Рішення

від 16.08.2022 по справі 280/11408/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 серпня 2022 року Справа № 280/11408/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» (69013, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 4, ЄДРПОУ 22152101) про арешт коштів на рахунках платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС», у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 26.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження, призначено до судового розгляду з викликом сторін на 20.12.2021.

Відповідач позов не визнав, 10.12.2021 надав до суду відзив (вх. №73431), відповідно до якого зазначає, що у контролюючого органу відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом. Зокрема, вказує, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. Позивач зазначає, що накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав недопуску до проведення виїзної перевірки, не є передбаченою правовою підставою, визначеною положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства, відкритих в банківських установах. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

10.12.2021 представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2800/10062/21.

Ухвалою суду від 20.12.2021 провадження в справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/10062/21

03 серпня 2022 року до судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої зазначено, що рішення по справі №280/10062/21 набрало законної сили 29.07.2022.

Також, 03.08.2022 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 04.08.2022 провадження у справі поновлено з 15.08.2022, призначено судове засідання на 15 серпня 2022 року.

09.08.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9250 грн.

15.08.2022 представником позивача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу заперечує.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

На виконання вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Запорізькій області було 08 жовтня 2021 року надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення TOB "ВКФ "ІМПЕКС» (код за ЄДРПОУ 22152101) копію наказу про проведення документальної планової перевірки від 08 жовтня 2021 року №2981-п та письмове повідомлення від 08 жовтня 2021року № 113/4/08-01-07-13-10 із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Для ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 21.10.2021 №4971/07-03, №4972/07-05, виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області заступнику начальника відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Ірині КІРСАНОВІЙ та заступнику начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Олексію Макарову, 22 жовтня 2021 року було здійснено виїзд на податкову адресу TOB «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС»: 69013, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе буд. 4.

Під час виїзду було встановлено наявність TOB «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» за вказаною адресою. Уповноваженими представниками TOB «ВИРОБНИЧО- КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» адвокатом Глущенко І.О. (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.10.2021 (Серія АЕ №1094950)) та юрисконсультом Балаком І.О. (довіреність від 11.01.2021 №10 з терміном дії довіреності до 31.12.2021) у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відмовлено.

На підставі вимог п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України складено акт від 22.10.2021 №2338/07-05 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки.

Уповноваженими представниками TOB «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» Глущенко І.О. та Балаком І.О. у вищевказаному акті надано пояснення щодо відмови у допуску до перевірки у зв`язку з незаконним наказом ГУ ДПС у Запорізькій області №2981-п від 08.10.2021 оскільки його прийнято безпідставно, також Податковим кодексом України встановлено мораторій на проведення даного перевірки, та повідомлено, що наказ буде оскаржено до суду.

З урахуванням викладених обставин, TOB «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» (код з ЄДРПОУ 22152101) не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення планової перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів.

З метою реалізації прав, наданих контролюючим органам ст. 20 Податкового кодексу України, у зв`язку з відмовою TOB «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС», у виконанні обов`язків, встановлених чинним законодавством, невиконанням законних вимог посадових осіб ГУ ДПС у Запорізькій області та ухиленням платника від податкового контролю, на підставі ст. 94 ПК України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначеністаттею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України,адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У відповідності доп.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цьогоКодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цьогоКодексуінвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно із п.94.3, п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України,арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

В силу п.94.5, п.94.6ст.94 Податкового кодексу Україниарешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Положеннями підпункту94.6.2пункту94.6статті94 Податкового кодексу Українипередбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до ч.1ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Стаття 129-1 Конституції України регламентує, щосудове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4статті 78 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що перевірка відповідача була призначена наказом про проведення документальної планової перевірки від 08 жовтня 2021 року №2981-п.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2022 в адміністративній справі №280/10062/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.10.2021 №2981-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС»». Рішення набрало законної сили 29.07.2022.

Отже, з огляду на викладене та з урахуванням того, що наказ, який слугував підставою для проведення перевірки скасовано, суд вважає, відсутніми підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Відповідно до підпункту20.1.33пункту20.1статті20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою, визначеною положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.

Будь-яких доказів наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу податковим органом до суду не надано, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Аналогічне правове застосування викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2018 №803/976/17 (адміністративне провадження №К/9901/52662/18), що в силу ч.5ст.242 КАС Українипідлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для застосування адміністративного арешту.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1статті 77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 9250 грн. суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 132 КАС України регламентовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із прибуттям сторін та їх представників належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись наведеними нормами, ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» зазначає, що його судові витрати по даній справі становлять 9 250,00 грн. та складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до наданого клопотання законного представника позивача ОСОБА_1 зазначає правнича допомога по даній справі надавалася ФОП ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Ассирія» на підставі договорів про надання правової (правничої) допомоги, копії яких додаються. В ході надання правової допомоги позивачу по даній справі, ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» надана наступна правова (правнича) допомога, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 11/18 від 30.11.2021 року та актом надання правової допомоги № 01/03 від 04.01.2022 року на загальну суму 9 250,00 грн.: підготовлено ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» відзив до Запорізького окружного адміністративного суду на позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про арешт коштів на рахунках платника податків у банках по справі № 280/11408/21. Вартість виконаних робіт склало 4 050,00 грн. Витрачено три години. Вартість однієї години склало 1 350,00 грн.; відрядження до м. Запоріжжя з метою здійснення представництва інтересів ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі № 280/11408/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області про арешт коштів на рахунках платника податків у банках. Вартість відрядження склало 3 000,00 грн. Відрядження відбулось за наступним маршрутом: м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8 - м. Запоріжжя вул. Сергія Синенко, 65-В - м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8; здійснено представництво інтересів ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі № 280/11408/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області про арешт коштів на рахунках платника податків у банках. Вартість виконаних робіт склало 2 200,00 грн. Витрачено одну годину. Вартість однієї години склало 2 200,00 грн. Станом на дату складання даного розрахунку, ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» здійснено оплату наданої правової допомоги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. До разрахунку судових витрат Відповідач не додає такі документи як наказ на відрядження адвоката, адже 20.12.2021 засідання відбулось у присутності адвоката з боку відповідача. Адвокат входить до складу АО «АССИРІЯ» (ЄДРПОУ: 38528131), юридична адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8 (під час засідання 20.12.2021 адвокатом надано Ордер на представлення інтересів Відповідача)

Досліджуючи заявлені витрати суд звертає увагу на наступне.

Розділом 4 Договору про надання юридичних послуг від 01.10.2021, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ІМПЕКС» визначено вартість послуг, порядок їх оплати.

Так, відповідно до п.4.1 договору вартість послуг, за цим Договором визначається на підставі Додаткових угод до цього Договору, які є невідємною частиною цього Договору.\

Згідно п. 4.4 Договору, до вартості послуг входить виключно вартість юридичних послуг виконавця, та не входять витрати на відрядження, суми платежів до Державного бюджету України, вартість послуг третіх осіб, якщо отримання таких послуг є необхідним для належного виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим Договором. Зазначені витрати погоджуються з Клієнтом та Виконавцем додатково.

Додатковою угодою №1 від 01.10.2021 визначено вартість послуг, передбачених пунктом 4.1 Договору.

Крім того, 27.02.2018 між АО «АССИРІЯ», в особі керуючого партнера Савчука О.С., та ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «ІМПЕКС» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Розділом 4 вказаного Договору визначено, що вартість послуг (гонорар) за цим Договором визначається згідно з погодинними ставками, вказаними у додатку до цього Договору. Згідно п.4.4 вказаного Договору до розміру гонорару, визначеного у цьому розділі Договору, входить виключно гонорар Адвокатського об`єднання, та не входять витрати на відрядження. Порядок компенсації витрат на відрядження узгоджено в п.4.5 вказаного Договору.

30.11.2021 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «ІМПЕКС» підписано Акт №11/18 приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого надано наступні послуги:

відрядження до м. Запоріжжя з метою здійснення процедури не допуску ревізор-інспекторів ГУ ДПС у Запорізькій області до проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства (01.11.2021 -3000 грн.);

здійснення підготовки до засідання та представництва інтересів підприємства в Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №280/10321/21 (01.11.2021 2150 грн.);

моніторинг справи у Третьому апеляційному адміністративному суді (16.11.2021 500 грн.);

підготовлено відзив до Запорізького окружного адміністративного суду на позовну заяву по справі №280/114087/21 (30.11.2021 1350 грн.)

04.01.2022 між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» та АО «Ассирія» підписано Акт №01/03 надання правової допомоги, відповідно до якого надано наступні послуги:

підготовлено відповідь на відзив по справі №280/10062/21 (07.12.2021 1350 грн.);

відрядження до м. Запоріжжя з метою здійснення представництва інтересів у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №280/11408/21 (20,12.2021 3000 грн.);

здійснення представництва інтересів у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №280/11408/21 (20.12.2021 2200 грн.).

Згідно платіжного доручення №2882 від 14.12.2021 позивачем сплачено вартість у розмірі 10775,00 грн. на надані юридичні послуги на користь ОСОБА_2 .

Згідно платіжного доручення №3046 від 26.01.2022 позивачем сплачено вартість у розмірі 13300 грн. за надані юридичні послуги на користь АО «АССИРІЯ».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься відзив, що підписаний директором ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» та датований 09.12.2021. При цьому, ухвалу про відкриття адміністративного провадження отримано представником відповідача 02.12.2021. Відтак, у матеріалах справи відсутні належні докази про підготування відзиву на позовну заяву 30.11.2021 саме представником відповідача за умовами Договорів про надання правничих послуг.

Щодо посилання представника відповідача на витрати пов`язані з відрядженням до м. Запоріжжя з метою здійснення представництва інтересів ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі № 280/11408/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області про арешт коштів на рахунках платника податків у банках та здійснення представництва інтересів ТОВ «ВКФ «ІМПЕКС» у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі № 280/11408/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області про арешт коштів на рахунках платника податків у банках, суд зазначає наступне.

Як слідує з аналізу Договору про надання юридичних послуг від 01.10.2021, то вартість відрядження не входить до вартості наданих юридичних послуг. Крім того, наданий Акт №11/18 приймання-передачі наданих послуг не містить таких послуг по справі №280/11408/21. Така послуга наявна в Акті №01/03. При цьому в матеріалах справи відсутні докази присутності уповноваженого представника у м. Запоріжжі для здійснення представництва у суді по даній справі, оскільки відзив по справі направлено поштою, а судове засідання від 20.12.2021 проведено у письмовому порядку.

Суд з приводу витрат на відрядження зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, витрати на відрядження не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. А тому, зазначені витрати не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд звертає увагу, що більша частина послуг зазначених в Акті №11/18 та в Акті №01/03 стосуються зовсім інших адміністративних справ. Відтак, заявлені послуги не підтверджені належними доказами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Таким чином, клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу є таким, що не підлягає задоволенню.

Відтак, судові витрати в порядкуст.139 КАС Українистягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» (69013, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 4, ЄДРПОУ 22152101) про арешт коштів на рахунках платника податків у банках, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 серпня 2022 року.

Суддя О.О. Артоуз