Постанова

від 21.11.2022 по справі 147/927/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 147/927/19

Провадження № 22-ц/801/1806/2022

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Натальчук О. А.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 рокуСправа № 147/927/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддядоповідач),

суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Михайленко А. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Тростянецька селищна рада, ОСОБА_2 ,

третя особа ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Човганюк Аллою Миколаївною, на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року, постановлене у складі судді Натальчук О. А. в смт Тростянець, повний текст рішення складено 19 серпня 2022 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із суду з позовом до Летківської сільської ради Тростянецького району, треті особи: ОСОБА_2 , секретар Летківської сільської ради Тростянецького району Твердола Т. В., про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення нікчемності заповіту.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат її матері ОСОБА_4 ОСОБА_5 , після чого відкрилася спадщина. Оскільки спадкоємці першої черги відсутні, мати ОСОБА_1 померла у 2005 році, відтак позивачка є спадкоємцем за правом представлення в порядку другої черги після смерті рідного дядька, а тому вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте їй стало відомо, що за декілька годин до своєї смерті ОСОБА_5 , який на той час важко хворів, склав заповіт на сусідку ОСОБА_2 . На підтвердження факту родинних зв`язків для подальшого оформлення спадщини ОСОБА_1 необхідно надати нотаріусу відповідні документи, проте вони знаходяться в будинку ОСОБА_5 , доступ до якого ОСОБА_2 та її чоловік позивачці не надають.

Окрім того, заповіт ОСОБА_5 в порушення вимог закону був посвідчений та зареєстрований у журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій секретарем Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_3 , проте оскільки ОСОБА_5 не був жителем вказаного населеного пункту, ОСОБА_3 не мала повноважень на посвідчення його заповіту, до того ж поза межами свого нотаріального округу у м. Тростянець, де є нотаріуси, що свідчить про нікчемність заповіту.

Також, маючи сумніви у вільному волевиявленні дядька, який у останні дні життя був прикутий до ліжка та не міг самостійно рухатися, 13 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася у поліцію із заявою про можливу підробку заповіту, внаслідок чого було розпочате кримінальне провадження № 12019020300000122 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в ході якого було проведено почеркознавчу експертизу та встановлено, що підписи у заповіті та у журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Летківської сільської ради за № 7 не належать ОСОБА_5 .

Тому ОСОБА_1 змушена звернутися із позовом та просила суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_5 є рідним її дядьком, а також встановити, що заповіт ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений о 14 год. 00 хв. 29 січня 2019 року секретарем Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т. В., є нікчемним та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції було змінено процесуальний статус третьої особи ОСОБА_2 шляхом залучення її як співвідповідача; змінено процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача секретаря Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердоли Т. В. шляхом залучення ОСОБА_3 як третьої особи без самостійних вимог; замінено первісного відповідача Летківську сільську раду Тростянецького району Вінницької області на належного відповідача Тростянецьку селищну раду.

15 серпня 2022 року Тростянецький районний суд Вінницької області своїм рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково: встановив факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та є рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У задоволенні решти вимог відмовив, вирішив питання судових витрат.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що в ході судового розгляду було здобуто належні та допустимі докази того, що ОСОБА_5 є рідним дядьком ОСОБА_1 , відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Суд взяв до уваги висновок проведеної в рамках кримінального провадження експертизи про те, що підписи у заповіті та журналі реєстрації вчинення нотаріальних дій Летківської сільської ради виконані не ОСОБА_5 , проте дійшов висновку, що встановлення нікчемності заповіту неможливе, оскільки він був посвідчений уповноваженою особою місцевого самоврядування хоча й поза межами її округу, проте лише ця обставина не тягне за собою нікчемності заповіту. Окрім того суд зазначив, що ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, відтак позовна вимога про визнання нікчемності заповіту не може бути задоволена.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у позові, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Човганюк А. М., подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про встановлення нікчемності заповіту скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На підтвердження доводів апеляційної скарги позивачка зазначає, що заповіт ОСОБА_5 посвідчений неуповноваженою особою, суд в оскаржуваному рішенні не оцінив докази нікчемності заповіту, а застосовані ним при ухваленні рішення постанови Верховного Суду були ухвалені у справах, в яких предметом розгляду справи були інші обставини.

Відзиви на апеляційну скаргу від решти учасників справи до апеляційного суду не надходили.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з`явилися, про день та час судового розгляду були повідомлені належним чином, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Частинами 1, 2 статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено такі обставини:

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, її матір`ю записано ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 24).

26 лютого 1976 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 (т. 1, а .с. 25).

