Рішення

від 23.05.2022 по справі 640/20090/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Київ №640/20090/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі Українипровизнання протиправним та скасування наказу Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Служба безпеки України, встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» (далі також - позивач, ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ») з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі також - відповідач, Мінекономрозвитку), в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ від 30.10.2018 №1587 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано, зокрема, заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача, до набрання рішення у справі законної сили.

Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, якою, поміж іншого, до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Службу безпеки України (далі також - третя особа).

Ухвалою суду від 05.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

У подальшому позивач знову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині, що стосується ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ», до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою суду від 13.12.2018 вищевказану заяву задоволено, зупинено дію наказу Мінекономрозвитку від 30.10.2018 №1587 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до набрання законної сили рішенням суду, ухваленим за наслідками розгляду цієї адміністративної справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 задоволено апеляційну скаргу Мінекономрозвитку та скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» про забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправне застосування до нього спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки ним не вчинялось жодних порушень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України. В діях позивача відсутні ознаки, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки, а тому оскаржуваний наказ відповідача в частині, що стосується ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про правомірність вищевказаного наказу в оскаржуваній частині, який видано в установленому порядку та в межах його повноважень на підставі відповідного подання Служби безпеки України.

Заперечуючи доводи відповідача, викладені у згаданому відзиві, позивач надав суду відповідь на цей відзив, в якому підтримав заявлений позов, наполягаючи на тому, що відповідач формально видав оскаржуваний наказ, спричинивши вимушене зупинення зовнішньоекономічної діяльності позивача.

Відповідач у наданих суду додаткових поясненнях підтримав свої заперечення щодо позову, стверджуючи про відсутність у нього повноважень щодо перевірки вказаних у поданні Служби безпеки України обставин про порушення позивачем вимог зовнішньоекономічного законодавства, а також про те, що це подання за формою та змістом відповідало вимогам закону.

Третя особа - Служба безпеки України в наданих суду поясненнях наголосила на обґрунтованості подання про застосування до позивача спеціальної санкції, на підставі якого в частині, що стосується ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГА», Мінекономрозвитку видано оскаржуваний наказ, просила відмовити у задоволенні позову.

Рішенням суду від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного суду від 04.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2021 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» на вищевказані судові рішення та скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вищевказані судові рішення Верховний Суд не погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача повноважень щодо перевірки зазначених у відповідному поданні Служби безпеки України порушень, вчинених позивачем, та самостійно приймати рішення про відмову у задоволенні подання про застосування спеціальних санкцій. Суди не перевірили обставини щодо вчинення позивачем відповідного правопорушення, вчинення якого є підставою для застосування до нього вищевказаної спеціальної санкції. Так, суди не встановили, зокрема, чи доводить вину позивача у вчиненні правопорушення посилання у поданні Служби безпеки України на обставини кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 258-5 Кримінального кодексу України; чи обґрунтований оскаржуваний наказ Мінекономрозвитку порушенням позивачем вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» чи пов`язаних з ним законів України, або проведення ним дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відтак, під час нового розгляду справи, Верховний Суд вказав на необхідність з`ясувати чи є обґрунтованим подання Служби безпеки України, яке стало підставою для винесення відповідачем оскаржуваного наказу; чи застосовано спеціальну санкцію до позивача на підставі такого подання з урахуванням вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та практики Верховного Суду, зокрема правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №809/4403/15, згідно із яким підставою для застосування спеціальних санкцій до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення уповноваженим органом до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики обґрунтованого подання за формою за змістом, яке відповідає положенням частини третьої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та прийнятим на виконання неї підзаконним нормативно-правовим актам. Окрім того, суду необхідно проаналізувати чи могли приписи абзацу п`ятого частини першої статі 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» на момент притягнення позивача до відповідальності (тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) у редакції від 16.04.1991 охоплювати правовідносини, описані у поданні Служби безпеки України, на підставі якого прийнятого оскаржуваний наказ відповідачем.

Ухвалою від 26.08.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шейко Т.І. прийняв до провадження дану адміністративну справу, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи запропоновано надати суду пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у його постанові від 07.07.2021.

Ухвалою суду від 07.12.2021 закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання позивач свого представника не направив, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач у наданих суду письмових поясненнях з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду висловився про те, що правомірно на підставі відповідного подання Служби безпеки України застосував до позивача спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, передбачену статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин та до 07.02.2019. Водночас зауважив, що указане подання за формою та змістом відповідало вимогам законодавства, тоді як у Мінекономрозвитку відсутні законодавчо визначені підстави для перевірки обставин, викладених у цьому поданні. В обґрунтування своїх доводів щодо відсутності повноважень для перевірки згаданого подання відповідач вказав на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.03.2021 у справі №826/12552/18. З огляду на викладене Мінекономрозвитку просило відмовити у задоволенні позову, а розгляд справи здійснювати за відсутності його представника

Третя особа - Служба безпеки України у письмових поясненнях та в судових засіданнях наполягала на тому, що в установленому законодавством порядку звернулася до Мінекономрозвитку із поданням про застосування до позивача спеціальної санкції за порушення вимог статті 2 та частини першої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яке (Мінекономрозвитку) відповідно до вказаного Закону правомірно застосувало до ТОВ ДІПІ ЕЙР ГАЗ» відповідну спеціальну санкцію.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача просили розгляд справи здійснювати за відсутності їх представників, а станом на час проведення судового засідання, призначеного, на 01.02.2022, будь-які клопотання від представника третьої особи до суду не надходили, у зв`язку з чим у вказаному судовому засіданні суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши та оцінивши наявні у ній докази, пояснення учасників справи, суд встановив, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видало наказ від 30.10.2018 №1587 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки, вирішило у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. В переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що містяться у згаданому додатку, в позиції №2 значиться ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ».

Наказ видано на підставі подання Служби безпеки України вих. від 22.10.2018 №8/1/5-11522ДСК, вх. від 23.10.201/ №05/2321ДСК.

Оцінюючи правомірність вищевказаного наказу Мінекономрозвитку в оскаржуваній частині, суд виходить із наступного.

Правові засади здійснення в Україні зовнішньоекономічної діяльності визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ, який застосовується судом в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин).

Указаний Закон регулює види зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв`язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону №959-ХІІ зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Статтею 2 названого Закону визначено принципи зовнішньоекономічної діяльності, до яких, поміж іншого, віднесено, принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов`язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

Відповідно до статті 3 Закону №959-ХІІ до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, поміж іншого, віднесено юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

За змістом статті 5 Закону №959-ХІІ всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону №959-ХІІ Україна як держава і всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Приписами статті 35 Закону №959-ХІІ визначено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтею 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

За змістом частини першої статті 37 названого Закону до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності може бути застосовано, зокрема така спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства (частина друга статті 37 Закону №959-ХІІ).

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію (частина третя статті 37 Закону №959-ХІІ).

Доцільно зауважити, що у подальшому Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, який набрав чинності 07.07.2018 та введений в дію 07.02.2019, виключено статтю 37 із Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Проте, станом на час виникнення спірних правовідносин і правовідносин, описаних у поданні Служби безпеки України, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ Мінекономрозвитку, норма діяла.

Порядок застосування Мінекономрозвитку спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону №959-ХІІ визначений Положенням про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №52 (далі - Положення №52).

Так, пунктом 1.1 Положення №52 передбачено, що спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов`язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки (пункт 1.2 Положення №52).

Згідно з пунктом 4.2 Положення №52 подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, серед іншого, повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію.

Відповідно до пункту 4.8 Положення №52 видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

Пунктом 2.1 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Служби безпеки України від 08.11.2006 №339/712 (далі - Порядок №339/712), СБУ на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов`язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.

Пунктом 2.2 Порядку №339/712 визначено, що подання про застосування спеціальних санкцій мають містити:

- найменування (прізвище, ім`я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер згідно з ДРФО) (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та повні реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство;

- прізвище, ім`я та по батькові керівника або іншої уповноваженої особи (якщо це передбачено внутрішніми документами підприємства), які підписали договір (контракт), при виконанні якого було здійснене порушення;

- відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України із зазначенням дати здійснення та дати виявлення порушення, реквізитів контракту, при виконанні якого було здійснене порушення, або інших обставин здійснення порушення, суми завданих державі збитків (якщо можна їх визначити);

- вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати;

- іншу доцільну інформацію.

Окрім того, відповідно до пункту 3.3 Порядку №339/712 у разі наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності, до яких СБУ пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальних санкцій, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміни виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом із поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку №339/712 про застосування спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» видається наказ Мінекономіки, в якому вказуються норми законодавства, які було порушено, матеріали СБУ, на підставі яких видано наказ, реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, вид санкції та дата, з якої спеціальна санкція починає діяти.

Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, Служба безпеки України, як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, має право звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із поданням про застосування спеціальних санкцій до такого суб`єкта, яке (подання) повинне відповідати встановленим до нього законодавством вимогам. У свою чергу, назване Міністерство при прийнятті рішення про застосування спеціальної санкції до відповідного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності на підставі такого подання Служби безпеки України, повинне перевірити відповідність цього подання встановленим до нього вимогам. За висновком суду, лише у разі відповідності згаданого подання цим вимогам, Мінекономрозвитку може реалізувати свої повноваження щодо видання наказу про застосування спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону №959-ХІІ. У разі невідповідності подання встановленим вимогам у Мінекономрозвитку відсутні підстави для видання наказу про застосування спеціальної санкції.

У постанові від 07.07.2021 у даній адміністративній справі Верховний Суд вказав, що Верховним Судом сформовано сталу практику застосування частини першої статті 37 Закону №959-ХІІ, яка міститься в його постановах від 27.02.2018 у справі №804/6382/16, від 18.04.2018 у справі №826/2113/17, від 28.08.2019 у справі №805/5040/15-а. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в цих постановах, що враховуючи норми статей 238, 239 Господарського кодексу України, застосована до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальна санкція є адміністративно-господарською санкцією, яка може бути застосована лише за наявності встановленого у передбаченому законом порядку складу відповідного правопорушення. Отже, з огляду на передбачений законодавством порядок застосування визначених частиною першою статті 37 Закону №959-ХІІ спеціальних санкцій, враховуючи, що підставою для їх застосування є встановлені у відповідному порядку порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності певних законів України, висновки судів про відсутність у Мінекономрозвитку повноважень перевіряти наявність зазначених у відповідному поданні та самостійно приймати рішення про відмову у задоволенні подання про застосування спеціальних санкцій не узгоджуються з вимогами законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, суд критично сприймає доводи відповідача щодо відсутності у нього підстав для перевірки по суті подання Служби безпеки від 22.10.2018 №8/1/5-11522 в частині, що стосується застосування спеціальної санкції до суб`єкта ЗЕД.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не заперечує повноваження відповідача щодо застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій, передбачених вищевказаною правовою нормою, стверджуючи на відсутності у нього підстав, визначених Законом №959-ХІІ щодо застосування таких санкцій до ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» через відсутність обставин, що свідчать про порушення ним законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Утім суд не погоджується з такими доводами позивача, зважаючи на наступне.

Як убачається зі змісту подання Служби безпеки України, Головним управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки у ході здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави у зовнішньоекономічній сфері отримано інформацію щодо порушення низкою суб`єктів господарювання, зокрема й ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» вимог законодавства України, а саме про причетність групи компаній «ДіПі» до фінансового та матеріального забезпечення так званих «ДНР» та «ЛНР».

У 2014 році ТОВ «Дари природи» (ЄДРПОУ 20340885, м. Єнакієве, проспект Гірняків, буд.42, адреса потужностей: м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 58) здійснило перереєстрацію з ОРДЛО на територію України (м. Дружківка, вул. Енгельса, 110). Оперативним шляхом отримано дані, що в так званій «ЖНР» зареєстроване та функціонує підконтрольне «ООО «Дары Природы» (ІПН 50008939, м. Єнакієве, проспект Гірняків, 42), яке є одним із бюджетоутворюючих промислових підприємств у так званій «ДНР», сплачує відповідні податки до Міністерства доходів та зборів, Пенсійного фонду так званої «ДНР» тощо. У той же час встановлено, що на території України до групи компаній «ДіПі» входить ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» (ЄДРОУ 36858311, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7-А, офіс №8-10), яке згідно з офіційними порталами групи компаній «ДіПі» позиціонує себе як правонаступник ТОВ «Дари Природи», має виробничі потужності, логістику тощо. Також встановлено, що з 2016 по теперішній час ТОВ «Дари Природи» здійснює діяльність, спрямовану на фінансування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», керівники та учасники яких вчиняють дії з метою зміни меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, тобто сприяє посяганню на територіальну цілісність і недоторканість України. З метою реалізації своїх намірів керівництво групи компаній «ДіПі», будучи обізнаними щодо діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» налагодило незаконне постачання продукції з/на територій так званих «ДНР» та «ЛНР». Злочинна схема полягає в тому, що між «ООО «Дары Природы» («ДНР») та ТОВ «Дари Природи» (Україна) укладено контракт від 26.10.2016 №UKR/20340885/26106 із відповідними специфікаціями та додатковими угодами, який зареєстровано в Міністерстві доходів та зборів так званої «ДНР» за №150112-16 від 28.10.2016. На підставі відповідних зовнішньоекономічних контрактів ООО «Дары Природы» здійснювали експортно/імпортні операції з Російською Федерацією на адресу «ООО «СПЕЦСервис» (ІНН 6154105004, РФ, Ростовська обл., м. Таганрог, вул. Олександрівська, 34, кв.4). За наявною інформацією протягом 2015-2017 років «ООО «Дары Природы» експортувало з так званої «ДНР» на адресу «ООО «СпецСервис» продукції на загальну суму майже 2 млн.дол.США (лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.07.2018 №1443), яка в подальшому (у той же ж день, 2-3 рази на тиждень) була продана та переміщена до української компанії ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ». Згідно з вищевказаним контрактом ТОВ «Дари Природи» реалізувало «ООО «Дары Природы» технічні гази в балонах (ацитилен, 150 балонів) на загальну суму 214500 грн., які транспортувались до так званої «ДНР» на автотранспортних засобах. У той же час встановлено, що кіпрська керуюча компанія українського ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» - Ademisios Limited (Кіпр) та кіпрська керуюча компанія «ООО «СпецСервис» (РФ) - Oliveratectrans Limited (Кіпр) мають спільну керуючу компанію Ergofinance Limited (Кіпр).

Також у поданні зазначено, що згідно з наказом ДФС України від 22.12.2014 №385 рух через митні пости тимчасово неконтрольованих української владою територій Донецької та Луганської областей припинено з 01.01.2015. Відповідно до пункту 20 Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99, яка набрала законної сили 04.03.2017, суб`єктам господарювання заборонено переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товар, за винятком: харчових продуктів у визначенні Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; лікарських засобів у визначенні Закону України «Про лікарські засоби» та вироби медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; товарів та продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідним у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об`єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку. Таким чином, зазначеними підприємствами вчиняються дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України поза митним контролем, тобто місцем розташування митного органу.

Враховуючи викладене вище, а саме за вчинення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, що є порушенням вимог статті 2 та частини першої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Служба безпеки України запропонувала Мінекономрозвитку застосувати, зокрема до позивача спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

На підтвердження зазначених обставин до подання долучено документальні матеріали на 25 аркушах:

1) свідоцтво про державну реєстрацію 08.06.2015 в ДНР «Общество с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы» серії АА03 №07099;

2) довідку з органів статистики ДНП від 17.10.2017 № 08-17/3723 про реєстрацію «Общество с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы»;

3) наказ «Общества с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы» від 09.06.2015 №1-к про початок виконання обов`язків його директором ОСОБА_1 ;

4) лист податкової інспекції в ДНР від 10.01.2018 №23/10/08-13-2/, адресований «Обществу с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы», про його перебування на податковому обліку в ДНР з 08.06.2015;

5) лист міністерства доходів і зборів ДНР від 03.10.2017 №17-06/07/1089, адресований «Обществу с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы», стосовно зниження ставок ввізного митного збору;

6) відомість розподілу заробітної плати за вересень 2017 року на поточні карткові рахунки працівників «Общество с ограниченной ответственностью «ООО Дары природы»;

7) вантажно-митна декларація ИМ 40 (№700010001/011116/060870), відповідно до якої ТОВ «Дари природи» (Україна) у листопаді 2016 року є відправником відповідної продукції на адресу «ООО «ООО Дары природы» (ДНР);

8) додаток №1 до вищевказаної вантажно-митної декларації;

9) рахунок на оплату від 01.11.2016 №ДП000000919, постачальник товару ТОВ «Дари природи» (Україна), отримувач - ООО «ООО Дары природы» (ДНР);

10) контракт від 26.10.2016 №UKR/20340885/2616, укладений між ТОВ «Дари природі» (Україна) та ООО «ООО Дары природы» (ДНР);

11) додаткова угода №01 від 30.11.2016 до вищевказаного контракту;

12) додаткова угода №1 від 30.12.2016 до вищевказаного контракту;

13) додаткова угода №4 від 30.12.2016 до вищевказаного контракту;

14) специфікація №1 від 26.10.2016 до додатку №1 до контракту від 26.10.2016 №UKR/20340885/2616;

15) вантажно-митна декларація ИМ 40 (700010001/080816/042576), відповідно до якої ТОВ «Дари природи» (Україна) у серпні 2016 року є відправником відповідної продукції на адресу «ООО «ООО Дары природы» (ДНР);

16) вантажно-митна декларація ИМ 40 (700010001/0111116/060870), відповідно до якої ТОВ «Дари природи» (Україна) у серпні 2016 року є відправником відповідної продукції на адресу «ООО «ООО Дары природы» (ДНР);

17) додаток №1 до вищевказаної вантажно-митної декларації;

18) рахунок на оплату від 01.11.2016 №ДП000000919, постачальник товару ТОВ «Дари природи» (Україна), отримувач - ООО «ООО Дары природы» (ДНР).

19) протиправна схема діяльності групи товариств «ДІПІ», згідно з якою ООО «Дары природы» (ДНР) перереєстроване в ТОВ «Дари природи» (Україна), правонаступником якого є ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ».

Проаналізувавши зміст вищевказаного подання Служби безпеки України та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку, що це подання відповідно до вимог законодавства містить:

- інформацію про найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ»;

- відомості про порушення ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» разом з іншими підприємствами, що входять до групи товариств «ДІПІ», вимог законодавства України, а саме наказу ДФС України від 22.12.2014 №385 «Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» та Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99, у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу, приховуванням вказаної діяльності, отриманням товарів та грошових коштів, які легалізуються в Україні шляхом укладання фіктивних договорів між підконтрольними структурами групи товариств «ДІПІ», що є порушенням статті 2 та частини першої статті 37 Закону №959-ХІІ, зокрема проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки;

- вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати до ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ», - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності;

- найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, а саме ООО «ООО «Дары природы» (ДНР) та ТОВ «Дари природи» (Україна) щодо виконання контракту від 26.10.2016 №UKR/20340885/2616 та додатків до нього, укладеного між названими підприємствами, при тому, що ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» уважається правонаступником ТОВ «Дари природи».

За своєю формою указане подання відповідає встановленим до нього вимогам.

Також, на переконання суду, і за своїм змістом по суті це подання відповідає встановленим вимогам, оскільки як з його змісту, так і зі змісту долучених до нього копій документів вбачається, що ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» є учасником зовнішньоекономічних відносин за контрактом від 26.10.2016 №UKR/20340885/2616, укладеним між ООО «ООО «Дары природы» (ДНР) та ТОВ «Дари природи» (Україна), а також, що ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» є правонаступником ТОВ «Дари природи» і порушило законодавство України при виконанні вищевказаного контракту. Документи, що є додатком до подання, стосуються зовнішньоекономічної діяльності ООО «ООО «Дары природы» (ДНР) та ТОВ «Дари природи» (Україна), а також долучена до цього подання протиправна схема діяльності групи товариств «ДІПІ», згідно з якою ООО «Дары природы» (ДНР) перереєстроване в ТОВ «Дари природи» (Україна), правонаступником якого є ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ».

Відтак, доводи Служби безпеки України, викладені в поданні від 22.10.2018 №8/1/5-11522 про порушення ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 26.10.2016 №UKR/20340885/2616, укладеним між ООО «ООО «Дары природы» (ДНР) та ТОВ «Дари природи» (Україна), та додатками до нього, є обґрунтованими, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість його звернення до Мінекономрозвитку про застосування до ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» спеціальної санкції, передбаченої частиною першою статті 37 Закону №959-XII, а отже й для прийняття названим Міністерством наказу про застосування до цього підприємства такої санкції.

При цьому суд бере до уваги доводи відповідача та третьої особи в обґрунтування правомірності оскаржуваного наказу, в частині, що стосується позивача, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.07.2018 №22018000000000236 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 258-5 Кримінального кодексу України, що проводилося органами Служби безпеки України, встановлено, що у період 2015-2018 років підприємства, що входять до групи компаній «ДІПІ» (ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» та інш.) здійснили експортно-імпортні операції щодо купівлі-продажу продукції на загальну суму близько 2 млн.дол.США з ООО «Дары природы», розташованим на тимчасово непідконтрольній державній владі України території Донецької області та зареєстрованим в органах влади так званої ДНР, і у такий спосіб кінцеві бенефіціарні власники та керівники цих суб`єктів господарювання, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом сплати податків до Пенсійного фонду і Міністерства доходів і зборів «ДНР» здійснюють фінансування терористичної організації «ДНР», тобто вчиняють дії з метою фінансового та матеріального її забезпечення, тому 18.10.2018 за вищевказаним фактом директору ТОВ «Дари природи» повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 258-5 Кримінального кодексу України.

Наведені такі доводи Мінекономрозвитку та Служби безпеки України не спростовані позивачем.

Відтак, у відповідача були обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування до позивача спеціальної санкції, передбаченої частиною першою статті 37 Закону №959-XII.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів належним чином правомірність оскаржуваного наказу, що зумовлює необхідність відмовити у задоволенні позовну заяву ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ».

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, судові витрати відсутні.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7А, офіс 8-10, код ЄДРПОУ 36858311) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко