100/2018/328414, від 09.10.2018 року № UA 125100/2018328903, від 18.10.2018 року № UA 125100/2018/329979, від 28.11.2018 року № UA 125100/2018/334827, від 12.12.2018 року № UA 125100/2018/336795, від 28.12.2018 року № UA 125100/2018/338627, від 21.01.2019 року № UA 125100/2019/301635, від 01.02.2019 року № UA 125100/2019/302967, від 14.02.2019 року № UA 125100/2019/304345, від 22.02.2019 року № UA 125100/2019/305213, тобто, укладених після 16.07.2018 року - дати листа Секретаріату Всесвітньої митної Організації №18NL0186-ТТ.

Зокрема, у рішенні ТОВ «Сингента» повідомлено, що відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення Офісу великих податників податків ДФС від 08.08.2019 року №№0005031403, 0005041403, вважатимуться відкликаними з дня надходження до платника податків нових податкових повідомлень-рішень, які будуть містити зменшену суму грошових зобов`язань.

Так, на підставі Акта перевірки від 19.07.2019 року №н28/19-28-10-14-03-03/0030265338 з врахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС №43283/6/99-99-14-06-05-25 Офісом великих податників податків ДФС винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 28.10.2019 року №0000851403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, код платежу 14070100» у сумі 181 029, 67 грн. у зв`язку із встановленим порушенням товариством пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України;

- від 28.10.2019 року №0000831403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, код платежу 15010100» у сумі 905 148, 47 грн. у зв`язку із порушенням підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України.

Вважаючи призначену відповідачем перевірку, внаслідок якої винесено податкові повідомлення-рішення, безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду зокрема з метою оскарження наказу Офісу великих платників податків ДФС від 26.06.2019 року №1375 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента».

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Щодо правомірності призначення та проведення спірної перевірки Офісом великих платників податків ДФС, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 34-1 частини першої статті 4 Митного кодексу України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні: органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 (зі змінами), ДФС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом ДФС України від 22.09.2016 року №792 повноваження проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи делеговано головним управлінням ДФС в областях, місті Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Наказом ДФС України від 19.10.2016 року №875 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» затверджено перелік функцій (додаток 1), зміст функцій та процедур (додаток 2), які здійснюють структурні підрозділи територіальних органів ДФС; закріплення функцій та процедур за структурними підрозділами митниць ДФС.

Так, згідно змісту вказаного наказу, за структурними підрозділами аудиту головних управлінь ДФС в областях, місті Києві та Офісу великих платників податків ДФС закріплено функцію 1.142: «Здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів шляхом організації та проведення документальних перевірок платників податків».

Частинами першою, другою статті 345 Митного кодексу України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з статтею 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Отже, станом на день призначення спірної перевірки наказом від 26.06.2019 року №1375, Офіс великих платників податків ДФС наділено повноваженнями здійснювати документальні перевірки дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи в частині класифікації товарів, позаяк твердження позивача про їх відсутність є помилковим та відхиляється судом.

В свою чергу, аналіз вищезазначених норм свідчить про можливість митного контролю за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, вчиняти дії щодо проведення перевірок відповідних суб`єктів господарювання.

Разом з тим, якщо митний орган, прийнявши вантажні митні декларації, підтвердив (погодив) вказаний в декларації код імпортованого за товарною номенклатурою та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки, за виключенням випадків, коли помилка у визначенні коду викликана зловмисними діями особи, відповідальної за митне оформлення товару.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року по справі №2а/1270/4001/2012 та у постанові від 08 серпня 2019 року по справі №2а/0370/3145/11.

Проте, відповідачем не надано доказів, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, чи то помилка у визначенні коду товару викликана зловмисними діями особи, відповідальної за митне оформлення товару.

Щодо суті встановлених відповідачем порушень, з урахуванням висновків ДФС за результатами адміністративного оскарження оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з Актом від 19.07.2019 року №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338, предметом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сингента» є правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Насіння кавуна для сівби» за товарною позицією 1209, щодо яких проведено митне оформлення у період з 02.08.2016 року по 22.02.2019 року.

Згідно з Додатком до Акта перевірки, відповідачем здійснено перевірку наступних митних декларацій позивача: від 02.08.2016 року №125120105/2016/318193, від 22.08.2016 року №125120105/2016/319963, від 19.10.2016 року №125120105/2016/325499, від 30.11.2016 року №125120105/2016//329505, від 25.01.2017 року № 125120105/2017/301652, від 08.02.2017 року № 125120105/2017/302899, від 10.03.2017 року № UA125100/2017/305194, від 29.03.2017 року № UA125100/2017/307271, від 29.03.2017 року № UA125100/2017/307271, від 18.04.2017 № UA125100/2017/309041, від 23.10.2017 року № UA125100/2017/336860, від 23.10.2017 року № UA125100/2017/326860, від 10.11.2017 року № UA125100/2017/328809, від 20.11.2017 року № UA125100/2017/329717, від 11.12.2017 року № UA125100/2017/331981, від 11.12.2017 року № UA125100/2017/331981, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 21.02.2018 року № UA125100/2018/304814, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 12.03.2018 року № UA125100/2018/306260, від 15.03.2018 року № UA125100/2018/306718, від 22.03.2018 року № UA125100/2018/307541, від 22.03.20118 року № UA125100/2018/307541, від 30.03.2018 року № UA125100/2018/308425, від 10.04.2018 року № UA125100/2018/309450, від 19.04.2018 року № UA125100/2018/310476, від 23.04.2018 року № UA125100/2018/310952, від 23.04.2018 року № UA125100/2018/310952, від 02.05.2018 року № UA125100/2018/311699, від 22.06.2018 року № UA125100/2018/317198, від 15.08.2018 року №UA125100/2018/322890, від 10.09.2018 року № UA 125100/2018/325600, від 04.10.2018 року № UA 125100/2018/328414, від 09.10.2018 року № UA 125100/2018328903, від 18.10.2018 року № UA 125100/2018/329979, від 28.11.2018 року № UA 125100/2018/334827, від 12.12.2018 року № UA 125100/2018/336795, від 28.12.2018 року № UA 125100/2018/338627, від 21.01.2019 року № UA 125100/2019/301635, від 01.02.2019 року № UA 125100/2019/302967, від 14.02.2019 року № UA 125100/2019/304345, від 22.02.2019 року № UA 125100/2019/305213.

Згідно з Актом, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Сингента» здійснено оформлення товарів «Насіння кавуна для сівби» щодо яких проведено митне оформлення у період з 02.08.2016 року по 22.02.2019 рок класифіковано у товарних підкатегоріях 1209 99 99 00 та 1209 91 80 00 (ставка ввізного мита - 0%), що позивачем не заперечується.

Проте, відповідач дійшов висновку та прийняв рішення, зазначене на стор. 6 Акта, що товар «Насіння кавуна для сівби» має класифікуватися за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД - 1207 70 (ставка ввізного мита - 5 %).

Фактично підставою для висновків про оформлення ТОВ «Сингента» товару не за тим кодом УКТ ЗЕД слугувало ототожнення контролюючим органом поняття «плоди дині», «плоди кавуна», «насіння дині», та як наслідок «насіння кавуна», яке відсутнє у групі 12 розділу ІІ додатку до Закону України «Про Митний тариф України».

Відповідно до підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 67 Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Опис товарної позиції 0807 Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 має такий опис: «Дині, кавуни і папая, свіжі». Поняття «дині» включає в себе, в т.ч. плоди кавуна звичайного, кавуна кормового або цукатного.

З огляду на положення Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у товарній позиції 1207 класифікуються насіння та плоди інших олійних культу року насіння дині для сівби класифікується у товарній позиції 1207700000 (ставка ввізного мита-5%).

У товарній позиції 1209 УКТ ЗЕД класифікуються насіння, плоди та спори для сівби.

Згідно з приміткою 3 до 12 групи УКТ ЗЕД до товарної позиції 1209 включається насіння буряків, трав, декоративних квітів, овочів, лісових і плодових дерев, вики або люпину, призначене для сівби. Однак до цієї товарної позиції не включаються такі продукти, навіть якщо вони призначені для сівби: продукти товарних позицій 1201-1207 або 1211.

Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватися відповідно до найменувань останніх, а також приміток, що їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше (правило 6 ОПІ УКТ ЗЕД).

Відповідно до додатку до Закону України «Про Митний тариф України» до групи 1209 відносяться «Насіння, плоди та спори для сівби», « 1209 99 99 00» - інше.

Позивачем надано суду лист ДФС від 04.07.2017 року №144806/99-99-19-03-03-15, який надавався за зверненням Насіннєвої асоціації України, в якому зазначено, що насіння кавуна, що використовується для сівби згідно УКТ ЗЕД класифікується у товарній підкатегорії 1209 99 99 00.

Відповідач, як і ДФС у рішенні від 22.10.2019 року №43283/6/99-99-11-06-03-25 «Про результати розгляду скарги», проти застосування позивачем роз`яснень вказаного листа під час класифікації товарів на підставі листа ДФС від 04.07.2017 року №144806/99-99-19-03-03-15, не заперечують, що, зокрема, підтверджується скасуванням в частині встановлених порушень по митним деклараціям від 02.08.2016 року №125120105/2016/318193, від 22.08.2016 року №125120105/2016/319963, від 19.10.2016 року №125120105/2016/325499, від 30.11.2016 року №125120105/2016//329505, від 25.01.2017 року № 125120105/2017/301652, від 08.02.2017 року № 125120105/2017/302899, від 10.03.2017 року № UA125100/2017/305194, від 29.03.2017 року № UA125100/2017/307271, від 29.03.2017 року № UA125100/2017/307271, від 18.04.2017 № UA125100/2017/309041, від 23.10.2017 року № UA125100/2017/336860, від 23.10.2017 року № UA125100/2017/326860, від 10.11.2017 року № UA125100/2017/328809, від 20.11.2017 року № UA125100/2017/329717, від 11.12.2017 року № UA125100/2017/331981, від 11.12.2017 року № UA125100/2017/331981, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 22.01.2018 року № UA125100/2018/301770, від 21.02.2018 року № UA125100/2018/304814, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 06.03.2018 року № UA125100/2018/305933, від 12.03.2018 року № UA125100/2018/306260.

В той же час, правомірність донарахування грошових зобов`язань позивачу в частині митних декларацій від 15.03.2018 року № UA125100/2018/306718, від 22.03.2018 року № UA125100/2018/307541, від 22.03.20118 року № UA125100/2018/307541, від 30.03.2018 року № UA125100/2018/308425, від 10.04.2018 року № UA125100/2018/309450, від 19.04.2018 року № UA125100/2018/310476, від 23.04.2018 року № UA125100/2018/310952, від 23.04.2018 року № UA125100/2018/310952, від 02.05.2018 року № UA125100/2018/311699, від 22.06.2018 року № UA125100/2018/317198, від 15.08.2018 року №UA125100/2018/322890, від 10.09.2018 року № UA 125100/2018/325600, від 04.10.2018 року № UA 125100/2018/328414, від 09.10.2018 року № UA 125100/2018328903, від 18.10.2018 року № UA 125100/2018/329979, від 28.11.2018 року № UA 125100/2018/334827, від 12.12.2018 року № UA 125100/2018/336795, від 28.12.2018 року № UA 125100/2018/338627, від 21.01.2019 року № UA 125100/2019/301635, від 01.02.2019 року № UA 125100/2019/302967, від 14.02.2019 року № UA 125100/2019/304345, від 22.02.2019 року № UA 125100/2019/305213 відповідачем та ДФС під час процедури адміністративного оскарження обґрунтовано роз`яснення Секретаріату Всесвітньої Митної Організації щодо класифікації товару «Насіння кавуна для сівби», викладеним у листі від 16.07.2018 року №18NL0186-TT. На переконання відповідача, з 16.07.2018 року позивач мав керуватися саме цим роз`ясненням під час класифікації товару «Насіння кавуна для сівби».

Зокрема, відсутність підстав для застосування позивачем листа ДФС від 04.07.2017 року №144806/99-99-19-03-03-15 відповідач пояснює відкликання останнього листом ДФС від 22.05.2019 року №23562/6/99-99-19-03-03-15 у зв`язку з наявністю на офіційному сайті Секретаріату Всесвітньої Митної Організації вищевказаного роз`яснення.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно із статтею 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Отже, обов`язок щодо відстеження, облік змін і доповнень, опублікування роз`яснень та рекомендацій, що приймаються Всесвітньою митною організацією, покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а не на суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, яким є позивач.

Таким чином, твердження відповідача щодо необхідності класифікації товару «Насіння кавуна для сівби» за УКТ ЗЕД 1207 70 (ставка ввізного мита - 5 %) з 16.07.2018 року, тобто, дня листа Секретаріату Всесвітньої Митної Організації №18NL0186-TT, в той час, як лист ДФС від 04.07.2017 року №144806/99-99-19-03-03-15 у зв`язку з наявністю на офіційному сайті Секретаріату Всесвітньої Митної Організації вищевказаного роз`яснення відкликано лише 22.05.2019 року листом ДФС №23562/6/99-99-19-03-03-15, є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, оскільки спірна перевірка охоплює період митного оформлення з 02.08.2016 року по 22.02.2019 року, позивачем правомірно здійснювалася класифікація товару «Насіння кавуна для сівби» на підставі листа ДФС від 04.07.2017 року №144806/99-99-19-03-03-15.

При цьому, суд відхиляє доводи відповіача щодо необхідності включення придбаного товару до товарної позиції 0807 УКТ ЗЕД «Свіжі овочі та кавуни», оскільки позивач декларував саме «насіння для сівби» та відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів проводиться з найменування товарної позиції, тому позивач правильно вказав код товару 1209 «Насіння, плоди та спори для сівби», підкатегорія « 1209 99 99 00» - інше. Група 1207 не містить застережень стосовно насіння кавуна, а стосується тільки насіння дині.

Посилання відповідача на те, що необхідно застосовувати товарну позицію 0807, яка включає «дині та кавуни свіжі» судом відхиляються, оскільки позивач декларував насіння, а не свіжі кавуни.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДФС від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403 та задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимог про визнання протиправним та скасування рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке зазначено на сторінці 6 акту від 19.07.2019 року №н28/19/28-10-14-03-03/0030265338, суд зазначає наступне.

Приписи статті 354 Митного кодексу України встановлюють наступне.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу доходів і зборів, які проводили перевірку, та реєструється в органі доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в органі доходів і зборів протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.

Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов`язані повернути органу доходів і зборів підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.

У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються органом доходів і зборів протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.

Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, орган доходів і зборів зобов`язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов`язковою.

Рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 354 Митного кодексу України доводи стосовно незгоди з рішеннями органу доходів і зборів щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Отже, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами, є саме оскарження податкових повідомлень-рішень за результатами викладених рішень у Акті перевірки, в той час, як безпосередньо Акт перевірки та рішення у ньому, містять інформаційний характер.

Враховуючи викладене, достатнім способом захисту порушеного права позивача є саме скасування податкових повідомлень-рішень, позаяк позовна вимога про скасування «рішення, викладеного у Акті перевірки», задоволенню не підлягає.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині оскарження податкових повідомлень-рішень, тому позов визнається таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення від 30.10.2019 року №000309099 за подання позовної заяви позивачем сплачено 23 052,00 грн.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені Офісом великих платників податків ДФС, за які позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн., в той час, як у задоволенні позовної вимоги в частині оскарження рішення Офісу великих платників податків ДФС, викладене у Акті перевірки, відмовлено, за яку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., та враховуючи закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про оскарження наказу Офісу великих платників податків ДФС від 26.06.2019 року №1375, за яку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в сумі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.10.2019 року №0000851403 та №0000831403.

3. В решті відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» (код ЄДРПОУ 30265338, адреса: 03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податку ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярвська, буд. 11Г) сплачену суму судового збору у розмірі 19 210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента» (код ЄДРПОУ 30265338, адреса: 03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4);

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11);

Третя особа: Київська митниця (код ЄДРПОУ ВП: 43997555, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А).

Повне судове рішення складено 29.04.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна