Рішення

від 23.05.2022 по справі 640/23716/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Київ № 640/23716/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 02.08.2021 №95229 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054) критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054) з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначає, що позивач не погоджується з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.08.2021 №95229, оскільки останнє не містить підстав та обґрунтувань причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Позивач окремо зазначає, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є самостійним та окремим пунктом для визначення ризиковості платника податку та означає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

26 жовтня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

У поданій до суду відповіді на відзиви відповідачів, позивач не погоджувався з їх доводами та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Істерн Машинері Компані» перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: 03680, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 28.

14 січня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві рішенням № 5529 про відповідність/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» було віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення від 14 січня 2021 року № 5529 прийнято на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В полі «податкова інформація» Контролюючий орган зазначив: «В ході аналізу баз даних ДПС отримано податкову інформацію: гербіциди (код УКТЗЕД 3808), Супер ПАВ (код УКТЗЕД 3808932720) відсутні в придбанні. ПК сформовано за рахунок придбання автозапчастин».

01.06.2021 Позивач надав Відповідачу повідомлення про надання інформації та копії документів, в якому вказав на помилку у коді УКТЗЕД 3808932720 замість 340220200, а також детально обґрунтував ланцюг придбання товарів, що зазначені в рішенні ДПС як такі. що відсутні в придбанні.

За результатами розгляду цих пояснень Комісія регіонального рівня прийняла Рішення про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «Істерн Машинері Компані» критеріям ризиковості платника податку від 10.06.2021 №75159.

23.07.2021 року ТОВ «Істерн Машинері Компані» повторно надав повідомлення про надання інформації та копії документів разом з детальним обґрунтуванням того, що ним реалізовано трактори (8701), добрива мінеральні (3102) в обсягах, що відповідають обсягам придбання, а інформаційні послуги (63.99) надані працівником позивача з використанням спеціальних знань та досвіду, відповідно відсутні в придбанні Позивача.

25.06.2021 року ТОВ «Істерн Машинері Компані» також звернувся із скаргою до ДПС України на рішення від 10.06.2021 №75159, яка була залишена без задоволення.

За результатами розгляду повторних пояснень відповідачем було прийнято третє рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 02.08.2021 №95229, в якому підставою відповідності позивача критеріям ризиковості зазначено: «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «ІМКОМ (39630054), в процесі якого встановлено, що підприємством реалізовано трактори (8701), інформаційні послуги (63.99), добрива мінеральні (3102) в обсягах більших за придбання за рахунок залишків інших ТМЦ, а саме: машини та механізми (8433), частини пристроїв (8708) тощо. Відсутня інформація щодо зберігання техніки, яка знаходиться в залишках».

Незгода позивача з рішенням відповідача від 02.08.2021 року №95229 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, останній звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як було встановлено вище, 14 січня 2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 5529 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності ТОВ «Істерн Машинері Компані» Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, за результатами розгляду поданої позивачем інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Беручи до уваги викладене, суд звертає увагу, що положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

В той же час, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В якості доказів, на підставі яких винесені оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Натомість, згідно матеріалів справи встановлено, що з метою виключення позивача з реєстру ризикових суб`єктів господарювання, податковому органу було надано документи, якими підтверджується правомірність здійснення господарських операцій щодо реалізації товару.

Суд звертає увагу, що в рішеннях відповідача зазначались коди УКТ ЗЕД з господарських операціях, які полягали в продажу сільськогосподарської техніки та мінеральних добрив контрагентам (покупцями), зокрема: ФГ «Карат», ФГ «Усатий», ТОВ «Агсолко Україна» та надання послуг організаційного заходу, пов`язаних з підготовкою та укладенням договорів.

У той же час, суд зазначає, що господарські взаємовідносини, щодо поставки техніки (код УКТЗЕД 8701) підтверджуються такими документами:

- договором поставки від 21.01.2020 № 2101/1-2020, укладеним з ФГ «Карат» та складеними на його виконання документами (платіжним дорученням на аванс № 7 від 22.01.2020; податковою накладною № 2 від 22.01.2020; видатковою накладною №13 від 08.05.2020; податковою накладною № 3 від 28.05.2020);

- договором поставки № 0110/1-2020 від 01.10.2020, укладеним з ФГ «Усатий» та складеними на його виконання документами (платіжним дорученням № 29 від 02.10.2020 та рахунком-фактурою № 127 від 01.10.2020; податковою накладної № 4 від 02.10.2020; видатковою накладною №37 від 08.10.2020; податковою накладною№16 від 08.10.2020).

Відповідно до вказаних договорів позивач поставляє, а покупець зобов`язується оплатити техніку, наприклад, трактор колісний. позивач отримував від покупців авансовий платіж та за правилом першої події складав податкові накладні, які реєстрував в ЄРПН, тобто формував податкові зобов`язання. Потім, по факту відвантаження товару, на підставі видаткової накладної складалася друга податкова накладна на товар.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, позивачем було повідомлено відповідача, що частина раніше придбаної позивачем техніки та іншого сільськогосподарського товару була не реалізована та відповідно стала товарно-матеріальними цінностями (залишками), які перебувають на відповідальному складському зберіганні за договором відповідального зберігання №1-2021 від 01.04.2021 (копія додається).

Також позивачем було повідомлено, що він надавав послуги з організаційного заходу, пов`язані з підготовкою та укладанням договорів, які полягали в тому що використовуючи спеціальні знання та досвід, працівник Позивача складав проекти договорів. Ці послуги є нематеріальним об`єктом, які може оцінити лише надавач таких послуг.

Господарські взаємовідносини, щодо надання послуг з організаційного заходу (код УКТЗЕД 63.99) підтверджуються такими документами: Договором № 0110/1-2020 від 01.10.2020, укладеним з ФГ «Усатий» (актом надання послуг № 38 від 08.10.2020; платіжним дорученням № 28 від 02.10.2020 та рахунком-фактурою № 128 від 01.10.2020; податковою накладною № 3 від 02.10.2020, яка була зупинена. 04.11.2020 Позивач направив до ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК щодо зупиненої податкової накладної №З від 02.10.2020. Рішенням № 2120879/39630054 від 10.11.2020 р. комісією ДПС було прийняте рішення про Реєстрацію податкової накладної № 3 від 02.10.2020 в ЄРПН).

Також Позивач реалізовував мінеральні добрива (код УКТЗЕД 3102), про які було зазначено в Рішенні, в обсягах їх придбання.

Господарські взаємовідносини, щодо реалізації мінеральних добрив (код УКТЗЕД 3102) підтверджуються такими документами: Договором поставки № АІ - 00010 від 04.01.2017 на придбання мінеральних добрив у ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» (платіжне доручення №110 від 29.10.2019; видаткова накладна №АІ-00012430 від 04.11.2019; платіжне доручення №1 ЗО від 03.12.2019; видаткова накладна №АІ-0000159 від 13.01.2020); Договором купівля-продажу № 0015/03 від 01.10.2016 на реалізацію (продаж) мінеральних добрив ТОВ «Агсолко Україна» (видаткова накладна №ОЮ-000000127 від 04.11.2019; видаткова накладна №1 від 13.01.2020; банківські виписки по рахунку, якими підтверджується оплата за мінеральні добрива).

Крім того, за період з 2020 по 2021 рік Позивачем було імпортовано машини та механізми (код УКТЗЕД 8433) на територію України, та сплачено при розмитнені ПДВ у сумі 368 068,91 грн. Дані товари, а саме: комбайни б/в та частини комбайнів б/в, рахуються на балансі Позивача та в подальшому будуть реалізуватись

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач надав повний пакет документів.

Разом із тим, відповідач не обґрунтував, чому ці факти не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку..

Суд також звертає увагу, що відповідачем доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішення надано не було.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку - коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 02.08.2021 №95229 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно, беручи до уваги положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102, 00 грн.

У той же час, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає таке.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

При цьому, судом з матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 01-02/21 від 19.02.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» та адвокатським об`єднанням «ВОЛЬКО ЄРЕСЬКО» та додаткової угоди до нього від 04.08.2021 року;

- копію рахунку-фактури від 04.08.2021 року № 3 на суму 10000, 00 грн.;

- копію платіжного доручення від 05.08.2021 року на суму 10000, 00 грн;

Суд також звертає увагу, що позов від імені позивача підписано його представником (адвокатом) Волько А.І.

У той же час, жодних обставин, які б свідчили про неспівмірність розміру сплачених позивачем витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову чи значенням справи для сторони, представником відповідача, в запереченні проти стягнення з його бюджетних асигнувань заявлених коштів, не наводилося, та відповідних доказів з цього приводу суду не подавалося.

А відтак, суд приходить до переконання про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054, 03680, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 28) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 02.08.2021 №95229 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054) з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054, 03680, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 28) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень, 00 копійок).

5. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Машинері Компані» (код ЄДПОУ 39630054, 03680, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 28) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко