Рішення

від 16.08.2022 по справі 460/14552/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2022 року м. Рівне№460/14552/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" (далі ТзОВ "Лебідь Агро", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.07.2021 №2835328/37437269 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 09.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 06.07.2021 №2835329/37437269 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 11.05.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №24 від 09.04.2021, №25 від 11.05.2021 датою їх фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції за податковими накладними.

Ухвалою суду від 28.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

21.01.2022 відповідачами подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки платником податків, ТзОВ "Лебідь Агро" не надано повний пакет документів на підтвердження здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

Ухвалою суду від 17.08.2022 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

01.09.2020 мiж ТзОВ "Лебідь Агро" ("Поклажодавець") та ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" ("Зерновий склад") укладено Договір складського зберігання зерна № 153 (далі Договір №153, а.а.с.9-12).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору №153 сторони домовилися про надання Зерновим складом за плату послуг зі зберігання зерна (що передається Поклажодавцем і приймається Зерновим складом на зберігання); послуг по доведенню зерна до відповідних кондицій, згідно ДСТУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів; послуг щодо обробки зерна (сушіння, очищення тощо), послуг щодо приймання, відвантаження зерна та про надання Зерновим складом за плату інших можливих послуг, пов`язаних зі складським зберіганням зерна, повний перелік та вартість яких визначено у п. 3.2 ст. 3 даного Договору.

Згідно з п.1.3 розділу 1 "Предмет договору" Договору №153 конкретна назва культури, кількість зерна, що поставляється Поклажодавцем на склад Зернового складу і передається останньому на зберігання, його якісні показники та iншi характеристики зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом Поклажодавцю, відповідно до цього Договору.

Пунктом 3.3 розділу 3 "Взаєморозрахунки сторін" Договору №153 передбачено, що договору послуги за зберігання зерна та інші послуги, надані за Договором, виставляються Зерновим складом до оплати щомісячно або двічі на місяць (на розсуд Зернового складу) в рахунках та актах виконаних робіт згідно тарифів, що вказані в п.3.2 даного Договору, починаючи з першого дня зберігання, тобто з першого дня поставки Поклажодавцем зерна на складські приміщення Зернового складу.

Сторони домовилися, що у випадку подальшої реалізації (переоформлення) зерна, переданого Поклажодавцем на зберігання за даним Договором, у користь Зернового складу, а також у користь ТОВ фірма "Тріумф" чи ТОВ "Скіфія" Поклажодавець звільняється від обов`язку щодо оплати послуг з приймання зерна, зберігання зерна до 30 календарних днів включно, а також - щодо оплати послуг з переоформлення (п.3.8 розділу 3 "Взаєморозрахунки сторін" Договору №153).

На виконання умов Договору №153 ТзОВ "Лебідь Агро" було передано на зберігання ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" кукурудзу 3 класу, про що Зерновим складом видані складські квитанції.

Зокрема, складська квитанція № 3890 від 15.04.2021 про приймання 60,06 т кукурудзи оформлена на підставі реєстру № 2441 від 15.04.2021 та складська квитанція № 3896 від 16.04.2021 на 30,36 т кукурудзи - оформлена на підставі реєстру № 2444 від 16.04.2021 (а.а.с.17-20).

Також на виконання умов даного договору ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" здійснювалося очищення кукурудзи, видача складської квитанції та визначення якості середньодобового зранку, що підтверджується: актами №120 від 31.03.2021, №138 від 09.04.2021, №171 від 30.04.2021; рахунками №120 від 31.03.2021, №138 від 09.04.2021, №171 від 30.04.2021; рахунками фактурами №120 від 31.03.2020, №138 від 09.04.2021, №171 від 30.04.2021 (а.а.с.13-22).

15.01.2021 між ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (Покупець) та ТзОВ "Лебідь Агро" (Постачальник) укладено Договір поставки № 3.0157 (далі Договір №3.0157, а.а.с.23-25).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору №3.0157 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця зерно українського походження врожаю 2020 року (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору та відповідних специфікацій до нього.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 "Поставка товару" Договору №3.0157 Постачальник поставляє Товар на умовах СРТ (доставлено на Склад Покупця ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів") / EXW (переоформлено по складській квитанції на ім`я Покупця) / FCA (завантажено на автотранспорт Покупця на складі Постачальника): згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених цих Договором. Місце поставки кожної окремої партії Товару зазначається в специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 4.5 розділу 4 "Поставка товару" Договору №3.0157 передбачено, що право власності на Товар виникає у Покупця з дати видачі Постачальником видаткової накладної.

Згідно з п.6.2 розділу 6 "Інші умови" Договору №3.0157 у при умові поставки EXW (переоформлено по складській квитанції на ім`я Покупця) Постачальник додатково повинен надати наступні документи:

1) оригінал складської квитанції на зерно, виписаної елеватором із зазначенням власника - ТОВ "Збаразький КХП" / всі графи повинні бути заповнені без виправлень та доповнень/. При цьому переоформлення Товару повинно бути здійснено тільки з особового рахунка Постачальника на особовий рахунок Покупця (минаючи третіх осіб);

2) трьохсторонній акт приймання-передачі Товару на Зерновому складі (Постачальник Покупець - Елеватор) у випадку необхідності.

На виконання Договору №3.0157 сторонами було підписано специфікації:

№3 від 09.04.2021 щодо поставки кукурудзи в кількості 178 т на загальну вартість 1 343 900,61 грн, в т.ч. ПДВ 165040,43 (а.с.26).

№4 від 11.05.2021 щодо поставки кукурудзи в кількості 89,660 т на загальну вартість 771 076,04 грн, в т.ч. ПДВ 94693,55грн (а.с.30).

Поставка Товару здійснювалася на умовах EXW (переоформлено по складській квитанції на ім`я Покупця) ТОВ "Збаразький КХП" (Тернопільська область, Збаразький район, м.Збараж) (п.1 Специфікацій).

Поставка товару підтверджується видатковими накладними № 23 від 09.04.2021 та № 24 від 11.05.2021 (а.а.с.27, 31), актами приймання-передачі від 09.04.2021 та від 11.05.2021 (а.с.28, 32) та складськими квитанціями на зерно №3865 від 09.04.2021, №3979 від 11.05.2021 (а.а.с.29, 33).

У зв`язку з поставкою товару ТзОВ "Лебідь Агро" було сформовано податкові накладні №24 від 09.04.2021 на загальну суму коштів 1343900,61грн, в т.ч. ПДВ 165040,43грн (а.с.34) та № 25 вiд 11.05.2021 на загальну суму коштів 771076,04грн, в т.ч. ПДВ 94693,55грн (а.с.38)

14.04.2021 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію, у якій зазначено, щовідповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09.04.2021 №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 5.4367%, "Р"= 0" (зворотній бік а.с.34).

31.05.2021 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію, у якій зазначено, щовідповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 11.05.2021 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 5.4944%, "Р"= 0" (зворотній бік а.с.38).

У зв`язку з цим, ТзОВ "Лебідь Агро" було подано податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено від 01.07.2021 №1 (а.а.с.42-43, 111-115).

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) від 06.07.2021 №2835328/37437269 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 09.04.2021 №24 (а.с.35).

Підставами для такої відмови у вказаному рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: товарно-транспортних накладених на транспортування придбаних міндобрив, засобів захисту рослин, гербіцидів тощо; документів на збір врожаю (договорів, актів виконаних робіт, документів на списання ПММ, розрахункових документів тощо); договору на передачу кукурудзи 3-го класу, урожаю 2020 року на відповідальне зберігання."

Рішенням Комісії від 06.07.2021 №2835329/37437269 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 11.05.2021 №25 (а.с.39).

Підставами для такої відмови у вказаному рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: товарно-транспортних накладених на транспортування придбаних міндобрив, засобів захисту рослин, гербіцидів тощо; документів на збір врожаю (договорів, актів виконаних робіт, документів на списання ПММ, розрахункових документів тощо); договору на передачу кукурудзи 3-го класу, урожаю 2020 року на відповідальне зберігання."

Рішення від 06.07.2021 №2835328/37437269, №2835329/37437269 були оскаржені ТзОВ "Лебідь Агро" в адміністративному порядку (а.а.с.36, 40).

Рішеннями за результатами скарги від 20.07.2021 №32978/37437269/2, №33046/37437269/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 06.07.2021 №2835328/37437269, №2835329/37437269 про відмову в реєстрації податкових накладних без змін (а.а.с.37, 41) .

Вважаючи рішення Комісії від 06.07.2021 №2835328/37437269, №2835329/3743726 та про відмову в реєстрації податкових накладних від 09.04.2020 №24 та від 11.05.2021 №25 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог пп."а" та пп. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - постачальник товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами абз.5 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено судом вище, у квитанціях від 14.04.2021 та від 31.05.2021 підставою зупинення реєстрації податкових накладних позивача від 09.04.2021 №24 та від 11.05.2021 №25 вказано ті обставини, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п.13 Порядку №1165).

Згідно з п.п.14, 15 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Відповідно до п.п.16, 17 Порядку №1165, комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено умови, за яких таблиця даних платника податку враховується в автоматичному режимі.

За правилами п.19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (п.20 Порядку №1165).

Згідно з п.21 Порядку №1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таким чином, Порядок №1165 передбачає:

1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5), яка підлягає розгляду із прийняттям рішення про її врахування чи неврахування;

2) можливість врахування таблиці даних платника податку в автоматизованому режимі;

3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Жодних доказів подання ТзОВ "Лебідь Агро" зазначеної таблиці даних платника податку та прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування або неврахування такої таблиці до прийняття спірних рішень, як це передбачено п.16 Порядку №1165, відповідачами суду не надано.

