Рішення

від 17.08.2022 по справі 480/12607/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року Справа № 480/12607/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12607/21 за позовом ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 12 жовтня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва";

- зобов`язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0430 га за цільовим призначенням: для ведення садівництва, яка знаходиться на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, Садівниче товариство "Плодоовочівник" біля ділянки №1048;

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0430 га для ведення індивідуального садівництва. Однак, рішенням відповідача позивачу було відмовлено у задоволенні поданої заяви у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка передана у власність іншій особі. Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02.12.2021 позовну заяву залишено без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160-161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність враховано, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач не відноситься до комунальної власності та співпадає із земельною ділянкою для індивідуального садівництва орієнтованою площею 0,0430 га, розташованої в садівничому товаристві "Плодоовочівник" на території Нижньосироватської (Червоненської) сільської ради, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-СМ №000770, який зареєстрований в Книзі записів державних актів право приватної власності на землю за № 1938 від 17.04.2001 року.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги та зазначає, що земельна ділянка, яку хоче отримати у власність позивач та яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_2 є різними об`єктами, оскільки площа бажаної до виділення земельної ділянки та яка вказана у акті на право приватної власності на землю серія ІІІ-СМ №000770 не співпадають. Також не співпадають номери земельних ділянок.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що бажана позивачем у власність земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5924788700:01:004:0092, загальною площею 0,0466 га, з видом цільового призначення для індивідуального садівництва, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та яка розташована на території Нижньосироватської (Червоненської) сільської ради, Садівниче товариство "Плодоовочівнкик", земельна ділянка № НОМЕР_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ - 5900057992022 від 13.01.2022.

Як вбачається із вище вказаного Витягу, а саме із опису меж, що земельна ділянка №1048 по лінії "Б-В" межує із земельною ділянкою № 1050. Аналогічна інформація міститься в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 000770, а саме в описі меж, в яких зазначено, що земельна ділянка № 1050 по лінії "Г-А" межує із земельною ділянкою № 1048, яка на час видачі вище вказаного Державного акту належала ОСОБА_4 (батькові ОСОБА_3 ). Отже, земельні ділянки № 1048 та №1050, які розташовані в Садівничому товаристві "Плодоовочівник" є суміжними.

Також, відповідно наданих позивачем до заяви картографічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки вбачається, що біля земельної ділянки № НОМЕР_1 в Садівничому товаристві "Плодоовочівнкик" відсутні земельні ділянки, яким не присвоєно кадастрових номерів, окрім земельної ділянки № 1050.

До суду від представника позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача, в яких зазначено, що згідно Публічної кадастрової карти, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач межує з земельними ділянками кадастровий номер 5924788700:01:004:0092, власником якої, згідно офіційних даних Державного земельного кадастру, є ОСОБА_3 , та кадастровий номер 5924788700:01:004:1016, власником якої, згідно офіційних даних Державного земельного кадастру, є ОСОБА_5 . Отже, представник позивача стверджує, що позивач та відповідач говорять про два різні об`єкти нерухомого майна.

Відповідач надав пояснення по справі, в яких повідомляє, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5924788700:01:004:0092, яка розташована в садівничому товаристві "Плодоовочівник", за № НОМЕР_1 та земельною ділянкою з кадастровим номером 5924788700:01:004:1016, яка розташована в садівничому товаристві "Плодоовочівник", за № 1052. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ - 5900057992022 від 13.01.2022, який доданий до заперечення відповідача від 14.01.2022 № 112 вбачається, що ОСОБА_3 набув права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в садівничому товаристві "Плодоовочівник" за цивільно-правовим договором від 25.08.2005, який зареєстрований в реєстрі 1-1060. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 5924788700:01:004:1016, згідно офіційних даних Державного земельного кадастру, є ОСОБА_5 , яка набула права власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 в садівничому товаристві "Плодоовочівник" за договором купівлі-продажу земельної ділянки про, що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 41533770 від 16.04.2021 та до Державного земельного кадастру (Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається). Отже, зміна власників земельних ділянок з кадастровими номерами 5924788700:01:004:0092 та 5924788700:01:004:1016 відбулась після видачі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-СМ №000770 на ім`я ОСОБА_2 , який зареєстрований в Книзі записів державних актів право приватної власності на землю за № 1938 від 17.04.2001.

Представник позивача подав до суду відповідь щодо отриманих пояснень відповідача, в якій він зазначає, що відповідачем не надано доказів про те, що територія, зазаначена у заяві позивача про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки співпадає з земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 0,0426 га, зазначеної в державному акті на право приватної власності на землю серія ІІІ-СМ №000770 та вказаної в рішенні 12 сесії 23 скликання Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області.

Ухвалою суду від 30.06.2022 залучено до участі у справі № 480/12607/21 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та садівниче товариство "Плодоовочівник".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою від 19.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0430 га за цільовим призначенням: для ведення садівництва, яка знаходиться на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, Садівниче товариство "Плодоовочівник" біля ділянки №1048 (а.с. 5).

Рішенням від 12.10.2021 (а.с. 6) відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва. В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що бажана земельна ділянка передана у приватну власність іншій особі, а землі ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку визначеному законом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Вказані норми кореспондуються із ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Так, згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповдно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до ч. 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст. 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень.

У той же час, згідно з п. 11 ч. 1, ч. 2 ст. 346, ст. 378 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено як одну з підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього ж Кодексу.

Як встановлено судом, позивач звернулась до відповідача з заявою від 19.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0430 га за цільовим призначенням: для ведення садівництва, яка знаходиться на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, Садівниче товариство "Плодоовочівник" біля ділянки №1048 (а.с. 5).

Проте, згідно з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 42-44) земельна ділянка в Садівничому товаристві "Плодоовочівник" №1048 межує з земельними ділянками № 1046 та 1050.

Так, з додатку до рішення ХІІ сесії ХХІІІ скликання Червоненської сільської ради від 22.09.2000 (а.с. 27), а саме: списку громадян - землекористувачів Садівничого товариства "Плодоовочівник", яким при складанні державних актів уточнено площі земельних ділянок, які їм належать на праві приватної власності вбачається, що земельна ділянка в Садівничому товаристві "Плодоовочівник" №1046 належить ОСОБА_6 (зворотній бік а.с. 29), а земельна ділянка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 (а.с. 30).

Тобто, в Садівничому товаристві "Плодоовочівник" біля земельної ділянки №1048 відсутні вільні до виділення земельні ділянки, у зв`язку з чим, в силу положень частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України, у відповідача були відсутні правові підстави для виділення позивачу бажаної земельної ділянки.

Саме перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи й було покладено відповідачем в основу прийняття спірного рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар