Рішення

від 14.08.2022 по справі 147/927/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/927/19

Провадження № 2/147/23/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А. П.,

за участю:

представника позивача, адвоката Човганюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення нікчемності заповіту,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, треті особи: секретар Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердола Т.В., ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення нікчемності заповіту.

Позовну заяву обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ростов-на-Дону Російської Федерації. Не дивлячись на той факт, що позивач народилася в іншій державі, її коріння та найближчі родичі по лінії матері із смт.Тростянець. Її мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася та виросла також у Тростянці. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 80 років помер рідний брат матері позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті дядька відкрилася спадщина. Спадкоємці першої черги відсутні, оскільки ОСОБА_4 померла у 2005 році. ОСОБА_1 є спадкоємцем за правом представлення в порядку другої черги після смерті рідного дядька, у зв`язку з чим і подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Однак їй стало відомо, що дядько за кілька годин до своєї смерті склав заповіт на сусідку ОСОБА_2 , яка разом зі своїм чоловіком доглядали за ОСОБА_5 декілька тижнів до його смерті та займалися його похованням. Для підтвердження родинних відносин із дядьком, ОСОБА_1 необхідно надати нотаріусу відповідні документи, проте свідоцтво про народження її дядька та матері знаходиться у будинку, де проживав ОСОБА_5 , але до нього позивач не змогла отримати доступ через те, що ключі від будинку перебувають у ОСОБА_6 та доступ до будинку він не надав позивачеві. Встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_5 необхідно ОСОБА_1 для визнання недійсним заповіту на ім`я ОСОБА_2 та подальшого оформлення спадщини. У позасудовому порядку вона позбавлена можливості вирішити відповідні питання.

Окрім того зазначила, що заповіт від 29.01.2019 її дядька ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений о 14.00. год. секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т.В., зареєстрований в журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Летківської сільської ради за №7 складений із численними грубими порушеннями його форми та процедури посвідчення, а тому є нікчемним у зв`язку з наступним. Заповіт складений та посвідчений секретарем Летківської сільської ради, що не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій для осіб, які не є мешканцями с.Летківка. Заповідач ОСОБА_5 був жителем смт.Тростянець та не входив до територіальної громади с.Летківка. Окрім того, заповіт був посвідчений поза межами населеного пункту, де має право вчиняти нотаріальні дії, тобто за межами свого нотаріального округу. Наприкінці січня 2019 року дядько ОСОБА_1 був прикутий до ліжка та не міг вільно пересуватися, а тому за ним здійснювали догляд як ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , так й інші його сусіди. Вони приходили до нього додому прибирати, годувати, здійснювати гігієнічні процедури та інші дії, які необхідно робити людині, що не в змозі себе забезпечувати та доглядати. Заповіт, складений ОСОБА_5 29.01.2019 на ім`я ОСОБА_2 ставить під сумнів, тому 13.05.2019 позивач звернулася до органів поліції із заявою про можливу підробку заповіту. За результатами поданої заяви було зареєстровано кримінальне провадження №12019020300000122 від 14.05.2019 з визначеної правової кваліфікації, передбаченої ч.1 ст.358 КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просила встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також є рідним дядьком ОСОБА_1 . Просила встановити, що заповіт, вчинений від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т.В. 29.01.2019 о 14. год. 00 хв. та зареєстрований в журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Летківської сільської ради за №7, є нікчемним. Також просила стягнути судові витрати у розмірі 1152,60 грн.

Ухвалою Тростянецького районного суду від 02.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

09.10.2019 р. від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що посилання в позовній заяві на відсутність повноважень у секретаря сільської ради на посвідчення нотаріальних дій за межами населеного пункту не відповідає дійсності, так як таке твердження повністю спростовується положеннями Цивільного кодексу України, так і положенням про Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування. Всі посилання на правові норми, які містяться в позові, не спростовують дійсності заповіту, оскільки жодних порушень при посвідчені заповіту особою органу місцевого самоврядування допущено не було. Волевиявлення заповідача було справжнім, ніхто його не підштовхував і не спонукав до вчинення заповіту, а тому обов`язком секретаря сільської ради було посвідчення такого заповіту. А тому, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на нормах права, а є лише її бажанням, яке не підтверджено жодним доказом. Також зазначила, що позивачем неправильно визначено її процесуальний статус, що порушує та обмежує її права в даному процесі. ОСОБА_2 просила в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.12.2019 змінено процесуальний статус третьої особи ОСОБА_2 , шляхом залучення її в якості співвідповідача по даній справі.

29.07.2020 справу прийнято до свого провадження суддею Натальчук О.А. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2020 змінено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача секретаря Летківської сільської ради Тростянецького району Твердолу Т.В. на третю особу без самостійних вимог ОСОБА_3

03.11.2020 витребувано від Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області інформацію про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період із часу їх народження та до 01.01.1956 р. Витребувано від СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області належним чином засвідчену копію висновку почеркознавчої експертизи із матеріалів кримінального провадження №12019020300000122 від 14.05.2019 в частині підроблення заповіту від 29.01.2019 р., посвідченого секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Твердолою Т.В., зареєстрований в журналі реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради №7, проведеної Вінницьким НДЕКЦ МВС України.

Ухвалою суду від 22.12.2020 замінено первісного відповідача Летківську сільську раду Тростянецького району Вінницької області на належного відповідача Тростянецьку селищну раду у даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 17.06.2021 р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання про виклик свідків.

23.11.2021 задоволено клопотання представника позивача, адвоката Човганюк А.М., поновлено строк на подання клопотання про витребування доказів; витребувано від Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області оригінал висновку експерта від 28.11.2019 р. №399, книгу реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради за 2019 рік та оригінал заповіту ОСОБА_5 від 29.01.2019 р., які містяться в матеріалах кримінального провадження №12019020300000122 від 14.05.2019 р., для огляду в судовому засіданні, з метою перевірки копій документів, які раніше були витребувані судом; визнано обов`язковою явку третьої особи ОСОБА_3 в судове засідання для участі та дачі особистих пояснень.

17.02.2022 від представника ОСОБА_2 , адвоката Мовчана В.В. надійшла заява, в якій зазначив, що позивачу необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог, скільки остання обрала неналежний спосіб захисту, а саме звернулася до суду з вимогою про встановлення нікчемності заповіту, що також зазначено Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

Ухвалою суду від 17.02.2022 застосовано до третьої особи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 (сімсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок, у зв`язку із невиконання процесуальних обов`язків, як учасника справи.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Човганюк А.М., позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Додатково зазначила, що мати позивачки та покійний ОСОБА_5 проживали у спірному будинку, як брат та сестра, вони мали спільне прізвище та по-батькові. Однак у позивачки відсутні відомості з актового запису про народження її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому вона в судовому засіданні вимушена доводити факт родинних відносин між матір`ю та померлим дядьком. Також, їй довірительці стало відомо, що дядько ОСОБА_5 склав заповіт на ОСОБА_2 . Даний заповіт посвідчений секретарем Летківської сільської ради, однак на момент складання заповіту покійний проживав на території Тростянецької селищної ради та не мав ніякого відношення до Летківської сільської ради, а тому секретар не мала права складати заповіт. Дії останньої є неправомірними, і тому цей заповіт повинен бути визнаним нікчемним. Зокрема, ОСОБА_3 мала право представляти орган місцевого самоврядування лише в межах своєї адміністративно-територіальної одиниці. Окрім того, у висновку почеркознавчої експертизи, яку проведено в рамках кримінального провадження, вказано, що заповіт підписаний не ОСОБА_5 . Також не ним поставлено підпис у книзі реєстрації заповітів. Свідки, які були допитані в судовому засіданні підтвердили факт безпорадності померлого, він не міг навіть говорити, не те що проставити підпис у заповіті. Підтвердженням того, що ОСОБА_5 не міг виконати підпис, слугують також і довідки із лікарні, в яких значиться, що він 12.01.2019 не міг самостійно та із сторонньою допомогою рухатися, не міг пояснити свій стан. Представник позивача також вказала, що сторона відповідача ОСОБА_2 у своїх запереченнях посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 по справі №522/9893/17, однак предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог у даній справі та справі, яка слухається Тростянецьким районним судом не є подібними, тому Постанова від 25.05.2021 не може бути застосована судом.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Мовчан В.В., в судове засідання не з`явились. У заяві від 17.02.2022 останній просив про розгляд справи без участі ОСОБА_2 та її представника. Позовні вимоги не визнають повністю, в задоволенні позову просили відмовити (т.3, а.с.95-97).

Окрім того, у попередніх судових засіданнях адвокат Мовчан В.В. зазначав, що посилання представника позивача лише на пояснення свідків не можу бути підставою для встановлення родинних відносин, оскільки мають бути також письмові підтвердження. Також вказував, що вчинення нотаріальних дій поза межами нотаріального округу, не може бути підставою для визнання заповіту нікчемним. Діючим ЦК України чітко визначені підстави недійсності правочину, це зокрема ст.203,205,1257 і тут, у цих нормах є перелік підстав, які можуть потягнути за собою недійсність Така правова позиція викладена у постанові ВС від 25.05.2021, справа №522/9893/17. Посилання на висновок експерта у рамках кримінального провадження не є доречним, оскільки воно закрито за відсутності події та складу кримінального правопорушення.

Представник відповідача Тростянецької селищної ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі відповідача. Не заперечив проти прийняття рішення у справі на підставі наявних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи (т.3, а.с.131).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Окрім того, в судовому засіданні було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що покійного ОСОБА_5 знала. Вони були сусідами та родичами, постійно спілкувалися, були в добрих стосунках. З 1974 року він постійно проживав у Тростянці в будинку з мамою, яка померла приблизно у 1993 році. Також у ОСОБА_5 була сестра ОСОБА_4 , яка постійно приїздила до нього, до тих пір, поки не померла. У сестри була дочка ОСОБА_8 , однак свідок зазначила, що особисто знайома з нею не була. ОСОБА_9 приїздила разом зі своєю мамою у відпустку, оскільки самі проживали в Росії в Ростові-на-Дону. У ОСОБА_5 та позивачки були добрі стосунки, вона постійно дзвонила до нього. ОСОБА_7 також розмовляла з нею по телефону. Додатково зазначила, що померлий проживав самотньо, спілкувався з жінками по газеті «Вербиченька». До того як він захворів, бачила кожний день, а потім навідувала його раз в тиждень. Після його смерті дізналися, що він залишив заповіт на ОСОБА_2 . Раніше він про заповіт не казав нічого. Свідок особисто ОСОБА_5 говорила, щоб він залишив заповіт на когось з родичів, щоб вони його доглядали.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що знала ОСОБА_5 . Вчилась з його сестрою ОСОБА_4 з 1 по 4 клас. Коли вийшла заміж, побудували біля них будинок. Їй відомо, що у ОСОБА_4 була мама ОСОБА_11 та батько ОСОБА_12 . Також була дочка ОСОБА_9 , прізвище її не знає. Вона постійно приїздила до своєї операції на серці, привозила гроші. До ОСОБА_5 свідок не ходила. Він був спокійний, не випивав. Коли помер не пам`ятає, років два тому. Однак перед смертю його бачила восени.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що жив по сусідству з ОСОБА_5 та ОСОБА_14 . Була в покійного сестра ОСОБА_4 , тридцятих років народження. Вона була старшою за брата, часто приїздила до нього з дочкою та онуками. У грудні 2018 ОСОБА_5 уже був лежачий, у нього була жінка з Хмельницької області, яку він знайшов по газеті «Вербиченька». Це у газеті була така рубрика про знайомство, одруження. Знає, що до нього приходили ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . ОСОБА_17 приїздила з сином, коли ще її дядько був здоровий.

ОСОБА_18 суду повідомив, що з ОСОБА_5 жив по сусідству з самого народження, а саме по АДРЕСА_2 . Він жив разом з мамою, а коли вона померла, почав привозити жінок. Також у нього була сестра ОСОБА_19 . Спочатку жила в Тростянці, а потім вона вийшла заміж і жила в Ростові. Приїздила до мами, до брата зо два рази на рік та до тих пір, поки сама не померла. У ОСОБА_4 була дочка ОСОБА_9 , яка також часто приїздила до дядька разом зі своїми дітьми. Значив, що з ОСОБА_5 часто спілкувалися, разом будували забор, сарай, обкладали хату. До його смерті часто зустрічалися. Близько місяця він був лежачим. Його доглядали всі, сусіди постійно щось приносили. Свідок вказав, що ОСОБА_5 не складав заповіт. Особисто йому говорив, що ОСОБА_20 , (це жінка яка до нього приїздила з Хмельницької області) та ОСОБА_21 відмовить у тому, щоб переписати на них будинок. З кожним днем його сусіду ставало гірше, за день до смерті він майже не говорив. Останнім часом до нього лікарів уже не викликали. ОСОБА_5 уже не міг сидіти, годували з ложечки, оскільки не міг нічого тримати в руках, не міг висловити своєї думки. В останній день перед його смертю, бачив як до нього приїздила ОСОБА_22 . Зі слів ОСОБА_21 , ОСОБА_5 вирішив написати заповіт на них.

Згідно п. п. 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У ч. 1ст. 5 ЦПК Українивстановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд встановив, що ОСОБА_23 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов-на-Дону Російської Федерації. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 її матір`ю записано ОСОБА_4 (т.1, а.с.24).

26.02.1976 ОСОБА_23 зареєструвала шлюб з ОСОБА_24 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_25 (т.1, а.с.25).

10.08.1990 ОСОБА_26 зареєструвала шлюб з ОСОБА_27 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_28 (т.1, а.с.26).

Також встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Тростянець Вінницької області, Україна - померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Ростов-на-Дону, Росія, про що складено актовий запис про смерть №1918 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (т.1, а.с.27).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець смт.Тростянець, Тростянецького району Вінницької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Тростянець у віці 80 років, про що 31.01.2019 складено відповідний актовий запис №9, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (т.1, а.с.28).

Згідно архівної довідки №07-1373/7 від 20.05.2019, виданої Державним архівом Вінницької області, у книзі актових записів про народження громадян по смт.Тростянець Вінницької області за 1938 рік є запис №194 за 03.12.1938 про народження такого змісту: ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батько: ОСОБА_30 , українець, мати ОСОБА_31 , українка (т.1, а.с.34, 35).

У повідомленні директора Державного архіву Вінницької області від 20.05.2019 №07-1372/7 зазначено, що книги актових записів про народження громадян по смт.Тростянець Вінницької області за 1936 рік в архіві на зберіганні немає. У зв`язку з чим неможливо видати довідку про народження гр. ОСОБА_4 (т.1, а.с.33).

Відповідно до довідки №116 від 19.06.19, виданої Тростянецькою середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. №2, ОСОБА_4 з 03.01.1955 була зарахована бібліотекарем Тростянецької 7-річної школи, про що в книзі наказів, яка розпочата в 1953 році та закінчена в 1956 році, видано наказ №136-а (т., 1, а.с.37).

Вищезазначені дані також підтверджуються записами в трудовій книжці, виданою на ім`я ОСОБА_4 , 1936 р.н. (т.1, а.с. 38, 39).

В судовому засіданні свідки повідомили, що у покійного ОСОБА_5 була сестра ОСОБА_4 , яка після того, як вийшла заміж, поїхала жити до Росії. Часто приїздила до брата у ОСОБА_32 разом з дочкою ОСОБА_33 та онуками.

Окрім того, у довідці №02-17/1113 від 23.04.2021, виданою Тростянецькою селищною радою зазначено, що ОСОБА_4 , 1936 р.н., народилася в смт Тростянець, Тростянецького району Вінницької області, навчалася в Тростянецькій школі і працювала у цій же школі (т.2, а.с.128).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієїПостановисуд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Судом встановлено, що встановлення факту родинних відносин має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість реалізувати спадкові права після смерті ОСОБА_5 та встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за вищевказаних обставин неможливе.

Таким чином, в судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів, було встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_4 та рідним дядьком ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання нікчемності заповіту, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до вимогстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зістаттею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (стаття 1234 ЦК України).

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абзац 1 частини другоїстатті 1247 ЦК України).

Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

На заповіт, який є правочином, поширюються загальні положення про правочини, якщо у Книзішостій ЦК Українинемає відповідного правила. Водночас загальні правила про правочин, у тому числі про їх недійсність, можуть бути поширені на заповіт у тому випадку, коли це не суперечить суті заповіту та природі спадкування.

Аналіз норм Книгишостої ЦК Українисвідчить, що її нормами визначені вимоги до особи заповідача (стаття 1234 ЦК України), змісту заповіту (статті1236-1240,1246 ЦК України), загальні вимоги до форми заповіту (стаття 1247 ЦК України), порядку його посвідчення нотаріусом (статті1248,1249,1253 ЦК України), для яких законодавцем визначені і наслідки їх порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (т., а.с. 28).

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склав на ім`я ОСОБА_2 особисте розпорядження (заповіт, т.1, а.с. 99) та заповів їй усе своє майно. Заповіт складено о 14.00 год. та підписано заповідачем в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишився на зберіганні в справах Летківської сільської ради, а другий видано заповідачу. Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено. Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 7 (т.1, а.с.192 ), не змінений і не скасований. Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т.В.

Також даний заповіт зареєстровано в журналі реєстрації нотаріальних дій за №7. Дата вчинення дії 29.01.2019, ПІП особи ОСОБА_29 ; місце нотаріальної дії АДРЕСА_2 , посвідчення заповіту вдома, що підтверджується фотокопіями з журналу (т.1, а.с.97,98).

Ідентичність фотокопій журналу реєстрації нотаріальних дій було перевірено в судовому засідання шляхом огляду оригіналу Журналу реєстрації нотаріальних дій (а.62), який було витребувано з відділення поліції №2 Гайсинського РУП на підставі ухвали суду від 23.11.2021 р.

З матеріалів спадкової справи № 180/2019 слідує, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_1 . Заява надійшла 11.06.2019 за №558.

Також, 26.06.2019 до Тростянецької ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на підставі заповіту від 29.01.2019 звернулася ОСОБА_34 . Заява зареєстрована за №608.

Судом встановлено та підтверджується довідкою №359 від 15.03.2019, виданою виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований з 13.02.1998 року в АДРЕСА_2 (Спадкова справа, а.с.27).

У своїй позовні заяві ОСОБА_1 посилається на те, що заповіт від імені ОСОБА_5 від 29.01.2019, посвідчений о 14.00 год. секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т.В., складений із чисельними грубими порушеннями його форми та процедури посвідчення, а тому є нікчемним. Аналогічну позицію в судовому засіданні висловила представник позивача, адвокат Човганюк А.М.

Зокрема зазначено, що заповіт складений та посвідчений секретарем Летківської сільської ради, що не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій для осіб, які не є мешканцями села Летківка, а також заповіт посвідчила за межами свого нотаріального округу. Також, ОСОБА_5 був людиною літнього віку, важко хворів та перебував на лікуванні у Тростянецькій ЦРЛ.

Згідно інформації головного лікаря КНП «Тростянецька ЦРЛ» Гіленко А.В. від 13.08.2019 №365, ОСОБА_5 , 1938 р.н. перебував на обліку в лікаря онколога з 2006 року. З 03.01.2019 по 14.01.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦРЛ з діагнозом: ускладнений остеохондроз грудно-поперекового відділу хребта з радікулопатією. 04.01.2019 був оглянутий терапевтом. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ІІ ступінь, гіпертрофія лівого шлуночка, ІХС. Атеросклеротичний мікрокардіосклероз СН І ст. 04.01.2019 був оглянутий неврологом. Діагноз дискогенна радикулопатія з вираженим корінцевим больовим синдромом на грунті остеохондрозу хребта. Після виписки до лікарів Тростянецької ЦРЛ не звертався (т.1, а.с.62).

Відповідно до повідомлення головного лікаря КНП «Тростянецький РЦ ПМСД» Пересунька В.А., останній раз пацієнт ОСОБА_5 як важкохворий, оглядався сімейним лікарем 21.01.2019 на дому, оскільки не міг самостійно пересуватися. При огляді зі скарг хворого у загальному було зрозуміло, що пересуватися не може навіть зі сторонньою допомогою. Спілкування з хворим було малоефективним, хворий не розумів питання щодо стану здоров`я та не міг чітко пояснити стан свого почуття. ІНФОРМАЦІЯ_3 хворий помер (т.1, а.с.60,61).

Так, 14.05.2019 за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР за №12019020300000122, внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України (а.с.50, т.1).

Ухвалою суду від 03.11.2020 р. витребувано від СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області належним чином засвідчену копію висновку почеркознавчої експертизи із матеріалів кримінального провадження №12019020300000122 від 14.05.2019 в частині підроблення заповіту від 29.01.2019, посвідченого секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Твердолою Т.В., зареєстрований в журналі реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради №7, проведеної Вінницьким НДЕКЦ МВС України.

Окрім того, ухвалою суду від 23.11.2021 р. витребувано від Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області оригінал висновку експерта від 28.11.2019 р. №399, книгу реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради за 2019 рік та оригінал заповіту ОСОБА_5 від 29.01.2019 р., які містяться в матеріалах кримінального провадження №12019020300000122 від 14.05.2019 р., для огляду в судовому засіданні, з метою перевірки копій документів, які раніше були витребувані судом.

Так, висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 366 від 28.11.2019, складеним на підставі постанови від 06.11.2019 слідчого Хреїка В.І. у кримінальному провадженні№12019020300000122 про призначення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис в графі «підпис ОСОБА_5 » в заповіті від 29.01.2019 від імені ОСОБА_5 , виконаний не гр. ОСОБА_5 , а іншою особою. Підпис в графі №7 «29.01.2019» ОСОБА_5 , смт.Тростянець, Коцюбинського, 1 АА709434 Тр. РВ 17.02.98, посвідч. Заповіт вдома в АДРЕСА_2 , 0,85 квитанція, 13, 29.01.19» в журналі реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради виконаний не гр. ОСОБА_5 (т.2, а.с. 16-21).

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Статтею 110 ЦПК Українивизначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд вважає, що висновок № 366 від 28.11.2019, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положеннямстатті 102 ЦПК України та враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Даний висновок суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі № 461/3675/17.

Окрім того, незважаючи на невизнання вищезазначеного висновку стороною відповідача, суд приймає його до увагу, оскільки ОСОБА_2 , не надала доказів на його спростування, не скористалася правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи у цій справі та не ставила перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив почеркознавчу експертизу.

Також, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що заповіт складений та посвідчений секретарем Летківської сільської ради, що не мала повноважень на чинення нотаріальних дій для осіб, які не є мешканцями села Летківка. Тобто, заповідач ОСОБА_5 був жителем смт.Тростянець та на день складання і посвідчення заповіту (29.01.2019) не входив до територіальної громади с.ЛетківкаТростянецького району Вінницької області, у зв`язку з чим секретар виконавчого комітету Літківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області є неуповноваженою на посвідчення заповіту від імені ОСОБА_5 .

З даним твердженням суд не погоджується, з огляду на наступне.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (частина третястатті 1247 ЦК України).

Згідно ізстаттею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5(далі - Порядок), за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Як наслідок, немає жодних підстав вважати, що посвідчення уповноваженою особою органу місцевого самоврядування правочину поза межами цього органу тягне нікчемність заповіту.

Відтак, якщо уповноважена особа органу місцевого самоврядування посвідчила заповіт особи не в межах цього органу, це не впливає на форму правочину і не підпадає під ті вимоги про порядок його посвідчення, які містяться вЦК Українита тягнуть нікчемність заповіту відповідно до частини першоїстатті 1257 ЦК України.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25травня 2021 року у справі № 522/9893/17 (провадження № 14-173цс20), постановах Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 495/87/15-ц, від 11 серпня 2021 року у справі № 220/183/20.

Тобто посилання представника відповідача Драчук Л.П. на вищезазначену постанову узгоджується з думкою суду, та суд приймає позицію сторони відповідача до уваги.

Посилання представника позивача на те, що предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог у справі №522/9893/17 та справі, яка слухається Тростянецьким районним судом не є подібними, тому Постанова ВП ВС від 25.05.2021 не може бути застосована судом у даних правовідносинах, суд оцінює критично, оскільки однією з підстав для задоволення позову вказано вчинення секретарем сільської ради нотаріальних дій за межами території сільської ради. Разом з тим, дане питання висвітлено у постанові №522/9893/17.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16 (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що: «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) викладено висновок, що: «визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду не погодилась з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц та у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у частині застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України у цій частині.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Крім того, у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 620/564/19 (провадження № 61-6254св21), від 13 вересня 2021 року у справі № 146/898/20 (провадження № 61-10983св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 498/606/17 (провадження № 61-545св20), у справі за позовом про встановлення нікчемності правочину, суд дійшов висновку про те, що позивач заявив вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, у зв`язку з чим обрав неналежний спосіб захисту, а тому в задоволенні позову було відмовлено.

Отже, встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов остаточного висновку про те, що позовні вимоги про визнання нікчемності заповіту до задоволення не підлягають, оскільки ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту.

Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК України, судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_1 було сплачено 1152,60 грн. судового збору, тобто 384,20 за вимогу про встановлення факту та 768,40 за вимогу про встановлення нікчемностізаповіту.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково в частині задоволення вимог про встановлення факту, тому судовий збір в розмірі 384,20 грн. підлягає залишенню за позивачем у відповідності до ч.7 ст.294 ЦПК України. Інші судові витрати також відшкодуванню не підлягають, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.5, 12, 13, 76, 77, 81, 110, 141, 259,263-265,268,272 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення нікчемності заповіту,- задовольнити частково.

Встановити факт про те, що ОСОБА_29 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та є рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_6 , громадянка Російської Федерації, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач -Тростянецька селищна рада, місцезнаходження якої: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, смт.Тростянець, вул. Соборна, 77.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.08.2022.

Суддя О.А. Натальчук