10 серпня 1990 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_12 (т. 1, а. с. 26).

Також встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилася у с. Тростянець Вінницької області, Україна - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ростов-на-Дону, Російська Федерація, про що складено актовий запис про смерть №1918 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (т. 1, а. с. 27).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народився в смт. Тростянець, Тростянецького району Вінницької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тростянець у віці 80 років, про що 31 січня 2019 року складено відповідний актовий запис №9, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (т. 1, а. с. 28).

Згідно архівної довідки №07-1373/7 від 20 травня 2019 року, виданої Державним архівом Вінницької області, у книзі актових записів про народження громадян по смт. Тростянець Вінницької області за 1938 рік є запис №194 за 03 грудня 1938 року про народження такого змісту: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батько: ОСОБА_14 , українець, мати ОСОБА_15 , українка (т. 1, а. с. 34, 35).

У повідомленні директора Державного архіву Вінницької області від 20 травня 2019 року №07-1372/7 зазначено, що книги актових записів про народження громадян по смт. Тростянець Вінницької області за 1936 рік в архіві на зберіганні немає. У зв`язку з чим неможливо видати довідку про народження гр. ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 33).

Відповідно до довідки № 116 від 19 червня 19 року, виданої Тростянецькою середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. №2, та копії трудової книжки ОСОБА_4 з 03січня 1955 року була зарахована бібліотекарем Тростянецької 7-річної школи, про що в книзі наказів, яка розпочата в 1953 році та закінчена в 1956 році, видано наказ №136-а (т. 1, а. с. 37- 39).

В судовому засіданні у суді першої інстанції свідки повідомили, що у покійного ОСОБА_5 була сестра ОСОБА_4 , яка після того, як вийшла заміж, поїхала жити до Росії. Часто приїздила до брата у ОСОБА_16 разом з дочкою ОСОБА_17 та онуками.

У довідці № 02-17/1113 від 23 квітня 2021 року, виданій Тростянецькою селищною радою зазначено, що ОСОБА_4 , 1936 р. н., народилася в смт Тростянець, Тростянецького району Вінницької області, навчалася в Тростянецькій школі і працювала у цій же школі (т. 2, а. с. 128).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (т. 1, а. с. 28).

29 січня 2019 року ОСОБА_5 склав на ім`я ОСОБА_2 заповіт та заповів їй усе своє майно. Заповіт складено у смт Тростянець Вінницької області о 14.00 год. та підписано заповідачем в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишився на зберіганні в справах Летківської сільської ради, а другий видано заповідачу. Особу заповідача встановлено, його дієздатність перевірено (т. 1, а. с. 99).

Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 7, не змінений і не скасований. Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Твердолою Т.В. (т. 1, а. с.192 ).

Заповіт зареєстровано в журналі реєстрації нотаріальних дій за № 7. Дата вчинення дії 29 січня 2019 року, ПІП особи ОСОБА_13 ; місце нотаріальної дії АДРЕСА_1 , що підтверджується фотокопіями з журналу (т. 1, а. с. 97,98).

З матеріалів спадкової справи № 180/2019 видно, що 11 червня 2019 року до Тростянецької нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 № 558 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_18 (Спадкова справа, а. с. 1).

Також, 26 червня 2019 року до Тростянецької ДНК із заявою за № 608 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на підставі заповіту від 29січня 2019 року звернулася ОСОБА_2 (Спадкова справа, а. с. 21).

Відповідно до довідки № 359 від 15 березня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований з 13 лютого 1998 року в АДРЕСА_1 (Спадкова справа, а. с. 27).

Згідно з інформацією, надаю головним лікарем КНП «Тростянецька ЦРЛ» Гіленко А. В. у листі від 13 серпня 2019 року №365, ОСОБА_5 , 1938 р. н. перебував на обліку в лікаря онколога з 2006 року. З 03 січня 2019 року по 14 січня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦРЛ з діагнозом: ускладнений остеохондроз грудно-поперекового відділу хребта з радікулопатією. 04 січня 2019 року був оглянутий терапевтом. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ІІ ступінь, гіпертрофія лівого шлуночка, ІХС. Атеросклеротичний мікрокардіосклероз СН І ст. 04 січня 2019 року був оглянутий неврологом. Діагноз дискогенна радикулопатія з вираженим корінцевим больовим синдромом на ґрунті остеохондрозу хребта. Після виписки до лікарів Тростянецької ЦРЛ не звертався (т.1,а. с. 62).

