Ухвала

від 17.08.2022 по справі 592/5212/22

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/5212/22

Провадження № 1-кс/592/2132/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020201010000059 від 28.02.2020 за ч. 2, 3, 4 ст.190 КК України,

у с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42020201010000059 від 27.02.2020 за ч. 2, 3, 4 ст.190 КК України.Підозрюваним у вказаному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працює на посаді директора ТОВ «Сумчани СД (код ЄДРПОУ 41945091).

Згідно даних досудового розслідування, 03.09.2019 між ОСОБА_5 , 17.04.2019 між ОСОБА_6 , 03.10.2019 між ОСОБА_7 та ТОВ «Сумчани СД» (код ЄДРПОУ 41945091) в особі директора ОСОБА_4 , укладено ряд договорів, предметом яких стали взаємовідносини сторін щодо укладання в майбутньому договорів купівлі-продажу майна. Крім того у період часу з 21.10.2019 по 16.01.2020 ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 , на загальну суму 530 686,00 грн., з 27.06.2019 по 16.01.2020 ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 , на загальну суму 342000,00 грн., з 21.01.2020 по 26.03.2020, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 , на загальну суму 383 065,00 грн., з 20.12.2019 по 06.03.2020, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 , на загальну суму 2562 560,00 грн., з 15.10.2019 по 27.12.2019, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 , на загальну суму 199 250,00 грн., з 30.09.2019 по 01.06.2020, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сумчани СД», шляхом зловживання довірою та обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_13 , на загальну суму 297000,00 грн., які підозрюваний отримав у тимчасове користування в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги для завершення будівництва багатоквартирного семиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності дружини ОСОБА_4 ОСОБА_14 перебуває у приватній власності земельна ділянка з кадастровим номером 5924782200:04:001:0768, площею 0,0518 набута на підставі договору купівлі-продажу та садовий будинок площею 56,1 кв.м розташований на цій ділянці, та зазначає що у разі доведеності вини ОСОБА_4 вказане майно може бути конфіскованим, як майно що на праві спільної сумісної власності належить і підозрюваному.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що у власності ОСОБА_15 , яка є матір`ю підозрюваного, у власності перебуває житловий будинок (реєстраційний номер нерухомого майна 1546942859101) та земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:20:032:0025 та 5910136600:20:032:0027, фактичним власником яких сторона обвинуваченого вважає підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки вважає що вони були придбані за його власні кошти, але юридично оформлені на його матір.

Також ОСОБА_4 має у власності майнові корпоративні права, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Стройградофф» розміром 30% та має прямий вирішальний вплив на діяльність товариства.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення в якому його підозрюють, вид покарання та ставлення самого підозрюваного до вчиненого ним кримінального правопорушення, існують обґрунтовані підозри вважати, що до вказаного майна можуть вживатися заходи щодо його відчуження або ж щодо приховання.

Враховуючи викладене, у вказаному кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра у вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявні достатні фактичні дані, що об`єктивно підтверджують факт існування ризиків приховування, пошкодження, перетворення або ж відчуження майна, що належне йому на праві власності та праві користування, а відтак на нього може бути накладено арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Не застосування арешту на зазначене майно може призвести до його втрати або настання інших наслідків, які перешкоджатимуть суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, призначити покарання у виді конфіскації майна.

У судове засідання прокурор повідомлений про час та місце розгляду клопотання не з`явився.

Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, а також ту обставину, що зазначені у клопотанні прокурора особи при їх повідомленні про зміст клопотання прокурора можуть відчужити зазначене майно до розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без повідомлення власників майна.

Перевіривши клопотання та додані матеріали, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2, 3 та 4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкцією ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Прокурором до матеріалів клопотання додано витяг, згідно якого ОСОБА_4 є власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройградофф», розмір частки 30%, а тому на вказане майно може бути накладено арешт.

Крім того, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно яке належить на праві власності ОСОБА_14 . Згідно актового запису про шлюб №691 від 08.08.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_14 уклали шлюб, що підтверджує факт того що ОСОБА_14 є дружиною підозрюваного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (частина 1 статті 67 СК).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69 СК). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_14 набула у власність майно зазначене у клопотанні прокурора у період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2019.

Тож, слідчий суддя дійшов висновку, що майно на яке прокурор просить накласти арешт є спільною сумісною власністю подружжя, враховуючи зазначене в кримінальному провадженні №42020201010000059 від 28.02.2020 за ч. 2, 3, 4 ст.190 КК України, арешт може бути накладений не на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , а лише на 1/2 частину зазначеного майна, що є власністю підозрюваного ОСОБА_4 .

Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).

Прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою запобігання його приховування, пошкодження, перетворення, або відчуження. Разом з тим клопотання стосується тільки нерухомого майна та корпоративних прав. Прокурором не наведено обставин, які б свідчили про не тільки наявність ризику, а й можливість взагалі приховування або перетворення зазначеного майна, також прокурором не доведено наявності ризику його пошкодження.

Суд вважає, ризик відчуження зазначеного майна доведеним, оскільки існує реальна загроза конфіскації майна у підозрюваного у випадку постановлення обвинувального вироку і ОСОБА_4 з метою перешкоджання виконання вироку в цій частині може відчужити його на користь довірених осіб, а тому прокурором доведена необхідність арешту зазначеного майна.

Вирішуючи питання про арешт зазначеного майна слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а також ту обставину, що у поданому клопотанні відсутнє посилання на необхідність заборони розпорядження та/або користування майном, при цьому заборона відчуження вказаного майна суттєво не позначиться на інтересах ОСОБА_4 чи ОСОБА_14 .

Разом з тим, прокурором не доведено, що майно зазначене в клопотанні, яке належить на праві власності ОСОБА_15 підлягатиме конфіскації у разі доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а інших підстав для накладення арешту на її майно клопотання не містить, тому в даній частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Окружноїпрокуратури м.Суми ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні№42020201010000059від 28.02.2020за ч.2,3,4ст.190КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Стройградофф» (код ЄДРПОУ 44409773) розміром 30%, заборонивши її відчуження.

Накласти арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке зареєстровано за нею, заборонивши його відчуження, а саме:

-1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5924782200:04:001:0768, площею 0.0518;

-1/2 частку садового будинку загальною площею 56.1 кв.м., який розташований на вищевказаній земельній ділянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1874695659247);

В іншій частині клопотання відмовити.

Звернення до виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Згідно з ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1