Ухвала

від 11.08.2022 по справі 373/1326/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1326/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року м. Переяслав

Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116340000152 від 28.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09серпня 2022року прокурорПереяславськоговідділу Бориспільськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, яка розташована на території Хоцьківської сільської ради Циблівської ОТГ Бориспільського району Київської області шляхом встановлення заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно земельної ділянки; іншим особам використовувати, здійснювати обробіток чи будь-яким іншим способом розпоряджатись земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що оскільки земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, може бути втрачена шляхом відчуження на користь інших осіб, з метою запобігання ризику втрати, виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник ДП «Київська обласна коконосушарка» в судове засідання не з`явився; виконуючий обов`язки директора підприємства ОСОБА_4 направив до суду лист, в якому у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання, просив розгляд клопотання проводити без участі представника підприємства.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши доводи, якими обґрунтовано клопотання, дослідивши матеріали, які долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення права особи на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого, поміж іншим, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати,що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявностідостатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу(є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів клопотання, сектором дізнання відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022116340000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

28 липня 2022 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, за заявою виконуючого обов`язки державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» ОСОБА_4 , внесені до ЄРДР.

З протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 липня 2022 року вбачається, що 15 червня 2022 року, ОСОБА_4 , прибувши в с.Хоцьки Бориспільського району Київської області виявив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387800:03:006:0036; 3223387800:03:011:002; 32233887800:02:003:150, розмірами 57,9555 га, 11,9999 га, 18,4410 га, що знаходяться в межах Циблівської ОТГ та з 2019 року перебувають в постійному користуванні ДП «Київська обласна коконосушарка», - знаходяться у сільськогосподарському обробітку невідомим людьми.

Постановою начальника СД ВП № 1 Бориспільського РП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 29 липня 2022 року, земельну ділянку за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, яка розташована на території Хоцьківської сільської ради Циблівської ОТГ Бориспільського району Київської області визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Наказом заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24 січня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3223387800:03:006:0036) в постійне користування ДП «Київська обласна коконосушарка»; надано земельну ділянку за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, яка розташована на території Хоцьківської сільської ради Циблівської ОТГ Бориспільського району Київської області Державному підприємству «Київська обласна коконосушарка» у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, перебуває у власності держави та передана в постійне користування ДП «Київська обласна коконосушарка».

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ДП «Київська обласна коконосушарка», поміж іншим, зазначено вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; змішане сільське господарство.

Наказом Голови Фонду державного майна України від 25 березня 2021 року № 487, ОСОБА_4 призначено виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Київська обласна коконосушарка».

Постановою начальника СД ВП № 1 Бориспільського РП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 28 липня 2022 року ДП «Київська обласна коконосушарка» визнано потерпілою стороною у кримінальному провадженні.

З протоколу допиту потерпілого від 28 липня 2022 року слідує, що ОСОБА_4 як виконуючий обов`язки керівника ДП «Київська обласна коконосушарка» 15 червня 2022 року прибув до Хоцьківської сільської ради для огляду земельних ділянок, для планування подальшого використання та розробки земельних ділянок. Проте, ним було встановлено, що земельні ділянки, серед яких - земельна ділянка за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, перебувають в обробітку невідомими фермерами та людьми; хто саме обробляє земельну ділянку без дозволу ДП, йому невідомо. Зазначена земельна ділянка засіяна сільськогосподарськими культурами. ДП «Київська обласна коконосушарка» земельну ділянку не використовувало; станом на даний час виникла необхідність у використанні земельної ділянки за призначенням.

Протоколом огляду місця події від 05 серпня 2022 року встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, яка розташована на території Хоцьківської сільської ради Циблівської ОТГ Бориспільського району Київської області, знаходиться за координатами 49.897956,31.666965. Вся площа земельної ділянки засіяна зерновою культурою кукурудза, яка на даний час росте на полі.

До протоколу огляду місця події від 05 серпня 2022 року долучено фототаблицю із зображенням прилеглої території до земельної ділянки та самої земельної ділянки, шляху під`їзду до земельної ділянки та детального вигляду земельної ділянки, а також викопіювання з карти координат земельної ділянки за кадастровим номером 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га.

Відповідно до ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Порушуючи перед слідчим суддею у клопотанні питання про накладення арешту на земельну ділянку, прокурор посилався на те, що арешт є необхідним з метою недопущення втрати шляхом відчуження земельної ділянки на користь інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022116340000152 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України та порушене за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, що перебуває у користуванні ДП «Київська обласна коконосушарка».

Частина перша ст. 197-1 КК України передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

Відповідно дост.1Закону України«Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, об`єктивна сторона кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України полягає у протиправному, тобто без необхідних і достатніх правових підстав, використанні землі у власних потребах, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

Отже, втрата земельної ділянки шляхом її відчуження на користь інших осіб, з огляду на те, яка подія кримінального правопорушення підлягає доведенню у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 197-1 КК України, не може бути визнана в даному випадку належним обґрунтуванням необхідності накладення арешту.

Водночас, прокурор не навів слідчому судді і обставин, які свідчили б про будь-які намагання будь-яких осіб здійснити відчуження земельної ділянки, на яку він просить накласти арешт.

Крім того, втрата земельної ділянки як фізичного об`єкта, за своєю правовою природою взагалі є неможливою.

Необхідність накладення арешту на земельну ділянку для запобігання інших ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, прокурором в судовому засіданні не доводилась та у клопотанні ним не зазначалась.

Разом з тим, висуваючи у клопотанні вимогу про арешт земельної ділянки, прокурор фактично просив накласти арешт і на зернову культуру, яка росте на земельній ділянці, оскільки запропонований у клопотанні спосіб накладення арешту на земельну ділянку передбачає заборону використовувати, здійснювати обробіток чи будь-яким іншим способом розпоряджатись земельною ділянкою.

Як вбачаєтьсяз протоколуогляду місцяподіївід 05 серпня 2022 року та фототаблиці до протоколу, вся площа земельної ділянки, на яку прокурор просить накласти арешт, засіяна зерновою культурою кукурудза, яка на даний час росте на полі.

Зернова культура кукурудза, речовим доказом у кримінальному провадженні не визнавалась.

Більш того, в даному випадку, сільськогосподарська культура, яка вирощена на земельній ділянці, не може бути ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, виходячи із диспозиції цієї норми КК, а тому підстави вважати, що майно у вигляді урожаю кукурудзи відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України у слідчого судді немає. Доказове значення врожаю кукурудзи для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій є сумнівним.

Крім того, зазначаючи у клопотанні метою накладення арешту на земельні ділянки збереження речових доказів, прокурор не пояснив в судовому засіданні яким чином урожай кукурудзи, який вирощений на земельній ділянці можна зберегти і не допустити його псування, оскільки заборона його збирання однозначно призведе до природного згнивання.

Яким чином у такому випадку (згнивання урожаю соняшника) буде досягнуто мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження та виконані завдання арешту, прокурором у клопотанні необґрунтовано.

Також прокурором не розкрито доводів щодо накладення арешту з метою здобуття доказів вини невідомих осіб, які самовільно використовували земельні ділянки, тобто які саме сліди та інформацію вони зберегли на собі та які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також збереженню яких буде сприяти накладення арешту майна, з огляду на неможливість з об`єктивних причин зберегти земельні ділянки в тому стані, в якому вони були виявлені (вплив погодних умов, зовнішнього середовища).

Поряд з цим, згідно сталої прецедентної практики ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Крім того, у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), а також у справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи (справа Ізмайлов проти Росії, п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

В контексті наведеного, слід також зазначити, що невизначеність розміру завданої державі шкоди від самовільного зайняття земельної ділянки, не дозволяє слідчому судді визначити пропорційність запропонованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на земельну ділянку з урожаєм соняшника на ній.

Співрозмірність обмеження права володіння майном в даному випадку можливо оцінити виключно за наявності визначення розміру шкоди, яка завдана внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Також, враховуючи основний напрямок економічної діяльності ДП «Київська обласна коконосушарка» - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, введення в країні воєнного стану, що зумовлюєкритичну необхідністьу вирощуванніта збираннімаксимальних плодівврожаю длязабезпечення вподальшому продовольчихпотреб держави, суд вважає, що запропонований прокурором спосіб арешту майна, призведе до надмірного обтяження правомірної економічної діяльності потерпілої сторони у кримінальному провадженні - Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка», а у зв`язку із цим і для держави або до інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах підприємства.

Вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у спосіб, що може призвести до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, не відповідає приписам ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта ст.170,172,173 КПК.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованих осіб, ніж арешт майна, цілком можливо, а запропоновані прокурором обмеження стосовно майна є занадто надмірними і непропорційними, ніж це необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, на переконання слідчого судді є недоведеним, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, на якому наполягає прокурор, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Керуючись ст.ст.170-173,233,237 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту наземельну ділянку з кадастровим номером № 3223387800:03:006:0036, площею 57,9555 га, яка розташована на території Хоцьківської сільської ради Циблівської ОТГ Бориспільського району Київської області, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1