Рішення
від 18.05.2022 по справі 640/12634/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року м. Київ № 640/12634/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2019 року №0003541303;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2019 року №0003601303.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки акта документальної перевірки позивача є безпідставними, необ`єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Так, із змісту акта перевірки вбачається, що при здійсненні податкового обліку позивача контролюючим органом не встановлено завищення проведених витрат, в той же час, останнім без будь-яких правових підстав стверджується про наявність заниження доходу.

Враховуючи викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення, складені на підставі висновків акта документальної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 07.08.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні.

У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, здійснював діяльність з оптової торгівлі картоном та надання в оренду власного рухомого майна (автомобіля) без використання найманої праці.

Транспортування товару здійснювалося за маршрутом, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 , де й знаходився товар.

Проте, перевіркою встановлено реалізацію ФОП ОСОБА_1 товару, який знаходився на складі за адресою: АДРЕСА_1 без фактичного відображення даних операцій в обліку на загальну суму 2 516 760,98 грн. без ПДВ, в т.ч. за 2017 рік в сумі 1 731 039,28 грн. без ПДВ та за 2018 рік в сумі 785 721,70 грн. без ПДВ, що підтверджується товарно-транспортними накладними, згідно з якими, реалізація товару здійснювалася за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 року №0003541303 є правомірним.

Крім того, заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на суму 2 516 760,98 грн. без ПДВ призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 37 751,41 грн. без ПДВ. в т.ч. за 2017 рік в сумі 25 965,59 грн. без ПДВ, за 2018 рік в сумі 11 785,82 грн. без ПДВ, чим порушено п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України позаяк податкове повідомлення - рішення від 08.04.2019 року №000361303 також винесено обґрунтовано та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2019 року у задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні відмовлено.

Через канцелярію суду 19.08.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

Позивач заперечує проти викладених відповідачем у відзиві тверджень, та зауважує, посилаючись на первинну документацію, що позивач реалізовує картонно-паперову продукцію виробництва ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», місцезнаходження якого є АДРЕСА_2

В свою чергу, відповідно до договорів поставки (реалізації продукції), умовами поставки передбачено, що транспортування картонної продукції здійснюється силами та за рахунок замовника, а не позивача, як постачальника.

Таким чином, обов`язок оплати транспортних послуг покладається саме на замовника, а не позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) з 02.08.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 073 102 0000 040770, Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Таким чином, суд дійшов висновку замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Разом з тим, на виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави" Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 "Про деякі питання територіальних органів ДПС", відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 "Про деякі питання територіальних органів ДПС", з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ "Про центральні органи виконавчої влади" (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів ДПС", ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Київській області.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у Київській області.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096979) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 "Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у Київській області, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797), з огляду на що, суд здійснює процесуальне правонаступництва відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) перебуває на спрощеній системі оподаткування як неплатник ПДВ.

На підставі плану-графіку проведених планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання за 2019 рік, наказу ГУ ДФС у Київській області від 01.02.2019 року №231 та статті 77 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , р.н.к.о.п.п. НОМЕР_1 , за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено Акт від 12.03.2019 року №195/10/36-13-03/НОМЕР_1 (далі також - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема :

1) пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України, а саме: встановлено заниження суми чистого доходу на загальну суму 2 516 760,98 грн. без ПДВ, в т.ч. за 2017 рік в сумі 1 731 039,28 грн. без ПДВ та за 2018 рік в сумі 785 721,70 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 453 016,98 грн. без ПДВ, в т.ч. за 2017 рік в сумі 311 587,07 грн. без ПДВ, за 2018 рік в сумі 141 429,91 грн. без ПДВ;

2) підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір в сумі 37 751, 41 грн. без ПДВ, в т. ч. за 2017 рік в сумі 25 969,59 грн. без ПДВ, за 2018 рік в сумі 11 785,82 грн. без ПДВ.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 року №0003541303 щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, а саме за податковим зобов`язання 453 016,98 грн. та за штрафними санкціями 226 508,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 року №0003601303 щодо донарахування військового збору в розмірі 56 627,12 грн.

Не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Київськім області від 08.04.2019 року №0003541303 та №0003601303, позивач звернувся із скаргами від 20.04.2019 року та 21.04.2019 року б/н до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 20.06.2019 року № 2835716/99-99-11-05-01-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 08.04.2019 року №0003541303 та №0003601303 залишено без змін, а скарги без задоволення.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців врегульовані Законом України від 15.05.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №755), частиною першою статті 4 якого визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності встановлено статтею 177 ПК України.

Згідно з пунктами 177.1., 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4. статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (підпункт 177.4.1.);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (підпункт 177.4.2.);

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (підпункт 177.4.3.);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4.).

З 03.08.2014 року набрали чинності зміни до ПК України, внесені Законом України від 31.07.2014 року №1621-VII, якими підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого (у редакції, що діяла з 01.01.2015 року) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Так, відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платниками військового збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 ПК України, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюватися у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з Актом перевірки, контролюючим органом встановлено, що у періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність з оптової торгівлі картоном на надання в оренду власного рухомого майна (автомобіля) без використання найманої праці.

Так, ГУ ДФС у Київській області досліджено, що основним постачальником ТМЦ за період, що перевірявся, є ТОВ «Альянс Інпак» (код ЄДРПОУ 38833168) на підставі договорів поставки від 03.01.2017 року №03/01/17 та від 02.01.2018 року №03/01/18.

Відповідно до пункту 1.1 вказаних Договорів, тотожних за змістом, Постачальник (ТОВ «Альянс Інпак») зобов`язується передавати у власність Покупця (ФОП ОСОБА_1 ) картонно-паперову продукцію виробництва ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (Товар), а Покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно оплачувати його вартість, згідно з умовами Договору.

Пунктом 3.4 Договорів встановлено, що датою передачі Товару у власність Покупця є дата відвантаження Товару зі складу ПрАТ «Київський КПК» у транспортний засіб.

Згідно з пунктом 3.5 вказаних Договорів, транспортування товару здійснюється за рахунок Покупця, яким, відповідно до вступної частини Договорів, є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

З поданих позивачем контролюючому органу товарно-транспортних накладних, останнім встановлено, що транспортування ТМЦ (картону) при його придбанні, здійснювалося рядом автомобільних перевізників, згідно з яких, Замовником та Вантажоодержувачем виступав ФОП ОСОБА_1 .

Дослідивши вказані товарно-транспорті накладні, відповідач дійшов висновку, що купівлю Товару ФОП ОСОБА_1 здійснював за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому цей Товар ним транспортовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до цих самих товарно-транспортних накладних, реалізація Товару ФОП ОСОБА_1 здійснювалася за адресою: АДРЕСА_2

Таким чином, на переконання відповідача, оскільки реалізації Товару здійснювалася з АДРЕСА_2, позивачем реалізовано інший Товар, ніж придбаний у ТОВ «Альянс Інпак».

З Акта перевірки встановлено, що контролюючим органом надано позивачу запит від 11.02.2019 року №3434/фоп/10-36-13-03 щодо залишків Товару на складі та 12.02.2019 року від позивача отримано письмові пояснення №1 про відсутність залишків на складі.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 реалізовував Товар, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 без фактичного відображення даних операцій в обліку на загальну суму 2 516 760,98 грн. без ПДВ, в т.ч. за 2017 рік в сумі 1 731 039,38 грн. без ПДВ та за 2018 рік в сумі 785 721,70 без ПДВ.

Зокрема, внаслідок вказаного порушення відповідачем визначено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 56 627,12 грн., де основний платіж - 37 751,51 грн., а штрафна санкція - 18 875,71 грн.

Разом з тим, аналізуючи надані позивачем первинні документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на момент здійснення господарський операцій між позивачем та контрагентом) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Суд зауважує, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, висновки контролюючого органу мають базуватися за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі всебічного дослідження наданих первинних документів, тим паче, що платником податку були пред`явлені необхідні первинні документи.

У Акті перевірки відповідач посилається лише на аналіз товарно-транспортних накладних, водночас, суд зауважує наступне.

Так, у постанові від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а Верховним Судом зауважено, що за своєю правовою природою, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів (аналогічна правова позиція вказана постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 815/3170/16).

Тобто, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2021 року у справі № 640/18984/18 та від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Договорів поставки від 03.01.2017 року №03/01/17 та від 02.01.2018 року №03/01/18, укладених позивачем із ТОВ «Альнянс Інпак», ФОВ ОСОБА_1 придбавався Товар виробництва ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» у певній номенклатурі та певній кількості, що відображено у відповідних податкових накладних, долучених до матеріалів справи та спірної перевірки.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «Київській картонно-паперовий комбінат» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, на підставі Договорів поставки від 10.01.2017 року №И-1, від 01.02.2018 року №И-2, укладеними позивачем, як Постачальником, із ПП «Приватна Друкарня», як Замовником, від 16.01.2018 року №И-1, від 01.02.2018 року №И-2, укладеними позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Мак-Трейд», як Замовником, від 16.01.2017 року №И-2, укладеним позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Торговий дім «Мел Ком», як Замовником, від 04.01.2017 року №И-3, укладеним позивачем, як Постачальником, із Приватним підприємством «Триада-Люкс», як Замовником, від 16.04.2018 року №И-3, укладеним позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Віал Солюшн», як Замовником, Товар, який відповідає за номенклатурою та кількістю, придбаному позивачем за Договорами поставки від 03.01.2017 року №03/01/17 та від 02.01.2018 року №03/01/18, реалізовано Замовникам, що підтверджується переліком податкових накладних, складений ФОП ОСОБА_1 на зазначених контрагентів - Замовників.

Позивачем надані пояснення, які відповідачем не спростовано, що оскільки позивачем реалізовано картонну-паперову продукцію виробництва ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» тільки за попереднім замовленням покупців - Замовників, то власний склад позивачем не використовувався, а продукція одразу відвантажувалася з адреси, за якою зареєстровано ПрАТ «Київський картонно - паперовий комбінат».

Згідно із змістом пункту 3.1 тотожних Договорів поставки із контрагентами-Замовниками, вивіз товару здійснюється за транспортом та за рахунок Замовника.

Таким чином, отриманий внаслідок купівлі за Договорами поставки від 03.01.2017 року №03/01/17 та від 02.01.2018 року №03/01/18, укладених позивачем із ТОВ «Альнянс Інпак», позивачем реалізовано останній вже на підставі Договорів поставки від 10.01.2017 року №И-1, від 01.02.2018 року №И-2, укладеними позивачем, як Постачальником, із ПП «Приватна Друкарня», як Замовником, від 16.01.2018 року №И-1, від 01.02.2018 року №И-2, укладеними позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Мак-Трейд», як Замовником, від 16.01.2017 року №И-2, укладеним позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Торговий дім «Мел Ком», як Замовником, від 04.01.2017 року №И-3, укладеним позивачем, як Постачальником, із Приватним підприємством «Триада-Люкс», як Замовником, від 16.04.2018 року №И-3, укладеним позивачем, як Постачальником, із ТОВ «Віал Солюшн», як Замовником.

Проте, відповідачем вказані первинні документи не взято до уваги, не проаналізовано та не оцінено в призмі встановлених судом обставин.

Водночас, посилання лише на товарно-транспорті накладні межах предмету реалізації товару на підстав і договорів поставки, є безпідставним та не об`єктивним, та не може бути самостійною підставою для нарахування позивачеві грошового зобов`язання за шляхом збільшення податку на доходи фізичних осіб, що також мало своїм наслідком неправомірне нарахування позивачу зобов`язання за платежем військового збору.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019 року по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що виконано позивачем.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б встановлені судом обставини, а відтак, не довів правомірності винесених на підставі Акту перевірки оспорюваних податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №19 від 10.07.2019 року за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 361, 53 грн., який, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2019 року №0003541303.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2019 року №0003601303.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 7 361,53 грн. (сім тисяч триста шістдесят одна грн. 53 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797, адреса: 03151, м. київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Повне рішення суду складено 19.05.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.05.2022
Оприлюднено23.08.2022
Номер документу105825580
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на доходи фізичних осіб

Судовий реєстр по справі —640/12634/19

Ухвала від 01.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 31.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Постанова від 31.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 06.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 26.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Рішення від 18.05.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 18.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні