Ухвала

від 14.08.2022 по справі 824/152/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15серпня 2022 року місто Київ.

Справа 824/152/21

Апеляційне провадження № 22-з/824/540/2022

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Желепи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про відстрочення виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі №25515/НВН від 19 травня 2021 року,

в справі за позовом «Алкодіс ЕсА» (ALKODIS SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) звернулось до суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі № 25515/НВН за позовом «АЛКОДІС ЕсА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року заяву «АЛКОДІС ЕсА» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року - задоволено частково.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній платі, яким зобов`язано відповідача сплатити позивачу 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу, 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат, 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.

Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року про зобов`язання ТОВ «АГАТ-А» сплатити на користь «АЛКОДІС ЕсА» заборгованість у сумі 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу та 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат та 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.

Стягнуто з ТОВ «АГАТ-А» на користь «АЛКОДІС ЕсА» судовий збір у розмірі 1 135 грн.

Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та апеляційну скаргу ТОВ «АГАТ-А» на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року.

Змінено абзац третій резолютивної частини ухвали Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та викладено його у такій редакції:

«Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» (адреса місцезнаходження: Україна, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Станційна, 1, ЄДРПОУ 31086753) на користь «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) (місцезнаходження: Бельгія, м. Брюссель, бульвар ДЮ Соуверейн, 100 бте 9, В-1170, ідентифікаційний код: 0438.048.535, поштова адреса: 01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1А) заборгованості в сумі 577 954,80 євро, а також передбачених законодавством України процентів, нарахованих на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу, та 115 000 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат та 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат».

В іншій частині ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року залишено без змін.

Додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року залишено без змін.

Стягнуто із ТОВ «АГАТ-А» на користь «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн.

Додатковою постановою Верховного Суду від 19 травня 2022 року частково задоволено заяву «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі № 25515/НВН за позовом «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про стягнення заборгованості.

Стягнуто із ТОВ «АГАТ-А» на користь «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у Верховному Суді, у розмірі 1 006,09 євро.

12 липня 2022 року ТОВ «АГАТ-А» подало заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі № 25515/НВН за позовом «АЛКОДІС ЕсА» (ALСODIS SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про стягнення заборгованості, яке визнано та допущено до виконання згідно ухвали Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та постанови Верховного суду від 17 лютого 2022 року у справі №824/152/21 на час запровадження та дії обмежень на купівлю іноземної валюти згідно постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Заява обґрунтована тим, що ТОВ «АГАТ-А» зверталось до обслуговуючого банку АТ «БАНК СІЧ» з заявами про купівлю іноземної валюти, однак Банк жодну із заяв боржника не виконав.

Зазначає, що Банк як підставу у відмові виконання заявок вказує, що станом на 24 червня 2022 року не має законодавчої можливості здійснити купівлю іноземної валюти згідно наданих документів, у зв`язку з запровадженням НБУ особливого порядку купівлі іноземної валюти в Україні згідно постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», оскільки у даний час дозволено здійснювати купівлю іноземної валюти для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони, та для транскордонних переказів з метою оплати товарів критичного імпорту відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 24 лютого 2022 року.

Вказує, що відповідно до ч.3 ст. 435 ЦПУ України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки на даний час запроваджений воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації щодо України та запроваджено НБУ особливий порядок купівлі іноземної валюти в Україні, вказані обставини ускладнюють боржникові виконання рішення суду.

Боржник з метою виконання рішення суду вжив заходів для придбання іноземної валюти, яка підлягала сплаті стягувачу, що підтверджено наданими суду доказами, однак виконання таких заяв та придбання іноземної валюти не можливе в силу діючих законодавчих обмежень.

08 серпня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення на заяву Боржника про відстрочення виконання рішення суду, які обґрунтовані тим, що заява боржника подана до суду, що не має компетенції її розглядати. Крім того обставини на які посилається боржник не є такими, що перешкоджали виконанню боржником судового рішення на момент подання заяви, а також останній регулярно вдається до зловживання своїми процесуальними правами та порушує права стягувача, які гарантуються міжнародним правом.

В судових засіданнях 08 серпня 2022 року та 15 серпня 2022 року представник ТОВ «АГАТ-А» заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник «АЛКОДІС ЕсА» проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду заперечував, підтримав надані суду заперечення.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи судом який розглядав справу як суд першої інстанції є Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті.

19 травня 2021 року Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті (в м. Париж, Франція) постановив остаточне рішення у справі № 25515/НВН, яким зобов`язав ТОВ «АГАТ-А» сплатити «АЛКОДІС ЕсА» 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу, сплатити АЛКОДІС ЕсА» 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат, сплатити «АЛКОДІС ЕсА» 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.

Вказане рішення набрало законної сили 19 травня 2021 року.

Питання визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регулюються розділом VIII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», главою 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу», Конвенцією ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік), Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж (1961 рік), які ратифіковані Україною та є обов`язковими до виконання на її території.

Як вбачається зі ст.3 Конвенції ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень кожна Договірна держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові та приводить їх до виконання у відповідності з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання та приведення до виконання цих рішень.

Відповідно до ч.14 ст.474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість виконання якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч.1 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

На підставі ухвали суду про задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу видається виконавчий лист, який вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня його видання в порядку, встановленому Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів (частина десята статті 479 ЦПК України).

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.

Суд, розглядаючи заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не може змінювати рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки в статті 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлено, що з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» такими випадками є звернення до компетентного суду: за вирішенням заяви про відсутність у третейського суду компетенції на розгляд спору (частина 3 статті 16); із клопотанням про визнання та виконання арбітражного рішення на території України (стаття 35); із клопотанням про скасування арбітражного рішення, постановленого в Україні (стаття 34); із проханням про вжиття забезпечувальних заходів в підтримку арбітражного розгляду (стаття 9); із проханням про сприяння в отриманні доказів (стаття 27); виконання судом арбітражної угоди у випадку звернення однієї зі сторін у державний суд по суті спору (стаття 8).

Зі змісту норм, розміщених в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу», вбачається, що законодавець імперативно врегульовує повноваження суду під час розгляду заяв про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Так, суд за клопотанням однієї із сторін витребовує докази у порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга статті 477 ЦПК України); може за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову (частина третя статті 477 ЦПК України); може за заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин відкласти розгляд заяви (частина шоста статті 477 ЦПК України); може зупинити провадження у справі, якщо в провадженні компетентного суду є заява про скасування цього рішення (частина сьома статті 477, частина друга статті 482 ЦПК України); якщо рішення міжнародного комерційного арбітражу вже виконувалося раніше, визначає, в якій частині або з якого часу воно підлягає виконанню (частина третя статті 479 ЦПК України); якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування (частина четверта статті 479 ЦПК України); якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (частина шоста статті 479 ЦПК України); може спільно розглядати в одному провадженні заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, і заяви про його скасування (частина третя статті 482 ЦПК України).

Разом з тим, ані норми закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ані положення Глави 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» не передбачають повноваження суду, який розглядає заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вирішувати питання щодо відстрочення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України, яка розміщена в Розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Тотожна за змістом норма передбачена й в частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза «установленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України, суд вважає, що використання судом повноважень, не передбачених чинним процесуальним законодавством, є недопустимим. Київський апеляційний суд не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки ним, враховуючи предметну та територіальну юрисдикцію, були реалізовані лише контрольні повноваження, сутність яких зводиться до перевірки дотримання встановленої процедури розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем, без вирішення наявного між сторонами спору по суті. Відповідно, до його повноважень не віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 травня2021року.

А тому, оскільки відповідно до норм ЦПК України суд, який розглядає справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, й відповідно не наділений повноваженнями вирішувати питання про відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу , провадження у справі необхідно закрити.

До аналогічних висновків дійшов Верховний суд в Постанові від 08 квітня 2021 року у справі №824/53/19.

Виходячи з того, що відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України, частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» питання про відстрочення виконання вирішується судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а національні суди лише наділені повноваженнями визнавати та надавати згоду на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не вирішуючи спір по суті, заяви про відстрочення виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне провадження у справі за заявою про відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі №25515/НВН від 19 травня 2021 року закрити.

Керуючись статтями 23, 255, 259, 263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» про відстрочення виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі №25515/НВН від 19 травня 2021 року - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: Желепа О.В.