Рішення

від 17.08.2022 по справі 280/2269/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року Справа № 280/2269/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Малої Т.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства «Консоль» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Шевченка, буд. 71 Г; код ЄДРПОУ 25223617)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна Приватного підприємства «Консоль» (далі позивач, ПП «Консоль») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0138931808 від 28.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за повторну умисну несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки порушено порядок його прийняття у зв`язку з не розглядом заперечень на акт перевірки. Крім того, позивач вважає, що контролюючим органом застосовано не вірну норму Податкового кодексу України (далі ПК України) пункти 124.2, 124.3 статті 124, що спричинило протиправне визначення нарахованого штрафу за ставкою 50%, замість належного застосування пункту 124.1 статті 124 ПК України, що передбачає 5% штрафу від погашеної суми податкового боргу. Відповідачем не установлено умислу позивача на затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, але поряд із тим у позивача умисел затримати сплату узгодженого грошового зобов`язання відсутній. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 07.06.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проведеною камеральною перевіркою виявлено повторне умисне порушення підприємством вимог, встановлених 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України, в частині несвоєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань по декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року в сумі 93 863,07 грн. із затримкою до 30 календарних днів. Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу платника та вручено 07.09.2021, отже граничний термін надання заперечення на акт перевірки, відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України до 21.09.2021 (включно). Заперечення на акт перевірки отримано в податковому органі 23.09.2021 року, тобто, із запізненням, у зв`язку з чим заперечення залишені без розгляду. Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних узгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ПК України, в тому числі оновлено концепцію вини в податковому праві. Відповідно до п. 109.1, п.109.3 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Згідно з п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Зазначає, що позивач вже був притягнутий до відповідальності за умисну несплату грошового зобов`язання, внаслідок чого до нього застосовано штраф у розмірі 25 %. Узгоджена сума штрафних санкцій сплачена підприємством своєчасно та у повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, в матеріалах перевірки зроблено висновки про умисне порушення граничних термінів сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, а також про те, що діяння позивача підпадають під пункт 124.3 статті 124 ПК України, які вчинені повторно. Враховуючи викладене, просить в задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ПП «Консоль» зареєстроване як юридична особа 01.12.1997, номер запису: 10991200000000954, види діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., є платником податку на додану вартість з 05.03.1998, перебуває на обліку у відповідача.

20.07.2021 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року № 9199099931, в якій задекларовано рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» в сумі 94186,00 грн.

ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ПП «Консоль» з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 20.07.2021 по 18.08.2021, за результатами якої складений акт від 01.09.2021 №8147/08-01-18-08/25223617 (далі - Акт камеральної перевірки).

Згідно з висновками Акту камеральної перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про умисне порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пункту 203.2 статті 203 ПК України, з урахуванням статті 102 ПК України, в результаті чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 93863,07 грн із затримкою до 30 календарних днів. Відповідальність платника передбачена статтею 124 ПК України, зокрема, діяння за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання вчинені умисно, відповідно до пункту 124.2 статті 124 розділу II ПК України тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Попереднім Актом камеральної перевірки ПП «Консоль» щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, який складено 08.06.2021 №4447/08-01-18-08/25223617, встановлено умисне порушення ПП «Консоль» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість по декларації за грудень 2020 року у сумі 14527,07 грн. із затримкою до 30 календарних днів. На підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України на підприємство накладено штраф в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення - рішення від 05.07.2021 №0092531808 у сумі 3 631,77 грн. Згідно пункту 124.3 статті 124 ПК України встановлено, що за діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Акт камеральної перевірки направлено позивачу супровідним листом від 03.09.2021 №53424/6/08/01-18-08. За даними контролюючого органу, Акт камеральної перевірки отриманий платником податків 07.09.2021.

21.09.2021 ПП «Консоль» направило відповідачу засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення та з описом вкладенння заперечення на Акт камеральної перевірки, які отримані контролюючим органом 23.09.2021. У запереченнях позивач, крім іншого, посилався на відсутність вини у вчиненні податкового правопорушення, оскільки обов`язок зі своєчасної сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2021 року не виконаний позивачем через недостатність коштів на рахунках. На підтвердження вказаних обставин позивач надав відповідні документи.

За результатами розгляду заперечень на Акт камеральної перевірки, листом №60289/6/08-01-18-08 від 28.09.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило позивача про залишення заперечень без розгляду з причини їх подання з пропуском терміну, встановленого пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0138931808 від 28.09.2021, відповідно до якого на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, за затримку на 23 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 93863,07 грн, ПП «Консоль» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 46931,54 грн за платежем податок на додану вартість.

11.10.2021 позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення №0138931808 від 28.09.2021 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України №1244/6/99-00-06-03-01-06 від 21.01.2022 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0138931808 від 28.09.2021 без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення №0138931808 від 28.09.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У статті 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Позивач заявляє про порушення контролюючим органом процедури винесення податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що направлені ним заперечення на Акт камеральної перевірки не були розглянуті відповідачем по суті у зв`язку з пропуском строку їх подання, у той час як позивач вважає, що заперечення на Акт камеральної перевірки подані ним засобами поштового зв`язку у строки, визначені податковим законодавством.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України є право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також пунктом 86.7 статті 86 ПК України, відповідно до абзацу першого якого, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що Акт камеральної перевірки отриманий платником податків 07.09.2021.

Враховуючи вихідні та святкові дні, останнім днем подання заперечень на Акт камеральної перевірки у відповідності до абзацу першого пункту 86.7 статті 86 ПК України є 21.09.2021, з чим погоджується як позивач, так і відповідач.

При цьому позивач вважає, що подав заперечення на Акт камеральної перевірки вчасно, оскільки 21.09.2021 такі заперечення подано до контролюючого органу шляхом направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується відповідними поштовими квитанціями та не заперечується сторонами.

В свою чергу контролюючий орган зазначає, що при вирішенні питання щодо своєчасності подання позивачем заперечень на Акт камеральної перевірки, відповідач керувався роз`ясненнями ДПС України від 10.09.2021 № 3397/ІПК/99-00-18-03-06 «Щодо визначення дня подання заперечень на акт камеральної перевірки у разі надсилання їх поштою», відповідно до якого при визначенні терміну, передбаченого абзацом першим пункту 86.7 статті 86 ПК України, днем отримання заперечень вважається день фактичного отримання заперечень відповідним контролюючим органом. Заперечення на Акт камеральної перевірки надійшли до контролюючого органу 23.09.2021, отже позивач пропустив терміни, передбачені абзацом першим пункту 86.7 статті 86 ПК України, а тому заперечення залишені без розгляду.

Надаючи оцінку таким аргументам сторін суд враховує, що згідно з абзацом першим пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Верховний Суд в постанові від 13.06.2022 у справі №420/5345/19 за результатами аналізу положень абзацу першого пункту 86.7 статті 86 та абзацу першого пункту 44.7 статті 44 ПК України дійшов висновку, що у разі незгоди платника податків з висновками в акті перевірки, він може надіслати до контролюючого органу свої заперечення та/або додаткові документи листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Також необхідно звернути увагу, що Верховний Суд розглядав справу № 560/8920/20 за подібних правовідносин (постанова від 24.02.2022). У цій справі судоми було встановлено таке: «…акт перевірки, складений 21 серпня 2020 року, позивач отримав засобами поштового зв`язку 27 серпня 2020 року. Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 9 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку направив до контролюючого органу заперечення до акта, які отримані відповідачем 15 вересня 2020 року. Листом від 23 вересня 2020 року ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило позивача про те, що заперечення ТОВ «Бігтрейд ЮА» подані з порушенням вимог пункту 44.7 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України, оскільки граничний термін їх подання закінчився 11 вересня 2020 року, тоді як вказана кореспонденція надійшла на адресу контролюючого органу 15 вересня 2020 року…..»

З огляду на приписи пункту 44.7 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України, та встановлену судами дату відправлення позивачем заперечень на акт перевірки, колегія суддів Верховного Суду у справі № 560/8920/20 вважала обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що такі заперечення подані до контролюючого органу у встановлений ПК України строк (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки).

Крім того, у справі № 560/8920/20 Верховний Суд зазначив, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ним спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

Суд вважає відповідний підхід Верховного Суду застосовним у даній справі з огляду на подібність спірних правовідносин.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на роз`яснення ДПС України від 10.09.2021 № 3397/ІПК/99-00-18-03-06 «Щодо визначення дня подання заперечень на акт камеральної перевірки у разі надсилання їх поштою», оскільки такі роз`яснення не мають юридичної сили нормативно-правового акту, мають рекомендаційний характер та не можуть підміняти собою норму закону.

Таким чином, враховуючи, що позивач своєчасно направив на адресу контролюючого органу заперечення на Акт камеральної перевірки засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно не врахував такі заперечення під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, судом встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача, яка в тому числі була обґрунтована відсутністю умислу у вчиненні податкового правопорушення, контролюючий орган вищого рівня ДПС України, не надав оцінки таким аргументам позивача та поданим ним документам, та не досліджував їх. Такі висновки суду зумовлені змістом Рішення Державної податкової служби України №1244/6/99-00-06-03-01-06 від 21.01.2022, в якому жодні відповідні посилання відсутні.

