Рішення

від 02.05.2022 по справі 826/17927/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 року м. Київ № 826/17927/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Профі» до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.08.2018,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцент Профі» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.08.2018 №0043901404 та №0043891404.

Ухвалою суду від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

03 грудня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до п.п. 20.1.4 статті 20, п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.4 статті 78, статті 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Акцент Профі» за результатами якої 07.08.2018 складено акт №764/26-15-14-04-05/37064358 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ланмарк» (код 40087464) за травень, червень, липень 2016 року» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму 96 107грн., в тому числі: травень 2016 року - 8 072грн., червень 2016 року - 49 409грн., липень 2016 року - 38 626грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за липень 2016 року на суму 444грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 21.08.2018 прийняті податкові повідомлення - рішення №0043891404, яким до позивача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість за липень 2016 року у розмірі 444,00грн. та №0043901404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 96 107,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 24 027,00грн.

В порядку адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.05.2016 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ланмарк» (Виконавець) укладено Договір №07п-05/2016 про надання послуг, відповідно до якого Замовник замовляє та зобов`язується оплатити, а Виконавець зобов`язується надати представникам Замовника послуги згідно з переліком, наведеним в Додатках до цього Договору, погоджених Сторонами.

Відповідно до Додатку №1 від 10.05.2016, Додатку №2 від 01.06.2016, Додатку №3 від 01.06.2016, Додатку №4 від 01.07.2016, Додатку №5 від 01.07.2016, Додатку №6 від 15.07.2016 Виконавцем були надані наступні послуги: консультаційні послуги з програмного забезпечення MS SQL, MS Excel, консультаційні послуги з ПЗ Oracle Database 12c, ПЗ Windows Server 2012, інформаційно - консультаційні послуги: 20412, Налаштування додаткових сервісів Windows Server 2012, Інформ - консульт послуги: Управління проектами за допомогою Microsoft Project 2010/2013, Інформ - консульт послуги: JB348, JBoss Application Administration II, інформаційно - консультаційні послуги: JB348, JBoss Application Administration I, інформаційно - консультаційні послуги: Розгортання System Center 2012 Configuration Manager.

На виконання умов вказаного договору позивачу виписано податкові накладні: №33 від 31.05.2016, №7 від 10.06.2016, №23 від 30.06.2016, №18 від 20.07.2016, №15 від 20.07.2016, №25 від 31.07.2016 на загальну суму 579 300,00грн., у тому числі ПДВ 96 550,00грн.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту за травень - липень 2016 року.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що з інформації зазначеної в наданих до перевірки документах, виписаних контрагентом на адресу позивача не можливо встановити кількість людей, що були заподіяні у наданні вищезазначених послуг, також у актах відсутні посилання на інші документи, що підтверджують виконання робіт.

Як вбачається з Акту перевірки відповідачем встановлено, що вид діяльності за КВЕД 78.10 ТОВ «Ланмарк» - діяльність агентств працевлаштування. Директор, головний бухгалтер та засновник - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Протягом періоду, який ТОВ «Ланмарк» документально оформлено продаж послуг для позивача, ТОВ «Ланмарк» не звітувало про наявність на підприємстві основних засобів, виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, а також не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів. Вищенаведені операції ТОВ «Ланмарк» неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, контролюючий орган зазначає, що відповідно до Протоколу допиту свідка від 28.10.2017, старшим слідчим СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Турянська А.Я. розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100080000005 від 24.01.2017, допитано ОСОБА_1 , який пояснив, що підприємство ТОВ «Ланмарк» зареєстрував за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Так, відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2017 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 та ч. 2 ст. 205-1 КК України, за якими призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13.12.2017 покарання у виді за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500грн., за ч. 2 ст. 205-1 КК України обмеження волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвалою суду від 09.11.2018 від контрагента позивача - ТОВ "Ланмарк" (код ЄДРПОУ 40087464) судом витребовувались за період травень, червень, липень 2016 року належним чином засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з позивачем, що підтверджують: наявність на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів виробництва, укладання та виконання договорів з третіми особами щодо реалізації своїх зобов`язань на користь позивача, виконання таких зобов`язань особисто.

Однак, ТОВ "Ланмарк" не виконало вимоги ухвали суду від 09.11.2018, будь-яких пояснень з приводу взаємовідносин з ТОВ «Акцент Профі» до суду не надано.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ "Ланмарк" не мали реального характеру з огляду на неможливість їх виконання контрагентом з врахуванням реального часу і наявності трудових ресурсів.

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18), від 23.05.2018 у справі №826/16865/14, а також у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14.03.2017 у справі №21-1513а16.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі спірні податкове повідомлення-рішення від 21.08.2018 №0043901404 та №0043891404 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Профі» має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Акцент Профі» (м. Київ, 03124, вул. Миколи Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 37064358) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін