Постанова

від 16.08.2022 по справі 910/12126/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/12126/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Пелюка С.С.,

третьої особи, яка не заявляє самостійної вимоги

щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД-Комплект»</a>

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Баранов Д.О.)

від 15.12.2021,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)

від 06.07.2022,

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД-Комплект»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт»,

про зобов`язання проведення аудиту фінансової звітності товариства та надання документів,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання ТОВ «ТВД-Комплект» забезпечити ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» за 2019-2020 роки на вимогу учасника ОСОБА_1 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. Також просив зобов`язати ТОВ «ТВД-Комплект» надати ОСОБА_1 , ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» належним чином засвідчені копії документів ТОВ «ТВД-Комплект» відповідно до визначеного у договорі про надання аудиторських послуг № 01/06/21-Д від 01.06.2021 обсягу аудиторських послуг та доступу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності Товариства за 2019-2020 звітні роки згідно з переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 4.2 статуту ТОВ «ТВД-Комплект» позивач як учасник Товариства звернувся до відповідача з заявою про надання інформації про господарську діяльність Товариства. Однак останнє безпідставно відмовило у наданні вказаної інформації, чим створило штучні перешкоди у реалізації позивачем своїх прав, порушило право позивача на отримання інформації про діяльність Товариства та на забезпечення проведення аудиту фінансової звітності Товариства, встановлених ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «ТВД-Комплект» забезпечити ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» за 2019-2020 звітні роки на вимогу його учасника ОСОБА_1 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Зобов`язано ТОВ «ТВД-Комплект» надати ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» належним чином засвідчені копії документів ТОВ «ТВД-Комплект» відповідно до визначеного у договорі про надання аудиторських послуг № 01/06/21-Д від 01.06.2021 обсягу аудиторських послуг та доступу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності Товариства за 2019-2020 звітні роки, згідно з переліком, наведеним у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

20.07.2022 ТОВ «ТВД-Комплект» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, а в частині відмови у задоволенні позову - залишити рішення суду першої інстанції без змін. Постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд в частині задоволених позовних вимог.

У касаційній скарзі посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст. 93 ЦК України у подібних правовідносинах відсутній. Вказує на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, посилаючись на те, що суд встановив обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів - роздруківки з веб-сайту АТ «Укрпошта» (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України). Стверджує, що місцезнаходженням відповідача в розумінні ст. 93 ЦК України є: 08300, вул. Київський Шлях, 2/16, м. Бориспіль, яке є і фактичним місцем розташування офісу Товариства, натомість у ЄДР містяться недостовірні відомості щодо місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , про що позивачу було відомо і що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з підстав, зазначених у відзиві. Вважає, що судові рішення є законними, обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287, п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.4, 5.4 статуту ТОВ «ТВД-Комплект», затвердженого загальними зборами учасників (рішення прийняті на зборах, оформлені протоколом № 25/06 від 25.06.2019) та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є учасником ТОВ «ТВД-Комплект» з часткою у статутному капіталі Товариства 49%, що становить 25 235, 00 грн.

09.04.2021 ОСОБА_1 на адресу ТОВ «ТВД-Комплект» надіслав заяву про надання інформації про господарську діяльність Товариства від 08.04.2021 та вимогу про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ТВД-Комплект» від 08.04.2021.

У відповіді № 04-04 від 23.04.2021 на заяву про надання інформації про господарську діяльність ТОВ «ТВД-Комплект» та у відповіді № 04-05 від 23.04.2021 на вимогу про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ТВД-Комплект», Товариство поставило під сумнів справжність підпису ОСОБА_1 та просило надати заяву та вимогу, в якій справжність підпису вказаної особи як учасника ТОВ «ТВД-Комплект» було б засвідчено нотаріально.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 13.05.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву-вимогу про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ТВД-Комплект» від 12.05.2021 та заяву про надання інформації про господарську діяльність Товариства від 12.05.2021, в яких підпис ОСОБА_1 був нотаріально засвідчений.

У відповіді № 05-02 від 26.05.2021, № 05-03 від 26.05.2021 Товариство повідомило позивачу, що оскільки заява адресована персонально й виключно саме ОСОБА_2 , а не виконавчому органу ТОВ «ТВД-Комплект», правові підстави для її виконання будь-якою іншою особою, в тому числі, виконуючим обов`язки директора Товариства, який є відмінним від ОСОБА_2 , відсутні, а права позивача є непорушеними.

01.06.2021 між ОСОБА_1 (замовник) та ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» (виконавець) було укладено договір № 01/06/21-Д про надання послуг щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект», за умовами якого виконавець зобов`язувався на замовлення замовника надати послуги щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» (код ЄДРПОУ 35690167).

У п. 1.2 договору сторони погодили обсяг послуг, а саме: проведення аудиту фінансової звітності Товариства за 2019-2020 роки на вимогу учасника Товариства - ОСОБА_1 (замовник), якому сукупно належить 49% статутного капіталу Товариства відповідно до ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018; здійснення аналізу господарських операцій, які здійснювались в Товаристві протягом 2019 - 2020 року та вплинули на фінансовий результат та чистий отриманий прибуток 2020 року, який є основою для потенційного отримання дивідендів від діяльності Товариства за цей період; участь у проведенні інвентаризації основних засобів, запасів, готової продукції та інших активів (дебіторська заборгованість та грошові кошти) Товариства на дату проведення інвентаризації; встановлення розбіжностей, що стосуються основних засобів, запасів, готової продукції та інших активів (дебіторська заборгованість та грошові кошти) станом на дату проведення інвентаризації активів з фактичною наявністю активів на дату проведення інвентаризації (послуги).

За п. 4.4 договору № 01/06/21-Д виконавець, зокрема, має право самостійно визначити форми та методи надання послуг, зазначених в п. 1.1 договору; запитувати у Товариства інформацію, необхідну для належного надання послуг відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 8.1 договору № 01/06/21-Д встановлено, що він набуває чинності від дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

04.06.2021 ОСОБА_1 як учасник ТОВ «ТВД-Комплект» направив відповідачу вимогу від 02.06.2021 про проведення аудиту фінансової звітності Товариства за 2019-2020 роки із залученням аудитора (аудиторської фірми). До заяви додав примірник оригіналу договору про надання послуг щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект», які були отримані відповідачем 30.06.2021 (а.с. 36-38, т. 1).

22.06.2021 позивачем було повторно спрямовано на адресу ТОВ «ТВД-Комплект» вимогу учасника Товариства від 02.06.2021 про проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» із залученням аудитора (аудиторської фірми), яка була отримана відповідачем 29.06.2021 (а.с. 39-40, т. 1).

01.07.2021 ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» направило на адресу ТОВ «ТВД-Комплект» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 23, кв. 21) запит про надання інформації № 01/07, зокрема, про надання документів, необхідних для проведення аудиту, вказаних в цьому запиті (а.с. 46-49, т. 1).

Предметом спору є зобов`язання ТОВ «ТВД-Комплект» забезпечити ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» за 2019-2020 роки на вимогу учасника ОСОБА_1 та надати ОСОБА_1 , ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» доступ до відповідної інформації та документи, перелік яких наведений у прохальній частині позовної заяви.

Як вбачається із касаційної скарги, правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову (щодо зобов`язання відповідача надати саме ОСОБА_1 доступ до відповідної інформації і документів) в апеляційному господарському суді не оскаржувалась і останнім не переглядалось, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не може бути предметом і касаційного оскарження. Судові рішення переглядаються в частині задоволення позову.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (подібний висновок міститься у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Статтею 80 ГК України встановлено, що до господарських товариств належать, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

За ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасників господарського товариства закріплені в ст. 116 ЦК України, відповідно до п. п. 1, 5 якої учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства.

Подібні права учасника товариства закріплено і в спеціальному законі - Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Статтею 5 цього Закону встановлено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Також і в п. 4.2. статуту ТОВ «ТВД-Комплект» закріплено аналогічні права учасників ТОВ.

Стаття 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» регулює порядок проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг. Витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства (ч. ч. 2, 3 ст. 41 вказаного Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Частиною 1 ст. 43 вказаного Закону, яка регулює зберігання документів товариства, встановлено, що Товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (ч. ч. 2-5 вказаного Закону).

При вирішенні спорів за позовами учасників ТОВ про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства належить враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Право учасника товариства звернутись з вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17, у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 908/522/20, від 07.10.2021 у справі № 910/9339/20).

Вказаний обов`язок передбачає вчинення виконавчим органом активних дій, а не пасивної бездіяльності (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 910/9339/20).

Позивач як учасник Товариства, якому належить більше 10 % статутного капіталу ТОВ «ТВД-Комплект», а саме: 49%, реалізуючи своє право на управління Товариством, мав право вимагати від Товариства як проведення аудиторської перевірки його діяльності, так і надання Товариством документів. Вимога ОСОБА_1 про проведення аудиторської перевірки відповідача заявлена в межах захисту його корпоративних прав як учасника ТОВ «ТВД-Комплект» та здійснена з метою контролю діяльності останнього.

Щодо аргументів скаржника про направлення позивачем вимоги на адресу відповідача, яка хоч і міститься у ЄДРПОУ (м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, кв. 21), однак є недостовірною, про що позивачу було відомо, необхідно зазначити таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», 04.06.2021 позивачем на адресу відповідача - 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, кв. 21 направлено вимогу від 02.06.2021 про проведення аудиту фінансової звітності Товариства за 2019-2020 роки із залученням аудитора (аудиторської фірми) та примірник договору про надання послуг щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ТВД-Комплект» № 01/06/21-д від 01.06.2021, які були вручені відповідачу 30.06.2021. Також встановлено, що 22.06.2021 на таку ж адресу була направлена вимога від 02.06.2021 з договором, які були отримані відповідачем 29.06.2021. Про направлення та отримання вказаної вимоги від 02.06.2021 та договору свідчать наявні в матеріалах справи документи - описи вкладення до цінного листа, поштові накладні, фіскальні чеки (штрихкодовий ідентифікатор № 0101044893640 та № 0101045178600) та роздруківки трекінгу про відстеження поштових відправлень (а.с. 37-40, т. 1).

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Частина 1 ст. 10 вказаного Закону встановлює презумпцію достовірності відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо ця презумпція не спростована у встановленому порядку.

З огляду на наведене, враховуючи, що на момент направлення вимоги від 02.06.2021 з відповідним договором у Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням відповідача було: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, кв. 21 і така ж адреса місцезнаходження відповідача зазначена і в п. 1.5 статуту відповідача, то вказані відомості щодо місцезнаходження відповідача були достовірними і позивач правильно направив вказану вимогу на адресу відповідача: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, кв. 21.

Доводи скаржника про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень.

Отже, позивач правомірно направив кореспонденцію (відповідну вимогу і договір) на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у ЄДРПОУ і яка є ідентичною з адресою, вказаною у статуті ТОВ «ТВД-Комплект».

Судові рішення у справі, яка переглядається, не суперечать викладеним висновкам у цій постанові і підстав для їх скасування з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України немає.

Отже, оскільки позивач є учасником товариства (його частка становить 49% статутного капіталу Товариства), який реалізував своє корпоративне право шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності Товариства та витребування відповідних документів, а відповідач не забезпечив проведення такого аудиту та не надав витребуваних документів, господарські суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги у відповідній частині.

У касаційній скарзі відповідач посилається на п. 4 ч. 2 ст. 287, п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України та зазначає, що суд встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - роздруківки з веб-сайту АТ «Укрпошта».

Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.

На підтвердження направлення відповідачу вимоги про проведення аудиту фінансової звітності Товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми) та договору позивачем було надано описи вкладення до цінного листа, накладні та фіскальні чеки АТ «Укрпошта» (а.с. 37, 40, т. 1).

За п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю (п. 11 Правил № 270).

Відповідно до п. 19 Правил № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (п. 61 Правил № 270).

Опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення.

Фіскальний чек, розрахункова квитанція є розрахунковими документами, якими підтверджується надання послуг поштового зв`язку, що вбачається з п. 2 Правил № 270.

Щодо роздруківки з веб-сайту АТ «Укрпошта» (роздруківка трекінгу про відстеження поштових повідомлень, роздрукованого з офіційного веб-сайта АТ «Укрпошта»), необхідно зазначити таке.

Згідно з п. 2 Правил № 270 згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п`ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень. Аналогічне визначення штрихового кодового ідентифікатора міститься в Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» № 211 від 12.05.2006 (Порядок № 211).

Відповідно до п. 1.12 Порядку № 211 для забезпечення інформаційної підтримки та автоматизації процесів реєстрації, обробки та контролю пересилання реєстрованих поштових відправлень і закритих поштових речей, а також для забезпечення оперативною інформацією працівників, які відповідають за розшук поштових відправлень, впроваджена АСРК.

Пунктом 1.13 Порядку № 211 встановлено, що програмне забезпечення АСРК реалізує такі основні функції та процедури, зокрема, пошук та відслідковування реєстрованих поштових відправлень і закритих поштових речей по шляху проходження; надання інформації споживачам через Інтернет.

За п. 1.14. Порядку № 211 пересилання поштових відправлень за рекомендаціями ВПС та відповідно до ДСТУ 3145-95 «коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги» для кодування внутрішньої пошти в АСРК (автоматизована система реєстрації та контролю) використовується штриховий код 128, для кодування міжнародної пошти штриховий код, що відповідає стандарту S 10 ВПС.

Довжина штрихового коду включає 13 символів для внутрішніх поштових відправлень: 1...5 - поштовий індекс об`єкта поштового зв`язку місця приймання поштового відправлення; 6...12 - номер поштового відправлення; 13 - контрольний розряд.

Присвоєння поштовому відправленню штрихового кодового ідентифікатора надає споживачу поштових послуг можливість відслідковувати в системі АСРК поштове відправлення та отримувати інформацію через інтернет на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 925/418/20).

Отже, роздруківкою трекінгу про відстеження поштових повідомлень, роздрукованою з офіційного сайту АТ «Укрпошта», підтверджується, серед іншого, отримання адресатом відповідних документів.

Дослідивши всіх наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, суди дійшли правильного висновку, що наявними в матеріалах справи описами вкладення до цінного листа, накладними та фіскальними чеками АТ «Укрпошта» (а.с. 37, 39, т. 1) підтверджується направлення позивачем відповідачу вказаних у описах документів та отримання їх 29.06.2021, 30.06.2021 відповідачем, про що свідчать роздруківки трекінгу про відстеження поштових відправлень, роздрукованих з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (відстеження відправлення № 0101044893640, № 0101045178600 (а.с. 38, 40, т. 1). Доводи відповідача про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків господарських судів.

Судами було ретельно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, і їм була надана належна оцінка, а також були «почуті сторони», що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Проніна проти України»), а доводи касаційної скарги про скасування судових рішень з підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 287, п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України, зводяться лише до переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі ст. 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Саме тільки посилання скаржника на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів без належного обґрунтування, не можуть ставити під сумнів судові рішення, прийняті відповідно до вимог ст. 236 ГПК України в оскаржуваній частині.

Інші доводи скаржника щодо скасування оскаржуваних судових рішень спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, а також зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд, переглядаючи касаційну скаргу відповідно до вимог ст. 300 ГПК України, дійшов висновку, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування в оскаржуваній частині немає.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД-Комплект»</a> залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 липня 2022 року у справі № 910/12126/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кролевець

В. Студенець