Отже, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення прийнято без розгляду заперечень на акт перевірки, своєчасно поданих платником, та без надання оцінки його аргументам щодо відсутності умислу у вчиненні податкового правопорушення.

Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень, та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9). Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування.

Верховним Судом вже неодноразово зроблено правовий висновок щодо такого застосування норм пункту 86.7 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 15 січня 2021 року у справі 824/563/19-а, від 24 лютого 2022 року у справі №560/8920/20 тощо.

При цьому суд звертає увагу, що в наведених постановах Верховного Суду застосовано положення статей 44 та 86 ПК України у подібних правовідносинах у редакції до 01.01.2021 (тобто до внесення змін згідно із Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX), тоді як спірні правовідносини мали місце у 2021 році. Втім, редакції вказаних статей в ключових моментах, тобто в тих, які мають значення для правильного вирішення справи, - змін не зазнали, а тому, на думку суду, відповідні посилання є релевантними.

Крім того, відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 124.1. статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 124.2. статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, за змістом Акту камеральної перевірки контролюючий орган вказав, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкових зобов`язань за червень 2021 року із затримкою до 30 календарних днів. Податковий орган зазначив, що платник не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати грошового зобов`язання через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Дані дії платника податків вважаються умисними, зважаючи що особа мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Також за змістом Акту камеральної перевірки вбачається, що відповідальність за дане порушення передбачена пунктом 124.3 статті 124 ПК України, оскільки попереднім Актом камеральної перевірки ПП «Консоль» щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено умисне порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість по декларації за грудень 2020 року, та на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України на підприємство накладено відповідний штраф. Отже, контролюючий орган вважає, що позивачем повторно вчинено діяння, передбачене пунктом 124.2 статті 124 ПК України протягом 1095 календарних днів.

Водночас, позивач вважає, що затримка ним сплати суми узгодженого грошового зобов`язання до 30 календарних днів є лише підставою для застосування пункту 124.1 статті 124 ПК України про накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, оскільки контролюючим органом не доведено наявність у позивача умислу, спрямованого на несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2021 року.

Оцінюючі такі аргументи учасників справи через призму вищенаведених положень ПК України, суд зазначає, що в Акті камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, тобто відсутні посилання на будь-які доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання.

В свою чергу, аргументи, наведені в Акті камеральної перевірки, зокрема, що платник податків самостійно визначив суму податкового зобов`язання, був обізнаний з граничними строками сплати податку, ДПС України забезпечило можливість для платників податку користуватись Електронним кабінетом, в якому податковий орган здійснив нагадування щодо терміну сплати, а також що платник податку мав інформацію про рахунки, на які здійснюється сплата податку, жодним чином не доводять наявність підстав, з якими податкове законодавство пов`язує наявність умислу в діях платника податку щодо вчинення податкового правопорушення.

Позивачем надано письмові докази, з яких вбачається, що у період від початку перебігу строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2021 року до фактичної сплати грошового зобов`язання у позивача було недостатньо коштів на рахунках, зокрема, виписки з банківських рахунків, первинні документи щодо господарських операцій.

Як встановлено судом, відповідні документи надавались позивачем до контролюючого органу (разом із запереченнями на Акт камеральної перевірки), у тому числі вищого рівня (разом зі скаргою), однак відповідні заперечення позивача та подані документи безпідставно не були розглянуті контролюючим органом, жодної оцінки таким запереченням не надано.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом не доведено наявність у позивача умислу, спрямованого на несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2021 року, в порушення встановленої процедури не розглянуто заперечення платника податків про відсутність в його діях умилну на вчинення податкового правопорушення, не спростовано відповідні аргументи платника, а відтак застосування до позивача штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України є безпідставним.

Суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу щодо визначення суми штрафу та не може вдаватись до зміни юридичних та фактичних мотивів рішення суб`єкта владних повноважень у спосіб самостійного здійснення іншої кваліфікації/перекваліфікації складу податкового правопорушення, а тому оскаржуване податкове повідомлення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в повному обсязі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження наданими письмовими доказами, є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. Інших судових витрат не заявлено.

Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0138931808 від 28.09.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства «Консоль» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Приватне підприємство «Консоль», місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Шевченка, буд. 71 Г; код ЄДРПОУ 25223617.

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Повне судове рішення складено 18.08.2022.

Суддя М.О. Семененко