Рішення

від 14.08.2022 по справі 914/581/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2022 Справа № 914/581/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд", м. Львів

про стягнення шкоди в розмірі 167 869,40 грн., завданої кримінальним правопорушенням

Представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В. прокурор відділу Львівської обласної прокуратури, службове посвідчення № 058390 від 02.12.2020 р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Городоцької міської ради Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" про стягнення шкоди в розмірі 167 869,40 грн., завданої кримінальним правопорушенням.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2022 р. позовну заяву керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Городоцької міської ради Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" про стягнення шкоди в розмірі 167 869,40 грн., завданої кримінальним правопорушенням залишено без руху. Надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.04.2022 р. прокурором, на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2022 р. про залишення позовної заяви без руху, направлено на адресу суду заяву з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області за вх. № 7664/21 від 11.04.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.04.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.05.2022 р. підготовче засідання призначено на 08.06.2022 р.

07.06.2022 р. позивачем подано на адресу суду в систему Електронний суд додаткові письмові пояснення у даній справі за вх. № 12034/22, відповідно до яких позивач просить суд позов задоволити повністю та здійснювати розгляд вказаної справи за відсутності представника Городоцької міської ради Львівської області.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/581/22 на тридцять днів за клопотанням прокурора.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 13.07.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2022 р. постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.08.2022 р.

15.08.2022 р. прокурор в підготовче засідання з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні

15.08.2022 р. представник позивача в підготовче засідання не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

11.05.2022 р. позивачем подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання за вх. № 9762/22 та 07.06.2022 р. подано додаткові письмові пояснення у даній справі за вх. № 12034/22, в яких позивач зазначає про те, що підтримує позовні вимоги повністю та просить розгляд даної справи здійснювати за відсутності представника Городоцької міської ради Львівської області.

15.08.2022 р. представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, вимог ухвали суду від 13.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувалась відповідачу судом за адресою: 79046, м. Львів, вул. Врубеля, 38, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ухвали суду у даній справі скеровувалась відповідачу судом на його електронну адресу, а також на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" Балука О.Є. - АДРЕСА_1 , яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До того ж, судом 13.06.2022 р. було здійснено повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 13.07.2022 р. на 09:30 год.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Однак ухвали суду, які скеровувались судом відповідачу за вказаною вище адресою його місцезнаходження повертались на адресу суду з причин "Адресат відсутній за вказаною адресою" і містяться такі в матеріалах справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що учасники справи повідомлені судом належним чином про день, час і місце розгляду справи, беручи до уваги клопотання позивача, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності повноважного представника Городоцької міської ради Львівської області, а також те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/581/22.

В судовому засіданні 15.08.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокурора.

У позовній заяві прокурор зазначає про те, що у провадженні СВ ВП №6 ЛРУП ГУ НП у Львівської області перебувало кримінальне провадження за №12018140060003991 від 03 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування було з`ясовано, що 23.08.2018 між ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» (Далі Відповідач), в особі її директора ОСОБА_1 , та Городоцькою міською радою Львівської області (Далі Позивач), в особі міського голови Кущака Романа Васильовича, укладено договір підряду №206 по «Капітальному ремонту міської дороги по вул.Валова у м.Городок Львівської області» Коригування (Далі Договір).

Прокурор зазначає про те, що 11.06.2021 р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам (службова недбалість).

У подальшому, 18.06.2021 р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060003991 від 03.11.2018 за ч.1 ст.367 КК України відносно ОСОБА_1 було скеровано до Городоцького районного суду для розгляду.

Ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022, яка 01.02.2022 набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 , в період часу з 23 серпня 2018 року по 21 грудня 2018 року, не проконтролювала відповідність обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт міської дороги по вул.Валова у м. Городок Львівської області» Коригування, проектно-кошторисній документації, актам приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків Городоцька міська рада Львівської області сплатила ТзОВ «Будівельній компанії «Сантех Буд» бюджетні кошти за роботи, які фактично виконані не були, що спричинило Городоцькій міській раді шкоду на загальну суму 167 869,40 грн.

В той же час, ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 у справі №441/1280/22 ОСОБА_1 , директора ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд», звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 167869,40 грн. залишено без розгляду.

У зв`язку з наведеним, прокурор звернувся з даною позовною заявою до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Городоцької міської ради Львівської області про стягнення з відповідача 167 869,40 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На підставі наведеного, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: Городоцької міської ради Львівської області 167 869,40 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, судові витрати покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 13.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Ухвали суду у даній справі скеровувалась відповідачу судом за адресою: 79046, м. Львів, вул. Врубеля, 38, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ухвали суду у даній справі скеровувалась відповідачу судом на його електронну адресу, а також на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" Балука О.Є. - АДРЕСА_1 , яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак такі повертались на адресу суду.

До того ж, судом 13.06.2022 р. було здійснено повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 13.07.2022 р. на 09:30 год.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Крім того, ухвалами суду явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, в т.ч. оригіналів, суд встановив наступне.

23.08.2018 р. між ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» (за договором підрядник, відповідач у справі), в особі її директора Гриневич Мар`яни Богданівни, та Городоцькою міською радою Львівської області (за договором замовник, позивач у справі), в особі міського голови Кущака Романа Васильовича, укладено договір підряду №206 по «Капітальному ремонту міської дороги по вул.Валова у м.Городок Львівської області» Коригування (надалі - Договір), згідно якого Відповідач зобов`язався своїми силами та засобами, на власний ризик, в межах договірної ціни у відповідності до проектно-кошторисної документації виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт міської дороги по вул.Валова у м.Городок Львівської області» Коригування (п.1.1. Договору).

Крім цього, відповідно до п.5.4.1. та п. 5.4.2. Договору підряду №206 від 23.08.2018 підрядник зобов`язаний виконувати роботи якісно і в узгоджений строк, не допускати відхилення від проектно-кошторисної документації, виконати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт та чинного законодавства України.

Згідно п.5.4.12 Договору, Підрядник зобов`язаний відшкодовувати відповідно до законодавства та Договору підряду завдані Замовнику збитки та нараховану пеню у випадку невиконання або неналежного виконання Договору.

В подальшому, між Городоцькою міською радою та ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» було укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до Договору, а саме: Додаткова угода №1 від 31.10.2018, якою внесено зміни щодо суми договору на 2018 рік, строків виконання робіт та чинності Договору; Додаткова угода №2 від 26.12.2018 р., якою внесено зміни щодо строків виконання робіт та чинності Договору; Додаткова угода №3 від 15.03.2019 р., якою внесено зміни до суми договору на 2018-2019 роки, та, зокрема, визначено, що загальна договірна ціна складає 5 540 500,00 грн.

Крім цього, між Городоцькою міською радою та ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» впродовж серпня 2018 року по квітень 2019 року було підписано 14 актів приймання виконаних будівельних робіт, а міською радою здійснено їх оплату.

11.06.2021 р. ОСОБА_1 директору ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам (службова недбалість).

У подальшому, 18.06.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060003991 від 03.11.2018 за ч.1 ст.367 КК України відносно ОСОБА_1 було скеровано до Городоцького районного суду для розгляду.

Ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 р., яка 01.02.2022 р. набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 , в період часу з 23 серпня 2018 року по 21 грудня 2018 року, не проконтролювала відповідність обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт міської дороги по вул.Валова у м. Городок Львівської області» Коригування, проектно-кошторисній документації, актам приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), чим порушила п.5.4.1. та п. 5.4.2. Договору підряду №206 від 23.08.2018, не провела огляд та контрольні обміри виконаних робіт, не забезпечила належний контроль та облік за використанням будівельних матеріалів при виконанні будівельних робіт, однак підписала та скріпила печаткою акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №3 від 11.09.2018, №4 від 13.09.2018, №5 від 21.09.2018, №6 від 27.09.2018, №10 від 07.11.2018, №11 від 28.11.2018 та №13 від 21.12.2018, які містили будівельні матеріали та роботи, які фактично не виконувались, а саме: не улаштовано підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску товщиною 20 см, у кількості 18 м3, не улаштовано 25 м2 основ товщиною 15 см., із щебеню фракції 40-70 мм., з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа (1000 кг/см2), на кожні 1 см зміни товщини шару не додано до 18 см до норми 18-23-1, 18-23-2, 18-23-3 до 10 см у кількості - 25 м2, не улаштовано 25 м2 покриття з бетонної бруківки товщиною 8 см, не використано 1 м3 суміші цементно-піщаної (1:3) та 25 м2 бруківки бетонної, товщиною 8 см, не здійснено розбирання асфальтобетонних покриттів товщиною 7 см у кількості 7 м3, не здійснено розбирання основ з некондиційного щебеню товщиною 20 см у кількості 20 м3, не розібрано асфальтобетонних покриттів тротуару товщиною 4 см у кількості 1,6 м3, не розібрано основ з некондиційного щебеню товщиною 20 см у кількості 4 м3, не розібрано бетонного бордюру у кількості 40 м, не здійснено навантаження сміття екскаваторами на автомобілі самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,4 м3 у кількості 53,116 т., не перевезено сміття до 15 км у кількості 49,45 т., не здійснено доробки корита до проектної відмітки з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом місткістю 0,4 (0,35-0,45) м3, група грунтів 2 у кількості 36,28 м3, не здійснено перевезення ґрунту до 5 км у кількості 63,49 т, не здійснено доробки корита до проектної відмітки з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом місткістю 0,4 (0,35-0,45) м3 , група грунтів 2, у кількості 3 м3, не перевезено грунту до 5 км у кількості 5,68 т., не улаштовано дорожніх корит коритного профілю з застосуванням екскаваторів, глибиною корита до 250 мм, у кількості 50 м2, не перевезено грунту до 5 км у кількості 26,52 т., не улаштовано підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску товщиною 20 см у кількості 2 м3, не улаштовано основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40-70 мм з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа (1000 кг/см2) у кількості 100 м2, на кожний 1 см зміни товщини шару не додано до 18 см до норми 18-23-1, 18-23-2, 18-23-3 до 10 см у кількості 100 м2, не улаштовано шару основ товщиною 15 см із відсівного щебеню у кількості 75 м2, на кожний 1 см зміни товщини шару не включено до норм 18-23-1, 18-23-2,18-23-3 до 10 см у кількості -75 м2, не улаштовано покриттів з бетонної бруківки товщиною 8 см у кількості 75 м2, не додана суміш цементно-піщана (1:3) у кількості 3 м3, не використано бруківку бетонну, товщиною 8 см у кількості 75 м2, не улаштовано підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску товщиною 20 см у кількості 1,8 м3, не улаштовано основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40-70 мм з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа (1000 кг/см2,) у кількості 9 м2, на кожний 1 см зміни товщини шару не додано до 18 см до норми 18-23-1, 18-23-2, 18-23-3 у кількості 9 м2, не улаштовано шару основ товщиною 15 см із відсівного щебеню у кількості 9 м2, на кожний 1 см змінити товщини шару не включено до норм 18-23-1, 18-23-2, 18-23-3 до 10 см у кількості -9 м2, не улаштовано покриттів з бетонної бруківки товщиною 8 см у кількості 9 м2, не додано цементно-піщаної суміші (1:3) у кількості 0,36 м3, немає в наявності бруківки товщиною 8 см у кількості 9 м2, не установлено бетонних поребриків на бетонну основу у кількості 40 м, не використано поребрики БР 100.20.8 у кількості 40 шт., не установлено бортових каменів бетонних та залізобетонних при інших видах покрівлі у кількості 40 м, не використано камені бетонні бортові БР100.30.18 у кількості 40 шт., не улаштовано підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску товщиною 20 см у кількості 6 м3, не улаштовано основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40-70 мм з межею міцності на стиск понад 98.1 МПа (1000 кг/см2) у кількості 50 м2, на кожний 1 см змінити товщини шару не віднято 12 см до норм 18-23-1, 18-23-2, 18-23-3 у кількості -50 м2, не улаштовано покриттів з бетонної бруківки товщиною 6 см у кількості 50 м2, не додано цементно-піщаної суміші (1:3) у кількості 1,6 м3, не використано бетонної бруківки, товщиною 6 см у кількості 50 м2, загальною вартістю 167 869,4 грн.

Вищенаведене, а саме факт включення будівельних матеріалів та робіт, які фактично не виконувались, до актів приймання виконаних будівельних робіт №3 від 11.09.2018, №4 від 13.09.2018, №5 від 21.09.2018, №6 від 27.09.2018, №10 від 07.11.2018, №11 від 28.11.2018 та №13 від 21.12.2018 також підтверджується висновком експерта №6873 від 22.06.2020, складеного за дорученням слідчого СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області (постанова від 26.11.2019) та висновком експерта № 2388 від 01.06.2021, складеного за дорученням прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури (постанова від 13.11.2021). Вказані висновки експертів долучено прокурором до матеріалів справи.

Внаслідок неналежного виконання Гриневич М.Б. своїх службових обов`язків, Городоцька міська рада Львівської області сплатила ТзОВ «Будівельній компанії «Сантех Буд» бюджетні кошти за роботи, які фактично виконані не були, що спричинило Городоцькій міській раді шкоду на загальну суму 167 869,40 грн.

В той же час, ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 у справі №441/1280/22 ОСОБА_1 , директора ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд», звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 167869,40 грн. залишено без розгляду.

Вказане слугувало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача: Городоцької міської ради Львівської області до суду про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 167 869,40 грн., завданої кримінальним правопорушенням.

Оцінка суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади селища, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування робіт по капітальному ремонту дороги по вул.Валова у м.Городок здійснювалося за рахунок коштів бюджету Городоцької міської ради, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб громади.

Неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених.

Відтак, невжиття Городоцькою міською радою заходів до стягнення 167 869,40 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі «Korolev v. Russia» пункт 33; рішення у справі «Menchinskaya v. Russia», пункт 35).

Також необхідно наголосити на тому, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурор у поданій позовній заяві зазначає, що 11.06.2021 р. за №14.55/04-16-1703вих-21 в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором скеровано листа до Городоцької міської ради, яким проінформовано про виявлені порушення та про те, що директора ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» Гриневич М.Б. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Вказаний лист Пустомитівської окружної прокуратури за вих. №14.55/04-16-1703вих-21 від 11.06.2021 р. долучено прокурором до матеріалів справи.

Городоцька міська рада правом на пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні не скористалася, у листі за №78-2097/0/2-21 від 23.06.2021 просила прокуратуру самостійно вжити заходів до стягнення завданої шкоди.

У зв`язку з чим, прокурором самостійно заявлено позов у межах кримінального провадження №12018140060003991 від 03.11.2018, проте ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 у справі №441/1280/21 залишено без розгляду.

Відтак, прокурор повторно листом від 27.01.2022 р. за №14.55/04-16-604вих-22 проінформував Городоцьку міську раду про виявлені порушення, а також про те, що завдані їй збитки в розмірі 167 869,40 грн. залишаються невідшкодованими.

Також, на виконання положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором 10.02.2022 р. до Городоцької міської ради за №14.55/04-16-956вих-22 скеровано повідомлення про намір вжити прокуратурою заходи представницького характеру.

Водночас, про причини незастосування заходів, спрямованих на стягнення шкоди, а так само обставини, які перешкоджали застосуванню заходів позовного характеру, Позивачем не проінформовано.

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, а також про обізнаність із такими обставинами прокуратури, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідача позов не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У відповідності до ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Судом встановлено, що 23.08.2018 р. між ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд», в особі її директора Гриневич Мар`яни Богданівни, та Городоцькою міською радою Львівської області (за договором замовник, позивач у справі), в особі міського голови Кущака Романа Васильовича було укладено договір підряду №206 по «Капітальному ремонту міської дороги по вул.Валова у м.Городок Львівської області» Коригування.

Також між Городоцькою міською радою та ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» впродовж серпня 2018 року по квітень 2019 року було підписано 14 актів приймання виконаних будівельних робіт, а міською радою здійснено їх оплату.

Згідно Статуту ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» виконавчим органом Товариства є директор (п.4.7. Розділу IV). Директор вправі вирішувати всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів власників згідно законодавства (п.4.8. Розділу IV). Директор Товариства має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства в межах, встановлених законом; представляти Товариство у стосунках з державними органами і організаціями, а також з Товариствами інших держав; відкривати рахунки в установах банків, підписувати фінансові та бухгалтерські документи; розпоряджатись майном Товариства, включаючи його грошові кошти в межах, визначеними зборами засновників та виключно для господарських потреб Товариства; приймати на роботу працівників та звільняти їх; приймати рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства (п.4.9. Розділу IV).

11.06.2021 Гриневич М.Б. директору ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам (службова недбалість).

У подальшому, 18.06.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060003991 від 03.11.2018 за ч.1 ст.367 КК України відносно ОСОБА_1 було скеровано до Городоцького районного суду для розгляду.

Ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 р., яка 01.02.2022 р. набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 , в період часу з 23 серпня 2018 року по 21 грудня 2018 року, не проконтролювала відповідність обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт міської дороги по вул.Валова у м. Городок Львівської області» Коригування, проектно-кошторисній документації, актам приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право за своїм вибором серед іншого вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Вимоги до якості роботи підрядника встановлено ст.837 Цивільного кодексу України, а саме, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду.

Окрім цього, положеннями ч.1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Окрім цього, відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України за 2 півріччя 2014 року від 02.05.2015, стосовно деліктних зобов`язань, що виникають внаслідок завдання шкоди законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача (постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-51 гс14).

Отже, у відповідності до вищенаведеного, шкода, заподіяна державі внаслідок незаконно отриманих коштів з державного бюджету підлягає відшкодуванню ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» у повному обсязі у зв`язку із тим, що завдана шкода є наслідком винних та умисних неправомірних дій діючого на той час директора ТзОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» Гриневич М.Б., що встановлено Ухвалою Городоцького районного суду від 25.01.2022 р. у справі 441/1280/21 (1-кп/441/71/2022) (Том 1, а.с. 220-222), яка 01.02.2022 р. набрала законної сили.

Станом на момент вирішення спору в суді, матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 167 869,40 грн.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, протилежного суду не довів.

Враховуючи те, що прокурором подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги, відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача в заявленій сумі, а саме: 167 869,40 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що прокурором подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог, відтак такі підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 518,04 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, ч. 4 ст. 75, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" (79046, м. Львів, вул. Врубеля, 38; код ЄДРПОУ №41008713) на користь позивача: Городоцької міської ради Львівської області (81500, Львівська область, Львівський район, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6; код ЄДРПОУ №26269892) 167 869,40 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

3. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сантех Буд" (79046, м. Львів, вул. Врубеля, 38; код ЄДРПОУ №41008713) в дохід Державного бюджету України 2 518,04 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18.08.2022 р.

Суддя Долінська О.З.