Ухвала

від 16.08.2022 по справі 520/15494/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2022 р. м. ХарківСправа № 520/15494/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Подобайло З.Г.,

Суддів Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 520/15494/21

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"

до Кропивницької митниці Держмитслужби , Харківської митниці Держмитслужби , Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 задоволено позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Кропивницької митниці Держмитслужби , Харківської митниці Держмитслужби , Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 року задоволено клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі та поновлено процесуальний строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

18.07.2022 року Дніпровською митницею Держмитслужби подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у якому заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби задоволено частково. Продовжено Дніпровській митниці Держмитслужби строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду. У задоволенні клопотання в іншій частині вимог відмовлено.

Дніпровська митниця Держмитслужби отримала копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги 04.08.2022 о 18:54 (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Таким чином, з урахуванням положень ст. 251 КАС України останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 15.08.2022 року.

15.08.2022 року Дніпровською митницею Держмитслужби подано до суду через систему "Електронний суд" заяву про продовження строку на усунення недоліків, в якому заявник просить продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 року, для усунення недоліків до припинення режиму воєнного стану на території України.

В обгрунтування заяви вказує, що перебування в режимі воєнного стану та відсутність фінансування є об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі Дніпровської митниці (оскільки прийнятття рішення про фінансування та перерахування коштів на рахунки митниці не належать до її повноважень), що унеможливлює виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк. Зазначає також, що воєнний стан є об`єктивною та поважною причиною для продовження процесуальних строків, та вказує, що станом на дату подання заяви фінансовий стан скаржника не змінився.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено скаржнику (Дніпровській митниці Держмитслужби) можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Дніпровська митниця Держмитслужби у заяві посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.

Однак, будь-яких доказів, що унеможливлюють виконання вимог ухвали від 08.07.2022 року до закінчення строку дії воєнного стану до суду не надано.

Інших обставин в даній заяві не наведено.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом забезпечено право відповідача (Дніпровської митниці Держмитслужби) на апеляційне оскарження рішення, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку для усунення недоліків, однак скаржником не надано належних доказів в підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому розмірі. Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Дніпровської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Дніпровської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 520/15494/21 за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Кропивницької митниці Держмитслужби , Харківської митниці Держмитслужби , Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)Н.С. Бартош А.М. Григоров