Також у порушення ч.2 ст.77 КАС України, відповідачами суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, належної мотивації таких висновків не наведено. Якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідачами суду не доведено, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Суд зазначає, що квитанції від 14.04.2021 та від 31.05.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної містить загальну пропозицію про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, пропозиція надання документів зроблена без конкретизації їх переліку та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Поряд з цим, пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму виключає можливість такого органу надалі застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані з ненаданням певного документа.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до обмеження права останнього бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до застосованого критерію, а не будь-яких на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних позивача від 09.04.2021 №24 та від 11.05.2021 №25 було зупинено безпідставно.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктом 3 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Згідно з п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого зокрема: у встановленому порядку (п.6, 7 Порядку №520).

Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв`язку було подано до контролюючого органу повідомлення від 01.07.2021 №1 про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за податковими накладними від 09.04.2021 №24 та від 11.05.2021 №25 з відповідними поясненнями та додатковими документами (а.с.111-115).

Зазначені пояснення та додаткові документи долучені до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду. Це, зокрема, копії: договору поставки №09/20 від 04.02.2020 та доповнення №1/п до договору поставки №09/20 від 04.02.2020; видаткові накладні №21 від 28.02.2020, №51 від 14.03.2020, товарно-транспортні накладі №21 від 28.02.2020, №51 від 14.03.2020; договору поставки №823/20 від 04.03.2020 та специфікації №1 від 04.03.2020, видаткової накладної №908 від 10.03.2020; товарно-транспортної накладної №908 від 10.03.2020; договору поставки №1218/20/74-Т від 10.03.2020; договору відповідального зберігання матеріальних цінностей №1218/20/74-Т від 10.03.2020 та додатків до договору, видаткових накладних №7597 від 10.03.2020, №50703 від 11.06.2020, №56150 від 25.06.2020, товарно-транспортних накладних №ТЕ-253408 від 25.06.2020, №ТЕ-250373 від 11.06.2020, №ТЕ-253408 від 25.06.2020; договору купівлі продажу №0207-1/20 від 02.07.2020, видаткової накладної №РН-001195 від 02.07.2020; договору поставки №РВ-50 від 03.03.2020, специфікацій №2 від 05.03.2020, №5 від 19.06.2020, видаткових накладних №13106 від 13.04.2020, №28585 від 22.06.2020; договору позички легкового автомобіля №0107/19 від 01.07.2019, акта приймання передачі автомобіля, видаткової накладної №5 від 17.09.2018; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язанні з оподаткуванням або через які провадиться діяльність; відомості на списання дизпалива; реєстру на перевезення продукції рослинництва (перевезення міндобрив); договору оренди спецтехніки №1808-2020/ЛА, акта на виконання робіт №5 з надання в оренду спецтехніки; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культурна 01.12.2020; актів оприбуткування зерна з поля (а.а.с.44-95).

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, підтверджує надані пояснення, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. Суд вважає, що наданий пакет документів був достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарської операції між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи те, що спірне рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

У сукупності викладеного, рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2021 №2835328/37437269, №2835329/37437269 не відповідають встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Оспорювані рішення порушують права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких рішень протиправним та скасування.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (KlassandOthers v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, так і шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Відтак, покладання в даному випадку на відповідача-2 обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).

Враховуючи викладене, суд задовольняє також позовні вимоги ТзОВ "Лебідь Агро" в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.04.2021 №24 та від 11.05.2021 №25.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ТзОВ "Лебідь Агро" згідно з платіжним дорученням від 27.09.2021 №3979 сплачено судовий збір у сумі 4540,00грн (а.с.7).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у зазначеній сумі належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Хмарук Юлія Миколаївна.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1031075 (а.с.8); договір про надання правничої допомоги від 14.09.2021 з додатком (а.а.с.132-133); акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2021 (а.с.131); платіжне доручення №4192 від 11.11.2021 на суму 3000,00грн (а.с.130).

Загальна сума гонорару адвоката згідно з акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2021 складає 3000,00грн.

11.11.2021 ТзОВ "Лебідь Агро" здійснено оплату гонорару в сумі 3000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №4192 від 11.11.2021 (а.с.130).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Хмарук Ю.М., підтверджуються належними і допустимим доказами.

Будь-яких заперечень щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу відповідачами надано не було.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги 14.09.2021.

Отже, суд стягує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.07.2021 №2835328/37437269.

Зобов`язати Державну податкову службу Українизареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 09.04.2021 днем подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.07.2021 №2835329/37437269.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 11.05.2021 днем подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" (вул.Гагаріна, буд.73, с.Вільбівне, Рівненський район, Рівненська область, 35809; ідентифікаційний код юридичної особи 37437269).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44070166).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Рішення складено 17 серпня 2022 року.

Суддя О.М. Дудар