Відповідно до інформації, наданої головним лікарем КНП «Тростянецький РЦ ПМСД» Пересунька В. А., востаннє пацієнт ОСОБА_5 як важкохворий, оглядався сімейним лікарем 21 січня 2019 року на дому, оскільки не міг самостійно пересуватися. При огляді зі скарг хворого у загальному було зрозуміло, що пересуватися не може навіть зі сторонньою допомогою. Спілкування з хворим було малоефективним, хворий не розумів питання щодо стану здоров`я та не міг чітко пояснити стан свого почуття. ІНФОРМАЦІЯ_1 хворий помер (т. 1, а. с. 60, 61).

14 травня 2019 рокуза заявою ОСОБА_1 до ЄРДР за №12019020300000122, внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України (т. 1, а. с. 50).

Із висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 366 від 28 листопада 2019 року, складеним на підставі постанови від 06 листопада 2019 року слідчого Хреїка В. І. у кримінальному провадженні №12019020300000122 про призначення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис в графі «підпис ОСОБА_5 » в заповіті від 29.01.2019 від імені ОСОБА_5 , виконаний не гр. ОСОБА_5 , а іншою особою. Підпис в графі №7 «29.01.2019» ОСОБА_5 , смт. Тростянець, Коцюбинського, 1 АА709434 Тр. РВ 17.02.98, посвідч. Заповіт вдома в АДРЕСА_1 , 0,85 квитанція, 13, 29.01.19» в журналі реєстрації нотаріальних дій Летківської сільської ради виконаний не гр. ОСОБА_5 (т. 2, а. с. 16-21).

Між сторонами виник спір з приводу встановлення факту родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та встановлення нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення оскаржується лише в частині відмови встановлення нікчемності заповіту, тому апеляційний суд дає оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та зазначає мотиви, з яких виходить та застосовані норми права в частині встановлення нікчемності заповіту.

У справі, яка переглядається, позовні вимоги за змістом зводяться до доведення нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_5 , з тих підстав, що він посвідчений особою, яка не була на це уповноважена відповідно до вимог закону, вчинила нотаріальну дію як уповноважена особа органу місцевого самоврядування поза межами свого округу у селищі міського типу, де є нотаріуси.

Статтею 1233 ЦК Українивизначено, що заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК Українипередбачено, що право на заповіт має фізична особа з повного цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Стаття 1257 ЦК Українипередбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3статті 203 ЦК України.

Аналіз частини першоїстатті 1257 ЦК Україниу смисловому зв`язку з іншими нормами дає підстави вважати, що порушеннями вимог до форми і посвідчення заповіту є лише ті, які прямо зазначені углаві 85 ЦК України, її статтях1247-1249,1253 ЦК України.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 ЦК України(частина третястатті 1247 ЦК України).

Згідно ізстаттею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Тобто чинність заповіту, посвідченого посадовою особою органу місцевого самоврядування, пов`язана з дотриманням таких умов:

1.Відсутність нотаріуса в населеному пункті.

2.Наявність у такої посадової особи відповідних повноважень.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що вони беруться до уваги як об`єктивні перешкоди до запрошення нотаріуса посвідчити заповіт.

Водночас наведені у зазначених вище статтях правові механізми доводять, що вони розраховані на те, щоб остання воля заповідача була виражена вільно і не виникло б жодного сумніву в цьому.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16 (провадження №61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної»недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду не погодилась з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №577/5321/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16,від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц та у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у частині застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України у цій частині.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У справі яка переглядається, позивач заявила вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту, а отже позов з цих підстав задоволенню не підлягає.

З таких же висновків виходив Верховний Суд у постанові від 07 квітня2021 року у справі № 665/103/18 та від 13 вересня 2021 року у справі № 146/898/20, де предметом розгляду було питання встановлення нікчемності заповіту.

Разом з тим, суд першої інстанції, розглядаючи вимогу про встановлення нікчемності заповіту, не зважаючи на невірно обраний позивачем спосіб захисту, вдався до оцінки доводів та заперечень сторін з приводу обставин нікчемності правочину, що є неприпустимим, оскільки такі доводи та заперечення повинні оцінюватися в контексті вирішення спору щодо застосування правових наслідків недійсного правочину, що відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (пункт 73).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже, зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 : оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні з виключенням із мотивувальної частини рішення посилання на відсутність обставин нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_5 29 січня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 .. В іншій частині судове рішення постановлене у відповідності до вимог закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 - 384, ст. 389 ЦПК, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Човганюк Аллою Миколаївною, задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року змінити: виключити із мотивувальної частини рішення посилання на відсутність обставин нікчемності заповіту, складеного 29 січня 2019 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному на ім`я ОСОБА_2 .

В іншій частині рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк